Рішення

від 09.07.2013 по справі 910/9664/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9664/13 09.07.13

За позовом фізичної особи-підприємця Лизуна Сергія Михайловича

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДРОЗД"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець Лизун Любов Георгіївна

про стягнення 8 172,05 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Лизун Ю.В. (дов. №753892 від 05.07.2013)

Від відповідача Чернова О.О. (дов. №2 від 09.07.13))

Дрозд А.А. (директор)

Від третьої особи не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв"язку з неналежним виконанням умов договору про надання транспортно-експедиційних полуг у розмірі 8 172,05 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.05.2013 порушено провадження у справі №910/9664/13 та призначено до розгляду на 06.06.2013.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 06.06.2013 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, позивач причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання та відклав розгляд справи на 18.06.2013.

Представник позивача в судове засідання 18.06.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання прибув представник відповідача, дав пояснення та подав суду клопотання про залучення до участі у справі ФОП Лизун Любов Георгіївну третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Дане клопотання обґрунтоване тим, що в один період часу існують однакові господарські взаємовідносини між ТОВ "Дрозд", ФОП Лизун С.В. та ФОП Лизун Л.Г.

Суд, дослідивши матеріали справи, вирішив, що дане клопотання достатньо мотивоване, належно обґрунтоване, а тому його задовольнив та ухвалою від 18.06.2013 залучив до участі у справі №910/9664/13 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу-підприємця Лизун Любов Георгіївну.

Розгляд справи відкладено на 09.07.2013.

В судове засідання 09.07.2013 прибули представники позивача та відповідача, дали додаткові пояснення по справі.

Представник третьої особи в судове засідання 09.07.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно контракту-заявки №0062/PL від 07.09.2012 фізична особа-підприємець Лизун Сергій Михайлович (надалі - експедитор-1, позивач) надав товариству з обмеженою відповідальністю «Дрозд» (надалі - експедитор, відповідач) транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу (пластикова каналізація) автомобілем «DAF» (державний номер ВК 1173 АН) із напівпричіпом (державний номер ВК 6098 XX), водій Люлька М.М., за маршрутом м. Бук (Польща) - смт. Чабани Київської області (Україна).

Вказаний автомобіль із напівпричепом були завантажені 13.09.2012, розвантажені 17.09.2012, про що свідчить CMR№ 746993(в матеріалах справи).

В подальшому, 17.09.2012 ФОП Лизун С.М. та ТзОВ «Дрозд» підписано Акт №12/55е приймання-передачі виконаних робіт згідно контракту-заявки №0062/PL від 07.09.2012. Даний акт складено про те, що Експедитор-1 виконав, а Експедитор прийняв роботи по перевезенню вантажу автомобілем «DAF» (державний номер ВК 1173 АН) із напівпричіпом (державний номер ВК 6098 XX) за маршрутом м. Бук (Польща) - смт. Чабани Київської області (Україна) на суму 15 000,00 грн.; транспортні послуги виконані якісно і в повному обсязі, претензій у ТзОВ «Дрозд» немає.

17.09.2012 ФОП Лизун С.М. виставив Відповідачу рахунок №12/55е на оплату вищезазначених послуг в сумі 15 000,00 грн.

17.10.2012 ТзОВ «Дрозд» згідно рахунку №12/55е частково оплатило Позивачу надані ним транспортно-експедиційні послуги в сумі 7 000,00 грн. Здійснення даного платежу свідчить про визнання Відповідачем його обов'язку оплатити такі послуги.

Іншу частину боргу в розмірі 8 000,00 грн. відповідач не оплатив та у відзиві на позовну заяву зазначив, що отримав дві однакові контракт-заявки від позивача та від ФОП Лизун Л.Г. на виконання однакових послуг, а тому 7 000,00 грн. сплатив позивачу, а іншу частину боргу в розмірі 8 000,00 грн. сплатив ФОП Лизун Л.Г. на її прохання.

Отже, на думку відповідача, він повністю розрахувався за надані позивачем послуги, а відтак жодної заборгованості перед позивачем у нього не існує.

Однак суд критично оцінює дане твердження відповідача, оскільки матеріалами справи підтверджується надання послуг відповідачу саме позивачем - фізичною особою-підприємцем Лизуном Сергієм Михайловичем на суму 15 000,00 грн. Акт виконаних робіт підписаний між товариством з обмеженою відповідальністю "ДРОЗД" та фізичною особою-підприємцем Лизуном Сергієм Михайловичем.

Отже, ФОП Лизун Л.Г. ніякого відношення до наданих позивачем відповідачу послуг не має. Той факт, що відповідач сплатив ФОП Лизун Л.Г. 8 000,00 грн. ніяким чином не підтверджує виконання зобов'язання перед позивачем.

Суд ще раз наголошує, що взаємовідносини по послугах перевезення згідно контракту-заявки №0062/PL від 07.09.2012 виникли між позивачем та відповідачем і сплата відповідачем коштів ФОП Лизун Л.Г. в сумі 8 000,00 грн. це його власна справа і це не пов'язано з предметом позову.

Таким чином розмір заборгованості відповідача за надані позивачем послуги становить 8 000,00 грн. = 15 000,00 грн. - 7 000,00 грн.

Отже, спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість виконаних робіт, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 8 000,00 грн.

Таким чином, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

У статтях 638 та 639 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначає стаття 181 ГК України. У частині 1 цієї статті йдеться про те, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, тощо, а також підтвердження до виконання замовлення.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1. ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Цивільним кодексом України визначені загальні обв'язки сторін договору перевезення.

Так, згідно з ст. 917 ЦК України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Статтею 918 ЦК України визначено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 8 000,00 грн.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні збитки.

Дані санкції позивач розраховує починаючи з жовтня 2012 року, однак суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки як вбачається з матеріалів справи вимогу про оплату заборгованості позивач направив відповідачу, а останній її отримав лише 15.03.2013, про що свідчить поштове повідомлення № 43006 0108050 6.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, обов"язок у відповідача сплатити заборгованість перед позивачем виник саме з 22.03.2013 .

Отже, саме з 22.03.2013 і мають розраховуватись санкції у вигляді 3% річних та інфляційних збитків та по 20.05.2013(дата по яку нарахував санкції позивач), які становлять:

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 22.03.2013 - 20.05.2013 8000 1.001 8.00 8008.00 Таким чином, сума інфляційних збитків складає 8008,00 грн.

Розрахунок 3% річних

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 8000 22.03.2013 - 20.05.2013 60 3 % 39.45 Таким чином, загальна сума 3% річних за договором складає 39,45 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку суду, три відсотки річних становлять 39,45 грн., а інфляційні збитки - 8,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця Лизуна Сергія Михайловича задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДРОЗД" (04071, м. Київ, Подільський р-н, вул. Введенська, буд. 32, кв. 57, код ЄДРПОУ 37826207) на користь фізичної особи-підприємця Лизуна Сергія Михайловича (43000, м. Луцьк, Волинська обл., вул. Ківерцівська, 16/25, ідентифікаційний номер 2233204736) основний борг в розмірі 8 000(вісім тисяч) грн. 00 коп., три відсотки річних в розмірі 39(тридцять дев'ять) грн. 45 коп., інфляційні збитки в сумі 8(вісім) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1694(одна тисяча шістсот дев'яносто чотири) грн. 35 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 15.07.2013