Рішення

від 17.06.2013 по справі 910/7681/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7681/13 17.06.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОМАРКЕТИНГ"

до відповідача 1: Фермерського господарства "ТВМ-АГРО"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМІНВЕСТ-ПЛЮС"

про: стягнення 130.392,63 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Григоренко В.І. - за довіреністю від 25.12.2012, б/н;

відповідача 1: не з'явилися;

відповідача 2: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОМАРКЕТИНГ" та Фермерським господарством "ТВМ-АГРО" договору поставки від 21 травня 2012 року № АП-11-0147 та додаткового договору від 13.06.2012 № АП-11-0147ДС1 до нього, а також договору поставки від 19 червня 2012 року № АП-11-0234 та додаткових договорів від 07.07.2012 № АП-11-0234ДС2 та від 18.07.2012 № АП-11-0234ДС3 до нього, позивач поставив відповідачеві-1 товар загальною вартістю 109.625,76 грн., але останній отриманий ним товар на користь позивача сплатив частково у сумі 30.000,00 грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 грошового зобов'язання за вказаними вище договорами та додатковими договорами до них, в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 79.625,76 грн.

Для забезпечення виконання грошових зобов'язань відповідача-1 перед позивачем за вищевказаними договорами, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМІНВЕСТ-ПЛЮС" укладено Договір поруки від 31.07.2012 № ПР-11-147, відповідно до якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання з боку відповідача-1 його грошових зобов'язань за договорами та додатковими договорами до них.

Однак, відповідачі 1 та 2 своїх зобов'язань щодо погашення основної заборгованості перед позивачем не виконали.

За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідачів 1, 2 солідарно суму основної заборгованості у розмірі 79.625,76 грн. та з відповідача-1 пеню у розмірі 5.486,35 грн.; 15 % штрафу в сумі 16.443,86 грн. та відсотки річних в розмірі 28.836,66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 порушено провадження у справі № 910/7681/13.

Ухвали надсилалися судом на адреси місцезнаходжень відповідачів, які відповідають відомостям внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідачі повідомлені судом про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

Повноважні представники відповідачів 1, 2 у судові засідання не з'явився, від відповідачів обґрунтованих заяв або клопотань із зазначенням поважних причин неявки їх представників до суду не надійшло. Крім того, відповідачі правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзиву на позов від останніх до суду не надійшло.

Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.06.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОМАРКЕТИНГ", як продавцем, (далі - позивач) та Фермерським господарством "ТВМ-АГРО", як покупцем, (далі - відповідач-1) укладено наступні договори поставки:

- договір поставки від 21 травня 2012 року № АП-11-0147 (далі - Договір № 1);

- договір поставки від 19 червня 2012 року № АП-11-0234 (далі - Договір № 2).

Згідно предмету зазначених вище Договорів (п. 1.1) позивач зобов'язується передати в строк встановлений п. 3.3 Договорів у власність відповідача засоби захисту рослин (далі - товар) в кількості і асортименті визначених у п. 1.1 Договорів, а останній зобов'язується прийняти й оплатити товар, в порядку передбаченому п. 2.1 Договорів.

Відповідно п. 1.1 Договору № 1 позивач зобов'язався в строк до 24.05.2012 (п. 3.3) поставити відповідачеві товар на загальну суму 34.326,00 грн., який відповідач, у свою чергу, зобов'язався сплатити його розмір за наступним графіком (п. 2.1):

- не пізніше 25.05.2012 - 10.297,80 грн.;

- не пізніше 10.10.2012 - 24.028,20 грн.

З метою збільшення кількості та асортименту товару між позивачем та відповідачем, в порядку передбаченому п. 1.4 Договору № 1, укладено Додатковий договір від 13.06.2012 № АП-11-0147ДС1, до якого застосовуються всі положення Договору № 1 та який є невід'ємною його частиною.

Як вбачається з Додаткового договору від 13.06.2012 № АП-11-0147ДС1, його сторони доповнили Договір № 1 товаром вартістю 6.327,60 грн., який позивач зобов'язався поставити відповідачеві у строк до 15.06.2012, а останній зобов'язався оплатити товар наступним чином:

- не пізніше 25.06.2012 - 1.898,28 грн.;

- не пізніше 10.10.2012 - 4.429,32 грн.

