Рішення

від 09.07.2013 по справі 901/1919/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.2013 Справа № 901/1919/13 За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»

до Приватного підприємства «Житлово-комунальне господарство с. Залізничне»

про стягнення 24 009,10 грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача: Антюфєєв І.О., юрисконсульт, довіреність № 639-Д від 26.12.2012.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного підприємства «Житлово-комунальне господарство с. Залізничне» про стягнення недоврахованої електричної енергії в сумі 24 009,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією, що виразилось в самовільному підключенні до об'єктів електроенергетики та споживання електроенергії без приладів обліку. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на статті 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.07.2013.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання відповідач жодного разу не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить штамп канцелярії на зворотному боці ухвал суду. Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до частини 3 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Наведене свідчить про те, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак не скористався правом на участь в судовому процесі, заперечень на позовну заяву не надходило.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи систематичну неявку представника відповідача у судові засідання та відсутність документів, що підтверджують неможливість його прибуття в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Публічне акціонерне товариство «Крименерго» перейменоване в Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» та є правонаступником майна, прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» та Публічного акціонерного товариства «Крименерго».

22.12.2011 представниками Публічного акціонерного товариства «Крименерго» здійснено перевірку належного відповідачу об'єкту - «насосна станція», розташованого по вул. Ялтинська, ТП-209, Л2, ст. Сірень, про що, у присутності представника відповідача складено акт № 217916 про порушення Правил користування електричною енергією (а.с. 9).

19.12.2012 відбулось засідання комісії Публічного акціонерного товариства «Крименерго» з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, яке оформлено відповідним протоколом (а.с. 11).

Розглянувши Акт про порушення Правил користування електричною енергією

№ 217916 від 22.12.2011 комісія дійшла висновку, що зазначений акт вимагає проведення перерахунку обсягу спожитої електричної енергії та його вартості у відповідності з Методикою нарахування обсягу електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006, про що складений протокол № С003-000572 від 19.12.2012 (а.с. 11).

Енергопостачальником проведений перерахунок об'єму спожитої електричної енергії та його вартості у відповідності з пунктом 6.20 Правил користування електричною енергією, недоврахованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 22.12.2011 за актом № 217913.

Так, споживачу донараховано 24 009,10 грн. вартості недоврахованої електричної енергії за період квітня 2011 по грудень 2011 року.

25.12.2012 відповідачу направлений рахунок № 66/1212Х2 за електроенергію по Акту про порушення Правил користування електричною енергією, відповідно до якого відповідачу належало сплатити 24 009,10 грн. (з ПДВ) вартості недоврахованої електричної енергії (а.с. 13).

Оскільки оплата по вказаному рахунку відповідачем не проведена, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Крименерго» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом.

Спірні правовідносини виниклі в процесі постачання і споживання електричної енергії між її постачальником та споживачем, у зв'язку з чим вони повинні регулюватися положеннями Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - Правила, ПКЕЕ) та загальними положеннями Цивільного та Господарського кодексів України в частині регулювання правовідносин, що виникають із зобов'язань.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 1.3 Правил передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма міститься в абзаці 2 пункту 5.1 Правил.

Дійсно, у пункті 1.2 Правил дано визначення споживача електричної енергії як особи, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Водночас зі змісту інших положень Правил, зокрема з підпункту 1 пункту 10.2, вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

Відповідно до статті 27 Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Згідно з частиною 2 вказаної статті правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

На підставі вищезазначених норм у грудні 2011 року представник постачальника провів перевірку об'єкта, що належить відповідачу, про що складений відповідний Акт.

Оскільки перевіркою було встановлено, що відповідач за відсутності договору про постачання електричної енергії самовільно приєднав струмоприймачі крім розрахункових засобів обліку, комісія постачальника, розглянувши вказаний акт на своєму засіданні, на підставі Методики прийняла рішення про нарахування відповідачу вартості спожитої необлікованої електричної енергії, у зв'язку з чим останньому до сплати було виставлено рахунок на суму 24 009,10 грн.

Зі змісту пункту 1.1 Методики вбачається, що даний нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил.

Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2 Методики).

Підпунктом 5 пункту 2.1 Методики встановлено, що даний нормативний документ застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Крім того, пунктом 2.7 Методики прямо встановлено порядок визначення обсягу та вартості самовільно спожитої електричної енергії в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, та за умови відсутності у такого споживача договору про постачання електричної енергії.

Враховуючи вищенаведені вимоги Правил і Методики, суд вважає, що позивач мотивовано застосував положення вказаних нормативно-правових актів для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку відповідач споживав за відсутності укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (частина 2 статті 1213 ЦК України).

Виявивши факт споживання відповідачем електричної енергії без укладення договору на її постачання, позивач згідно з вимогами Правил та відповідно до приписів Методики виставив відповідачу до сплати рахунок за самовільно спожиту електроенергію, який в обумовлений строк так і не було оплачено.

Відповідно до частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки судом встановлено, що сторони не перебувають між собою в договірних відносинах, позивач обґрунтовано заявив позов про стягнення з відповідача суми боргу на підставі статей 1212 та 1213 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 травня 2011 року у справі № 3-38гс11.

Відповідно до частини 2 пункту 6.43 Правил КЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.

Однак, у встановлений Правилами КЕЕ строк оплату розрахункових документів за недораховану електричну енергію відповідачем не проведено.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів оплати 24 009,10 грн. відповідачем під час розгляду даної справи не надано, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Оплату судового збору суд, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача.

В судовому засіданні 09.07.2013 оголошені вступна та резолютивні чистині рішення.

Повне рішення складено 15.07.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Житлово-комунальне господарство с. Залізничне» (вул. Підгірна, 4, с. Залізничне, Бахчисарайський район, АР Крим, 98462, ЄДРПОУ 35761714) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Крименерго» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034, одержувач ПАТ «ДТЕК «Крименерго», р\р 26031301617847 у КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 24 009,10 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Житлово-комунальне господарство с. Залізничне» (вул. Підгірна, 4, с. Залізничне, Бахчисарайський район, АР Крим, 98462, ЄДРПОУ 35761714) на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Крименерго» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034, одержувач ПАТ «ДТЕК «Крименерго», р\р 26009300617847 КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 1 720,50 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас