Рішення

від 15.07.2013 по справі 1231/7117/2012

СТАХАНОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1231/7117/2012

Провадження №2/432/200/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 р.

Стахановський міський суд Луганської області

у складі:

головуючого: судді ШАРГАРОВСЬКОЇ В.І.

при секретарі СКРИПНИК Г.С.

за участю:

- позивача ОСОБА_1

- відповідача ОСОБА_2

- представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стаханові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні власністю,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Стахановського міського суду Луганської області із позовом до відповідача про . зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні власністю.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що відповідно до доданих до позовної заяви правовстановлюючих документів, з 12.11.2009 р. вона володіє майновою часткою у розмірі ? частини у праві спільної часткової власності по АДРЕСА_1. 06.11.2012 р. позивач відмовилася від раніше поданої позовної заяви з вимогами про виділення належної їй частки нерухомого майна в натурі, вона просить суд задовольнити її вимогу до відповідача про виплату їй грошової компенсації вартості її майнової частки. Враховуючи, що грошова компенсація визначається по дійсній вартості всього сукупного майна на час розгляду справи, просить суд призначити по справі відповідну судово - технічну експертизу, яка буде включати в себе : квартиру по АДРЕСА_1 (з льохом у вхідному коридорі), шлакоблочний гараж, кам'яний льох, шлакоблочну літню кухню (із шлакоблочним тамбуром та прибудованим до неї шлакоблочним сараєм); земельну ділянку, розташовану на території по АДРЕСА_1 для обслуговування частини будинку з господарськими будівлями. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та зобов'язати відповідача не чинити перешкоди в процесі проведення спеціалістом оціночної експертизи і надати на його першу вимогу державний акт на право приватної власності на землю, оскільки він виданий у єдиному екземплярі. 27.02.2013 р. позивач звернулася до суду із клопотанням в якому доповнила і уточнила позовні вимоги і просить суд, окрім раніше заявлених вимог, стягнути з відповідача на її користь судовий збір в сумі 323 грн.; судовий збір в сумі 107,30 грн.; витрати на проведення судової експертиза в сумі 2 500 грн.; грошову компенсацію за належну їй ? майнову частку в розмірі, визначеному результатами експертизи від 06.02.2013 р.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги, зазначені у позовній заяві від 12.11.2012 р. та доповненнях від 27.02.2013 р. і надала суду пояснення, які повністю співпадають з доводами, викладеними у позові та доповненні до нього. Також суду повідомила, що під час звернення до суду із позовом 12.11.2012 р. судовий збір вона не сплачувала, а надала суду квитанцію про сплату судового збору в сумі 323 грн., який оплатила під час звернення до суду у травні 2012 р. з вимогою про виділення належної їй частки нерухомого майна в натурі. Квитанцію в сумі 107,30 грн., вона також оплатила під час розгляду попередньої цивільної справи, як оплату експертизи, проведення якої мала намір ініціювати перед судом, але експертиза призначена і проведена не була. Під час попереднього розгляду справи за її позовом про виділ її частки в натурі, позивач відмовилася від вимог, з якими звернулася до суду у травні 2012 р. і подала суду заяву про залишення її позову без розгляду, оскільки їй було роз'яснено, що виділити в натурі її частку у спільному майні не можливо. Звертаючись до суду із зазначеним позовом про стягнення з відповідача грошової компенсації належної їй ? майнової частки, вона має на увазі вартість ? частки належної їй нерухомого майна та ? частки вартості належної їй земельної ділянки. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні вимоги позивача визнав частково і суду повідомив, що він згоден оплатити позивачу вартість ? частки у її праві спільного часткового майна (за її частки у квартирі та земельній ділянці), але вважає, що саме позивач ініціювала проведення експертизи і звернення з позовами до суду, тому не визнає її вимоги про стягнення з нього на її користь судового збору та витрат на проведення експертизи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала позицію відповідача . Просить суд вимоги позивача задовольнити частково, а саме задовольнити в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості її 1/4 частини у праві спільної часткової власності в квартирі та ? частини у праві спільної часткової власності на земельну ділянку.

Експерт Кришталь Євгенія Іванівна в судовому засіданні показала, що судова експертиза, проведена нею, відповідає вимогам діючого законодавства. Вона ретельно обстежила всі об'єкти нерухомого майна, які були предметом експертного дослідження та земельну ділянку. Свої доводи виклала у експертному висновку, який достатньо обґрунтувала. Про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий експертний висновок вона була попереджена судом під час постановлення ухвали про проведення експертизи. Звернулася до суду із клопотанням про стягнення з відповідної особи компенсації про відрив від звичайних занять в сумі 140 грн., надавши суду розрахунок заявленої суми компенсації.

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами. Судом досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надійшли. Суд постановляє рішення на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи.

Вислухавши пояснення учасників процесу, показання експерта, дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:

відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції визначає, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не можу бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Правом власності, відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 статті 328 ЦК України визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом…

Частина 1 статті 356 ЦК України визначає, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу на праві спільної часткової власності належить ? частина квартири АДРЕСА_1, що складає 13/100 частини будинку (оскільки спадковим майном був не весь будинок , а тільки його 26/50 частини), а ? частини зазначеної квартири, що складає 39/100 будинку, належить відповідачу, що підтверджено копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.10.2009 р., посвідченого державним нотаріусом Стахановського нотаріального округу і внесеного у реєстр за № 2-2566 (а.с.9), копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого комунальним підприємством «Стахановське бюро технічної інвентаризації» № 24425787 від 12.11.2009 р. (а.с.10) та копією технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виготовленого станом на 17.07.2009 р. (а.с.6-8). Також сторонам у відповідних частках, а саме: позивачу в частці ?, а відповідачу в частці ? належить земельна ділянка площею 0,0385 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що надана для обслуговування частини житлового будинку та господарських будівель, що підтверджено копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.10.2009 р. виданого державним нотаріусом Стахановського нотаріального округу та внесеного в реєстр за № 2-2572 (а.с.11). Копії зазначених документів суд оцінює як достовірні і кладе їх в основу рішення в якості письмових доказів, оскільки їх оригінали видані уповноваженими державними установами і оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства. Крім того, відповідач та його представник зазначені факти в судовому засіданні визнали, а відповідно до положень ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, факт належності сторонам у зазначених вище частках права спільної часткової власності на квартиру у житловому будинку, розташовану в АДРЕСА_1 та земельну ділянку, розташовану за зазначеною вище адресою, з цільовим призначенням - обслуговування будинку з господарськими будівлями та спорудами, вважається судом встановленим і доведеним.

Звертаючись до суду із позовом, позивач просить стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію належної позивачу ? частини у праві спільної часткової власності позивача та відповідача на квартиру у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами та грошову компенсацію належної позивачу ? частини у праві спільної часткової власності позивача та відповідача на земельну ділянку.

В судовому засіданні відповідач зазначені вимоги позивача визнав у повному обсязі.

Відповідно до положень ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частина 3 статті 358 ЦК України визначає, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

З аналізу зазначеної норми цивільного законодавства витікає, що в разі отримання одним із співвласників відповідної матеріальної компенсації його частки у праві спільної часткової власності, його право власності на відповідну частку у праві спільної часткової власності припиняється.

В судовому засіданні встановлено, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 з надвірними спорудами та будівлями складає 115 000 грн., а ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0385 га, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 - 8 700 грн., що підтверджено висновком судової будівельно - технічної експертизи № 170/06022013 від 25.02.2013 р. з додатками (а.с.52-88), яку суд оцінює як достовірну і кладе її в основу рішення в якості письмового доказу, оскільки висновки експерта достатньо обґрунтовані і висновок оформлений у відповідності до вимог діючого законодавства. Сторони обґрунтованих і переконливих доказів з приводу невідповідності висновків експерта вимогам діючого законодавства суду не надали, з клопотаннями про проведення додаткової, повторної, комплексної чи комісійної експертизи не зверталися.

Доводи позивача з приводу того, що експертиза не відповідає вимогам закону, оскільки експерт не була попереджена про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки під час постановлення ухвали про призначення та проведення по справі судової будівельно - технічної експертизи суд попередив експерта про кримінальну відповідальність про необґрунтовану відмову від надання експертного висновку чи надання завідомо неправдивого експертного висновку (а.с. 30).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що вартість ? частки позивача у праві спільної часткової власності на квартиру у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами складає 28 750 грн. (115 000 грн. : 4= 28 750 грн., де 115 000 грн. вартість квартири у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, визначена відповідно до експертного висновку; 4 - частка позивача у праві спільній частковій власності на квартиру).

Також в судовому засіданні встановлено, що вартість ? частки позивача у праві спільної часткової власності на земельну ділянку складає 2 175 грн. (8 700 грн. : 4 = 2 175 грн., де 8 700 вартість земельної ділянки, визначена відповідно до експертного висновку; 4 - частка позивача у праві спільної часткової власності на земельну ділянку).

