Рішення

від 11.07.2013 по справі 914/1792/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2013 р. Справа № 914/1792/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Ділай М.М.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотоніка», м. Львів,

до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача-2: Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів,

третя особа: Відділ Держземагенства у місті Львові, м. Львів,

про припинення договору оренди, зобов'язання до вчинення дій та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Сторонянський О.З. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача-1: Поліщук О.С. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача-2: Живко М.О. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від третьої особи: не з'явився.

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники сторін не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» до Львівської міської ради та до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції за участю третьої особи - Відділу Держземагенства у місті Львові про припинення договору оренди, зобов'язання до вчинення дій та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.05.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 18.06.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 20.05.2013 року рекомендованою поштою №79020 0149981 4 та 22.05.2013 року рекомендованою поштою №79040 0427871 4, відповідач-1 - 20.05.2013 року рекомендованою поштою №79008 1024424 7, відповідач-2 - 20.05.2013 року рекомендованою поштою №79024 0371337 5, третя особа - 20.05.2013 року рекомендованою поштою №79019 0282272 3 (оригінали повідомлень про вручення поштових повідомлень в матеріалах справи).

Судове засідання 18.06.2013 року відкладено на 11.07.2013 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду у справі.

Представник позивача в судове засідання 11.07.2013 року з'явився, 08.07.213 року подав додаткові пояснення (вх. №26516/13), позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії - у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача-1 в судове засідання з'явився, проти позову заперечив повністю.

Представник відповідача-2 в судове засідання з'явився, подав відзив на позовну заяву (вх. №27383/13), у якому просить суд змінити процесуальний статус відповідача-2 на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, хоча була належно повідомлена про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з Діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2.013 року №28.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 30994361, знаходиться за адресою: 79040, Львівська область, м. Львів, вул. Д. Апостола, буд. 6, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №762276 та Витягом з ЄДРЮО та ФОП від 12.06.2013 року №16632687 (докази в матеріалах справи).

Відповідач-1: Львівська міська рада є юридичною особою, їй присвоєно код ЄДРПОУ 04055896, знаходиться за адресою: 79008, Львівська область, м. Львів, пл. Ринок, буд. 1 (докази в матеріалах справи).

Відповідач-2: Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції є структурним підрозділом Реєстраційної служби України, їй присвоєно код ЄДРПОУ 37508344, знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 15 (докази в матеріалах справи).

24.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» (надалі - позивач, орендар) та Львівською міською радою (надалі - відповідач, орендодавець) укладено договір оренди землі №З-1990, відповідно до пункту 1 якого орендодавець на підставі діючого Положення про організацію проведення та переоформлення купівлі-продажу у власність або надання у оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у місті Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 року №899 та ухвали Львівської міської ради від 15.05.2008 року №1791 «Про затвердження ТзОВ «Фотоніка» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Данила Апостола у місті Львові», рішення господарського суду Львівської області від 27.01.2011 року у справі 13/199 (2010) надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий №4610136300:05:017:0037 площею 0,4129 га., яка знаходиться на вул. Д. Апостола, 1 у місті Львові для обслуговування будівель строком до 15.05.2013 року.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - сторін за договором, 06.06.2012 року здійснено державну реєстрацію договору в Управління Держкомзему у місті Львові, про що вчинено запис №461010004000856 що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

13.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» (за договором - продавець) та Крол Каріною Олегівною (за договором - покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, відповідно до пункту 1.1. якого продавець продав, а покупець купив належні продавцеві будівлі загальною площею 3162,5 м. кв., які знаходиться у місті Львові на вул. Д. Апостола, 1.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін та завірено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Давидовою Н.І., про що вчинено запис в Реєстрі за №953, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Доказів розірвання або визнання недійсним договору від 13.06.2012 року станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

Актом приймання-передачі до договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 13.06.2012 року позивач передав, а Крол Каріна Олегівна прийняла належні ТзОВ «Фотоніка» на праві власності нежитлові приміщення - будівлю під літерою «А-3» площею 735,4 м. кв.; будівлю під літерою «Б-2» площею 1651,1 м. кв.; будівлю під літерою «В-1» площею 234,9 м. кв.; будівлю під літерою «Г-1» площею 302,7 м. кв.; будівлю під літерою «Д-1» площею 21,2 м. кв.; будівлю під літерою «Ж-1» площею 12,1 м. кв.; будівлю під літерою «З-1» площею 13,1 м. кв., які знаходиться у місті Львові на вул. Д. апостола, 6. Вказаний акт приймання-передачі підписано повноважними представниками сторін за договором купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна від 13.06.2012 року (належним чином завірена копія акту в матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору позивач листами від 18.06.2013 року б/н та від 19.10.2012 року б/н звертався до відповідача-1 із повідомленням про відчуження розміщених на орендованій за договором об'єктів нерухомості та просив відповідача-1 не нараховувати позивачу орендну плату (належним чином завірена копія вказаних листів в матеріалах справи).

У своїй відповіді 27.06.2012 року вих. « 2403-вих.-564 та від 01.11.2012 року вих. №2403-вих.-962 відповідач-1 заперечив проти припинення договору, зазначивши про те, що згідно пунктів 38 та 39 договору його розірвання в односторонньому порядку не допускається (належним чином завірені копії листів-відповідей в матеріалах справи).

21.11.2012 року позивач повторно звернувся до відповідача-1 із заявою про припинення договірних відносин.

У своєму листі-відповіді від 07.02.2013 року, вих. №4-2403-212 відповідач-1 направив позивачу проект ухвали про розірвання договору за взаємною згодою сторін (належним чином завірена копія листа в матеріалах справи).

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, а також вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до пунктів «а» та «е» частини першої статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою стороною права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно пункту 7 частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до частини першої статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею 415 ЦК України встановлено, що особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

Частина друга статті 120 Земельного кодексу України визначає, що у випадку, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною третьою статті 7 Закону «Про оренду землі» встановлено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (стаття 188 ГК України).

Згідно частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, може бути припинення правовідношення.

Окрім того, позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання відповідача-2 внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості щодо припинення з 13.06.2013 року укладеного між позивачем та відповідачем-1 Договору оренди землі.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідач-2 у своєму відзиві на позовну заяву, поданому до суду 11.07.2013 року за вх. №27383/13, позовні вимоги заперечує повністю, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить суд замінити процесуальний статус з відповідача-2 на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухоме майно, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державної реєстрації.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №401/2011, Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Згідно з підпунктом 10 пункту 4 Положення Укрдержреєстр відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно до пункту 7 Положення Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Приписами статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що систему органів державної реєстрації прав становлять, у тому числі, органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. №703, встановлено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 8 вказаного Закону визначено, що орган державної реєстрації прав, зокрема, проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації. Загальний порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень закріплений у ст.15 Закону №1952-ІУ.

Відповідно до частини першої статті 10 цього ж Закону державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Приписами частини першої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 7 вказаної статті встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується в судовому засіданні повноважними представниками сторін, станом на час розгляду справи по суті жодна із сторін справи не зверталась до відповідача-2 з письмовим зверненням про бажання здійснити державну реєстрацію іншого речового права (а саме обтяження земельної ділянки договором оренди).

Окрім того, відповідач-2 звертає увагу суду на наступне.

Відповідно до пункту 7 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Згідно абзацу першого пункту 10 Порядку заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Так, відповідач-2 зазначає про те, що початковим та обов'язковим етапом для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень є звернення зацікавленої особи із заявою та необхідними документами до органу реєстраційної служби у встановленому законодавством порядку. Та на підставі такого звернення з відповідним пакетом документів, приймається рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, інших речових прав з 01.01.2013 року здійснюється за заявочним принципом шляхом подання державному реєстратору прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусу як спеціальному суб'єкту, на якого покладаються функції державного реєстратора відповідної заяви про державну реєстрацію, форму і вимоги до якої встановлює Міністерство юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року №1844/5 затверджено Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна (надалі - Порядок) та визнано таким, що втратив чинність Наказ Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5 «Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.06.1999 року за №364/3657 (із змінами).

Таким чином, як зазначає відповідач, Державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об'єкта виключно на підставі письмової заяви та повного пакету документів.

Доказів звернення позивача до відповідача-2 із заявою про реєстрацію припинення договору станом на момент розгляду справи по суті сторонами суду не заявлено та не подано.

Відтак, судом встановлено, що позивачем не дотримано законодавчо встановленого порядку звернення із заявою про реєстрацію припинення договору оренди землі до відповідача-2, а відтак, позовна вимога про зобов'язання відповідача-2 внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості щодо припинення з 13.06.2012 року укладеного між позивачем та відповідачем-1 Договору оренди землі є передчасною, а тому в задоволені позову в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачами не спростований, підлягає до задоволення частково.

Судові витрати у справі розподілити відповідно до статті 49 ГПК України та залишити сплачений судовий збір за позивачем.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 - 34, 43, 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати припиненими з 13.06.2012 року правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» та Львівською міською радою за зареєстрованим у Львівській міській раді за №З-1990 Договором оренди землі від 24.05.2012 року.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати залишити за позивачем.

11.07.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 12.07.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.