Рішення

від 09.07.2013 по справі 905/2878/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

09 липня 2013 року Справа № 905/2878/13

Провадження №3/913/1263/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпром-постач», м. Луганськ,

про стягнення 2556 грн. 07 коп.

Суддя Секірський А.В.

Секретар судового засідання Шапошникова О.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Багрицевич Є.А., довіреність № 350-13 «Д» від 22.01.2013;

від відповідача - не прибув ,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпром-постач» (далі - відповідач) заборгованості в сумі 2556,07 грн., в тому числі: 3% річних - 415,71 грн., інфляційних нарахувань - 61,74 грн., пені - 2078,62 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період листопад-грудень 2011 року на підставі договору №410 від 06.05.2008 про постачання електричної енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.05.2008 між позивачем та відповідачем укладено договір № 410 про постачання електричної енергії. Рішенням господарського суду Луганської області від 24.12.2012 по справі № 5006/48/1-17/2012 - 3пд/5014/2224/2012 була стягнута заборгованість в сумі 15420,29 грн. Однак на момент звернення з позовом сума заборгованості відповідачем не погашена. У зв'язку з чим, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача донарахованих штрафних санкцій за невиконання умов договору, а саме: пені в розмірі 2078,62 грн., інфляційних нарахувань за час прострочення платежу - 61,74 грн., 3% річних - 415,71 грн.

Представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Луганськ, вул. Сосюри, б. 42, у зв'язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою.

Згідно з приписами пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

06.05.2008 між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії № 410 (далі - договір) (а.с. 8-19).

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідачеві) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з приєднаною потужністю 32,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику електроенергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідач за надані послуги вчасно не розрахувався у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 15420,29 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.12.2012 по справі № 5006/48/1-17/2012 - 3пд/5014/2224/2012, позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпром-постач» заборгованість за активну електроенергію за період листопад - грудень 2011 в сумі 15420,29 грн., борг за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у листопаді - грудні 2011 року у сумі 15187,11 грн., пеню за період з 16.12.2011 по 07.05.2012 у сумі 782,99 грн., 3% річних у сумі 153,43 грн., інфляційні нарахування у сумі 95,53 грн. та розірвано договір №410 від 06.05.2008 про постачання електричної енергії, укладеного між ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» та ТОВ «Компанія «Укрпром-постач».

Відповідно до п. 4.2.1 договору та п. 8 додатку №5 до договору за кожен день прострочення платежів стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ враховуючи день фактичної сплати.

Згідно п. 9.1 договору передбачено, що строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені) становить 2 роки. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 2 роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі умов договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати вартості активної електроенергії за період з 08.05.2012 по 31.03.2013 в розмірі 2078,62 грн., що підтверджено відповідним розрахунком наявним у матеріалах справи.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за період з 08.05.2012 по 31.03.2013 у сумі 415,71 грн., та інфляційні витрати за період з 01.12.2012 по 31.01.2013 у сумі 61,74 грн., що підтверджено відповідним розрахунком наявним у матеріалах справи.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За приписами п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, з урахуванням вказаного вище, рішенням господарського суду встановлено факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 15420,29 грн. (рішення господарського суду Луганської області від 24.12.2012 по справі № 5006/48/1-17/2012 - 3пд/5014/2224/2012, яке набрало законної сили).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.1 договору сторони передбачили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 2 роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі п.п. 4.2.1, 9.1 договору та п. 8 додатку №5 до договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати товару за період з 08.05.2012 по 31.03.2013 в розмірі 2078,62 грн.

Перевіривши розрахунок заявленої суми пені - 2078,62 грн. суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно та є обґрунтовано заявленою.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення інфляційні витрати у сумі 61,74 грн. та 3% річних у сумі 415,71 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 75, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрпром-постач», вул. Сосюри, 42, м. Луганськ, 91055, ідентифікаційний код 33571575, на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», пр. Леніна, буд. 11, м. Горлівка Донецької області, 84601, ідентифікаційний код 00131268, пеню у сумі 2078 грн. 62 коп. (дві тисячі сімдесят вісім гривень 62 коп.), 3% річних у сумі 415 грн. 71 коп. (чотириста п'ятнадцять гривень 71 коп.), інфляційні нарахування у сумі 61 грн. 74 коп. (шістдесят одна гривня 74 коп.), витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2013.

Суддя А.В. Секірський