Рішення

від 04.07.2013 по справі 904/3778/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.13р. Справа № 904/3778/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛОАТ - ЦЕНТР К.Ріг", юридична адреса: вул. О. Брозовського, 72В, м. Кривий Ріг, 50086; поштова адреса: вул. ХХІІ партз'їзду, 41, м. Кривий ріг, 50086

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія", вул. Артема, 94, м. Дніпропетровськ, 49069

про стягнення 49 221 грн. 63 коп.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання Король І.А.

Представники:

Від позивача: Вдовенко М.В. - представник (дов. б/№ від 26.04.2013 року)

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ФЛОАТ - ЦЕНТР К.Ріг" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова лінія" (далі-відповідач) про стягнення 49 221 грн. 63 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 9 від 01.12.2011 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.06.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 04.06.2013 року на 12.06.2013 року та з 12.06.2013 року на 04.07.2013 року.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання за адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 16669438 станом на 18.06.2013 року.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 16669438 станом на 18.06.2013 року юридичне місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія" - 49069, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, буд. 94, - куди і направлялись ухвали суду.

Відповідно до пункту 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови № 18 ПВГСУ від 26 грудня 2011 року).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.07.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ФЛОАТ - ЦЕНТР К.Ріг" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Нова лінія" (покупець) було укладено договір поставки № 9 (а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник поставляє та передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує листове скло виробництва ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру визначені Сторонами у видаткових накладних.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що строк договору поставки № 9 від 01.12.2011 року починає свій перебіг у момент підписання цього договору обома Сторонами, та закінчується 31.12.2011 року, але не раніше виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с.10).

Пунктом 8.3. договору встановлено, якщо жодна із сторін не заяве за 10 (десять) днів до закінчення строку дії цього Договору про його розторгнення, то цей Договір може бути пролонгований на той же строк та на тих же умовах.

Згідно з пунктом 2.1. договору сума договору становить вартість усіх партій продукції фактично поставлених за цінами зазначеними у видаткових накладних, і має бути сплачена в українських гривнях відповідно до п. 5.1. цього договору.

Відповідно до умов договору, позивач поставив партію товару відповідачу, що підтверджується видатковою накладною № 0000000043 від 11.05.2012 року на суму 62 558 коп. 56 грн. та довіреністю № 11053 від 11.05.2012 року (а.с.11-12).

Оплата товару здійснюється наступним чином: в разі постачання товару до отримання оплати, остання має бути виконана протягом двох днів з моменту отримання товару на підставі відповідної накладної на товар (пункт 5.1. та 5.1.2. договору).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково здійснив оплату прийнятої партії товару на суму 32 558 грн. 56 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 133 від 31.05.2012 року (а.с.14).

Таким чином сума основної заборгованості становить 30 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач суму заборгованості у повному обсязі не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Станом на час розгляду справи доказів сплати від представників сторін не надійшло.

Сума основної заборгованості, що підлягає задоволенню становить 30 000 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у випадку прострочення платежу, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості Товару за кожен день прострочення.

Позивачем нараховано пеню за період з 16.05.2012 року по 29.04.2013 року у сумі 10 928 грн. 40 коп.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3 % річних за період з 16.05.2012 року по 29.04.2013 року у сумі 8 293 грн. 23 коп.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що штрафні санкції становлять:

- пеня за період з 16.05.2012 року по 29.04.2013 року, яка підлягає задоволенню складає 4 508 грн. 49 коп.;

- 3 % річних за період з 16.05.2012 року по 29.04.2013 року, які підлягають задоволенню складають 901 грн. 69 коп.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, сума судового збору з відповідача складає 1 237 грн. 73 коп.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова лінія" (вул. Артема, 94, м. Дніпропетровськ, 49069; ЗКПО 32816917; р/р 26008001849001 в СФ ПАТ «Укрінбанк»; МФО 323505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ФЛОАТ-ЦЕНТР К.Ріг" (вул. Отто Брозовського, 72В, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50086; код ЄДРПОУ 34545221; р/р 26001060023257 у КФ ПАТ «ПриватБанк», м. Кривий Ріг; МФО 305750) - 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 4 508 (чотири тисячі п'ятсот вісім) грн. 49 коп. пеню, 901 (дев'ятсот одна) грн. 69 коп. 3 % річних та 1 237 (одна тисяча двісті тридцять сім) грн. 73 коп. витрати по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 15.07.2013 р.

Суддя О.О. Ємельянова