ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/11150/13 08.07.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС 1»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Авто - Лізинг»
про стягнення 60 140,04 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Спаський В.А. - по дов. №10/04/3 від 10.04.2013р.
від відповідача: не з»явився
Обставини справи :
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС 1» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Авто - Лізинг» 60 140,04 грн., із яких: 53 328, 00 грн. основного боргу, 5 448,16 грн. пені за прострочку платежу, 1 097,63 грн. - 3% річних, 226.25 грн. - інфляційні.
Ухвалою від 13.06.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 08.07.2013 року.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір №01-06/2012Ю від 18.06.2012р. про надання охоронних послуг, на виконання якого позивач надав послуги з охорони об'єкту відповідача, однак відповідач в порушення умов даного договору не оплатив ці послуги в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 13.06.2013 р. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що визначена за матеріалами справи. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
18 червня 2012 року між сторонами було укладено Договір №01-06/2012Ю про надання охоронних послуг (надалі - Договір)..
Відповідно до п. п. 1.1. якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає під охорону об'єкт, що розташований за адресою: с. П. Борщагівка, вул.. Кільцева, 10, супермаркет кріплення «Крепко».
Згідно з п. 1 ст. 901 ЦКУ, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Місячна вартість послуг за договором розраховується відповідно до тарифів, наведених в додатку №1 до цього договору, який є невід»ємною частиною.
У відповідності до пункту 4.5. Договору відповідач на підставі виставленого позивачем рахунку до 5 числа кожного місяця сплачує позивачу авансовий платіж у розміру 50% від вартості охоронних послуг за місяць, у розрахунковому місяці. Остаточний розрахунок за місяць здійснюється відповідачем на підставі належним чином підписаного такту приймання - передачі наданих послуг, але в будь - якому випадку не пізніше 5 числа місяця, що йде за звітним.
На умовах зазначеного Договору, за період його дії позивав сем були надані, а відповідачем прийняті, охоронні послуги на суму 53 328,00 грн., що підтверджується актами здачі прийняття - робіт ( надання послуг):
№ОУ-0000156 від 30.06.2012р.- 7 920, 00 грн...
№ОУ-0000201 від 31.07.2012р.- 4 224, 00 гри
№ОУ-0000202 від 31.08.2012р.- 8 184, 00 грн.
№ОУ-0000241 від 30.09.2012р.- 7 920, 00 грн.
№ОУ-0000264 від 31.10.2012р.- 8 184,00 грн
№ОУ-0000293 від 30.11.2012р.-7 920, 00 грн.
№ОУ-0000312 від 31.12.2012р.- 8 184, 00 грн.
№ОУ-0000001 від 03.01.2013р. - 792,00 грн.
03.01.2013р. між сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору №01-06/2012Ю про надання охоронних послуг від 18 червня 2012 року, відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем становить 53 328, 00 грн. Відповідач взяв на себе зобов'язання погасити існуючу заборгованість до 18 січня 2013 року.
Відповідно до положень п. 1 ст. 903 ЦКУ якщо договором передбачено надання послуг а плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Проте відповідач в порушення умов договору, за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 53 328,00 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 53 328,00 грн. заборгованості за надані послуги із зберігання за Договором правомірна та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач заявив вимогу про стягнення з Відповідача 5 448, 16 грн. пені, 1 097,63 грн. - 3% річних та 226, 26 грн. - інфляційні.
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .
Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних в сумі 1 097, 63 грн. та інфляційних в сумі 226, 25 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У статті 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 5.3 договору у разі прострочення відповідачем виконання зобов'язань по сплаті платежів, передбачених цим договором, відповідач зобов'язаний в кожному випадку сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день такого прострочення.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто, положення названої статті щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин, якщо інше не встановлено законом або договором.
Оскільки умовами укладеного між сторонами договору оренди встановлено можливість стягнення пені за кожний день прострочення, включаючи день оплати, то висновок суду першої інстанції про зменшення строку нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання до шести місяців є безпідставним.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені у сумі 5 488, 16 грн., нарахованої з урахуванням умов договору суборенди за прострочення грошового зобов'язання є такими, що відповідають нормам законодавства та підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Авто - Лізинг» (02222, м. Київ, вул.. Пухівська, 1-А, код ЄДРПОУ 35619215) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС 1» (03151, м. Київ, вул.. Народного Ополчення, 7, код ЄДРПОУ 24453911) 53 328 грн. 00 коп. основного боргу, 5 488 грн. 16 коп. пені, 1 097 грн. 63 коп.-3 % річних , 226 грн. 25 коп. - інфляційні, 1 720 грн. 50 коп. судового збору
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Повне рішення складено 10.07.2013р.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2013 |
Оприлюднено | 12.07.2013 |
Номер документу | 32354993 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні