Рішення

від 09.07.2013 по справі 912/693/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 рокуСправа № 912/693/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/693/13

за позовом Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

та виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

до житлово-експлуатаційної контори № 12, м. Кіровоград

та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, м. Світловодськ

про визнання недійсним договору,

за участю представників сторін:

від позивача (Кіровоградська міська рада) - Татарко Д.А., довіреність №612-мр/з від 14.05.2013р.,

від позивача (виконавчий комітет Кіровоградської міської ради) - Татарко Д.А., довіреність №3268/11-0516 від 14.05.2013р.,

від відповідача (житлово - експлуатаційна контора № 12) - Брунцвік О.В., довіреність № 1 від 02.01.2003р.

Кіровоградська міська рада та виконавчий комітет Кіровоградської міської ради звернулись до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору розміщення внутрішньої реклами, укладеного 10.06.2011р. між житлово-експлуатаційною конторою №12, в особі начальника Марченко Л.М., і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з іншого, з покладенням на відповідачів судових витрат.

Житлово-експлуатаційна контора № 12 позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відзив на позов не подала, позовні вимоги не заперечила, правом на участь у розгляді справи не скористалась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2011 р. між сторонами укладено договір розміщення внутрішньої реклами (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору передбачено, що користувач (фізична особа-підприємець ОСОБА_1 або відповідач ІІ) розміщує внутрішню рекламу в ліфтових кабінах житлових будинків м. Кіровограда, що перебувають на балансі КРЕПу (житлово-експлуатаційна контора № 12 або відповідач І), останній - надає відповідну організаційну і технічну допомогу користувачеві, забезпечує безперешкодний доступ користувачеві, його представникам до ліфтів.

Господарський суд враховує, що засади рекламної діяльності в Україні визначено Законом України "Про рекламу" .

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" (в редакції на момент укладення спірної угоди) розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Згідно положень ч.1 ст. 17 цього Закону розміщення внутрішньої реклами погоджується лише з власником місця її розташування або з уповноваженою ним особою. При погодженні розміщення внутрішньої реклами втручання у форму та зміст реклами забороняється.

Визначення термінів "внутрішня реклама" та "зовнішня реклама" дано в ст. 1 Закону України "Про рекламу".

Відповідно до вимог цієї статті внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

З огляду на викладене, реклама, яка розміщується в ліфтових кабінках житлових будинків відноситься до внутрішньої реклами і розміщення такої реклами потребує погодження відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про рекламу".

Згідно пояснень позивачів житловими будинками, в яких є ліфти, і які перебувають на балансі житлово-експлуатаційної контори №12 та належать на праві власності Кіровоградській міській раді та виконавчому комітету Кіровоградської міської ради, є будинки, що розташовані в м. Кіровограді по: вул. Кропивницького, 6; вул. Кропивницького, 12, корп.1; вул. Полтавська, 22; вул. Полтавська, 28, корп.1; вул. Червоногвардійська, 2; вул. Червоногвардійська, 11; вул. Єгорова, 27; вул. Єгорова, 56; вул. Є.Маланюка, 1; вул. Є.Маланюка, 7; вул. Кірова, 1; вул. Гагаріна, 9; просп. Комуністичний, 18; просп. Комуністичний, 22/12; пров. Будьонного, 3.

Факт перебування в комунальній власності вищезазначених будинків чи їх частин підтверджується архівними довідками ОКП "Кіровоградське ООБТІ" (а. с. 39-53).

Як вбачається із матеріалів справи пунктом 3 рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №1146 від 24.12.2010 р. (надалі - рішення виконкому Кіровоградської міської ради №1146) було надано дозвіл фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на розміщення зовнішньої реклами у ліфтах міста Кіровограда терміном на 5 років.

Пунктом 4 цього рішення зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 укласти з балансоутримувачами відповідні договори та підтримувати належний санітарний стан ліфтів.

Однак, пункт 3 рішення виконкому Кіровоградської міської ради №1146 не відповідав вимогам Закону України "Про рекламу", яким не передбачено розміщення зовнішньої реклами в ліфтах.

З огляду на невідповідність вимогам Закону України "Про рекламу" пункти 3 та 4 рішення виконкому Кіровоградської міської ради №1146 були скасовані рішенням вісімнадцятої сесії Кіровоградської міської ради шостого скликання №1813 від 26.06.2012 р.

Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що відповідачем ІІ погоджено розміщення внутрішньої реклами в ліфтах з власником місця її розташування або з уповноваженою ним особою, господарському суду не надано.

Відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити правилам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки спірний договір укладено з порушенням вимог ст. 17 Закону України "Про рекламу", відповідач ІІ не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності при його укладенні, такий договір підлягає визнанню недійсним.

За викладених обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір розміщення внутрішньої реклами від 10.06.2011р., укладений між житлово-експлуатаційною конторою №12 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з житлово-експлуатаційної контори № 12 (м. Кіровоград, вул. Єгорова, 56, ідентифікаційний код 13745196) на користь виконавчого комітету Кіровоградської міської ради (м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 04055251) - 573,50 грн. судового збору.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь виконавчого комітету Кіровоградської міської ради (м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 04055251) - 573,50 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Повне рішення складено 15.07.2013 року.

Суддя О.Б. Шевчук