Рішення

від 02.07.2013 по справі 922/1817/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р.Справа № 922/1817/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом Військової частини А-4104, м. Чугуїв, Харківської області, до Селянського (фермерського) господарства "Моспан С.І.", с. Лісне, Зміївського р-ну, Харківської області про розірвання договору за участю представників:

позивача: Маяцька Т.Г. - за дов. № 1/9/18/49 від 10.01.13 р.;

відповідача: Дорогінська О.І. - за дов. б/н від 27.05.13 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішення виноситься 02.07.2013 р., оскільки в судовому засіданні 12.06.2013 р. оголошувалась перерва до 10:30 02.07.2013 р.

Військова частина А 4104 (м. Чугуїв) в позовній заяві до Селянського (фермерського)господарства «Моспан С.І.» просила розірвати укладений між сторонами договір про сумісне використання землі від 24.03.2009 року та додаткових угод до нього від 23 грудня 2009 року, від 25 травня 2010 року, від 8 листопада 2010 року та від 30 березня 20І І року та стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним договором в сумі 52341 грн. 60 коп.

У відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, заявою вх. № 23970 від 02.07.2013 р., позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути на його користь з відповідача 48341 грн. 60 коп. заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги про розірвання договору про сумісне використання землі від 24.03.2009 р. та додаткових угод до нього, та про стягнення 48341 грн. 60 коп. заборгованості.

Представник відповідача проти вказаних позовних вимог не заперечує. Заявив суду клопотання про розстрочення виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

24.03.2009 р., за погодженням з начальником КЕВ м. Харкова та головою Комсомольської селищної ради, між Військовою частиною А 4104 та Селянським (фермерським) господарством "Моспан С.І." було укладено договір на використання земель оборони (далі за текстом - договір), за умовами якого позивач зобов'язався за винагороду надати відповідачу доступ до земельною ділянки площею 85 га для проведення її обробки та вирощування сільськогосподарських культур.

До вказаного договору сторонами було укладено додаткові угоди від 23 грудня 2009 року, від 25 травня 2010 р. (збільшено площу земельної ділянки до 167 га), від 08.11.2010 р. (строк дії договору продовжено до 30.11.2013 р.), від 30.03.2011 р. (збільшено площу земельної ділянки до 222 га).

Договором передбачалась сумісна діяльність сторін з обробки землі з залученням технічних можливостей та матеріальних засобів СФГ «Моспан С.І.».

Згідно ст. 1 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України (далі - військові частини), пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом. Господарська діяльність у Збройних Силах України здійснюється з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності. Господарська діяльність у Збройних Силах України не повинна негативно позначатися на їх боєготовності та боєздатності. Не допускається залучення військовослужбовців до виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, не передбачених цим Законом.

Ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно із законом. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 3 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2000 р. № 1171 «Про затвердження переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил», вирощування зернових та технічних культур належить до видів діяльності (п. 1 переліку) до видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони», військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Військову частину А 4104 зареєстровано суб'єктом господарської діяльності (свідоцтво про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних силах України № 118 від 06.02.2003 р.), але до вказаного свідоцтва було внесено зміни, якими виключено з переліку видів господарської діяльності, якою може займатись позивач, діяльність з вирощування сільськогосподарських культур.

Згідно п. п. 7.7. договору, у разі змін у законодавстві України, сторони вправі переглянути умови договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін в разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Позивач звертався до позивача з вимогою про розірвання договору, згоди на яку, до звернення з позовом до суду, не отримав.

В зв'язку з вищевказаним, враховуючи, що позивача позбавлено права здійснювати господарську діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, суд вбачає підстави для задоволення позовної вимоги про розірвання договору.

Згідно п. 3.4. договору, розрахунок між сторонами проводиться в два етапи: 30% грошової суми перераховується до 30 жовтня, а 70% - до 20 грудня поточного року.

