Рішення

від 08.07.2013 по справі 913/1697/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 липня 2013 року Справа № 913/1697/13

Провадження №15пн/913/1697/13

За позовом прокурора Антрацитівського району, м.Антрацит Луганської області

в інтересах держави в особі Краснокутської селищної ради Антрацитівського району, с.Красний Кут Антрацитівського району Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей", м.Антрацит Луганської області

про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від заявника - старший прокурор відділу Трофименко П.В., посвідчення № 008305 від 09.10.2012;

від позивача - не прибув;

від відповідача - директор Єрашов М.В. згідно витягу з ЄДРЮОФОП № 16654746 від 14.06.2013; представник за довіреністю Кравцов А.В., довіреність б/н від 01.07.2013.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Антрацитівського району в інтересах державі в особі Краснокутської селищної ради Антрацитівського району звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей" про зобов'язання відповідача звільнити та повернути самовільно зайняті земельні ділянки площею 1,45 га на землях лісогосподарського призначення на території Краснокутської селищної ради Антрацитівського району.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.06.2013 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 08.07.2013.

Позивач листом № 297 від 04.07.2013 просив суд розглянути справу без участі представника та прийняти рішення згідно наданих доказів та відповідно до законодавства України.

Суд, з урахуванням думки прокурора та представників відповідача, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.

Заявою б/н від 08.07.2013 прокурор відмовився від вимоги про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 1,45 га.

Відповідно до ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України суд приймає відмову прокурора від позову в частині вимоги про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 1,45 га, оскільки дане право надано прокурору. Судом прокурору в судовому засіданні 08.07.2013 згідно до приписів ч.2 ст.78 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені наслідки відмови від позову.

Таким чином, предметом розгляду у справі є позовна вимога про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 1,45 га на землях лісогосподарського призначення на території Краснокутської селищної ради Антрацитівського району.

Представник відповідача Єрашов М.В. усно в судовому засіданні 08.07.2013 заперечив проти позовних вимог, але визнав, що договору оренди спірних земельних ділянок на даний час не існує. Крім того, пояснив, що притягнення до адміністративної відповідальності в подальшому не оскаржувалось.

У судовому засіданні 08.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника та відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент звернення до суду, прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36 1 Закону України „Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення прокурора Антрацитівського району з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Краснокутської селищної ради Антрацитівського району є наступне.

18.03.2013 Державною інспекцією сільського господарства в Луганській області проведена перевірка дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 18.03.2013 (а.с.14-19), яким встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Прометей" самовільно зайняті земельні ділянки на землях лісогосподарського призначення загальною площею 1,45 га під розміщення проммайданчика з видобування кам'яного вугілля.

З метою усунення вказаного порушення керівнику відповідача Єрашову М.В. внесено припис №000734 від 19.03.2013 з вимогами усунути порушення в частині самовільного зайняття земельної ділянки (а.с.13). Крім того, вказану особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф (а.с.11-12).

В ході повторної перевірки проведеної фахівцями Державної інспекції сільського господарства в Луганській області встановлено факт невиконання керівником відповідача припису від 19.03.2013 №000734, про що 19.04.2013 складено відповідний акт (а.с.27-32), внесено повторний припис №000861 від 29.04.2013 (а.с.26), керівника відповідача знову притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.24, 25).

Перевіркою виконання вимог повторного припису №000861 від 29.04.2013 встановлено, що порушення земельного законодавства за фактом самовільного зайняття земельних ділянок площею 1,45 га під розміщення проммайданчика з видобування кам'яного вугілля триває, що підтверджується актом перевірки від 31.05.2013 (а.с.34-40).

Відповідно до ст.2 Закону України "Про охорону земель" об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Статтею 16 Закону України „Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст.13 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В статті 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" дається визначення самовільного зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

В ст.211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, в т.ч. за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст.56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Шкода, заподіяна державі внаслідок порушення вимог земельного законодавства відповідачем сплачена в повному розмірі в сумі 12322 грн. 61 коп.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав здійснюється на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до п.п.3.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями) відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Доводи представника відповідача, надані в судовому засіданні 08.07.2013 про те, що у підприємства є спеціальний дозвіл на користування надрами №5080 від 22.12.2009 та акт про надання гірничого відводу №1849 від 10.08.2011, не приймаються судом до уваги, оскільки вищевикладеними приписами законодавства встановлений перелік документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою. Документів, що посвідчують право на земельні ділянки, як це передбачено законом, відповідач не подав, а надана переписка з державними органами влади свідчить тільки про намір вирішити це питання.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин, вимоги прокурора Антрацитівського району в інтересах держави в особі Краснокутської селищної ради Антрацитівського району підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та є обґрунтованими.

Провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняті земельні ділянки площею 1,45 га підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою прокурора від позову в цій частині.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов прокурора Антрацитівського району в інтересах держави в особі Краснокутської селищної ради Антрацитівського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей" задовольнити повністю .

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей", вул.Петровського, б.21, офіс 113, м.Антрацит Луганської області, ідентифікаційний код 31884111, звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 1,45 га на землях лісогосподарського призначення на території Краснокутської селищної ради Антрацитівського району, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей", вул.Петровського, б.21, офіс 113, м.Антрацит Луганської області, ідентифікаційний код 31884111 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, МФО 804013, ОКПО 37991503, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, банк - ГУДКСУ у Луганській області, код бюджетної класифікації 22030001 - судовий збір у сумі 1147 грн. 00 коп., про що видати наказ Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів після набрання рішенням законної сили.

4.Провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняті земельні ділянки площею 1,45 га на землях лісогосподарського призначення на території Червонополянської сільської ради Антрацитівського району припинити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.07.2013.

Суддя С.В. Смола