Рішення

від 26.06.2013 по справі 2703/13288/2012

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 2703/13288/2012

Провадження2/764/270/2013

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Гаркуша О.М., при секретарі - Грищенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Севастополі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго», товариства з обмеженою відповідальністю «Союзспецсвязьстрой» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАБ «ЕК «Севастопольенерго», ТОВ «Союз-Спецсвязьстрой», в якому, уточнивши протягом розгляду справи позовні вимоги, просила стягнути з відповідачів у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 300 000,00 грн. - по 150 000,00 грн. з кожного.

Вимоги позову з посиланнями на приписи статей 1167,1168, 1187 ЦК України мотивовані тим, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2, який знаходився у трудових відносинах із ПАБ «ЕК «Севастопольенерго», займаючи посаду електромонтера з експлуатації розподільчих мереж служби РЕМ ПАБ «ЕК «Севастопольенерго». Під час виконання ОСОБА_2 трудових обов'язків сумісно із працівниками ТОВ «Союз-Спецсвязьстрой», з ним стався нещасний випадок, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді опіків та в подальшому загинув. Позивач вказує, що згідно з актом № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, складеним комісією Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим, встановлено, що нещасний випадок був наслідком порушення правил безпеки праці з боку працівників обох товариств та пов'язаний з виробництвом. За таких обставин, позивач вважає, що в обох відповідачів винило зобов'язання з відшкодування на її користь моральної шкоди, заподіяної у зв'язку зі смертю чоловіка.

У судовому засіданні позивач, представник позивача, вимоги позову підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача - ПАБ «ЕК «Севастопольенерго» у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі та, не спростовуючи причинно-наслідкового зв'язку між діями працівників свого довірителя та смертю ОСОБА_2, вказувала на те, що останній опинився на місці проведення ремонтних робіт самовільно, тобто без вказівки безпосереднього керівництва, а тому нещасний випадок, що стався, не можна розцінювати, як пов'язаний з виробництвом. Крім того, у раніше наданих письмових поясненнях (а.с. 49-51) представник вказувала, що ПАБ «ЕК «Севастопольенерго» у добровільному порядку позивачці виплачена сума у розмірі 41 642,27 грн, що на думку представника, є достатнім для відшкодування завданій ній моральної шкоди.

Представник ТОВ «Союз-Спецсвязьстрой» у судовому засіданні позовні вимоги також не визнала, свої заперечення на позов мотивувала тим, що актом № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, складеним комісією Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим встановлено, що нещасний випадок стався саме з вини працівників ПАБ «ЕК «Севастопольенерго», жодного порушення правил охорони праці, яке б перебувало у безпосередньому зв'язку із загибеллю ОСОБА_2, у вказаному документі не наведено. Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 на час нещасного випадку знаходився у трудових відносинах із ПАБ «ЕК «Севастопольенерго», представник вказувала, що саме вказана особа зобов'язана відповідати по заявлених у цій справі вимогах.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали даної цивільної справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1, з 22 липня 2006 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 (а.с.19)

Згідно з актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку (а.с. 5-8), що стався 13 липня 2012 року, складеним за формою Н-5 у зазначену дату на території будівництва дитячого спортивного майданчика стався нещасний випадок, в результаті якого ОСОБА_2 отримав значні тілесні ушкодження у вигляді опіків.

Як слідує з Акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, складеним за формою Н-1 та затвердженим начальником Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим (а.с.9-12), 12 липня 2012 року на території об'єкта будівництва комплексу жилих будинків, яке здійснювалося ТОВ «Інтерстройсервіс» за адресою: місто Севастополь, вул. Т. Шевченка, 8В, на спортивному майданчику при знятті шару ґрунту землерийною машиною був пошкоджений кабель марки АСБ -10-3х150, постачаючий електроенергію до мікрорайону № 5.

На підставі листа ТОВ «Інтерстройсервіс» до проведення ремонтно-відновлюваних робіт кабельної лінії ПАБ «ЕК «Севастопольенерго» були допущені працівники ТОВ «Союз-Спецсвязьстрой», з яким ТОВ «Інтерстройсервіс» укладений договір підряду на виконання електромонтажних робіт з електропостачання жилого комплексу по вул. Т. Шевченка в місті Севастополі.

Під час виконання ремонтних робіт працівниками ТОВ «Союз-Спецсвязьстрой» на місце їх проведення прибули працівники ПАБ «ЕК «Севастопольенерго» ОСОБА_2 та ОСОБА_3

При цьому в результаті численних порушень правил безпеки, допущених в ході проведення ремонтних робіт та підготовки до них, допущених з боку працівників обох товариств, сталося загоряння одягу ОСОБА_2, у зв'язку з чим ним отримані тяжкі опіки.

Відповідно про свідоцтва про смерть (а.с.18) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

З наданих до матеріалів справи документів медичних установ вбачається, що смерть ОСОБА_2 пов'язана з ушкодженнями, отриманими в результаті вказаного нещасного випадку (а.с. 15-17).

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до вимог ст.1167 Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При цьому відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Статтею 212 ЦПК України зумовлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів в їх сукупності.

Дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленим факт спричинення позивачці моральної шкоди у зв'язку зі смертю її чоловіка з вини працівників відповідачів, що тягне їх цивільну відповідальність за ст.ст. 1167,1168,1172 ЦК України.