На підставі викладеного, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в частині відшкодування позивачу матеріальної компенсації її часток у праві спільної часткової власності на квартиру у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для обслуговування зазначеного будинку з господарськими спорудами та будівлями, враховуючи, що зазначене визнання позовних вимог ґрунтується на законі, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути матеріальну компенсацію в сумі 30 925 грн. (28 750 грн.+ 2 175 грн. = 30 925 грн., де 28 750 грн. - вартість ? частки позивача у праві спільної часткової власності на квартиру у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами; 2 175 грн. - вартість ? частки позивача у праві спільної часткової власності на земельну ділянку) з припиненням права власності позивача на ? частку у праві спільної часткової власності позивача та відповідача на квартиру у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташовану в АДРЕСА_1 та на ? частку у праві спільної часткової власності позивача та відповідача на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, надану для обслуговування будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Звертаючись до суду позивач в позовній заяві від 12.11.2012 р. просить суд зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у процесі проведення спеціалістом оціночної експертизи і надати на першу вимогу акт на право приватної власності на землю.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб.

Таким чином, способу захисту цивільних прав та інтересів особи у вигляді зобов'язання особи не чинити перешкоди у процесі проведення спеціалістом оціночної експертизи і надання на першу вимогу акту на право приватної власності на землю діючим цивільним законодавством не передбачено.

Крім того, позивач, звертаючись до суду не навела суду переконливих доказів з приводу того, що відповідач чинить перешкоди у процесі проведення спеціалістом оціночної експертизи чи не надає на першу вимогу акт на право приватної власності на землю, оскільки на час звернення позивача до суду 12.11.2012 р. судом ще не розглядалося клопотання позивача про призначення та проведення по справі судової будівельно - технічної експертизи. Остання була призначена ухвалою суду від 02.01.2013 р. (а.с.30) і проведена 06.02.2013 р. із складанням експертного висновку 27.02.2013 р. (а.с.52).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача не чинити перешкоди у процесі проведення спеціалістом оціночної експертизи і надати на першу вимогу акт на право приватної власності на землю задоволенню не підлягають.

Звертаючись до суду із позовом, в заяві від 12.11.2012 р. позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а 27.02.2013 р. подає до суду уточнення з яких вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача на її користь судовий збір в сумі 323 грн. та судовий збір в сумі 107,30 грн.

В судовому засіданні встановлено, що 28 травня 2012 р. позивач зверталася до Стахановського міського суду Луганської області із позовом до відповідача про усунення перешкод у здійсненні права власності і просила суд виділити їй в натурі її частку нерухомого майна у вигляді : літньої кухні з тамбуром і сараєм з земельною ділянкою в 1,4 м., бетонний гараж з земельною ділянкою в 1 м., холодильник «Донбас», звичайний дерев'яний стіл для сніданку, а також стягнути на її користь судові витрати, що підтверджено копією позовної заяви, зареєстрованої у Стахановському міському суді Луганської області за № 13550 28.05.2012 р. (а.с.116-124). 06.11.2012 р. за заявою позивача її позов від 28.05.2012 р. було залишено без розгляду, що підтверджено копією ухвали Стахановського міського суду Луганської області від 06.11.2012 р., яка набрала чинності (а.с.125). Копії зазначених документів суд оцінює як достовірні і кладе їх в основу рішення в якості письмових доказів, оскільки їх наявність і подання до суду підтверджено учасниками судового засідання, а відповідно до положень ч.1 ст. 61 ЦПК України, як зазначено вище, обставини визнані сторонами та іншими учасниками судового засідання, доказуванню не підлягають.

Під час подання позовної заяви від 28.05.2012 р. позивач сплатила судовий збір в сумі 323 грн. Також під час розгляду справи позивач, як вона зазначила у судовому засіданні, оплатила 107,30 грн. в рахунок оплати експертизи, проведення якої мала намір ініціювати під час розгляду справи. Після залишення судом позовної заяви позивача від 28.05.2012 р. без розгляду, вона отримала в суді оригінали квитанцій, які подавала в підтвердження сплати судового збору по позову від 28.05.2012 р. і додала їх до позову, з яким звернулася до суду 12.11.2012 р. Під час подання позову 12.11.2012 р. судовий збір вона не сплачувала, оскільки вважає, що обидва позови стосуються одного й того ж предмету. Зазначені факти підтверджені позивачем і підтримані відповідачем та його представником у судовому засіданні.

