Рішення

від 27.06.2013 по справі 522/7805/13-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

27.06.2013Справа № 522/7805/13

Провадження № 2/522/7564/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2013 року Приморський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого - судді Нікітіної С.Й.,

при секретарі - Віноградової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи - Акціонерного банку «Південний» про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами в яких, після уточнення, просить визнати садовий будинок, що знаходиться в м. Одесі по вул. Леваневського під № 27-А/1, який в цілому складається з одного цегляного будинку зазначеного в плані літерою «А», загальною площею - 221,6 кв.м., № 1,2 - огорожа, та земельну ділянку, площею 0,0315 га (кадастровий номер: 5110137500:52:024:0117), яка розташована за адресою: м. Одеса, по вул. Леваневського, 27-а, та зазначену під № 1 на схемі, в тому числі по угіддя : 0,0465 га - рілля, 0,0086 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями, на якій знаходиться садовий будинок - спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину садового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Леваневського, 27-А/1, та складається з одного цегляного будинку зазначеного в плані літерою «А», загальною площею - 221,6 кв.м., № 1,2 - огорожа та на 1/2 частину земельної ділянки під зазначеним садовим будинком, площею 0,0315 га ( кадастровий номер: 5110137500:52:024:0117), що знаходиться за адресою: м. Одеса, по вул. Леваневського, 27-а, та зазначену під № 1 на схемі , в тому числі по угіддях: 0,0456 га - рілля , 0,0086 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями, на якій знаходиться садовий будинок.

При цьому позивач посилається на те, що 16 жовтня 2004 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_3, який вони зареєстрували у Міському відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис №1507. Проте їх сімейне життя поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення їх шлюбних відносин. 29 жовтня 2012 р. набрало законної сили заочне Рішення Київського районного суду м. Одеси по справі № 1512/9360/2012 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

За час шлюбу сторонами сумісно було придбано певне майно та укладені певні договори.

Так, 15 серпня 2006 року між АБ «Південний», в особі Голови правління ОСОБА_4В, що діяв на підставі статуту, та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір №В 397, згідно до якого банк зобов’язувався надати тому кредит в сумі 160000 доларів США. Метою отримання зазначеного кредиту було набуття майнових прав на нерухоме майно. Забезпеченням зобов’язань за даною угодою була: застава облігацій, а договір застави облігацій був невід`ємним додатком до кредитного договору.

За вищезазначеним договором застави, що був укладений 15 серпня 2006 року між АБ «Південний» та ОСОБА_2, заставодавець заставив заставодержателю належні йому на праві приватної власності іменні безпроцентні (цільові) облігації серії О (реєстраційний номер 409206), форма випуску - бездокументарна, емітовані Товариством з обмеженою відповідальності «Енергосистема» у кількості 16137 штук. Номінальна вартість складала - 42 гривні 21 копійка. Право власності на цінні папери підтверджується договором купівлі-продажу облігацій та бронювання об`єкту нерухомості для передачі у власність №К-524 від 15.08.2006 року та випискою про залишки на рахунку в цінних паперах №50/2/842 від 15.08.2006 року. За домовленістю сторін, заставна вартість предмета застави складає 180450 доларів США за курсом НБУ.

Тоді ж, 15 серпня 2006 року, АБ «Південний» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно якого ОСОБА_3 зобов`язувалася відповідати перед Кредитором за виконання ОСОБА_2 його зобов`язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № В 397 від 15 серпня 2006 року у сумі 160000 доларів США.

6 лютого 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, за згодою чоловіка - ОСОБА_2, був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений ОСОБА_1, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу. Відповідно до зазначеного договору ОСОБА_3 придбала садовий будинок, що знаходиться в м. Одесі по вул. Леваневського під №27-А/1, який в цілому складається з одного цегляного будинку зазначеного в плані літерою «А», загальною площею - 221,6 кв.м, №1,2 - огорожа, та земельну ділянку, площею 0.0315 га, з належної ОСОБА_5 земельної ділянки, загальною площею 0,551 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Леваневського, 27-а, та зазначену під №1 на схемі, що додається, в тому числі по угіддях: 0,0465 га - рілля, 0,0086 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями, на якій знаходиться садовий будинок.