Відповідно п. 1.1 Договору № 2 позивач зобов'язався в строк до 21.06.2012 (п. 3.3) поставити відповідачеві товар вартістю 14.535,00 грн., який останній, у свою чергу, зобов'язався сплатити його розмір за наступним графіком (п. 2.1):

- не пізніше 25.06.2012 - 4.360,50 грн.;

- не пізніше 10.10.2012 - 10.174,50 грн.

В подальшому, з метою збільшення кількості та асортименту товару між позивачем та відповідачем, в порядку передбаченому п. 1.4 Договору № 2, укладено наступні Додаткові договори від 07.07.2012 № АП-11-0234ДС2 та від 18.07.2012 № АП-11-0234ДС3, до яких застосовуються всі положення Договору № 2 та які є невід'ємними його частинами.

Згідно Додаткового договору від 07.07.2012 № АП-11-0234ДС2, його сторони доповнили Договір № 2 товаром вартістю 7.577,40 грн., який позивач зобов'язався поставити відповідачеві у строк до 10.07.2012, а останній зобов'язався оплатити товар наступним чином:

- не пізніше 15.07.2012 - 2.273,22 грн.;

- не пізніше 10.10.2012 - 5.304,18 грн.

Додатковим договором від 18.07.2012 № АП-11-0234ДС3 позивач та відповідач-1 доповнили Договір № 2 товаром вартістю 46.859,76 грн., який позивач зобов'язався поставити відповідачеві у строк до 20.07.2012, а останній зобов'язався оплатити товар наступним чином:

- не пізніше 25.07.2012 - 14.057,93 грн.;

- не пізніше 10.10.2012 - 32.801,83 грн.

Відповідно п. 2.6 Договорів поставки оплата вартості товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного п. 2.1 відповідних Договорів.

Датою виконання зобов'язання по оплаті товару вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача (п. 2.7 Договорів).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України договір встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором № 1 та Додатковим договором до нього, і на їх умовах, поставив відповідачеві-1 товар на загальну суму 40.653,60 грн. Факт отримання відповідачем 1 товару підтверджується наступними видатковими накладними: від 22.05.2012 № АП-11-0180, від 22.05.2012 № АП-11-0184, від 14.06.2012 № АП-11-0258. Зазначені видаткові накладні підписані з боку відповідача-1 його уповноваженими на отримання товарно-матеріальних цінностей особами, підписи яких, водночас, скріплені печаткою підприємства останнього. Засвідчені копії вказаних видаткових накладних та довіреностей виданих відповідачем-1 на отримання товарно-матеріальних цінностей містяться в матеріалах справи (від 22.05.2012 № 16, від 22.05.2012 № 18, від 14.06.2012 № 19).

Також позивач, на виконання Договору № 2 та Додаткових договорів до нього, поставив, а відповідач-1 отримав товар на загальну суму 68.972,16 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: від 21.06.2012 № АП-11-0284; від 16.07.2012 № АП-11-0335; від 19.07.2012 № АП-11-0352; 20.07.2012 № АП-11-0353. Зазначені видаткові накладні також підписані з боку відповідача-1 його уповноваженими на отримання товарно-матеріальних цінностей особами, підписи яких, водночас, скріплені печаткою підприємства відповідача. Засвідчені копії вказаних видаткових накладних та довіреностей виданих відповідачем-1 на отримання товарно-матеріальних цінностей містяться в матеріалах справи (від 21.06.2012 № 20; від 16.07.2012 № 21; від 18.07.2012 № 22).

Отже, виходячи з викладеного, позивач поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 109.625,76 грн.

Даний спір виник внаслідок порушення з боку відповідача-1 його грошового зобов'язання передбаченого Договорами (№ 1, 2) та Додатковими договорами до них. Відповідач-1, в строки визначені п. 2.1 Договорів, отриманий ним товар на користь позивача оплатив частково у сумі 30.000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача, а саме: від 18.07.2012 № 133 та від 11.12.2012 № 236. Засвідчені копії вказаних банківських виписок наявні в матеріалах справи.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання з боку відповідача-1 грошового зобов'язання за Договорами №№ 1, 2 та Додатковими договорами до них, в останнього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 79.625,76 грн.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань з боку відповідача-1 перед позивачем за Договорами №№ 1, 2 та Додатковими договорами до них, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМІНВЕСТ-ПЛЮС", найменування якого змінено на: «товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВРОМАРКЕТИНГ», (далі - відповідач-2) укладено Договір поруки від 31.07.2012 № ПР-11-147 (далі - Договір поруки), за умовами якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання обов'язків відповідачем-1 за Договорами №№ 1, 2 та Додатковими договорами до них (п. 1.1, п. 2.1 Договору поруки).

Як вбачається з п. 1.2 Договору поруки у разі порушення відповідачем-1 Договору - відповідачі 1 та 2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Згідно з п. 1.3 Договору поруки обсяг відповідальності відповідача-2 перед позивачем обмежується сплатою суми основного боргу.

Положеннями п. 4.3 Договору поруки передбачено, що порука припиняється з припиненням зобов'язання. Порука також припиняється, якщо позивач на протязі трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання за Договором не звернеться з вимогою до відповідача 2.

Приписами ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, з огляду на те, що відповідач-1 не виконав своїх грошових зобов'язань за Договорами №№ 1, 2 та Додатковими договорами до них позивач, на підставі Договору поруки, 05 березня 2013 року звернувся до відповідача-2 із вимогою про сплату останнім основної заборгованості в розмірі 79.625,76 грн. на протязі трьох днів з моменту отримання зазначеної вимоги.

Статтею 530 Цивільного кодексу України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога позивача від 05.03.2013 залишена відповідачем-2 без відповіді та задоволення.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Суд відзначає, що жодного підтвердження щодо погашення заборгованості відповідачами 1 та 2 перед позивачем сторонами даного спору до суду не подано.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів 1 та 2 основної заборгованості у сумі 79.625,76 грн. підлягає задоволенню, оскільки факт наявності заборгованості у відповідачів 1, 2 перед позивачем належним чином останнім доведений, документально обґрунтований і в той же час відповідачами не спростований.

Оскільки відповідач-1 своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Пунктом 5.1 Договорів №№ 1, 2 встановлено, що сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, за Договором і чинним законодавством України.

Відповідач-1 відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 Договорів) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується подвійна облікова ставка НБУ, що діє в період нарахування пені (п. 5.2 Договорів).

Відповідно до п. 5.4 Договорів, у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 Договору, більше ніж 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.

Згідно з п. 5.5 Договорів сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої часткою 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений відповідачем 1 та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1. Договору, вважається, що позивачем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних. При затримці платежу позивач має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а відповідач 1 зобов'язаний оплатити його в строк не більше 3 (трьох) банківських днів.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи з наведеного вище, вимога позивача щодо стягнення з відповідача-1 пені у розмірі 5.486,35 грн. підлягає задоволенню, за розрахунками позивача, які, в свою чергу, перевірені та визнані судом вірними.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 - 15 % штрафу у розмірі 16.443,86 грн., то вона підлягає задоволенню повністю, за вірними розрахунком позивача.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 відсотків річних у сумі 28.836,66 грн. підлягає задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Замінити найменування відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМІНВЕСТ-ПЛЮС" на: «товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВРОМАРКЕТИНГ».

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "ТВМ-АГРО" (74822, Херсонська обл., Каховський р-н, смт. Любимівка, вул. Пролетарська, буд. 29; код ЄДРПОУ 35836915) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОМАРКЕТИНГ" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 7-А; код ЄДРПОУ 35646846) з будь-яких їх рахунків виявлених державним виконавцем під час виконання рішення суду - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОМАРКЕТИНГ" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 15; код ЄДРПОУ 30262667), на будь який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, 79.625,76 (сімдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 76 коп. - основного боргу; 1.592,61 (одна тисяча п'ятсот дев'яноста дві) грн. 61 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Фермерського господарства "ТВМ- АГРО" (74822, Херсонська обл., Каховський р-н, смт. Любимівка, вул. Пролетарська, буд. 29; код ЄДРПОУ 35836915, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОМАРКЕТИНГ" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 15; код ЄДРПОУ 30262667, на будь який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 5.486,35 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 35 коп. - пені; 16.443,86 (шістнадцять тисяч чотириста сорок три) грн. 86 коп. - 15 % штрафу; 28.836,66 (двадцять вісім тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 66 коп. - відсотки річних; 1.015,24 (одна тисяча п'ятнадцять) грн. 24 коп. - витрати на оплату судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.06.2013 року.

Суддя С.В. Балац