Постанова

від 09.07.2013 по справі 2а-3076/12/0170/9

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2013 р. (16:30) Справа №2а-3076/12/0170/9

Окружний адміністративний суд АР Крим, м. Сімферополь, у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013482301 від 10.01.12р.

Сторони явку представників не забезпечили.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цітіус" (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013482301 від 10.01.12р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, прийняте по необґрунтованим висновкам про порушення позивачем норм податкового законодавства під час взаємовідносин з контрагентом позивача - ТОВ «Олімп-Пром». Таки висновки були включені відповідачем до акту перевірки безпідставно та не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача, оскільки зроблені з формальних підстав, без фактичного з'ясування питань придбання позивачем у ТОВ «Олімп-Пром» товарів та використання їх в господарській діяльності. Враховуючи викладене, позивач вважає включення позивачем до податкового кредиту сум за господарськими операціями з ТОВ «Олімп-Пром» законним, та таким, що не порушує п. 198.3 ст. 198 ПК України.

Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 90-91). У наведених запереченнях відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, вважає, що зроблені у результаті перевірки висновки є обґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні. Відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Олімп-Пром» не мали реального товарного характеру.

В судове засідання, що відбулося 09.07.2013р., сторони явку представників не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати в розмірі вартості сплаченої судової експертизи в сумі 8000,00грн.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус" з питань взаємовідносин з ТОВ «Олімп-Пром» за вересень 2011р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 15.12.11р. №19613/23-4/16504530 (далі-Акт), у висновках якого встановлено порушення позивачем п.14.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення у вересні 2011р. сум податкового кредиту в розмірі 87300,00грн., та донараховано податкових зобов'язань з ПДВ всього у сумі 109125,00грн., у т.ч. 21825,00грн. штрафні санкції (а.с.9-13).

На підставі зазначеного Акту Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.01.12р. №0013482301 про нарахування грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 109125,00грн., з яких 87300,00грн. - основний платіж, 21825,00грн. - штрафні санкції (а.с.7-8).

Не погодившись з вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся зі скаргою до ДПА в АРК.

Рішенням ДПС в АРК від 15.03.2012р. скарга позивача залишена без задоволення а податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі від 10.01.12р. №0013482301 без змін.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом вказаного податкового повідомлення-рішення, судом встановлено наступне.

В Акті перевірки зазначено, що взаємовідносини між ТОВ «Олімп-Пром» та ТОВ «Цітіус» є нікчемними та порушують діюче законодавство України.

Вищенаведені висновки зроблені податковим органом у зв'язку із тим, що відповідачем 06.12.2011р. за №1402/7/23-0 була отримана відповідь від Переяслав-Хмельницької ОДПІ про неможливість провести зустрічну звірку ТОВ «Олімп-Пром» з питання взаєморозрахунків з ТОВ «Цитіус» за вересень 2011 р., про що складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки №24/23-0/37517265 від 06.12.11р. У отриманій інформації було зазначено, що ТОВ «Олімп-Пром» має стан 2 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Також було зазначено, що при отриманні відповідей на направлені запити та наявності достатньої доказової бази, буде вжито заходів щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ та прописання нікчемності укладених угод, про що буде повідомлено відповідачу додатково.

Також у Акті перевірки зазначено, що згідно наданих пояснень, транспортування товарів було здійснене за рахунок ТОВ «Олімп-Пром» та його транспортними засобами, документального підтвердження транспортування товарів та руху товару по матеріальних рахунках складського обліку до перевірки не надано.

При дослідженні правомірності віднесення позивачем до податкового кредиту з ПДВ суму в розмірі 87300,00грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Олімп-Пром», судом встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать, що у період, який перевірявся позивач придбав товарно-матеріальні цінності у ТОВ «Олімп-Пром».

Під час розгляду справи судом була призначена судово-економічна експертиза.

З висновку №61 від 03.06.2013р. судово-економічної експертизи вбачається, що експертом були вивчені операції, а також вивчені та оцінені договір, документи створені сторонами у ході їх виконання, документи бухгалтерського обліку, документи, що підтверджують факт оприбуткування отриманих ТМЦ та їх списання, податкова звітність, реєстри податкових накладних, податкові та видаткові накладні та інші документи).

Експертом встановлено, що 12.09.2011 року між позивачем (далі - покупець) та ТОВ «Олімп-Пром» (далі - постачальник) було укладено Договір поставки № 12/-0/01.

Відповідно до умов вищенаведеного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар згідно замовленню. Покупець зобов'язується оплатити вартість товару та прийняти цей товар. Найменування, ціна та кількість товару узгоджується додатково та вказується у витратних накладних на товар.

Враховуючи викладене у вищенаведеному договорі передбачено первісний документ, на підставі якого підтверджується виконання договору - витратна накладна.

Експертом зазначено, що у податкових накладних відображено посилання на договір №12/-0/01від 31.12.2011р. При співставленні первісних документів (витратних накладних від постачальника) з відомостями у зведених бухгалтерських регістрах за рахунком 613 «розрахунки з постачальниками» за вересень 2011р. встановлено, що всього прихід від постачальника - ТОВ «Олімп-Пром» підтверджується первісними документами в сумі 523800,00грн. Всього оплата за даними регістрів бухгалтерського обліку вересень 2011р. склала 523800,00грн., що підтверджено платіжними дорученнями та банківськими виписками. Рух товарно-матеріальних цінностей щодо списання їх у виробництво по рахунку23 «Виробництво» підтверджується відомостями у зведеному бухгалтерському регістрі по обліку ТМЦ. Порушень в поряду приходу та списання ТМЦ від ТОВ «Олімп-Пром» за вересень 2011р. у наданих на дослідження документах не встановлено. При співставленні податкових накладних від ТОВ «Олімп-Пром», які включено у вересень 2011р. з реєстром податкових накладних за вересень 2011р. встановлено, що всього включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 87300,00грн. Всі суми ПДВ по постачальнику ТОВ «Олімп-Пром», які відображені в реєстрі, підтверджені податковими накладними, оформленими з дотриманням порядку оформлення, тобто згідно п.200.1 ПКУ. Завищення податкового кредиту по ТОВ «Цітіус» на суму 87300,00грн. та заниження ПДВ на цю суму наданими на дослідження документами не підтверджується.