Незважаючи на те, що покупцем в зазначеному договорі купівлі-продажу виступила відповідач, договір №2801/1 від 28 січня 2009 року про пошук об’єкту нерухомості для укладення купівлі-продажу укладався між позивачем, продавцем ОСОБА_5 при присутності приватного підприємця ОСОБА_6 (ТАН «ТВ ДОМ»). Позивачем передана сума винагородження за зазначеним договором у розмірі 85000 гривень за наданні ріелторські послуги. Акт виконаних робіт за договором №2801/1 від 28 січня 2009 року також підписаний позивачем. Позивачем же був переданий аванс у розмірі 40000 доларів США за придбаний будинок ОСОБА_5

3 серпня 2009 року між ВАТ АБ «Південний» та ОСОБА_2, була укладена додаткова угода до кредитного договору №В 397 від 15 серпня 2006 року, згідно до якого сторони домовилися, що кредитний договір № В 397 з дати укладання даної Додаткової угоди діє у такій редакції: ВАТ АБ «Південний» зобов’язувався надати кредит в сумі 160000 доларів США під 12% річних. Забезпеченням зобовязань за даним договором виступає іпотека нерухомості та земельної ділянки.

Таким чином, 12 серпня 2009 року між ВАТ АБ «Південний» та ОСОБА_3 (іпотекодавець), яка є майновим поручителем ОСОБА_2І (позичальник) з іншого боку, був укладений Договір іпотеки, посвідчений ОСОБА_7, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

Відповідно зазначеного договору іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позивача, що випливають з договору №В 397 від 15.08.2006 року, додаткової угоди до нього від 03.08.2009 року та всіх можливих змін та доповнень до них, згідно з якими ВАТ АБ «Південний» зобов`язувалося надати кредит в сумі 160000 доларів США, терміном повернення до 14 серпня 2026 року.

В забезпечення виконання зобов`язань позивача, іпотекодавцем було передано в іпотеку садовий будинок, що знаходиться в м. Одесі по вул. Леваневського під №27-А/1 та земельна ділянка під зазначеним садовим будинком, площею 0,0315 га.

3 серпня 2009 року, АБ «Південний» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно якого ОСОБА_3 зобов`язувалася відповідати перед Кредитором за виконання ОСОБА_2 його зобов’язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № В 397 від 15 серпня 2006 року та всіх додаткових угод до нього.

Починаючи з квітня 2009 року позивач разом зі своєю колишньою дружиною почав проживати у вищезгаданому будинку. З часом, їх сімейні стосунки почали погіршуватися, і з липня 2012 року відповідач стала чинити позивачеві непереборні перешкоди у користуванні будинком (змінила замки).

Як стало відомо позивачеві, за останній час відповідачем було укладено договір оренди дому без його згоди. Окрім цього, позивачеві було направлено Вимогу про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором № В 397 від 15.08.2006р., в якій зазначалося, що якщо протягом 60 календарних днів від дати отримання цієї вимоги заборгованість за вищевказаним кредитним договором не буде повернена у повному обсязі, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» ініціюватиме стягнення заборгованості у встановленому законом порядку.

На момент звернення до суду позивачеві було вручено судову повістку по справі № 1522/5197/13 за позовом ПАТ «Південний» до ОСОБА_3І, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки згоди щодо вартості майна між позивачем та відповідачем не існує, позивач вважає за доцільне визначити вартість майна, що підлягає поділу, виходячи з оцінки, зробленої в рамках укладання Договору іпотеки від 12.08.2009р., а саме 2 201 111 ( два мільйони двісті одну тисячу сто одинадцять) гривень 52 копійки.

В даний час дійти до згоди з відповідачем, щодо розподілу майна неможливо, тому ОСОБА_3 вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач та його представник по довіреності ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача по довіреності ОСОБА_9 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

При цьому суд виходить з наступного.

16 жовтня 2004 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_3, який вони зареєстрували у Міському відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис №1507. Проте їх сімейне життя поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення їх шлюбних відносин. 29 жовтня 2012 р. набрало законної сили заочне Рішення Київського районного суду м. Одеси по справі № 1512/9360/2012 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

За час шлюбу сторонами сумісно було придбано певне майно та укладені певні договори.

Так, 15 серпня 2006 року між АБ «Південний», в особі Голови правління ОСОБА_4В, що діяв на підставі статуту, та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір №В 397, згідно до якого банк зобов’язувався надати тому кредит в сумі 160000 доларів США. Метою отримання зазначеного кредиту було набуття майнових прав на нерухоме майно. Забезпеченням зобов’язань за даною угодою була: застава облігацій, а договір застави облігацій був невід`ємним додатком до кредитного договору.

