Постанова

від 03.07.2013 по справі 826/8531/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 липня 2013 року № 826/8531/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Лікон" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення №0007152270 від 06.03.2013

за участю:

представника позивача: Кузь В.В. (довіреність б/н від 14.03.2013)

представника відповідача: Дирди І.Є. (довіреність № 31/10-015 від 24.04.2013)

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03.07.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Лікон" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0007152270 від 06.03.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що дійсно мав фінансово - господарські відносини з ТОВ "Компанія "Вайліс" які, за твердженням позивача, мали реальний характер, та за якими було отримано будівельні матеріали, використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства, водночас можливість надати вказані документи суду відсутня з огляду на те, що під час проведення обшуку в приміщенні офісу позивача були вилучені всі фінансові документи з 2008 року по квітень 2010 року.

Також позивач посилався на те, що відповідач в акті перевірки, як на обґрунтування його посилається на факти встановлені актом № 625/15-2/36445186 від 22.03.2013, який не можу бути належним доказом відсутності факту реальності правовідносин між позивачем та ТОВ "Компанія "Вайліс", при цьому інших обґрунтувань викладених висновків відповідачем не наведено.

У судовому засіданні 03.07.2013 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 03.07.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 189/1/15-225-25588678 від 06.02.2013, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.

У судовому засіданні 03.07.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

06.02.2013 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2009 року, лютий, березень 2010 року ПП "Лікон".

За результатами перевірки складено акт № 189/1/15-225-25588678 від 06.02.2013, яким встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податковий кредиту на загальну суму 23497,53 грн. та занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, заявлених у податкових деклараціях на загальну суму 9856,95 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

На 1-2 сторінках акта № 189/1/15-225-25588678 від 06.02.2013 зазначено наступне: "Згідно податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2011 року та лютий березень 2010р., поданої до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС ПП "Лікон", а також аналізом бази даних інформаційно аналітичної системи ДПС України "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України (контрагенти)" встановлено, що ПП "Лікон" задекларовано податковий кредит з ТОВ "Компанія "Вайліс" (код ЄДРПОУ 36445186) на суму ПДВ на загальну суму 23497,53 грн., в тому числі за грудень 2009р. - 13640,58 грн., за лютий 2010р. - 2052,45 грн., за березень 2010р. - 7804,5 грн. на зазначену суму у ПП "Лікон" є відхилення у задекларованих сумах податкового кредиту між податковими зобов'язаннями задекларованими ТОВ "Компанія "Вайліс".

Від ДПІ у Вишгородському районі отримано акт від 22.03.2011р. № 625/15-2/36445186 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія "Вайліс" (код ЄДРПОУ 36445186) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, яким сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за грудень 2010 року - січень 2011.

Згідно акту встановлено:

ТОВ "Компанія "Вайліс" на письмовий запит управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Вишгородському районі від 28.02.2011 р. № 1059/10/15-202/458 не надано жодних підтверджуючих документів в частині формування податкового кредиту ТОВ "Компанія "Вайліс" за грудень 2010 р. - січень 2011 р. по взаємовідносинах з ТОВ "Гелікон - Сервіс" (код за ЄДРПОУ 30367850), ТОВ "Хевес" (код за ЄДРПОУ 31239597), ТОВ "Торговий дім "Завод Євроформат" (код за ЄДРПОУ 32453930), ТОВ "Укртрейдинг" (код за ЄДРПОУ 32956820). ".

Також на сторінках 2 - зазначеного акту вказано наступне: "Оскільки на ТОВ "Компанія "Вайліс" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь - якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

ДПІ у Вишгородському районі встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ "Компанія "Вайліс" (код ЄДРПОУ 36445186), однак. Отже договори відповідно до пп. 1 ,2 ст. 215, пп. 1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Господарські операції між ТОВ "Компанія "Вайліс" (код ЄДРПОУ 36445186) та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та а іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Враховуючи те, що у ТОВ "Компанія "Вайліс", відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності. "

06.03.2013 на підставі акта № 189/1/15-225-25588678 від 06.02.2013 прийнято податкове повідомлення - рішення №0007152270, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 12 321,18 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 2464,23 грн.

15.03.2013 Приватним підприємством "Лікон" була подана до Державної податкової служби у місті Києві скарга на податкове повідомлення - рішення №0007152270 від 06.03.2013, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги № 3830/10/12-4-09 від 25.04.2013 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Приватним підприємством "Лікон" була подана до Міністерства доходів і зборів України скарга на податкове повідомлення - рішення №0007152270 від 06.03.2013, яка рішенням про результати розгляду скарги № 3214/6/55-55-10-01-15 від 22.05.2013 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Приватне підприємство "Лікон" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №0007152270 від 06.03.2013 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 3 наказу Державна податкова адміністрація України "Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів" № 416 від 17.07.2006 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2006 за № 872/12746 встановлено, що камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) щодо зазначених вище загальнодержавних і місцевих податків і зборів проводяться посадовими особами органів державної податкової служби в такі строки: протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному місяцю; протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному кварталу (півріччю, року). У разі отримання органом державної податкової служби декларацій (розрахунків), що подані з порушенням граничного строку подання, уточнюючих декларацій (розрахунків), нових звітних декларацій (розрахунків), а також декларацій (розрахунків) за нововідведені земельні ділянки (для земельного податку), за новоукладені договори (для орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності), за нові земельні ділянки (для фіксованого сільськогосподарського податку) камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання такої декларації (розрахунку).

Отже, камеральною є перевірка, яка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та має бути проведена протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному місяцю чи за днем отримання податковим органом уточнюючих декларацій (розрахунків), нових звітних декларацій (розрахунків).

Відповідно до акта № 189/1/15-225-25588678 від 06.02.2013 відповідачем було проведено камеральну перевірку податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за грудень 2009 року, лютий, березень 2010 року, а саме № 9002539113 від 18.01.2010, № 9000566860 від 16.03.2010 та № 9001055690 від 15.04.2010.

Таким чином, відповідачем було проведено камеральну перевірку податкових декларації позивача за грудень 2009 року, лютий, березень 2010 року майже через 3 роки після їх подання.

Доказів та пояснень на обґрунтувань на підтвердження наявності підстав для проведення камеральної перевірки податкової звітності майже через 3 роки після її подання податковим органом суду надано не було.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що камеральна перевірка може бути проведена податковим органом протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій чи за днем отримання податковим органом уточнюючих декларацій (розрахунків), нових звітних декларацій (розрахунків), а також те. що відповідачем камеральну перевірку податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за грудень 2009 року, лютий, березень 2010 року було проведено майже через 3 роки після їх подання, суд дійшов висновку про те, що на момент зазначеної перевірки у відповідача вже були відсутні правові підстави для її проведення.

З аналізу змісту акта перевірки № 189/1/15-225-25588678 від 06.02.2013 вбачається, що висновки викладені в ньому обґрунтовані виключно інформацією, яка міститься в акті № 625/15-2/36445186 від 22.03.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія "Вайліс" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, яким сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за грудень 2010 - січень 2011 років, при цьому не мітиться інформації щодо встановлення арифметичних або методологічних помилок в поданих позивачем податкових деклараціях на підставі даних зазначених в них.

Таким чином, висновки акту № 189/1/15-225-25588678 від 06.02.2013 ґрунтуються на фактах зазначених документі. який не може бути використаний під час проведення камеральної перевірки.

Крім того суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України №236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

З огляду на зазначене, акт № 625/15-2/36445186 від 22.03.2011, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія "Вайліс" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, яким сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за грудень 2010 - січень 2011 років навіть у випадку його належності до документів, які підлягають дослідженню під час проведення камеральної перевірки не може бути належним доказом на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства при взаємовідносинах.

Інших обґрунтувань та доказів на підтвердження факту допущення позивачем порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке призвело до завишення податкового кредиту на загальну суму 23497,53 грн. та заниження суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, заявлених у податкових деклараціях на загальну суму 9856,95 грн., крім посилань на акт № 625/15-2/36445186 від 22.03.2011, відповідачем ні в акті № 189/1/15-225-25588678 від 06.02.2013, ні в судових засіданнях наведено не було.

Таким чином, у суду відсутні підстави для висновку про допущення позивачем порушення податкового законодавства

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частин першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 124,00, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва №0007152270 від 06.03.2013.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 124,00 грн. (сто двадцять чотири грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 10.07.2013.