У висновку №61 від 03.06.2013р. судово-економічної експертизи зазначено, що наданими на дослідження документами податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Цітіус» підтверджується здійснення господарських операцій за договором, що укладений з ТОВ «Олімп-Пром» у вересні 2011р. та податковий кредит за вересень 2011р. по господарським операціям за договором, укладеним з ТОВ «Олімп-Пром» на суму 87300,00грн., не підтверджуються висновки Акта перевірки.

Суд звертає увагу на те, що експертом первинні документи відображені у відомостях дослідження, що є додатками до експертного висновку. Досліджені експертом документи, у тому числі податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні, рахунки - фактури залучені до матеріалів справи та оцінені судом.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Документи створені у ході виконання договору між позивачем та ТОВ «Олімп-Пром» в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, мають реквізити, необхідні для підтвердження здійснення господарської операції по оприбуткуванню, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час Акт про неможливість провести зустрічну звірку з ТОВ «Олімп-Пром», на який посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

На момент укладення з позивачем вищенаведеного договору, виписки податкових накладних ТОВ «Олімп-Пром» було зареєстровано у якості юридичної особи та в якості платника податку на додану вартість. Відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що ТОВ «Олімп-Пром» на момент укладення договору був виключений з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим не був наділений цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Суд також зазначає, що вимога податкового органу підтвердити отримання позивачем товару товарно-транспортними накладними, є протиправною, оскільки законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування.

Наявні в матеріалах справи видаткові та податкові накладні, в силу Закону №996-XV та Положення №88 є первинними документами. Докази того, що вказані накладні не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договору із ТОВ «Олімп-Пром» суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Будь - яких доказів недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано.

Щодо посилання у Акті перевірки на нікчемність угод укладених між позивачем та ТОВ «Олімп-Пром» суд зазначає наступне.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена у постанові від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12, при визначенні законності висновків органів податкової служби щодо нікчемності правочинів платника податків судам слід враховувати:

по-перше, припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом: "Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку";

по-друге, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність: "У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях". Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині;

по-третє, відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним: "У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню". Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю: "Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком".

Інший підхід, на думку Вищого адміністративного суду України, "потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства".

В даному ж випадку, як слідує з Акту перевірки, висновки працівників контролюючого органу про фіктивність договору з ТОВ «Олімп-Пром» ґрунтувались тільки на Акті про неможливість проведення зустрічної перевірки, а не вироку суду, що набрав законної сили.

Правочині вчинений між позивачем та ТОВ «Олімп-Пром», виходячи з їх змісту, спрямовані не на незаконне заволодіння майном держави, а на передачу товару покупцю і отримання за це коштів постачальником.

Таким чином, зміст договору, що укладений між позивачем та ТОВ «Олімп-Пром» не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. Договір укладений за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаних правочинів.

За таких підстав, доводи відповідача про відсутність здійснення реального виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «Олімп-Пром» за спірний період є необґрунтованими.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 КАС України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як вже зазначалося, ТОВ «Олімп-Пром» на момент укладення з позивачем договорів і виписки податкових накладних було зареєстровано у якості платника податку на додану вартість.

Частиною 2 п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Перевіряючи податкові накладні, виписані ТОВ «Олімп-Пром» судом встановлено, що вони відповідають вимогам зазначеної норми.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт постачання товару. Відповідачем також не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами.

Відповідачем також не було надано суду ніяких доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та\або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Висновок судово-економічної експертизи суд вважає повним та обґрунтованим та приймає у якості доказу у справі. Відповідачем, в порядку ч.2 ст. 71 КАС України не надано належних доказів, які спростували висновки експертизи. Відповідачем не надано доказів не отримання позивачем товарів від ТОВ «Олімп-Пром», не проведення платежів з ним (в тому числі оплату ПДВ), не використання товарів в господарській діяльності платника податків.

Тобто, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз віднесено до судових витрат.

Частиною 5 статті 92 КАС України встановлено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, матеріально-технічне забезпечення судової експертизи склало 18520,00грн.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2013 року N 239/5 "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2013 році", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2013 р. за N 239/2271.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.07.2013 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 12.07.2013 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус" 10.01.12р. №0013482301 про нарахування грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 109125,00грн., з яких 87300,00грн. - основний платіж, 21825,00грн. - штрафні санкції;

3. Стягнути судовий збір в розмірі 1091,25грн. (одна тисяча дев'яносто одна гривня двадцять п'ять копійок) із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС (95053, Україна, АР Крим, м. Сімферополь,вул. М. Залки, 1/9; ЄДРПОУ 36822070; рахунки невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус" (95034, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Декабристів, 21; ЄДРПОУ 16504530; рахунки невідомі).

4. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС (95053, Україна, АР Крим, м. Сімферополь,вул. М. Залки, 1/9; ЄДРПОУ 36822070; рахунки невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус" (95034, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Декабристів, 21; ЄДРПОУ 16504530; рахунки невідомі) вартість проведеної у справі судово-економічної експертизі у розмірі 8000,00грн. (вісім тисяч гривень).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.