Рішення

від 14.06.2012 по справі 5011-70/2748-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/2748-2012 14.06.12 За позовом Дочірнього підприємства "Управління будівництва та Маркетингу

"Укргідроспецбуд" закритого акціонерного товариства -фірма "Укргідроспецбуд", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія

"Євробудінвест", м. Київ

про стягнення 90 709,31 грн.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

Судді: Бондарчук В.В.

Ониськів О.М.

Представники :

від позивача Тимків Я.І. - пред.по довір.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Управління будівництва та Маркетингу "Укргідроспецбуд" Закритого акціонерного товариства -фірма "Укргідроспецбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 90 709,31 грн. суми заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Євробудінвест".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов Договору підряду на проведення загально будівельних робіт від 10.11.2008 року не виконав свої зобов'язання перед позивачем та не здійснив у повному обсязі оплату виконаних будівельних робіт, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 51 637,69 грн.

Ухвалою суду від 06.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-70/2748-2012 та призначено справу до розгляду на 22.03.12 року.

Представники сторін у судове засідання 22.03.12 р. не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Ухвалою суду від 22.03.12 р. розгляд справи було відкладено на 09.04.12 р.

Представник позивача у судове засідання 09.04.12 р. з'явився, на вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.03.12 р. надав оригінали документів для огляду у судовому засіданні та копії документів для залучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 09.04.2012 р. не з'явився, через канцелярію суду надійшло два клопотання про відкладення розгляду справи. З таких обставин виникла необхідність відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2012 р. розгляд справи було відкладено на 26.04.12 р. та зобов'язано сторони виконати вимоги попередніх ухвал у невиконаній частині.

У судове засідання 26.04.2012 р. з'явились представник позивача та представник відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.04.2012 р. заявив клопотання про оголошення у судовому засіданні перерви з метою підготовки та подання до суду клопотання про фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів. За таких обставин судом відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 14.05.2012 р.

Представником позивача 26.04.2012 року було подано клопотання про продовження строку розгляду позовної заяви з метою надання можливості подати додаткові документи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.04.2012 р. строк розгляду спору у справі № 5011-70/2748-2012 було продовжено на 15 календарних днів.

У судове засідання 14.05.2012 р. представник позивача та представник відповідача з'явились.

Представником позивача у судовому засіданні 14.05.2012 р. на вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі було надано оригінали документів для огляду у судовому засіданні та копії документів для залучення до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.05.2012 р. заявив клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Розпорядженням голови Господарського суду м. Києва від 14.05.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-70/2748-2012, у зв'язку зі складністю справи. Ухвалою суду від 14.05.2012р. справу прийнято свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Капцової Т.П., суддів: Бондарчук В.В., Ониськів О.М. та призначено розгляд справи на 31.05.12 р.

У судове засідання 31.05.2012 р. представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2012 р. відкладено розгляд справи на 14.06.2012 р.

У судове засідання 14.06.2012 р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі. Представник відповідача у судове засідання 14.06.2012 р. не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

З огляду на те, що 06.04.2012 р. представником відповідача подавалося клопотання про відкладення розгляду справи та 26.04.2012 р. представник відповідача брав участь у судовому засіданні, суд вважає, що відповідач є обізнаним про слухання даної справи.

Про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, про що в матеріалах справи міститься відповідна розписка та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, отримані відповідачем 14.03.2012 р., 15.03.2012 р.

За таких підстав, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності представника відповідача повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні 14.06.2012 р. судом розглянуто клопотання представника відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи та відмовлено у його задоволенні, у зв'язку з необґрунтованістю.

У судовому засіданні 14.06.2012 року представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та додаткових поясненнях.

14.06.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Євробудінвест" (генпідрядник) та Дочірнім підприємством "Управління будівництва та Маркетингу "Укргідроспецбуд" Закритого акціонерного товариства -фірма "Укргідроспецбуд" (підрядник) укладено Договір підряду на проведення загально будівельних робіт від 10.11.2008 року (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, підрядник взяв на себе зобов'язання виконати загально будівельні роботи на об'єкті «Ресторан «Прага»за адресою: м. Київ, вул. Академіка Глушкова,1, а замовник зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість.

Згідно п. 1.4. Договору, обсяг та вартість робіт визначаються кошторисом, що є Додатком № 1 до даного Договору, який розробляється підрядником та затверджується генпідрядником.

Відповідно до п. 2.1. Договору, генпідрядник сплачує підряднику аванс в розмірі 100 % від вартості будівельних матеріалів поставки підрядника та витрат на їх доставку, а також 30 % від вартості робіт, визначених в Додатку № 1 до даного договору (кошторисі).

Згідно п. 4.1. договору, здача-приймання робіт здійснюється згідно з актами приймання виконаних робіт за фактично виконані роботи.

Відповідно п. 4.2. Договору, терміном закінчення робіт вважається дата підписання акту здачі-приймання робіт та передачі технічної документації.

Згідно п.2.2. Договору, остаточний розрахунок замовником проводиться протягом п'яти днів з моменту підписання актів прийомки-передачі виконаних робіт при умові, що роботи виконані належним чином, в термін, встановлений цим договором або достроково. Оплата проводиться в національній валюті України на розрахунковий рахунок Підрядника (п.2.4. Договору).

Відповідно до п.3.1.10. Договору, підрядник за отримані від генпідрядника послуги сплачує генпідряднику 4 % від вартості виконаних підрядником робіт / без урахування вартості матеріалів, переданих Генпідрядником.

Відповідно до п. 7.1. Договору, термін дії даного договору встановлюється з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Судом встановлено, що на виконання п. 2.1. Договору, відповідачем 17.11.2008 р. сплачено передоплату в розмірі 20 000,00 грн. та 25.11.2008 р. сплачено передоплату в розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.

На виконання умов Договору позивачем виконано роботи, що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року (типова форма № КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року (типова форма № КБ-3), Актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (типова форма № КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (типова форма КБ-3), Актом приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 року (типова форма № КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2009 року (типова форма № КБ-3), Актом приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2009 року № 1 (типова форма № КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2009 року (типова форма № КБ-3), згідно з якими фактична загальна вартість виконаних позивачем робіт склала 1 255 589,33 грн. Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання умов Договору 11.12.2008 р. сплачено 130 000,00 грн., 22.12.2008 року сплачено 125 436,83 грн., 12.01.2009 р. сплачено 120 000,00 грн., 19.01.2009 р. сплачено 200 000,00 грн., 03.02.2009 р. сплачено 20 000,00 грн. та 72 266,88 грн., 23.02.2009 р. сплачено 55 000,00 грн., 24.02.2009 р. сплачено 38 000,00 грн., 26.03.2009 р. сплачено 50 000,00 грн., 22.04.2009 р. сплачено 60 000,00 грн., 05.05.2009 р. сплачено 49 500,00 грн., 15.05.2009 р. сплачено 68 500,00 грн., 09.07.2009 р. сплачено 150 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, які містяться в матеріалах справи.

Загалом на виконання умов договору з урахуванням суми передоплати відповідачем було сплачено 1 178 703,71 грн.

Відповідно до п. 3.1.10. Договору, підрядник за отримані від генпідрядника послуги сплачує генпідряднику 4 % від вартості виконаних підрядником робіт.

Згідно з Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № УГ-0000001 від 01.12.2008 р. вартість послуг відповідача склала 25 247,93 грн. з ПДВ, у зв'язку з чим на підставі п. 3.1.10. Договору, позивачем зменшено суму заборгованості відповідача перед позивачем на суму 25 247,93 грн. з ПДВ.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем з врахуванням часткової оплати по договору складає 51 637,69 грн.

Відповідно ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення зобов'язань є договір.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних робіт у термін встановлений п. 2.2. Договору, а саме протягом п'яти днів з моменту підписання актів прийомки-передачі виконаних робіт відповідачем у повному обсязі не виконано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи у розмірі 51 637,69 грн. підтверджується вищезазначеними актами приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в), довідками про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3), банківськими виписками з рахунку позивача, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № УГ-0000001 від 01.12.2008 р.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 27 708,88 грн., 3 проценти річних у сумі 7 489,91 грн. та 3 872,83 грн. пені.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В силу частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 229 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, кредитор має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок трьох процентів річних з суми боргу 187 388,37 грн. за 23.02.2009 р., з суми боргу 149 388,37 грн. за 10 днів прострочення оплати, з суми боргу 429 637,69 грн. за 21 день прострочення оплати, з суми боргу 379 637,69 грн. за 27 днів прострочення оплати, з суми боргу 319 637,69 грн. за 13 днів прострочення оплати, з суми боргу 270 137,69 грн. за 10 днів прострочення оплати, з суми боргу 201 637,69 грн. за 25 днів прострочення оплати, з суми боргу 51637,69 грн. за 205 днів прострочення оплати.

За 2010 р., 2011 р. та 2012 р. позивачем здійснено розрахунок 3 % річних з суми боргу 51 637,69 грн. Загальний розмір 3 % річних, нарахованих позивачем становить 7489,91 грн.

Крім того, позивачем нараховані інфляційні втрати з 38704,24 грн. - суми середньої заборгованості за період з 23.02.2009 по 28.02.2009 р., з суми середньої заборгованості 383799,07 грн. за березень 2009 року, з суми середньої заборгованості 361637,69 грн. за квітень 2009 року, з суми середньої заборгованості 238960,27 грн. за травень 2009 р., з суми середньої заборгованості 201 637,69 грн. за червень 2009 року, з суми середньої заборгованості 51 637,69 грн. за вересень-грудень. За липень 2009 р. та серпень 2009 р. інфляційні втрати не нараховувались позивачем за відсутністю інфляції.

З 2010 р. по січень 2012 р. інфляційні збитки нараховувались позивачем з суми боргу 51 637,69 грн.

Суд ухвалою від 06.03.2012 р. зобов'язував позивача надати пояснення до наведених розрахунків, однак вимоги суду позивачем виконані не були, у зв'язку з чим суд здійснює перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з огляду на наступне.

У зв'язку з тим, що в січні 2009 р. позивачем виконані роботи на суму 262 388,37 грн. згідно Акту приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 р. та 03.02.2009 р. відповідачем сплачено 20 000,00 грн., 23.02.2009 р. сплачено 55 000,00 грн., то станом на 23.02.2009 р. сума боргу склала 187 388,37 грн.

Судом встановлено, що відповідачем частково погашався борг, а саме: 11.12.2008 р. сплачено 130 000,00 грн., 22.12.2008 року сплачено 125 436,83 грн., 12.01.2009 р. сплачено 120 000,00 грн., 19.01.2009 р. сплачено 200 000,00 грн., 03.02.2009 р. сплачено 20 000,00 грн. та 72 266,88 грн., 23.02.2009 р. сплачено 55 000,00 грн., 24.02.2009 р. сплачено 38 000,00 грн., 26.03.2009 р. сплачено 50 000,00 грн., 22.04.2009 р. сплачено 60 000,00 грн., 05.05.2009 р. сплачено 49 500,00 грн., 15.05.2009 р. сплачено 68 500,00 грн., 09.07.2009 р. сплачено 150 000,00 грн., у зв'язку з чим, в день часткового погашення заборгованості відповідачем сума боргу зменшується.

Таким чином, суд здійснює перерахунок 3 % процентів річних з врахуванням часткової оплати заборгованості.

3 % річних з суми боргу 187 388,37 грн. за 23.02.2009 р. становить 15,40 грн.

(187 388,37 грн. -38 000,00 грн.) * 3 % /365 * (за період з 24.02.2009 р. по 05.03.2009 р. ) = 122,78 грн.

(149 388,37 грн. + 280 249,32 грн.) * 3 % /365 * (за період з 06.03.2009 р. по 25.03.2009 р.) = 706,25 грн.

Розрахунок 3 % річних здійснено судом з урахуванням того, що на підставі Акта приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2009 року сума боргу збільшилась на 280 249,32 грн.

(429 637,69 грн. -50 000,00 грн.) * 3 % /365 * (за період з 26.03.2009 р. по 21.04.2009 р.) = 842,48 грн.

(379637,69 грн. -60 000,00 грн.) * 3 % /365 * (за період з 22.04.2009 р. по 04.05.2009 р.) = 341,53 грн.

(319 637,69 грн. -49 500,00 грн.) * 3 % /365 * (за період з 05.05.2009 р. по 14.05.2009 р.) = 222,03 грн.

(270 137,69 грн. -68500,00 грн.) * 3 % /365 * (за період з 15.05.2009 р. по 08.07.2009 р.) = 911,51 грн.

(201637,69 грн. -150 000,00 грн.) * 3 % /365 * (за період з 09.07.2009 р. по 22.02.2012 р.) = 4070,18 грн.

Таким чином загальний розмір 3 % річних за перерахунком суду становить 7232,16 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Таким чином, суд здійснює перерахунок інфляційних втрат за такі періоди:

за 23.02.2009 р. з суми боргу 187 388,37 грн.,

за період з 24.02.2009 р. по 05.03.2009 р. з суми боргу 149 388,37 грн.,

за період з 06.03.2009 р. по 25.03.2009 р. з суми боргу 429 637,69 грн.,

за період з 26.03.2009 р. по 21.04.2009 р. з суми боргу 379 637,69 грн.,

за період з 22.04.2009 р. по 04.05.2009 р. з суми боргу 319637,69 грн.,

за період з 05.05.2009 р. по 14.05.2009 р. з суми боргу 270 137,69 грн.,

за період з 15.05.2009 р. по 08.07.2009 р. з суми боргу 201637,69 грн.,

за період з 09.07.2009 р. по 22.02.2012 р. з суми боргу 51 637,69 грн.