За вищезазначеним договором застави, що був укладений 15 серпня 2006 року між АБ «Південний» та ОСОБА_2, заставодавець заставив заставодержателю належні йому на праві приватної власності іменні безпроцентні (цільові) облігації серії О (реєстраційний номер 409206), форма випуску - бездокументарна, емітовані Товариством з обмеженою відповідальності «Енергосистема» у кількості 16137 штук. Номінальна вартість складала - 42 гривні 21 копійка. Право власності на цінні папери підтверджується договором купівлі-продажу облігацій та бронювання об`єкту нерухомості для передачі у власність №К-524 від 15.08.2006 року та випискою про залишки на рахунку в цінних паперах №50/2/842 від 15.08.2006 року. За домовленістю сторін, заставна вартість предмета застави складає 180450 доларів США за курсом НБУ.

Тоді ж, 15 серпня 2006 року, АБ «Південний» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно якого ОСОБА_3 зобов`язувалася відповідати перед Кредитором за виконання ОСОБА_2 його зобов`язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № В 397 від 15 серпня 2006 року у сумі 160000 доларів США.

6 лютого 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, за згодою чоловіка - ОСОБА_2, був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений ОСОБА_1, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу. Відповідно до зазначеного договору ОСОБА_3 придбала садовий будинок, що знаходиться в м. Одесі по вул. Леваневського під №27-А/1, який в цілому складається з одного цегляного будинку зазначеного в плані літерою «А», загальною площею - 221,6 кв.м, №1,2 - огорожа, та земельну ділянку, площею 0.0315 га, з належної ОСОБА_5 земельної ділянки, загальною площею 0,551 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Леваневського, 27-а, та зазначену під №1 на схемі, що додається, в тому числі по угіддях: 0,0465 га - рілля, 0,0086 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями, на якій знаходиться садовий будинок.

Незважаючи на те, що покупцем в зазначеному договорі купівлі-продажу виступила відповідач, договір №2801/1 від 28 січня 2009 року про пошук об’єкту нерухомості для укладення купівлі-продажу укладався між позивачем, продавцем ОСОБА_5 при присутності приватного підприємця ОСОБА_6 (ТАН «ТВ ДОМ»). Позивачем передана сума винагородження за зазначеним договором у розмірі 85000 гривень за наданні ріелторські послуги. Акт виконаних робіт за договором №2801/1 від 28 січня 2009 року також підписаний позивачем. Позивачем же був переданий аванс у розмірі 40000 доларів США за придбаний будинок ОСОБА_5

3 серпня 2009 року між ВАТ АБ «Південний» та ОСОБА_2, була укладена додаткова угода до кредитного договору №В 397 від 15 серпня 2006 року, згідно до якого сторони домовилися, що кредитний договір № В 397 з дати укладання даної Додаткової угоди діє у такій редакції: ВАТ АБ «Південний» зобов’язувався надати кредит в сумі 160000 доларів США під 12% річних. Забезпеченням зобовязань за даним договором виступає іпотека нерухомості та земельної ділянки.

Таким чином, 12 серпня 2009 року між ВАТ АБ «Південний» та ОСОБА_3 (іпотекодавець), яка є майновим поручителем ОСОБА_2І (позичальник) з іншого боку, був укладений Договір іпотеки, посвідчений ОСОБА_7, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

Відповідно зазначеного договору іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позивача, що випливають з договору №В 397 від 15.08.2006 року, додаткової угоди до нього від 03.08.2009 року та всіх можливих змін та доповнень до них, згідно з якими ВАТ АБ «Південний» зобов`язувалося надати кредит в сумі 160000 доларів США, терміном повернення до 14 серпня 2026 року.

В забезпечення виконання зобов`язань позивача, іпотекодавцем було передано в іпотеку садовий будинок, що знаходиться в м. Одесі по вул. Леваневського під №27-А/1 та земельна ділянка під зазначеним садовим будинком, площею 0,0315 га.

3 серпня 2009 року, АБ «Південний» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно якого ОСОБА_3 зобов`язувалася відповідати перед Кредитором за виконання ОСОБА_2 його зобов’язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № В 397 від 15 серпня 2006 року та всіх додаткових угод до нього.

Починаючи з квітня 2009 року позивач разом зі своєю колишньою дружиною почав проживати у вищезгаданому будинку. З часом, їх сімейні стосунки почали погіршуватися, і з липня 2012 року відповідач стала чинити позивачеві непереборні перешкоди у користуванні будинком (змінила замки).

Як стало відомо позивачеві, за останній час відповідачем було укладено договір оренди дому без його згоди. Окрім цього, позивачеві було направлено Вимогу про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором № В 397 від 15.08.2006р., в якій зазначалося, що якщо протягом 60 календарних днів від дати отримання цієї вимоги заборгованість за вищевказаним кредитним договором не буде повернена у повному обсязі, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» ініціюватиме стягнення заборгованості у встановленому законом порядку.

