Рішення

від 05.06.2013 по справі 201/3672/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/3672/13-ц

пр. № 2/201/1385/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого - судді Галічого В.М.

При секретарі - Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Сашаєвича про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив, з урахуванням його уточнень (а.с. 25-26), стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму авансу у розмірі 5.000, 00 грн., а також визнати за ним право власності на будівлю підприємства торгівлі по вул. Робочій, 162 К у м. Дніпропетровську. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 01.07.2012 р. між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір підряду, відповідно до якого останній взяв на себе обов’язок по організації будівництва будівлі підприємства торгівлі по вул. Робочій, 162 К у м. Дніпропетровську. Згідно умов договору позивач передав відповідачу суму авансу у розмірі 5.000, 00 грн. Проте відповідач так і не приступив до виконання ремонтних робіт. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути суму авансу, але відповідач відмовився повернути дану суму, чим порушив права та інтереси позивача.

01.06.2012 р. між відповідачем ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про дольову участь у будівництві, відповідно до якого сторони вирішили шляхом об’єднання своїх зусиль і майна, що належить їм на відповідних правових підставах, побудувати будівлю підприємства торгівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча в районі будинку № 162. Умовами договору передбачено, що будівництво повинно проводитися за кошти позивача, а по закінченню будівництва ОСОБА_3 повертає позивачу 30% грошових коштів, які були витрачені на будівництво, а побудований об’єкт стає сумісною власністю. У разі неповернення даних коштів право власності на будівлю повністю переходить до позивача. Оскільки відповідач не повернув кошти у розмірі 30% від вартості побудованої будівлі підприємства торгівлі, передбачені договором про дольову участь у будівництві, у зв’язку з чим дана будівля повинна перейти у власність позивача в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги, в їх уточненій редакції, підтримує у повному обсязі, на задоволені позову наполягає та просить розгляд справи провести без його участі (а.с. 60).

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі. Крім того, зазначив, що дійсно між ним та позивачем було укладено договір підряду, проте він не набрав чинності, оскільки позивач не надав суму авансу передбачену договором, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині є безпідставними, щодо позовних вимог про визнання за позивачем права власності на спірну будівлю він не заперечує (а.с. 62) .

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі. Крім того, зазначив, що дійсно між ним та позивачем було укладено договір підряду, про дольову участь у будівництві та у зв’язку з тим, що він не має можливості розрахуватися з позивачем, він не заперечує проти визнання права власності за позивачем на спірну будівлю, вирішення інших позовних вимог залишив на розсуд суду (а.с. 61) .

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01.06.2012 р. між відповідачем ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про дольову участь у будівництві, відповідно до якого сторони вирішили шляхом об’єднання своїх зусиль і майна, що належить їм на відповідних правових підставах, побудувати будівлю підприємства торгівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча в районі будинку № 162. У зв’язку з чим, забудовник прийняв на себе обов’язок побудувати нерухоме майно у строки та у порядку передбаченими умовами даного договору, а інвестор за цим договором зобов’язався здійснити часткове фінансування даної будівлі у розмірі передбаченому п. 2 даного договору (а.с. 27-28).

01.07.2012 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір підряду на виконання будівельних робіт щодо будівництва будівлі підприємства торгівлі, розташованого по вул. Робочій в районі будинку № 162 у м. Дніпропетровську, відповідно до якого будівельні роботи повинні розпочатися з моменту передачі замовником суми авансу у розмірі 5.000, 00 грн. (а.с. 5-6).

24.06.2009 р. між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4 за реєстровим № 2248, відповідно до якого на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 142/46 від 27.05.2009 р. останньому було надано в строкове платне користування земельну ділянку по вул. Робочій у районі б. № 162 у м. Дніпропетровську, строком на два роки, яка зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:07:280:0047 (а.с. 29-31, 42-48, 49).

18.07.2011 р. між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, нотаріально посвідчена приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4 за реєстровим № 2580, відповідно до якої було поновлено термін дії договору оренди вищезазначеної земельної ділянки (а.с. 50-53).

30 травня 2013 року розпорядженням Дніпропетровського міського голови № 211-р будівлі підприємства торгівлі було присвоєно адресу - вул. Робоча, 162К у м. Дніпропетровську (а.с. 34).

Як вбачається з технічної документації спірної будівлі, побудоваї у 2013 р., літ. А-1 будівля підприємства торгівлі загальною площею 83,6 кв.м., що є самочинним будівництвом (а.с. 36-41).

Згідно технічного висновку щодо оцінки стану будівельних конструкцій будівлі підприємства торгівлі, розташованого по вул. Робочій, 162К у м. Дніпропетровську, складеного НКП ТОВ «СТЕКОНІК ЛТД», ліцензія АГ № 574126 від 04.02.2011 р., дійсна до 04.02.2016 р., стан будівельних конструкцій будівлі підприємства торгівлі літ. А-1, класифікується як нормальний, архітектурно-планувальні та конструктивні рішення, реалізовані при будівництві будівлі відповідають вимогам, діючих будівельних норм та правил, нормативним документам по пожежній та екологічної безпеці, будівля може експлуатуватися за своїм призначенням (а.с. 63-76).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу особи, що здійснила самочинне будівництво, суд може визнати за нею право власності на самовільно збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми завдатку у розмірі 5.000, 00 грн., позивач зазначив, що відповідно до п. 3.1. договору підряду на виконання будівельних робіт від 01.07.2012 р. передав відповідачу зазначену суму авансу. Проте відповідач так і не приступив до виконання ремонтних робіт, у зв’язку з чим позивач був змушений неодноразово звертатися до відповідача з проханням повернути аванс, який він так і не повернув.

У відповідності до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позивачем не надано будь-яких доказів, які підтверджують передачу ним відповідачу ОСОБА_2 суми авансу, який у своїх письмових поясненнях дані обставини заперечував, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання права власності на спірну будівлю, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до п. 5.2. договору про дольову участь у будівництві від 01.06.2012 р., укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3, якщо інвестором буде профінансовано весь об’єкт будівництва, а забудовник не поверне дані кошти, право власності на всю будівлю центру дозвілля переходить до інвестора.

З урахуванням вищезазначеного, а також приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_3 не повернув позивачу грошові кошти у розмірі 30% від вартості побудованої будівлі підприємства торгівлі, передбачені договором про дольову участь у будівництві, за умовами даного договору будівля підприємства торгівлі літ.А-1 по вул. Робочій, 162 К у м. Дніпропетровську повинна перейти у власність позивача як інвестора будівництва.

На підставі встановлених фактичних обставин справи та змісту вищезазначених положень закону суд вважає позовні вимоги в частині визнання права власності на спірну будівлю - обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 331, 332, 376, 392 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 88, 131, 197, 208, 209, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності на літ. А-1 - будівлю підприємства торгівлі загальною площею 83,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 162 К.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 Сашаєвича 3.026, 30 грн. (три тисячі двадцять шість гривень 30 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, втім не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.М. Галічий