Отже, загальний розмір втрат від інфляції становить 22210,84 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у розмірі 51 637,69 грн., інфляційних втрат у сумі 22210,84 грн., 3 % річних у розмірі 7232,16 грн. судом вважаються доведеними. Водночас, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

28.04.2012 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд застосувати строки позовної давності до суми основного боргу, суми інфляційних втрат, суми 3 % річних та пені, у зв'язку з чим відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості 03.03.12, що підтверджується відміткою на поштовому конверті, за таких обставин позивачем пропущений трирічний строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за Договором, суми 3 % річних та суми інфляційних втрат.

Заперечуючи проти застосування строків позовної давності, представник позивача зазначив, що сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2011 р. Як стверджує позивач, підписання відповідачем акту звірки свідчить про визнання останнім існування заборгованості в сумі 51 637,69 грн., у зв'язку з чим, вказана в акті звірки дата та визнання відповідачем заборгованості свідчить про те, що строк позовної давності перервався.

За приписами п. 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як встановлено ч.1 статті 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Проте, суд не приймає до уваги акт звірки взаєморозрахунків, на який посилається позивач, як належний доказ того, що відповідачем було визнано борг у сумі 51637,69 грн. з огляду на наступне.

Форма акту звіряння розрахунків встановлена наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України від 10 листопада 1998 року № 148/234/383, зареєстрованим Міністерством юстиції України 10 листопада 1998 р. за №714/3154 (далі -Наказ).

Згідно з формою акту звіряння розрахунків, визначеною Наказом, акт звіряння розрахунків повинен містити назву підприємств, організацій, установ; назву послуг, робіт, матеріальних цінностей, тощо, звіряння рахунків і документів за якими проводиться; посилання на розрахункові документи, їх реквізити (дата, №); суми за даними кредитора; суми за даними дебітора; розходження сум, підпис представника підприємства-кредитора та підпис представника підприємства-дебітора.

Судом встановлено, що в наданому Акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2011 р. не міститься посилання ані на Договір підряду на проведення загально будівельних робіт від 10.11.2008 року, ані на назву послуг, робіт, матеріальних цінностей, тощо, звіряння рахунків і документів за якими проводиться. Вказаний Акт звірки не має посилання на розрахункові документи та їх реквізити.

Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2011 р. скріплено підписами осіб прізвища та ініціали яких не вказано, а на підтвердження повноважень осіб, якими підписано акт звірки, суду не надано жодних документів, які в розумінні п.3 ст.237 ЦК України є підставою для представництва.

Акт звірки не містить посилання на первинні документи, які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"фіксують факти здійснення господарських операцій. В розумінні ст.9 вказаного закону, акт не є первинним обліковим документом бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим, на підставі вказаного акту не виникають зобов'язання сторін.

Як вказав Вищий Господарський суд України, в своїй постанові № 17/717 від 16.12.2010 р., чинним законодавством України акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку, а у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо.

За таких підстав Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2011 р. не є належним доказом, того, що відповідачем визнано заборгованість саме за Договором підряду на проведення загально будівельних робіт від 10.11.2008 року у розмірі 51 637,69 грн., у зв'язку з чим, факт підписання вказаного акту не приймається судом як доказ вчинення відповідачем дії, що свідчить про визнання ним свого обов'язку оплати заборгованості за Договором підряду на проведення загально будівельних робіт від 10.11.2008 року, у зв'язку з чим, не є підставою для переривання строку позовної давності.

При цьому суд не бере до уваги наявні в акті звірки посилання на договір від 10.11.2008 року, оскільки, з письмових пояснень представника позивача від 15.06.2012 р., вбачається, що посилання в акті звірки на договір від 10.11.2008 року дописані власноруч представником позивача при долученні вказаного документа до матеріалів, у зв'язку з тим, що на оригіналі акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2011 р. не було зазначено номеру та дати договору.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу, суми 3 % річних, суми втрат від інфляції задоволенню не підлягають у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені у розмірі 3872,83 грн. за останні шість місяців з суми боргу 51 637,69 грн. суд вважає за необхідне вказати наступне.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що за необґрунтовану затримку чи відмову від прийому робіт, оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, в силу норм ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування пені здійснюється за перші шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано. В позовній заяві позивач просить стягнути пеню за період за шість місяців, що передують зверненню з позовною заявою до суду, а не за період шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що суперечить ст. 232 ГК України та є підставою для відмови у позові в цій частині.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на послуги адвоката у розмірі 3 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при відмові в позові -на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.06.2012 року.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

Судді: Бондарчук В.В.

Ониськів О.М.