Постанова

від 13.06.2013 по справі 819/1416/13-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 819/1416/13-a

"13" червня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Мельника А.А.,

прокурора - Васильківської О.А.,

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - Клепач О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Прокурора Тернопільського району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, до Приватного підприємства «Хлібодар» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Тернопільського району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Хлібодар» про стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску в сумі 14 956,76 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за Приватним підприємством «Хлібодар», яке згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - є платником єдиного внеску, рахується несплачена в добровільному порядку та неохоплена заходами примусового стягнення заборгованість перед Пенсійним фондом України за березень - квітень 2013 року у сумі 14956,76 грн. А тому, звернувшись до суду із даним позовом, прокурор міста Тернополя, просить стягнути вказану заборгованість з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області - в судовому порядку.

Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином, однак, в судове засідання явку повноважного представника - не забезпечив, заяви про розгляд справи без його участі - не подавав.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги визнав, пояснивши, що заявлену суму боргу підприємство не мало можливості сплати у зв'язку із заблокуванням коштів на рахунку підприємства.

Заслухавши в судовому засіданні прокурора, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, Приватне підприємство «Хлібодар» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 32750338), - зареєстроване як юридична особа з 09.03.2004 року, про що свідчить витяг серії АВ №248815 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області , та в розумінні статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на якого законом покладено обов'язок вчасно сплачувати платежі до Пенсійного фонду України у належному розмірі.

Разом з тим, станом на час звернення прокурора до суду в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області із даним позовом, - відповідачем, всупереч вимогам п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сплата єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у повному обсязі - не проведена, внаслідок чого станом на час розгляду справи за ПП «Хлібодар» рахується неохоплений заходами примусового стягнення та нестягнутий в судовому порядку борг перед Пенсійним фондом у сумі 14 956,76 грн.

Вказані обставини та заявлена до стягнення сума боргу відповідача перед Пенсійним фондом України підтверджені наявними матеріалами справи: самостійно поданими відповідачем до ПФУ звітом та карткою особового рахунку платника єдиного внеску, а також письмовими поясненнями керівника ПП «Хлібодар» від 24.05.2013 року, наданими прокурору Тернопільського району.

Крім того, наявність вказаної заборгованості та необхідність її сплати - визнана і керівником ПП «Хлібодар» у судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року вступив в законну силу Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464,- з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України № 2464 - платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

При цьому, частиною 2 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1014/18309, - звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону,- календарний рік.

Відповідно до положень частини 2 статті 25 Закону № 2464 - у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків - платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

В той же час, абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 встановлено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Відповідно до статті 121 Конституції України, на систему органів прокуратури України покладена функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокуратурою інтересів держави у суді полягає у здійсненні прокурорами процесуальних та інших дій від імені держави, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Водночас, згідно з положеннями частини 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу. Тобто, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Як вже було зазначено вище, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача несплаченої в добровільному порядку та неохопленої заходами примусового стягнення заборгованості перед Пенсійним фондом по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму - 14956,76 грн.

Вказана заборгованість - відповідачем визнана, у судовому засіданні, і виникла вона у зв'язку із заблокуванням коштів на рахунку підприємства.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з положеннями частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на відповідача законом обов'язок щодо сплати страхових внесків - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували сплату наявного боргу та спростовували б доводи, викладені в позові, - відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі - шляхом стягнення з Приватного підприємства «Хлібодар» на користь Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 14956,76 гривень.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Прокурора Тернопільського району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Хлібодар» (ідентифікаційний код - 32750338 , вул.Дичківська, 1а, смт. Великі Бірки, Тернопільський район, Тернопільська область) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області (майдан Перемоги,Ю 1, м. Тернопіль, 46009, ідентифікаційний код - 21153972) заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 14956,76 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість гривень 76 копійок), шляхом стягнення вказаних коштів за наступним реквізитами: р/р - 37196101001915 у ГУ ДКС України в Тернопільській області, МФО - 838012, код - 21153972.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова в повному обсязі складена 17 червня 2013 року/.

Головуючий суддя Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.