Стосовно заперечень представника ПАБ «ЕК «Севастопольенерго», що ОСОБА_2 самовільно без вказівки керівництва прийшов до ділянки, на якій проводилися ремонтні роботи, то вони спростовуються Актом № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, складеним за формою Н-1 та затвердженим начальником Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим (а.с.9-12), у якому наведено, що «старший майстер служби РЕМ ПАБ «ЕК «Севастопольенерго» ОСОБА_4 біля 14 години, знаходячись на території підприємства, скерував на місце проведення ремонтних робіт електромонтера РЕМ ОСОБА_2 та електромонтера- водія ОСОБА_3 з метою уточнення на місці строку закінчення робіт» (а.с.11 абз. 5).

До того ж, обставини виконання ОСОБА_2 на час нещасного випадку посадових обов'язків не заперечувався у раніше наданих письмових поясненнях представника ПАБ «ЕК «Севастопольенерго» (а.с. 49-51).

Більш того, ці обставини знайшли своє відображення у вироку Гагарінського районного суду міста Севастополя від 25 лютого 2013 року у справі № 2702/10793/12 1/2702/714/12 1/763/197/13 відносно працівника ПАБ «ЕК «Севастопольенерго» ОСОБА_5 (а.с.)

Слід також зауважити, що позивач обґрунтувала свої вимоги до ПАБ «ЕК «Севастопольенерго» посиланнями на положення статті 1187 ЦК України.

Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Належність пошкодженого кабелю до мереж ПАБ «ЕК «Севастопольенерго» у судовому засіданні сторонами не заперечувалося.

Між тим, виходячи з положень частини другої статті 1187 та частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим) такої особи, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю, особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку незалежно від вини такої особи.

Що стосується посилань представника відповідача на здійснення виплат у розмірі 41 642,27 на лікування та поховання ОСОБА_2, то вони за своєю суттю є матеріальною шкодою (стаття 1166 ЦК України) і це підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними документами (а.с. 52-).

За приписами частини 4 статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

При цьому те, що приведені вище виплати мали бути здійснені Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не змінює їх правової природи.

Також, суд вважає хибними доводи представника ТОВ «Союз-Спецсвязьстрой» про відсутність у діях працівників цього товариства жодного порушення, яке б перебувало у безпосередньому зв'язку із загибеллю ОСОБА_2, адже вони спростовуються логічно-смисловим змістом Акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, складеним за формою Н-1 та затвердженим начальником Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим (а.с.9-12).

Зокрема, у висновках наведеного документу (а.с.12) серед осіб, які допустили порушення умов охорони праці, зазначений працівник ТОВ «Союз-Спецсвязьстрой» - ОСОБА_5, який в подальшому був притягнутий до кримінальної відповідальності за вироком Гагарінського районного суду міста Севастополя від 25 лютого 2013 року у справі № 2702/10793/12 1/2702/714/12 1/763/197/13, набравшим законної сили.

Та обставина, що ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах саме із ПАБ «ЕК «Севастопольенерго» не звільняє ТОВ «Союз-Спецсвязьстрой» від відшкодування шкоди, завдає в результаті дій працівників останнього на підставі статті 1172 ЦК України, за приписами якої юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже, є доведеною наявність у позивача права на звернення з даним позовом, що передбачено ст. ст. 16, 1167,1168,1172,1187 ЦК України, згідно з якими особа, якій завдано шкоди має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права шляхом відшкодування маральної (немайнової) шкоди, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право у відповідності до вимог ст. 3 ЦПК України.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, при визначенні суми на відшкодування моральної шкоди має бути враховано той факт, що життя людини є найвищою соціальною цінністю, позивач втратила чоловіка, понесла значні моральні страждання, які носять триваючий характер; зазначила істотних змін в особистому житті, перенесла страждання, пов'язані зі смертю близької людини, його похованням й продовжує нести ці душевні страждання.

Поряд із тим, відповідно до ст. 1193 ЦК України, розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини потерпілого та матеріального становища відповідача (фізичної особи).

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує, що з боку ПАБ «ЕК «Севастопольенерго» виплачені матеріальні витрати, пов'язані з лікуванням та похованням ОСОБА_2

Оцінивши встановлені у справі обставини, заявлений позивачем розмір моральної шкоди, суд вважає завищеним та не співмірним із матеріальним становищем відповідачів, оскільки з них стягнення заявлених сум може мати наслідком припинення їх господарської діяльності або створення відповідних умов.

Отже, задоволення таких вимог у повному обсязі буде суперечити принципу розумності та справедливості.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши на користь позивача з ПАБ «ЕК «Севастопольенерго» суму у розмірі 15 000,00 грн., а з ТОВ «Союз-Спецсвязьстрой» суму у розмірі 30 000,00 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами на підставі зі ст.88 ЦПК Україну.

На підставі ст.ст.,1166,1167,1168,1172,1187 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.10,11,60,212-214 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго" (код - 05471081) на користь ОСОБА_1 (ІДН - НОМЕР_1) суму у розмірі 15 000,00 грн. - у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-Спецсвязьстрой" (код - 30975459) на користь ОСОБА_1 (ІДН - НОМЕР_1) суму у розмірі 30 000,00 грн. - у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути у солідарному порядку з Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго" (код - 05471081), Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-Спецсвязьстрой" (код - 30975459) на користь Державного бюджету судовій збір у сумі 114,70 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -