Рішення

від 08.07.2013 по справі 910/8580/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8580/13 08.07.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Н»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар - Центр»

Про стягнення 56 265,04 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача не з"явився

від відповідача не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Н» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар - Центр» (далі - відповідач ) про стягнення 56 265,04 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 01 від 30.04.2012р.

Ухвалою суду від 13.05.2013р. порушено провадження у справі № 910/8580/13 та призначено розгляд на 10.06.2013 р.

10.06.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі

10.06.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги к повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 08.07.2013р., у зв"язку з відсутністю представника відповідача.

27.06.2013р. позивач подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

08.07.2013р. представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, відповідач вимог ухвал суду не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 06.06.2013р., а саме: 01004, м.Київ, вул. Рогнідинська 4-А.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01 від 30.04.2012р., згідно якого позивач зобов'язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування приміщення площею 540,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна 47-Б (п.п.1.1 - 1.3 договору).

Згідно п.4.1 договору, об'єкт оренди передається позивачем відповідачу на підставі акта приймання-передачі нежитлового приміщення. Вказаний акт було підписано 01.05.2012р., що свідчить про передачу майна в оренду відповідачу.

Згідно п.3.1 договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачу щомісячну орендну плату у розмірі 54 000,00 грн. без ПДВ. Сума орендної плати мала сплачуватись в період з 25 пл 30 число поточного місяця за поточний місяць. Оплата орендної плати здійснюється починаючи із дати фактичного початку використання приміщення, якою вважається дата підписання сторонами Акта приймання-передачі об'єкта оренди, який, як зазначалося вище, підписаний 01.05.2012р.

Пунктом 3.4 договору визначено, що окремо від орендних платежів відповідач вносить на розрахунковий рахунок позивача гарантійний платіж у розмірі однієї місячної орендної плати, що становить 54 000,00 грн. даний платіж, у випадку неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, зараховується як сума орендної плати за останній місяць оренди.

Договір оренди було укладено між сторонами, на строк від 01.05.2012 по 31.12.2012р. (п.6.1 договору).

Додатковою угодою № 01 від 01.01.2013р., термін дії договору продовжено до 31.01.2013р., а його термін дії припинено 31.01.2013р.

Згідно п.2.3.2 договору оренди, відповідач зобов'язаний протягом 7 календарних днів після закінчення або розірвання договору оренди повернути об'єкт оренди позивачу в стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду. 07.02.2013р. сторонами було підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення, згідно якого об'єкт оренди повернуто позивачу.

Фактичний строк оренди, протягом якого приміщення знаходилося у користування відповідача складає період починаючи з 01.05.2012 по 07.02.2013р.

За період починаючи, з травня 2012р. по листопад 2012р. відповідач оплачував орендну плату в повному обсязі, однак із простроченням встановлених п.3.2 договору строків оплати, а за грудень 2012 року орендна плата взагалі не була оплачена відповідачем. В якості орендної плати за січень 2013р., згідно п.3.4 договору, зараховано гарантійний платіж.

Заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати становить 54 000,00 грн. за грудень 2012 року, яку відповідач визнав підписавши акт звірки взаємних розрахунків 01.02.2013р.

Відповідно до п.5.1 договору, за несвоєчасну сплату орендної плати відповідач має сплатити позивачу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочки виконання зобов'язання.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 56 265,04 грн. боргу, а саме: 54 000,00 грн. - основного боргу за орендну плату, 1797,53 грн. - пені, 108,00 грн. - інфляційних втрат, 359,51 грн. - 3% річних та судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором найму (оренди).

Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 5 ст. 759 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань за договором найму (оренди) доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар - Центр» (01004, м.Київ, вул. Рогнідинська 4-А, код ЄДРПОУ 36148976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Н» (50048, м.Кривий Ріг, вул. Космонавтів 24, кв.8, код ЄДРПОУ 38032594) 54 000 (п'ятдесят чотири тисячі) грн. - основного боргу за орендну плату, 1797 (одну тисячу сімсот дев'яносто сім) грн. 53 коп. - пені, 108 (сто вісім) грн. - інфляційних втрат, 359 (триста п'ятдесят дев'ять) грн. 51 коп. - 3% річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 15.07.2013р.)

Суддя В.І.Мельник