Пункт 5 частини 1 статті 207 ЦПК України визначає, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Частина 2 зазначеної вище статті встановлює, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Виходячи з аналізу норми ч.2 ст. 207 ЦПК України повторність звернення особи до суду після усунення умов, що стали підставою залишення позову без розгляду, з використанням документів про раніше сплачений судовий збір, може мати місце з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Спір, який є предметом розгляду справи, відбувається між тими самими сторонами, з приводу того самого предмету - частки у праві спільної часткової власності на те саме нерухоме майно та земельну ділянку, які були предметом розгляду по позову від 28.05.2012 р., але з інших підстав: у позові від 28.05.2012 р. позивач просила суд виділити їй її частку у праві спільної часткової власності в натурі, а у позові від 12.11.2012 р. - просить суд стягнути на її користь майнову компенсацію її частки у праві спільної часткової власності.

Як зазначено вище, вимоги позивача по позову від 28.05.2012 р. судом були залишені без розгляду саме за заявою позивача.

Пункт 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначає, що сплачена сума судового збору повертається в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на її користь судового збору в сумі 323 грн. та 107,30 грн., сплаченого нею по іншій цивільній справі, не ґрунтуються на законі і задоволенню не підлягають.

Частина 1 статті 79 ЦПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частина 3 зазначеної вище статті до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи відносить: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз…

Частина 2 статті 86 ЦПК України визначає, що кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи.

Частина 1 статті 88 ЦПК України визначає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи, що судом задоволені вимоги позивача в частині стягнення з відповідача матеріальної компенсації права позивача у спільній частковій власності, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на її користь понесених нею і документально підтверджених витрат на проведення судової експертизи в сумі 2 500 грн. (а.с.49-50) є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, враховуючи, що позивач під час звернення до суду з позовом від 12.11.2012 р. не сплатила судовий збір, а її вимоги майнового характеру з приводу стягнення з відповідача матеріальної компенсації частки позивача у праві спільної часткової власності задоволені судом у повному обсязі в розмірі 30 925 грн., на підставі положень ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 309, 25 грн. (1 % від суми задоволених судом вимог позивача).

Частина 3 статті 86 ЦПК України визначає, що … компенсація за… відрив від звичайних занять… експертам сплачується стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за відрив від звичайних занять обчислюється пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

В судове засідання для надання пояснень з приводу експертного висновку, 20.06.2013 р., з відривом від основного заняття (проведення експертних досліджень) була запрошена експерт Кришталь Є.І., яка подала суду розрахунок витрат експерта, пов'язаних з її відривом від основного заняття, який відповідає вимогам діючого законодавства (а.с.106).

На підставі ч.3 ст. 86 ЦПК України з відповідача, оскільки судом постановлено рішення не на його користь, слід стягнути на користь експерта компенсацію за відрив від звичайних занять в сумі 140 грн.

Керуючись ст.ст. 1 Першого Протоколу, 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»; ст.ст. 15,16, 316, 328 ч.1, 356 ч.1, 358 ч.3 ЦК України; ст.. 7 ч.1 п.4 Закону України «Про судовий збір»; ст.ст. 10, 11, 30, 60, 61 ч.1, 79 ч.1,3, 86 ч.2, 88 ч.1, 174 ч.4, 207 ч.1 п.5, 212-215, 292, 294 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 925 грн. в рахунок матеріальної компенсації іі частки у праві спільної часткової власності у нерухомому майні, розташованому по АДРЕСА_1 та земельній ділянці, розташованій за адресою : АДРЕСА_1 з припиненням її права власності на ? частину квартири № 1 (13/100 частини будинку) будинку АДРЕСА_1 та ? частину земельної ділянки площею 0,0385 га, розташованої в АДРЕСА_1, наданої для обслуговування частини житлового будинку та господарських будівель.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 500 грн. в рахунок відшкодування судових витрат на проведення судової будівельно - технічної експертизи.

В задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 323 грн. та 107,30 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та зобов'язання відповідача не чинити перешкоди у процесі проведення спеціалістом оціночної експертизи і надання на першу вимогу акту на право приватної власності на землю (виданому в одному екземплярі державним нотаріусом) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 309, 25 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПП «ІСТІМ» (р/р 26005000111009 ПАЛ «Укрсоцбанк» м. Київ, МФО 300023, ЄДРПОУ 31619473, єдиний податок 5%) 140 грн. в рахунок відшкодування компенсації за відрив від звичайних занять експерта.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів, з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Стахановський міський суд Луганської області.

Головуючий Шаргаровська В.І.