Рішення

від 09.07.2013 по справі 924/650/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2013 р.Справа № 924/650/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004", с. Попівці, Волочиський район, Хмельницька область

до Приватного підприємства „Берегиня Нова", с. Сутківці, Ярмолинецький район, Хмельницька область

про стягнення 79 543,23 грн., з яких 76 500, 00 грн. основного боргу, 3 043,23 грн. 3% річних

За участю представників:

від позивача: Раац Н.О. - за довіреністю від 15.05.2013 р.;

від відповідача: Івахов Р.В. - за довіреністю від 22.05.2013 р., в судовому засіданні 17.06.2013р.

Рішення приймається 09.07.2013 р., оскільки в засіданні суду 17.06.2013р. оголошувалась перерва.

В засіданні суду 09.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення із відповідача 79 543,23 грн., з яких 76 500,00 грн. основного боргу, 3 043,23 грн. 3% річних за невиконання останнім зобов`язань по оплаті за проведені позивачем роботи по копці цукрового буряка.

В додатковому письмовому поясненні від 17.06.2013р. позивач посилається на те, що 03.08.2011р. між ПП „Аграрна компанія 2004" та ПП „Берегиня Нова" було укладено договір №КБ-4 на виконання сільськогосподарських робіт. Даний договір було укладено в письмовій формі згідно типових договорів ПП „Аграрна компанія 2004" на виконання сільськогосподарських робіт.

Позивач повідомив, що договір №КБ-4 підприємством був підписаний та в кількості 2-х примірників направлений контрагенту ПП „Берегиня Нова", а підписаний примірник від ПП „Берегиня Нова" повернутий не був, і як наслідок відсутній на підприємстві.

Стверджує, що достатнім підтвердженням наявності договірних відносин між сторонами є Акт виконаних робіт згідно договору №КБ-4 від 03.08.2011 року, що був підписаний сторонами „01" грудня 2011 року (міститься в матеріалах справи), який підтверджує заборгованість ПП „Берегиня Нова" перед ПП „Аграрна компанія 2004" в сумі 76 500,00 грн., та в якому містяться істотні умови, що є необхідними для даного виду договору, а саме: сторони дійшли згоди щодо виду робіт; сторони дійшли згоди щодо вартості та обсягу робіт. Крім того, в акті виконаних робіт міститься положення, згідно якого у замовника відсутні претензії щодо виконання даного виду робіт.

Таким чином, позивач вказує, що акт виконаних робіт від „01" грудня 2011 року є належним доказом існування між сторонами договірних відносин та підставою для розрахунку за надані послуги. Просить задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечив. У письмовому відзиві від 17.06.2013р. посилається на те, що у своїх позовних вимогах позивачем в якості доказів вказується на укладений договір № КБ - 4 від 03.08. 2011 року на виконання сільськогосподарських робіт. При цьому позивач вказує, що між ним та відповідачем було досягнуто згоди по істотних умовах даного договору.

Також в подальшому позивач вказує на пункти договору, які не були виконані відповідачем, терміни розрахунку згідно письмового договору, на акти приймання передачі наданих послуг (п.3.2 договору), акт виконаних робіт згідно договору. Листом-вимогою від 22.04. 2013 року №636 позивач вимагає погашення боргу згідно договору № КБ-4 від 03.08.2011 року.

Відповідач вказує, що у своїх доказах щодо обґрунтування позовних вимог позивач схиляється на невиконання умов письмового договору №КБ-4 від 03.08.2011 року, і всі надані докази базуються на вказаному договорі, але при цьому сам договір №КБ-4 від 03.08. 2011 року позивачем суду ненаданий і у відповідача також відсутній.

Із врахуванням вищевикладеного, відповідач просить відмовити в позові.

Представник позивача в засідання суду 09.07.2013р. прибув, позовні вимоги підтримав та просить про задоволення позову.

Представник відповідача в засідання суду 09.07.2013р. не прибув, поважні причини неявки не повідомив.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Приватне підприємство „Аграрна компанія 2004" зареєстроване як юридична особа 01.10.2004р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №228267 серія А00, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки статистики №501978 серія АБ від 12.09.2012р.

„01" грудня 2011р. сторони підписали та скріпили відтисками печаток Акт виконаних робіт, відповідно до якого виконавець (позивач) здійснив роботи по викопуванню цукрового буряка в с.Сутківці Ярмолинецького району на території 51 га на загальну суму 76 500,00 грн.

Вказаним актом сторони погодили, що підлягає оплаті 76 500,00 грн. По виконанню виконавцем своїх зобов`язань по даному виду робіт замовник претензій не має.

„29" березня 2013р. листом за вих.№160 позивачем було направлено на адресу відповідача акт виконаних робіт від 01.12.2011р. та акт звірки розрахунків із вимогою його підписати, в яких зазначено про наявність заборгованості за виконані роботи у розмірі 76 500,00 грн.

„22" квітня 2013 року позивач направив відповідачу лист за вих.№364 із вимогою сплатити заборгованість в сумі 76 500,00 грн. до „25" квітня 2013 року.

Докази направлення вищевказаних листів наявні у справі (описи вкладень кореспонденції та фіскальні чеки направлення вищевказаної кореспонденції на адресу відповідача). Докази надання відповіді на вказані листи в матеріалах справи відсутні.

Оскільки заборгованість в сумі 76 500,00 грн. в добровільному порядку відповідачем до „25" квітня 2013р. погашена не була, позивач звернувся із позовом про стягнення із відповідача 76 500,00 грн. боргу та 3 043,23 грн. 3% річних, всього в сумі 79 543,23 грн. в примусовому порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом враховується таке:

Із позовної заяви вбачається, що в обгрунтування позову позивач посилається як на укладений між сторонами договір №КБ-4 від 03.08.2011р. на виконання сільськогосподарських робіт, так і на Акт виконаних робіт від 01.12.2011р. на суму 76 500,00 грн. Проте, у зв'язку із відсутністю примірника вищевказаного договору, представник позивача наполягав на задоволенні позову, вказавши, що підставою виникнення заборгованості наявність правовідносин сторін, що виникли внаслідок фактичного виконання робіт, які прийняті відповідачем по акту від 01.12.2011р.

Із наданих матеріалів вбачається, що між сторонами підписано Акт виконаних робіт - викопування цукрового буряка в с. Сутківці Ярмолинецького району, за яким замовником робіт виступив відповідач, а виконавцем - позивач.

Судом приймається до уваги, що фактичне підписання вказаного акту та скріплення його печатками зі сторони обох підприємств свідчить про прийняття відповідачем зазначених робіт на суму 76 500,00 грн. Згідно п.3 вказаного Акту зазначено про відсутність зі сторони відповідача будь-яких претензій щодо якості робіт.

Враховується також, що відповідачем не подано суду належних доказів на спростування виконаних позивачем робіт із викопування цукрового буряка на суму 76 500,00 грн. та їх фактичного прийняття відповідачем.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.11 ЦК України); підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти (п.4 ч.2 ст.11 ЦК України); у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події (ч.6 ст.11 ЦК України).

При цьому, юридично значимими фактами (подіями), в силу яких між сторонами виникли господарські зобов'язання, в даному випадку є факт виконання робіт позивачем та прийняття (підписання акту) їх відповідачем, що підтверджується актом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Враховуючи положення ст.173 ГК України та фактичні обставини справи, кредитором у відносинах між даними сторонами є позивач, який виконав роботи за замовленням відповідача, та боржник - відповідач, який прийняв роботи шляхом підписання акту, чим підтвердив замовлення робіт на вказану в акті суму.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості в сумі 76 500,00 грн. правомірними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, тому підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, крім основного боргу, також заявлено до стягнення 3 043,23 грн. 3% річних за період з 05.12.2011р. по 02.04.2013р.

Проте, враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору на виконання робіт, строк виконання зобов'язання є невизначеним, а тому його необхідно визначати з моменту пред'явлення письмової вимоги про оплату із врахування ч.2 ст.530 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із матеріалів справи слідує, що вимога про оплату (виконання обов'язку) була пред'явлена позивачем у надісланому на адресу відповідача листі №363 від „22" квітня 2013р., в якому зазначено, що позивач просить погасити заборгованість в сумі 76 500,00 грн. в строк до 25.04.2013р.

При цьому, вказана письмова вимога направлена на адресу відповідача 29.04.2013р., що підтверджена фіскальний чеком із описом вкладення. Тому, враховуючи приписи ч.2 ст.530 ЦК України, обов'язок відповідача щодо оплати вартості робіт необхідно обраховувати починаючи з 07.05.2013 р.

Приймаючи до уваги те, що нарахування 3% річних в сумі 3 043,23 грн. проведено позивачем за період з 05.12.2011р. по 02.04.2013р., тобто до моменту пред'явлення вимоги про оплату (лист від 22.04.2013р. №363), суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення із відповідача 3% річних в сумі 3 043,23 грн., задоволенню не підлягає.

Виходячи із змісту ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 76 500,00 грн. В решті позовних вимог щодо стягнення із відповідача 3% річних в сумі 3 043,23 грн., суд вважає за необхідне відмовити із вищевикладених підстав.

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004", с. Попівці, Волочиського району, Хмельницької області до Приватного підприємства „Берегиня Нова", с. Сутківці, Ярмолинецького району, Хмельницької області про стягнення 79 543,23 грн., з яких 76 500, 00 грн. основного боргу, 3043,23 грн. 3% річних, задовольнити частково.

Стягнути із Приватного підприємства „Берегиня Нова", с. Сутківці, Ярмолинецького району, Хмельницької області (код ЄДРПОУ 33415173) на користь Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004", с. Попівці, вул. Шкільна, 34а, Волочиського району, Хмельницької області (код ЄДРПОУ 33007579) 76 500,00 грн. (сімдесят шість тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) основного боргу, 1 655,16 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят п'ять гривень 16 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В позові щодо стягнення 3 043,23 гривень 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 11.07.2013р.

Суддя В.В. Магера

Віддруковано 2 прим.

1-до матеріалів справи

2-відповідачу - с. Сутківці Ярмолинецького району Хмельницької області, 32134, прост. кореспонд.