Згідно підписаного сторонами акту звіряння взаєморозрахунків за договором від 19.06.2013 р., за відповідачем обліковується заборгованість по договору в сумі 48341 грн. 60 коп.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. За ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ч. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів добровільного погашення спірної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Судові витрати по справі належить покласти на відповідача.

Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Клопотання відповідача вх. № 23957 від 02.07.2013 р . про розсточення виконання рішення з серпня 2013 року по листопад 2014 року (помісячна сплата) вмотивовано його скрутним фінансовим станом.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача, вбачається, що видами діяльності останнього, зокрема, є: післяврожайна діяльність; допоміжна діяльність у рослинництві; вирощування інших однорідних і дворічних культур. Основним видом діяльності відповідача, на підставі даних державних статистичних спостережень, відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік, є діяльність за кодом 01.11., що віднесена до діяльності з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Таким чином, господарська діяльність відповідача безпосередньо пов'язана з роботами щодо вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що носять сезонний характер, які віднесені до списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 р. № 278.

Отримання доходу відповідачем відбувається за результатами провадження сезонних видів діяльності та припадає на осінньо-зимовий період, тому єдиноразове стягнення з відповідача усіє суми заборгованості може суттєво погіршити його фінансовий стан, поставити під загрозу проведення ним попередніх посівних робіт у 2013 р. або взагалі унеможливити господарську діяльність. Натомість, на даний час фінансове становище ФГ «Моспан» є скрутиним, що вбачається з наданої відповідачем довідки у вигляді інформації про використання коштів та довідками банківських установ про залишок коштів на банківських рахунках відповідача.

З огляду на вказане, господарський суд вважає належним клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення задовольнити.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати укладений між Військовою частиною А 4104 та Селянським (фермерським) господарством «Моспан С.І.» договір про сумісне використання землі від 24.03.2009 року та додаткових угод до нього від 23 грудня 2009 року, від 25 травня 2010 року, від 8 листопада 2010 року та від 30 березня 2011 року.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Моспан С.І. (63442, Харківська обл., Зміївський р-н, с. Лісне, код в ЄДРПОУ 23466540, п. р. № 26002280462 в АТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 380805) на користь Військової частини А 4104 (63501, Харківська обл., м. Чугуїв, код в ЄДРПОУ 07785381, п. р. № 31256273210182 в ГУДКУ в Харківській обл., МФО 851011) - 2867 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Моспан С.І. (63442, Харківська обл., Зміївський р-н, с. Лісне, код в ЄДРПОУ 23466540, п. р. № 26002280462 в АТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 380805) на користь Військової частини А 4104 (63501, Харківська обл., м. Чугуїв, код в ЄДРПОУ 07785381, п. р. № 31256273210182 в ГУДКУ в Харківській обл., МФО 851011) - 48341 грн. 60 коп. заборгованості.

Видати наказ, стягнення за яким розстрочити шляхом щомісячної сплати або примусового стягнення за наступним графіком :

з 01.08.13 р. - 2000 грн. 00 коп.;

з 01.09.13 р. - 3000 грн. 00 коп.;

01.10.13 р. - 3000 грн. 00 коп.;

01.11.13 р. - 3000 грн. 00 коп.;

01.12.13 р. - 3000 грн. 00 коп.;

01.01.14 р. - 3000 грн. 00 коп.;

01.02.14 р. - 3000 грн. 00 коп.;

01.03.14 р. - 3000 грн. 00 коп.;

01.04.14 р. - 3000 грн. 00 коп.;

01.05.14 р. - 3000 грн. 00 коп.;

01.06.14 р. - 3000 грн. 00 коп.;

01.07.14 р. - 3000 грн. 00 коп.;

01.08.14 р. - 3000 грн. 00 коп.;

01.09.14 р. - 3000 грн. 00 коп.;

01.10.14 р. - 3000 грн. 00 коп.;

01.11.14 р. - 4341 грн. 60 коп.;

Повне рішення складено 08.07.2013 р.

Суддя Жельне С.Ч.