На момент звернення до суду позивачеві було вручено судову повістку по справі № 1522/5197/13 за позовом ПАТ «Південний» до ОСОБА_3І, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки згоди щодо вартості майна між позивачем та відповідачем не існує, позивач вважає за доцільне визначити вартість майна, що підлягає поділу, виходячи з оцінки, зробленої в рамках укладання Договору іпотеки від 12.08.2009р., а саме 2 201 111 ( два мільйони двісті одну тисячу сто одинадцять) гривень 52 копійки.

В даний час дійти до згоди з відповідачем, щодо розподілу майна неможливо, тому ОСОБА_3 вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно ч. 1 ст. 60 СК України та ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної

власності подружжя.

Тобто, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності.

Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя, тобто якщо у відповідному документі власником чи набувачем вказано лише чоловіка, це ще не означає, що він є одноосібним власником майна.

Положеннями статті 68 СК України визначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу

Статтею 69 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Кожен із співвласників має право на поділ спільного майна.

Поділ всього майна, яке було спільною сумісною власністю подружжя, або лише певної речі, означає припинення щодо нього режиму об'єкта права спільної сумісної власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21.12.2007р., вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення ведення спільного господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

За положеннями ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, використане в інтересах сім’ї.

Дружина і чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов’язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов’язань за кредитом. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб ( ч.4 ст. 65 СК України).

Таким чином, у результаті придбання подружжям будинку в кредит боргові зобов’язання перед позикодавцем несуть як чоловік, так і дружина, а не тільки той, хто підписав кредитний договір.

Частинами 1,2 статті 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК та ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову про визнання права власності на майно визначається виходячи із вартості майна.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться в п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21.12.2007р., вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Таким чином, суд знаходить, що на підставі норм закону, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню та потрібно визнати садовий будинок, що знаходиться в м. Одесі по вул. Леваневського під № 27-А/1, який в цілому складається з одного цегляного будинку зазначеного в плані літерою «А», загальною площею - 221,6 кв.м., № 1,2 - огорожа, та земельну ділянку, площею 0,0315 га (кадастровий номер: 5110137500:52:024:0117), яка розташована за адресою: м. Одеса, по вул. Леваневського, 27-а, та зазначену під № 1 на схемі, в тому числі по угіддя : 0,0465 га - рілля, 0,0086 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями, на якій знаходиться садовий будинок - спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину садового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Леваневського, 27-А/1, та складається з одного цегляного будинку зазначеного в плані літерою «А», загальною площею - 221,6 кв.м., № 1,2 - огорожа та на 1/2 частину земельної ділянки під зазначеним садовим будинком, площею 0,0315 га ( кадастровий номер: 5110137500:52:024:0117), що знаходиться за адресою: м. Одеса, по вул. Леваневського, 27-а, та зазначену під № 1 на схемі , в тому числі по угіддях: 0,0456 га - рілля , 0,0086 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями, на якій знаходиться садовий будинок.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60,63 65, 68,70, 71 СК України, ст.ст. 368, 369, 372 ЦК України, п.23, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21.12.2007р., ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати садовий будинок, що знаходиться в м. Одесі по вул. Леваневського під № 27-А/1, який в цілому складається з одного цегляного будинку зазначеного в плані літерою «А», загальною площею - 221,6 кв.м., № 1,2 - огорожа, та земельну ділянку, площею 0,0315 га (кадастровий номер: 5110137500:52:024:0117), яка розташована за адресою: м. Одеса, по вул. Леваневського, 27-а, та зазначену під № 1 на схемі, в тому числі по угіддя : 0,0465 га - рілля, 0,0086 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями, на якій знаходиться садовий будинок - спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину садового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Леваневського, 27-А/1, та складається з одного цегляного будинку зазначеного в плані літерою «А», загальною площею - 221,6 кв.м., № 1,2 - огорожа та на 1/2 частину земельної ділянки під зазначеним садовим будинком, площею 0,0315 га ( кадастровий номер: 5110137500:52:024:0117), що знаходиться за адресою: м. Одеса, по вул. Леваневського, 27-а, та зазначену під № 1 на схемі , в тому числі по угіддях: 0,0456 га - рілля, 0,0086 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями, на якій знаходиться садовий будинок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня виготовлення вмотивованої частини рішення.

СУДДЯ: