Рішення

від 11.07.2013 по справі 920/955/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.2013 Справа № 920/955/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄСТЕР", м. Харків;

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий

завод", м. Суми;

про стягнення 34 996 грн. 05 коп,

Суддя Лугова Н.П.

Представники сторін:

від позивача: Вороненко Р.М.,

від відповідача: не з'явився;

За участю секретаря судового засідання - Кириченко-Шелест А.Г.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 34 996 грн. 05 коп. за неналежне виконання умов договору поставки № В-0612-5 від 01.06.2012 року, в тому числі: 33 345 грн. 30 коп. основного боргу, 1 375 грн. 63 коп. пені, 275 грн. 12 коп. - 3% річних; а також просить стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп. та 3 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

У відзиві на позовну заяву б/н від 26.06.2013 року відповідач проти позову заперечує та зазначає наступне: відповідно до п. 7.1 Договору усі суперечки та розбіжності, які виникають за даним договором чи у зв'язку з ним, мають вирішуватись шляхом переговорів між сторонами, а вже потім, у разі недосягнення згоди між ними, - підлягають розгляду в порядку, встановленому чинним законодавством України; умовами укладеного договору конкретного виду штрафних санкцій не передбачено, відповідно й обов'язку у відповідача зі сплати пені не виникає. Також відповідач зазначив, що 06.06.2013 року в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації «Бюлетень державної реєстрації» розміщено оголошення про припинення юридичної особи - ПАТ "Сумський фарфоровий завод" шляхом ліквідації.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, про що також зазначено у письмовому обгрунтуванні позовних вимог (вх. 9709).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Ухвалу про відкладення розгляду справи від 01.07.13р., надіслану відповідачеві, вручено за довіреністю 05.07.2013р. об'єктом поштового зв'язку СУМИ 7 з індексом 40007 згідно витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.1 договору поставки № В-0612-5 від 01.06.2012 року позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) товар, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та оплатити відповідно до виставленого рахунку.

Замовлення товару здійснюється покупцем чи його уповноваженою особою (п. 4.1. Договору).

Згідно п. 3.1 Договору оплата товару здійснюється шляхом попередньої оплати за кожну замовлену партію товару шляхом перерахування коштів постачальнику на його поточний рахунок згідно рахунку-фактурі.

Постачальник зобов'язаний передати товар покупцю чи уповноваженій особі покупця (при пред'явленні доручення платника) згідно накладної, після сплати суми, що складає суму вартості товару, не пізніше десяти робочих днів (п. 4.5. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на замовлення відповідача відповідно до видаткових накладних № РН-0000006 від 25.01.2013р., № РН-0000008 від 05.02.2013р., № РН-0000017 від 04.03.2013р. поставив товару на загальну суму 33 345 грн. 30 коп.

Як зазначає позивач, відповідач не розрахувався за поставлений товар. Вартість поставленого товару на суму 33 345 грн. 30 коп. на день звернення позивача до суду залишилася несплаченою.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідачеві були виписані рахунки-фактури № В-2501.1 від 25.01.13р., № В-0402.1 від 04.02.13р., № 2102.2 від 21.02.13р. та поставлено товару на суму 33 345 грн. 30 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № РН-0000006 від 25.01.2013р., № РН-0000008 від 05.02.2013р., № РН-0000017 від 04.03.2013р., які підписані та скріплені печатками обох сторін. Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, відповідач не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим, заборгованість перед позивачем складає 33 345 грн. 30 коп.

15.05.2013 року сторонами по справі складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків яким також підтверджено заборгованість відповідача в сумі 33 345 грн. 30 коп.

Доказів сплати боргу відповідачем не подано, сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У відзиві на позов відповідач проти стягуваної суми не заперечував, проте заначив, що позивачем порушено порядок досудового врегулювання спору, а також те, що 06.06.2013 року в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації «Бюлетень державної реєстрації» розміщено оголошення про припинення юридичної особи - ПАТ "Сумський фарфоровий завод" шляхом ліквідації.

Слід зазначити, що відповідно до рішення Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002р. обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Також, щодо повідомлення відповідача про припинення юридичної особи - ПАТ "Сумський фарфоровий завод" шляхом ліквідації, суд зазначає, що ПАТ "Сумський фарфоровий завод" станом на день винесення рішення є юридичною особою та не виключено з ЄДРПОУ.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення 33 345 грн. 30 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, за порушення термінів оплати товару позивач, згідно п. 6.4 укладеного договору та на підставі ст. 231 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення оплати, що складає 1 375 грн. 63 коп.

Отже, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами укладеного договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1 375 грн. 63 коп. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 230-232 Господарського Кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Розрахунок 3% річних складено відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги стосовно стягнення 275 грн. 12 коп. - 3% річних, є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати на оплату послуг адвоката підтверджуються наявними в матеріалах справи документами: договором про надання правової допомоги, квитанцією до прибуткового касового ордеру, атом приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати: 1 720 грн. 50 коп. судового збору та 3 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод" (40007, м. Суми, вул. Харківська, б. 11, код ЄДРПОУ 00310433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄСТЕР" (61171, м. Харків, Шосе Салтівське, буд. 240, корпус Б, кв. 93, код ЄДРПОУ 36623531) 33 345 грн. 30 коп. основного боргу, 1 375 грн. 63 коп. пені, 275 грн. 12 коп. - 3% річних, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп. та 3 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.07.2013 року.

СУДДЯ Н.П. Лугова