Рішення

від 08.07.2013 по справі 914/2320/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2013 р. Справа № 914/2320/13

За позовом: Приватного підприємства "Роніка-Транс", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Львів", м. Львів

про стягнення 16 302 грн. 53 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Волошин О.Я.

Представники:

від позивача: Попадюк С.С., представник (довіреність №01 від 27.06.2013 р.);

від відповідача: не з'явився

Приватне підприємство "Роніка-Транс", м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Львів", м. Львів про стягнення 17 181 грн. 07 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 12.06.2013 р. призначив розгляд справи на 01.07.2013 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 08.07.2013 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір перевезення вантажів. На виконання умов вказаного договору, позивач надав відповідачу відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати не виконав, станом на дату подання позову заборгованість становила 16 100 грн. 00 коп. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати, відповідачу нараховано 904 грн. 34 пені, 176 грн. 73 коп. 3% річних. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 17 181 грн. 07 коп.

05.07.2013 р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 16 100 грн. 00 коп. основного боргу, 202 грн. 53 коп. 3% річних.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 12.06.2013 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (поштові повідомлення про вручення долучено до матеріалів справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 08.07.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення підписано 12.07.2013 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

14 січня 2013 р. між Приватним підприємством "Роніка-Транс" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Львів" (замовник) було укладено договір №01/2013.

За цим договором перевізник (позивач) зобов'язувався приймати до перевезення і доставляти довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати особі, яка має право на отримання вантажу (одержувачеві), а замовник (відповідач) зобов'язувався оплатити надані послуги по перевезенню вантажу.

Найменування, вид, кількість (об'єм, маса), характер, властивості і умови перевезення вантажу, строки перевезення, відправника і отримувача, спосіб і місце завантаження і розвантаження, особливі умови перевезення зазначаються замовником у письмовій заявці, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до замовлення на транспортний засіб від 14.01.2013 р. позивач зобов'язувався здійснити перевезення вантажу по маршруту Чехія - Україна.

Вартість перевезення згідно замовлення становила 16 000 грн. 00 коп.

Позивач умови перевезення, зазначені в замовленні, виконав повністю, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №0956647, підписаними сторонами актами виконаних робіт №01 та №1/а від 18.01.2013 р. на загальну суму 16 100 грн. 00 коп.

Позивачем було надіслано відповідачу рахунок №01 від 18.01.2013 р. на оплату послуг.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що послуги перевізника оплачуються замовником за кожною заявкою на перевезення протягом 10 днів на підставі виставлених перевізником рахунку, CMR, податкової накладної, актів.

Умовами транспортного замовлення встановлено, що оплата вартості перевезення здійснюється в наступному порядку: 50% в момент замитнення товару, 50% протягом 3 днів після розмитнення товару.

17 квітня 2013 р. позивач надіслав відповідачу претензію про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості послуг з перевезення не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 16 100 грн. 00 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вищевказаних вимог, позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 202 грн. 53 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 16 100 грн. 00 коп. основного боргу, 202 грн. 53 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626, 909 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Львів", м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 17б (ідентифікаційний код 31362298) на користь Приватного підприємства "Роніка-Транс", м. Львів, вул. Наукова, 49а/15 (ідентифікаційний код 38142578) 16 100 грн. 00 коп. основного боргу, 202 грн. 53 коп. 3% річних, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.