Рішення

від 10.07.2013 по справі 905/4115/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.07.2013р. Справа № 905/4115/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марбет», с.Рогозів, Бориспільський район, Київська область

до відповідача Приватного підприємства «Граніт», м.Донецьк

про стягнення 226 411,04грн.

за участю представників:

від позивача: Мамедова О.Л. (за довір.)

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Марбет», с.Рогозів, Бориспільський район, Київська область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Граніт», м.Донецьк про стягнення 226411,04грн., з яких: основний борг в сумі 226076,57грн., 3% річних в розмірі 334,47грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неоплату відповідачем в повному обсязі отриманого за видатковими накладними товару від позивача.

Ухвалою від 06.06.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/4115/13-г.

10.07.13. позивач на підставі ст.22 ГПК України надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 225188,29грн., з якої основний борг в сумі 221340,10грн., 3% річних в сумі 848,19грн. Справа розглядається з урахуванням вказаної заяви позивача.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованими листами з повідомленням).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.06.13.р. Приватне підприємство «Граніт» зареєстроване за адресою 83005, м.Донецьк, вул.Ткаченка, буд.189. За цією адресою відповідачу направлялись процесуальні документи по справі №905/4115/13.

В силу ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.3.9.1 постанови №18 Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Направлення відповідачу процесуальних документів по справі №905/4115/13 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстрів поштових відправлень суду.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за отриманий від позивача товар за видатковими накладними №58 від 09.02.11р., №81 від 25.02.11р., №96 від 02.03.11р., №125 від 17.03.11р., №143 від 23.03.11р., №180 від 04.04.11р., №181 від 04.04.11р., №202 від 13.04.11р., №304 від 19.05.11р., №305 від 19.05.11р., №381 від 14.06.11р., №380 від 14.06.11р., №392 від 16.06.11р., №473 від 18.07.11р.

За твердженням позивача за період з 09.02.11р. по 18.07.11р. відповідачу було поставлено товар на загальну суму 275254,68грн.

Отримання товару за вищевказаними накладними на суму 275254,68грн. підтверджується підписом представника покупця на накладних, скріпленим печаткою підприємства.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ч.1 ст.644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Господарським судом встановлено, що позивачем на підставі видаткової накладної поставлений, а відповідачем без будь-яких заперечень та зауважень отриманий товар вартістю 49500,00грн. Отже, обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Таким чином, сторонами у спрощений спосіб укладена угода щодо поставки товару, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а саме: позивач поставляє відповідачу конкретний товар, а останній приймає його та оплачує, тому ця угода (домовленість) породжує для сторін права та обов'язки та підлягає належному виконанню сторонами.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами був укладений договір №03/01/07 від 03.01.07р., за яким відповідачем були здійснені переплати на суму 50914,58грн. та що зазначені кошти були зараховані в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар за спірними накладними.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що заборгованість відповідача за спірними накладними становить 224340,10грн.

За приписами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 16.05.13р. направляв відповідачу вимогу №29 від 14.05.13р. про оплату вартості поставленого товару, в якій просив сплатити заборгованість у розмірі 226076,57грн. протягом 7 днів з моменту отримання вимоги. Докази направлення вимоги містяться в матеріалах справи.

Вимога направлялася на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Повернення позивачу конверту, в якому направлялася вимога, не дає підстав вважати вимогу не пред'явленою.

На підставі викладеного зобов'язання з оплати вартості поставленого товару виникло у відповідача з пред'явленням вимоги та мало бути виконано потягом 7 днів .

Під час судового розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 224340,10грн. суду не надав, наявність боргу не спростував.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів за поставлений товар у встановлений строк всупереч ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України відповідач не виконав, у зв'язку з чим на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 224340,10грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 848,19грн., що нараховувались на суму заборгованості за період з 25.05.13р. по 09.07.13р.

Під час розгляду справи №905/4115/13 судом встановлений факт невиконання у встановлений строк зобов'язань щодо своєчасної оплати заборгованості за поставлений товар, з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем 3% за прострочення виконання зобов'язання.

Проаналізувавши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає його арифметично вірним.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 224340,10грн. та 3% річних в сумі 848,19грн. обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню.

При поданні позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 4530,82грн., тоді як за подачу позову на суму 225188,29грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог) розмір судового збору складає 4503,77грн.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» в разі зменшення розміру позовних вимог сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.

Судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми відповідно до ч.2 ст.7 зазначеного вище закону у випадках установлених пунктом 1 частини першої цієї статті.

Переплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 638, 640, 642, 644, 664, 712, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Марбет», с.Рогозів, Бориспільський район, Київська область до Приватного підприємства «Граніт», м.Донецьк про стягнення 225188,29грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Граніт» (83005, м.Донецьк, вул.Ткаченка, буд.189; ЄДРПОУ 32637074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марбет» (08351, Київська область, Бориспільський район, с.Рогозів, вул.Вітчизняна, 11; ЄДРПОУ 31120652) основний борг в сумі 224340,10грн., 3% річних в сумі 848,19грн.; судовий збір в сумі 4503,77грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Марбет» (Київська область, Бориспільський район, с.Рогозів, вул.Вітчизняна, 11; ЄДРПОУ 31120652) з державного бюджету України судовий збір в сумі 27,05грн.

В судовому засіданні 10.07.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 12.07.13р.

Суддя Г.В. Захарченко