Рішення

від 08.07.2013 по справі 910/11343/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11343/13 08.07.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Навколо світу - ХХІ» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «АБАСК ТУР» Простягнення 11 920,27 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Зданевич Л.І. - дов. № б/н від 05.07.2013 р.; Захарчук Н.К. - дов. № б/н від 05.07.2013 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Навколо світу - ХХІ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АБАСК ТУР» про стягнення 10 871,00 грн. основного боргу, 808,62 грн. пені, 21,74 грн. інфляційних нарахувань та 218,91 грн. три відсотки річних.

Ухвалою суду від 17.06.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 08.07.2013 року.

Представники позивача в судовому засіданні 08.07.2013 року надали документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 08.07.2013 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.07.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АБАСК ТУР» (туроператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Навколо світу» (турагент) був укладений агентський договір, відповідно до пункту 1.1 якого туроператор доручає, а турагент зобов'язується укладати від імені, під контролем, в інтересах туроператора цивільно-правові договори зі споживачами туристичних послуг, юридичними особами, а також виконувати інші дії, пов'язані із реалізацією туристичного продукту та передбачені умовами цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В пункті 1.2. договору сторони погодили, що під туристами (споживачами туристичних послуг) слід розуміти фізичні особи, які виявили бажання придбати туристичний продукт туроператора та його іноземних контрагентів і уклали з турагентом договір про надання туристичних послуг враховуючи положення Закону України «Про туризм».

Відповідно до умов п. 2.2.3 договору, туроператор зобов'язується своєчасно подавати туроператору заявки на бронювання туристичних послуг, замовлених туристами. Кожна заявка турагента повинна містити прізвища та імена туристів, номер закордонного паспорту, строк його дії, країну відвідування, строк відвідування, готель, обраний туристами, вимоги до харчування, транспортного обслуговування, терміни надання екскурсійних послуг та перелік обраних туристами екскурсій, іншу інформацію, що є необхідною для надання туристами якісних послуг у відповідності з їх побажаннями.

Заявка турагента вважається акцептованою туроператором, якщо туроператор електронним чи факсимільними засобами зв'язку підтвердив можливість надання послуг, визначених в заявці турагента. Акцептом заявки також може бути виставлений туроператором рахунок.

Умовами п. 2.2.6 договору встановлено, що якщо інші строки не будуть зазначені в рахунку туроператора, оплата здійснюється турагентом протягом 3 (трьох) банківських днів від дати виставлення рахунку туроператором. Несвоєчасна, неповна оплата турагентом вартості туристичного продукту - туроператор має право відмовити турагенту в наданні замовлених послуг та вимагати оплати штрафних санкцій передбачених даним договором та чинним законодавством.

На виконання умов зазначеного договору, 23 травня 2012 року позивач уклав від імені та в інтересах ТОВ «АБАСК ТУР» цивільно-правовий договір із споживачем туристичних послуг (надалі - туристкою) Корнєєвою Людмилою про надання туристичних послуг (організація туристичної подорожі в Домініканську Республіку).

23.05.2012 р. позивачем було здійснено бронювання туру для туриста Корнєєвої Людмили у відповідача з авіаперельотом Київ - Цюрих- Пунта-Кана - Ілорих - Київ, та згідно пункту 2.2.6. договору було оплачено рахунок-фактуру № 822 від 24.05.2012 р. на суму 10838,00 грн. за авіа квитки платіжним дорученням № 1142 від 24.05.2012 р. і рахунок-фактуру № 833 на суму 7 833,00 грн. від 28.05.2012 року за тур пакет (Домінікана) платіжним дорученням №1147 від 29.05.2012 р.

Умовами п. 4.9 договору передбачено, що в разі відмови турагента (або туриста) від одержання туристичних послуг з будь-яких причин або неможливості їх одержання внаслідок відмови від посольства країни відвідування від видачі візи туристу турагент зобов'язується сплатити штрафні санкції на користь туроператора в наступному порядку: при відмові від туристичних послуг за 21 день і більше до початку надання туристичних послуг - 15 % від вартості туристичних послуг.

Кінцевий споживач туристичного продукту - турист Корнєєва Людмила 27 червня 2012 року відмовилась від туру з причини погіршення стану здоров'я, на підставі чого позивач здійснив анулювання туру, відповідно до вимог пункту 4.9. Договору.

У відповідності до пункту 4.18 договору при ануляції заявки з ініціативи/вини турагента (або туриста) туроператор зобов'язаний повернути сплачені кошти у період, що становить не більше 90 днів, з моменту отримання документу, що підтверджує ануляцію.

Заявку на ануляцію відповідачем було одержано 27 червня 2012 року, у зв'язку з чим кінцевий строк повернення коштів відповідачем закінчувався 27 вересня 2012 року.

05.07.2012 року позивач відправив на адресу відповідача лист з вимогою повернути на розрахунковий рахунок позивача кошти за ненадані туристу та оплачені в повному обсязі туристичні послуги за мінусом 2 000,00 грн. (штрафні санкції згідно Договору) в сумі 1 6671,00 грн.

17.07.2012 року позивачем повторно було направлено вимогу про повернення коштів у сумі 16671,00 грн. за ненадані туристу послуги.

02.08.2012 року відповідач надіслав позивачу гарантійний лист за підписом директора Мищенко Валерії Миколаївни з підтвердженням ануляції туру і гарантією повернення коштів на розрахунковий рахунок позивача в сумі 16 671,00 грн.

Разом з тим, незважаючи на зазначений лист, відповідачем частково у розмірі 5 800,00 грн. було здійснено оплату.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 10 871,00 грн. основного боргу, 808,62 грн. пені, 21,74 грн. інфляційних нарахувань та 218,91 грн. три відсотки річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

У відповідності до пункту 4.18 договору при ануляції заявки з ініціативи/вини турагента (або туриста) туроператор зобов'язаний повернути сплачені кошти у період, що становить не більше 90 днів, з моменту отримання документу, що підтверджує ануляцію.

Заявку на ануляцію відповідачем було одержано 27 червня 2012 року, у зв'язку з чим кінцевий строк повернення коштів відповідачем закінчився 27 вересня 2012 року.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідачем лише частково у розмірі 5 800,00 грн. було повернено грошові кошти за відмінені туристичні послуги, у зв'язку з чим його заборгованість перед відповідачем за договором складає 10 871,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 10 871,00 грн.

Позивач керуючись статтями 217 та 231 ГК України, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час користування чужими коштами у розмірі 808,62 грн. за період з 28.09.2012 року по 28.03.2013 року.

З положень статті 217 ГК України вбачається, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).

Оскільки між сторонами угода щодо неустойки не укладена, а ч. 6 ст. 231 ГК України передбачає обмеження нарахування пені за час користування чужими грошовими коштами обліковою ставкою НБУ, якщо вона передбачена умовами укладеного між сторонами Договору, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Навколо світу - ХХІ» просить суд також стягнути з відповідача 218,91 грн. три відсотки річних та 21,74 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 21,74 грн. та 218,91 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АБАСК ТУР» (місцезнаходження : 03115, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Біличанська, 1; фактичне місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2, оф. 141, код ЄДРПОУ 37310858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Навколо світу - ХХІ» (місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, будинок 63, кв. 65, код ЄДРПОУ 31218488) 10 871 (десять тисяч вісімсот сімдесят одну) грн. 00 коп. основного боргу, 218 (двісті вісімнадцять) грн. 91 коп. три відсотки річних, 21 (двадцять одна) грн. 74 коп. інфляційних нарахувань та 1 603 (одна тисяча шістсот три) грн. 79 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

15.07.2013 р.

Суддя Спичак О.М.