Ухвала

від 11.07.2013 по справі 826/2456/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2456/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Подільського району м.Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва до Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом» про стягнення заборгованості у розмірі 166 853,72 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом» про стягнення заборгованості у розмірі 166 853,72 грн.. Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем не сплачено суму єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування у строки, встановлені статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування».

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 травня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Суднопідйом" (код ЄДРПОУ 13681898, адреса: 04070, м.Київ, вул.Борисоглібська, 14) на рахунки Пенсійного фонду України заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.08.2012 року по 30.11.2012 року у розмірі 166 853,72 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Суднопідйом" (код ЄДРПОУ 13681898) зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно довідки Управління пенсійного фонду в Подільському районі міста Києва від 19.04.2013 року відповідач має борг зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 166 853, 72 грн за період з 01.08.2012 року по 30.11.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційної скарги, апелянт стверджує про те, що згідно виконавчого листа Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 листопада 2012 року у справі №2а-13069/12/2670 на користь Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва вже було стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом» 30 117,04 грн. заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування за спірний період.

Але, належних доказів про сплату вказаної заборгованості та за який період часу не було надано.

Крім того, із постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 грудня 2012 року, що надав апелянт, не зрозуміло, саме, за який період стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом» 30 117,04 грн. заборгованості.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Порядок справляння та використання єдиного внеску, передбачений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ.

Згідно ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Статтею 4 даного Закону встановлено перелік осіб, що є платниками єдиного внеску.

Крім того, статтею 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Отже, відповідач є страхувальником у розумінні Закону.

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності (частина п'ята статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до ч. 8. ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Згідно ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 3-4 ст. 9).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (ч. 12 ст. 9).

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Згідно ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Згідно звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень - листолпад 2012 року, поданих платником, нараховано до сплати єдиного внеску за вказаний період 137 399,66 грн.

За несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.03.2011 року до 12.06.2012 року на відповідача було накладено штрафні санкції у розмірі 23 990,97 грн. та нараховано пеню у розмірі 5 994,90 грн. згідно з Рішенням № 1253 від 17.07.2012 р.

Оскільки сума єдиного внеску у строки, встановлені ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідачем самостійно повністю сплачена не була, йому позивач надіслав вимогу про сплату заборгованості № Ю-136 від 09.01.2013 р. на загальну суму 166 853,72 грн., у т.ч. недоїмка зі плати єдиного внеску 137 399,66 грн., штраф 23 568,19 грн, пеня 5 885,87 грн., яка була отримана повноважним представником Відповідача 14.01.2013 року.

Таким чином, заборгованість відповідача станом на день звернення до суду становить 166 853,72 грн. При цьому, можливо прийняти до уваги той факт, що відповідачем доказів погашення заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, вищевказану вимогу про сплату боргу у судовому порядку не було оскаржено, у зв'язку з чим сума недоїмки вважається узгодженою та підлягає стягненню у заявленому позивачем розмірі, який повністю відповідає даним згідно з картками особового рахунку відповідача.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Таким чином, будь-які стягнення по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування повинні проводитися на користь Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 16 липня 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 11 липня 2013 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Троян Н.М.

Твердохліб В.А.