Постанова

від 04.07.2013 по справі 801/5497/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2013 р. Справа №801/5497/13-а

(13:05) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., за участю секретаря Желудкової О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Темірінвест груп"

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м.Севастополі

про зобов`язання прийняти уточнюючу декларацію по земельному податку, повернення надмірно сплаченої суму земельного податку,

за участю представників сторін:

від позивача - Буланова І.О, дов.,

від відповідача - Ольжич О.О, дов.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Темірінвест груп" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування рішень ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя № 134210/18-102 від 19.04.2013 р. та № 1370/10/20-053 від 23.04.2013 р. та зобов`язання Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя прийняти уточнюючу декларацію по земельному податку та повернути надмірно сплачену суму земельного податку, що становить 151 186,32 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.07.2013 р. замінено відповідача по справі його правонаступником Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.07.2013 р. залишено без розгляду позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя № 134210/18-102 від 19.04.2013 р. та № 1370/10/20-053 від 23.04.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, відповідно до якого у позивача виникло право на повернення сплаченого земельного податку.

Представником відповідача були надані письмові заперечення проти позову, у яких було зазначено, що доводи позивача в позовній заяві є необґрунтованими і тому не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у позові відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Темірінвест груп" зареєстровано 12.02.2007 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим у якості юридичної особи з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 34897715, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 634130, копія якого наявна в матеріалах справи.

20.11.2007 року між ТОВ "Ю.Б.К. Будінвест" та ТОВ "Темірінвест груп" укладено договір купівлі-продажу обмеженого речового права (права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіций)). Відповідно до умов договору, земельна ділянка, право користування якою для забудови (суперфіций) відчужується, має загальну площу 2,4706 га за адресою місцезнаходження м. Севастополь, Балаклавський район, Орлинівське лісництво, квартал № 22, відділ 6, 7, 8, район мису Сарич.

Вищевказаний договір купівлі-продажу обмеженого речового права (права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіций)) від 20.11.2007 р. був нотаріально посвідчений 20.11.2007 р. за номером у реєстрі нотаріальних дій 4944, що підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів № 4992221.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 25.11.2010 р. по справі №2-11/4566-2010 вищевказаний договір від 20.11.2007 року визнано недійсним.

Уповноваженими особами відповідача та позивача були проведені звірки розрахунків платника земельного податку з юридичних осіб з бюджетом за періоди: з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. (Акт № 93 від 31.12.2008 р.), з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. (Акт № 93 від 31.12.2009 р.), з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. (Акт № 93 від 31.12.2010 р.), з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. (Акт №93 від 31.12.2011 р.), з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. (Акт № 93 від 31.12.2012 р.), з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. (Акт № 93 від 31.12.2013 р.), відповідно до яких сальдо зі сплати земельного податку станом на 06.02.2013 року склало 47 126,02 грн.

15.04.2013 р. вих. № 28 ТОВ "Темірінвест груп" направлено на адресу відповідача заяву про повернення зайво сплачених грошових коштів по земельному податку, відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, у якій просив повернути суму зайво сплаченого податку за період 2008-2009 роки у сумі 224898,68 грн. з вирахуванням 47 126,02 грн.

Разом з заявою, ТОВ "Темірінвест груп" на адресу відповідача були направлені уточнюючі Податкові декларації з плати за землю за періоди 2008, 2009 роки, згідно з якими нараховано до зменшення податкового зобов`язання по земельному податку в загальній сумі 224 898,84 грн., в тому числі за 2008 рік у сумі 104 506,44 грн. ( 8 708,87 грн. щомісячно); за 2009 рік у сумі 120 392,4 грн. (10 032,70 грн. щомісячно).

19.04.2013 р. на адресу ТОВ "Темірінвест груп" відповідачем направлено повідомлення, у якому вказано, що відповідно до п. 50.1 ст. 50, п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України подані позивачем уточнюючі декларації з плати за землю за 2008, 2009 роки повертаються платнику у зв`язку з закінченням строків давності подання податкової декларації.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-XII, що діяв у 2008, 2009 роках, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Отже, позивач мав подати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю за 2008 рік до 1 лютого 2008 року. Податкова декларація з плати за землю за 2009 рік мала бути подана відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого 2009 року відповідно.

У урахуванням п. 50.1 ст. 50 та п. 102.5 ст. 102 ПК України, якщо платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації не пізніше 1095 дня з подачі раніше поданої податкової декларації.

Тобто строк для подачі уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з плати за землю за 2008 та 2009 роки встановлюється законом до 1 лютого 2011 року та 1 лютого 2012 року відповідно.

ТОВ "Темірінвест груп" на адресу відповідача були направлені уточнюючі розрахунки до Податкових декларації з плати за землю за періоди 2008, 2009 роки 15 квітня 2013 р.

Отже, позивачем було пропущено строк для подачі уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з плати за землю за 2008 та 2009 роки.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3 ст. 43 ПК України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, обставиною, з якою позивач пов`язує день виникнення помилково сплачених сум плати за землю є день набрання законної сили Рішенням Господарського суду АР Крим від 25.11.2010 р. по справі №2-11/4566-2010 яким договір купівлі-продажу обмеженого речового права (права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіций) від 20.11.2007 року визнано недійсним.

Порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства визначається Законом України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 № 3262-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" будь-які обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади України не допускаються, крім випадків, визначених цим Законом.

З урахуванням наведеного, позивач мав вільний доступ до інформації щодо дати винесення та набрання законної сили Рішенням Господарського суду АР Крим по справі №2-11/4566-2010.

Згідно з поясненнями, наданими представником позивача, Товариству з обмеженою відповідальністю "Темірінвест груп" було повернено 47 126,02 грн. плати за землю відповідно до звірки розрахунків платника земельного податку з юридичних осіб з бюджетом за періоди: з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. (Акт № 93 від 31.12.2008 р.), з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. (Акт № 93 від 31.12.2009 р.), з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. (Акт № 93 від 31.12.2010 р.), з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. (Акт №93 від 31.12.2011 р.), з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. (Акт № 93 від 31.12.2012 р.), з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. (Акт № 93 від 31.12.2013 р.)

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 3 ст. 207 року ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Разом з тим якщо за правочином, визнаним недійсним, права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, то наслідки у вигляді реституції застосовані бути не можуть, але згідно з частиною другою статті 236 ЦК України можливість настання таких прав та обов'язків у майбутньому припиняються.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

З наведеного слідує, що у зв`язку з неможливістю застосування реституції як наслідку визнання правочину недійсним, у позивача відсутнє право на відшкодування сплачених у 2008, 2009, 2010 роках сум плати за землю.

Відповідно до ч.1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Частиною 2 ст. 206 ЗК України передбачено плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку на землю є землекористувачі.

Відповідно до п.п. 270.1.1 ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

В матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі земельної ділянки по договору купівлі-продажу обмеженого речового права (права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіций)) від 20.11.2007 р., що міг би підтверджувати вибуття зазначеної земельної ділянки з фактичного користування позивача.

Таким чином, навіть після припинення права користування земельною ділянкою для забудови у зв`язку з визнанням договору від 20.11.2007 р. не дійсним за рішенням суду за позивачем зберігається обов`язок зі сплати земельного податку до вибуття земельної ділянки з фактичного користування.

З наведеного слідує, що у позивача не виникає право на відшкодування сплаченої суми плати за землю після припинення права користування земельною ділянкою для забудови у зв`язку з визнанням договору від 20.11.2007 р. не дійсним.

Отже, у позивача відсутнє право для подачі відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з плати за землю за 2008 та 2009 роки; відсутнє право на повернення сплачених сум плати за землю.

Таким чином відсутні правові підстави для задоволення позову.

У судовому засіданні 04.07.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. У повному обсязі постанову буде складено 08.07.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.