Рішення

від 25.06.2013 по справі 905/3918/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.06.2013р. Справа № 905/3918/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтгруп», м.Донецьк,

до відповідача: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськсвітло», м.Донецьк,

про: стягнення 75600грн.20коп.

За участю представників сторін

від позивача: Степанченко О.А. (довіреність №9 від 25.04.2013.)

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайтгруп», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськсвітло», м.Донецьк про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 75600грн.20коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 32/08 від 10.08.2011р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

25.06.2013р. через канцелярію суду представник позивача в порядку ст.22 ГПК України звернувся з заявою про зменшення розміру позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 75000грн.20коп.

Заява обґрунтована тим, що під час підготовки тексту позовної заяви позивачем помилково вказано суму поставки за накладною №21/1 від 19.12.2011р. в розмірі 17600,00 грн., замість належної суми 17000,00грн.

Відтак, суд в порядку ст.22 ГПК України приймає до розгляду заяву позивача від 25.06.2013р. і у подальшому розглядає позовні вимоги з її урахуванням. У даному випадку має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні 25.06.2013р.представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 25.06.2013р., повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування власної правової позиції по суті спору, вважає наявних у матеріалах справи доказів достатньо для прийняття рішення у цьому судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2013р. не з'явився, проте, 25.06.2013р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, яким визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

З врахуванням вищенаведеного суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши під час судового засідання представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

10.08.2011р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 32/08 (далі-договір), згідно з яким постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі зобов'язується прийняти та оплатити наступний товар: - електролічильники НИК 2303АП3Т. Номенклатура та ціни вказуються у накладних.

Відповідно до п. 2.2 договору покупець зобов'язаний прийняти товар згідно накладної та розрахуватися за нього не пізніше 30 банківських днів з моменту одержання товару.

Згідно із п. 4.1 договору оплата товару здійснюється після отримання товару у безготівковій формі згідно накладної.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що договір починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього договору, та є чинним до 31.12.2011р.

Відповідно до п. 5.3. договору закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

За змістом позовної заяви, враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у виконання умов договору №32/08 від 10.08.2011р. за видатковими накладними у період з 28.04.2011р. по 27.12.2011р. здійснив поставку товару відповідачу, однак товар оплачений відповідачем лише частково на суму 655124грн. 35коп., у зв'язку з чим виникла заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 75000грн. 20коп.

Викладене призвело до звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 75000грн.20коп.

Підставою позову є поставка товару на підставі договору № 32/08 від 10.08.2011р. за видатковими накладними у період з 28.04.2011р. по 27.12.2011р.

Договір №32/08 від 10.08.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, позивач у виконання п. 1.1 договору №32/08 від 10.08.2011р за видатковими накладними з 28.04.2011р. по 27.12.2011р. здійснив поставку обумовленого сторонами у договорі товару відповідачу загальною вартістю 730124грн. 55коп.

Поставлений згідно зазначених накладної товар на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом на вказаних накладних.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору №32/08 від 10.08.2011р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вже зазначалося, відповідно до п. 2.2 договору покупець зобов'язаний прийняти товар згідно накладної та розрахуватися за нього не пізніше 30 банківських днів з моменту відвантаження товару.

Відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок, відповідач здійснив часткову оплату отриманого від позивача товару на загальну суму 655124грн. 35коп., у зв'язку з чим товар залишився неоплаченим на суму у розмірі 75000грн. 20коп.

Враховуючи, що поставка останньої партії товару була здійснена позивачем ще 27.12.2011р., то з урахуванням викладених умов оплати, строк оплати вартості поставленого за всіма спірними видатковими накладними товару станом на день звернення позивача до суду для відповідача вже наступив та почалося прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за отриманий товар

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не оплати в сумі 75000грн. 20коп. у передбачені договором строки, докази погашення суми боргу в розмірі 75000грн.20коп. матеріали справи не містять, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтгруп" до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськсвітло», м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 75000грн.20коп.- задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськсвітло» (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, вул. Горького, 50, код ЄДРПОУ 03343410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтгруп» (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, проспект Ілліча, будинок 13, код ЄДРПОУ 33554523) суму основного боргу в розмірі 75000грн.20коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1706грн. 84коп.

У судовому засіданні 25.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова