Постанова

від 05.04.2013 по справі 814/1033/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

05 квітня 2013 року Справа № 814/1033/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу

адміністративним позовом: Веселинівського районного центру зайнятості (вул. Леніна, 14, смт. Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область, 57001)

до відповідача : Відділу Держземагенства у Веселинівському районі Миколаївської області (вул Леніна, 14, смт. Веселинове, Миколаївська область, 57001)

про: стягнення коштів в сумі 315,16 грн.,

в с т а н о в и в:

Веселинівський районний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Відділу Держземагенства у Веселинівському районі Миколаївської області (надалі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 315,16 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач не відшкодував витрати матеріальної допомоги в період навчання звільненого громадянина ОСОБА_2 в розмірі 315,16 грн.

Відповідач проти позову заперечує, позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню (арк. спр. 34-35)

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (арк. спр. 37, 39).

Згідно з ч .4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити

клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача надав суду докази внесення змін до ЄДРЮОФП про реорганізацію, відповідно до яких Відділ Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області реорганізовано у Держземагенство у Веселинівському районі Миколаївської області (арк. спр. 41-44).

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 55 Кодекс адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

На підтвердження повідомлених обставин та наданих доказів, суд, відповідно до ст.. 55 КАС України, замінює первинного відповідача Відділ Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області реорганізовано на правонаступника - Держземагенство у Веселинівському районі Миколаївської області.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

У Веселинівському районному центрі зайнятості перебував на обліку громадянин ОСОБА_2, 1961 р.н., вивільнений 05.06.2012 року з відділу Держкомзему у Веселинівському районі, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Протягом двох років, що передували вивільненню він не підвищив своєї кваліфікації і не одержав суміжної професії, що підтверджується листом відділу Держкомзему у Веселинівському районі від 30.10.2012 р. № 3375-01-19 (арк. спр. 23).

В зв'язку з неможливістю працевлаштування за наявною професією ОСОБА_2 виявив бажання пройти навчання на курсах підвищення кваліфікації за напрямком «Бізнес-планування для організації підприємницької діяльності» з метою отримання відповідних вмінь, знань та навичок, що підтверджується заявою ОСОБА_2 (арк. спр. 13). Веселинівським районним центром зайнятості безробітного було направлено на навчання, яке проводилось з 31.07.2012 року по 06.08.2012 року у Вознесенському коледжі Миколаївського Державного аграрного університеті.

Згідно п. 2.2.2 Договору між Веселинівським районним центром зайнятості та гр. ОСОБА_2 (арк. спр. 15), у період підвищення кваліфікації йому виплачувалася матеріальна допомога. Виплачена матеріальна допомога за навчання безробітного входить у витрати, пов'язані з перенавчанням і підлягає відшкодуванню, відповідно до п. 4 ст. 26 Закону № 803.

Згідно розрахунку витрат за навчання ОСОБА_2 вартість навчання склала 32,89 грн., виплата матеріальної допомоги - 315,16 грн. (арк. спр. 22).

Отже, загальна сума витрат служби зайнятості на навчання вказаного громадянина склала 348,05 грн.

Після закінчення курсів підвищення кваліфікації за направленням служби зайнятості ОСОБА_2 працевлаштований за наданою йому за сприяння служби зайнятості професією, що підтверджується випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. спр. 19).

Веселинівським районним центром зайнятості було направлено відповідачу претензію про добровільну сплату суми заборгованості № 700-01/01-03 від 10.12.2012 року (арк. спр. 24), на яку останній 09.01.2013 надав відповідь (№ 37-03-07), у якій не заперечує щодо відшкодування вартості навчання ОСОБА_2 в сумі 32,89 грн. Зазначена сума відповідачем сплачена (арк. спр. 28). Але відповідачем не визнано претензію в частині відшкодування витрат матеріальної допомоги в період навчання (арк. спр. 26-27).

Згідно підпункту 2 пункту 4 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення", якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено суду факт виконання ним всіх можливих передбачених законом заходів для того, щоб ОСОБА_2 пройшов перекваліфікацію, одержав суміжну професію або підвищив свою кваліфікацію протягом двох років, що передували вивільненню з Відділу Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області. Письмових доказів того, що ОСОБА_2 у 2010 та 2011 роках було запропоновано навчатися для одержав суміжної професію або підвищення своєї кваліфікації від яких він відмовився, відповідачем до суду не надано.

Згідно положень ст. 72 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 128, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу Держземагенства у Веселинівському районі Миколаївської області (код ЄДРПОУ 38094231) на користь Веселинівського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22442448) кошти в сумі 315,16 грн. (триста п'ятнадцять гривень 16 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих