Рішення

від 09.07.2013 по справі 915/1001/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа № 915/1001/13

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

представники сторін у судове засідання не з'явились,

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Світ -Агро",

03062, м. Київ, пр. Перемоги, 96, оф. 2,

до відповідача Спільного Українсько-Литовського підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Лигрис",

юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 88, кв. 7;

фактична адреса: 57210, Миколаївська область, с. Воскресенськ, вул. Леніна, 58,

про стягнення 28653 грн. 04 коп., -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Світ -Агро" (далі - позивач) звернулося з позовом про стягнення з Спільного Українсько-Литовського підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Лигрис" (далі - відповідач) коштів у сумі 28653 грн. 04 коп., з яких: 19734 грн. 17 коп. - борг за поставлений товар; 2431 грн. 94 коп. - пеня; 486 грн. 39 коп. - три проценти річних; 6000 грн. 54 коп. - штраф, на підставі Договору поставки № ТД157 від 21.02.2012, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються із суми судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) порядку. Проте відповідач відзив на позовну заяву не подав, позов не заперечив і не спростував; 08.07.2013 звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи його тим, що директор Спільного Українсько-Литовського підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Лигрис" не може прибути у судове засідання.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки останній є юридичною особою, що передбачає можливість представляти інтереси даної юридичної особи не тільки директором, а й іншим представником. Крім цього, відповідач не був позбавлений права надати відзив на позовну заяву, в якому викласти свої заперечення, в обґрунтування яких подати відповідні документи. Також, суд не зобов'язував представників сторін явкою в судове засідання. З огляду на викладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено.

Неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого:

21.02.2012 між сторонами укладено Договір поставки № ТД157 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у власність відповідача товар, а останній - прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно з п. 1.2 Договору вид товару, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю, загальна вартість окремої партії товару визначаються Спеціфікацією, яка є Додатком та невід'ємною частиною Договору. Термін "партія товару" означає кількість товару визначеного в кожній окремій Спеціфікації.

Ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару вказується у рахунках-фактурах позивача та в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. п. 2.2, 2.3 Договору відповідач зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок позивача вартість поставленої йому партії товару протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання партії товару, згідно накладних. Моментом отримання партії товару вважається момент підписання відповідачем видаткової накладної.

Зобов'язання відповідача щодо оплати товару вважається виконаним з моменту зарахування грошових коштів за товар на поточний рахунок позивача.

Згідно з п. 2.4 загальна вартість товару, що поставляється за Договором, визначається загальною сумою всіх видаткових накладних на відпуск товару відповідачу за весь період дії Договору.

Виконуючи умови Договору, позивач в період з 30.08.2012 по 29.01.2013 поставив відповідачу товар на загальну суму 143808 грн. 17 коп., що підтверджується видатковими накладними № 1465 від 30.08.2012, № 1466 від 30.08.2012, № 1528 від 07.09.2012, № 1619 від 21.09.2012, № 1636 від 25.09.2012, № 1761 від 12.10.2012, № 1783 від 16.10.2012, № 1962 від 08.11.2012, № 2161 від 04.12.2012, № 212 від 29.01.2013.

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині проведення розрахунків за отриманий товар належним чином не виконував; сплатив позивачу лише 124074 грн.

Таким чином станом на день розгляду спору борг відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 19734 грн. 17 коп. (розгорнутий розрахунок вказаної суми наведений позивачем на а.с. 7). Як вбачається з листа відповідача від 25.04.2013 (а.с. 54), останній погодився із зазначеною сумою боргу.

Несплатою 19734 грн. 17 коп. боргу за поставлений позивачем товар відповідач порушує права позивача, умови Договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За вказаними законами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.3 Договору сторони встановили, що у разі прострочення оплати за п. 2.2 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договором (п. 6.3) встановлено, що пеня нараховується на весь період прострочення виконання зобов'язання відповідачем по оплаті товару - до повного погашення заборгованості.

Пунктом 6.4 Договору сторони також встановили обов'язок відповідача, у разі прострочення оплати за п. 2.2, більш ніж на 14 календарних днів, сплатити позивачу штраф у розмірі 5% від несвоєчасно оплаченої суми за товар.

Отже, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині проведення оплати товару, позивачем на підставі п. 6.3 Договору, ст. ст. 549, 611 ЦК України, а також ст. ст. 193, 230, ч. 6 ст. 232 ГК України, нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення, сума якої складає 2431 грн. 94 коп., а також штраф у розмірі 5% від несвоєчасно оплаченої суми за товар, сума якого складає 6000 грн. 54 коп. (розгорнутий розрахунок пені наведені позивачем на а.с. 7, штрафу - а.с. 4,5).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведеної норми Закону стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 486 грн. 39 коп. - три проценти річних (розгорнутий розрахунок вказаної суми наведений позивачем на а.с. 7).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 193, 230, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Спільного Українсько-Литовського підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Лигрис " (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська , 88, кв. 7; ідентифікаційний код 23627776) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Світ-Агро" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 96, оф . 2; ідентифікаційний код 37405944) 19734 (дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 17 коп. - основний борг; 2431 (дві тисячі чотириста тридцять одна) грн. 94 коп. - пеня; 6000 (шість тисяч) грн. 54 коп. - штраф; 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 39 коп. - три проценти річних; 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано "15" липня 2013 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька