Рішення

від 08.07.2013 по справі 918/915/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2013 р. Справа № 918/915/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнолія" м. Рівне

про стягнення заборгованості в сумі 24 826 грн. 83 коп., з яких 24 705 грн. 00 коп. - основного боргу, 121 грн. 83 коп. - 3% річних

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - приватний підприємець

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач у позовній заяві та в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог. Просить суд стягнути з відповідача 24 826 грн. 83 коп., з яких 24 705 грн. 00 коп. - основного боргу, 121 грн. 83 коп. - 3% річних. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки №07/03 від 07.03.2013 року. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором поставки №07/03 від 07.03.2013 року, видатковою накладною №5 від 12 березня 2013 року.

В судовому засіданні 08.07.2013р. позивачем підтримано позовні вимоги та долучено до матеріалів справи довідку про стан заборгованості відповідача, пояснення щодо періоду нарахування 3% річних, квитанцію №3279 від 03.07.2013 року про відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Ухвала суду від 14.06.2013р. про порушення провадження у справі, ухвала від 26.06.2013р. направлені на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та внесену до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України - м. Рівне, вул. Макарова, 4, кв. 73, рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернуті до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

07.03.2013 р. між візичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнолія" (Покупець) укладено контракт №07/03.

Передметом даного контракту є поставка товару Продавцем Покупцю протягом дії контракту, на умовах визначених у цьому контракті, в повній відповідності з спеціфікаціями, які є невід'ємною частиною контракту (п. 2.1 контракту).

За умовами п. 3.1 контракту ціна товару визначається у валюті України - 900 гривень за куб. метр, на умовах постачання з складу Продавця в транспорт Покупця.

Відповідно до п.6.1 контракту, форма оплати: 30% передплата в день надходження заявки Продавцю за заплановану до відвантаження партію товару, остаточний розрахунок проводиться протягом 4 робочих днів з дня відвантаження.

Пунктом 6.2 контракту передбачено, що оплата здійснюється Покупцем в гривнях шляхом переводу на банківський рахунок Продавця.

Згідно п.8.2 претензія повина надсилатись рекомендованим листом з долученням всіх необхідних документів, які підтверджують предмет претензії.

Відповідно до п.8.4 сторона, яка отримала претензію, зобов'язана розглянути претензію та надати письмову відповідь по суті не пізніше ніж через 30 днів з моменту отримання претензії.

Згідно п. 12.1 контракт вступає в силу з моменту підписання та діє до 31 грудня 2013 року, з правом дострокової поставки та пролонгування контракту по обєму, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх обовязків.

Контракт підписано позивачем і директором відповідача та скріплено печаткою відповідача.

На виконання умов контракту позивач, відповідно до видаткової накладної № 5 від 12 березня 2013 року передав, а відповідач прийняв товар на суму 24 705 грн. 00 коп.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав.

20.03.2013 року позивачем було направлено відповідачу претензію з вимогою сплатити заборогованость, яка відповідачем залишена без відповіді.

На час розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий згідно контракту №07/03 від 07.03.2013 року товар становить 24 705 грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті поставленого товару позивачем, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 121 грн. 83 коп. - 3% річних, за період з 19.03.2013р. по 17.05.2013р.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за контрактом №07/03 від 07.03.2013р. щодо поставки товару виконав належним чином, проте відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Відповідно до вимог ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковою накладною №5 від 12 березня 2013 року на суму 24705 грн. 00коп., контрактом №07/03 від 07.03.2013 року.

Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 24 705 грн. 00 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 121 грн. 83 коп. - 3% річних, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті поставленого товару, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 6.1 контракту передбачено, що остаточний розрахунок проводиться протягом 4 робочих днів з дня відвантаження.

Перевіривши правильність розрахунку заявленої до стягнення суми 3% річних, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення 121 грн. 83 коп. - 3% річних.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнолія" м. Рівне про стягнення 24826 грн. 83 коп., з яких 24 705грн. 00 коп. - основного боргу, 121 грн. 83 коп. - 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнолія" м. Рівне про стягнення 24 826 грн. 83 коп., з яких 24 705 грн. 00 коп. - основного боргу, 121 грн. 83 коп. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнолія" (Рівненська область, м. Рівне, вул. Макарова, 4, кв.73, ідентифікаційний код 38417149) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 24 705 грн. 00коп. (двадцять чотири тисячі сімсот п'ять гривень) - боргу за поставлений товар, 121грн. 83коп. (сто двадцять одна гривня 83коп.) 3% річних, 1720грн. 50коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.07.2013р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (АДРЕСА_1);

3 - відповідачу рекомендованим (33024, м. Рівне, вул. Макарова, 4, кв.73).