Рішення

від 08.07.2013 по справі 905/3898/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.07.2013р. Справа № 905/3898/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Кратон», м. Донецьк

до відповідача:Приватного підприємства «Виробничо - комерційна фірма «Інсайт», м.Донецьк

про стягнення 350 000грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Семенюк А.Г. - представник по довіреності №4 від 14.06.13

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кратон», м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Виробничо - комерційна фірма «Інсайт», м.Донецьк заборгованості по векселю у розмірі 350 000грн.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію договору підряду №2 від 04.01.2011р., копію додаткової угоди №1 від 25.09.2012р., копію акту прийому-передачі векселів від 01.10.2012р., копію акту пред»явлення векселю до платежу від 01.10.2012р., копію простого векселю серії АА 0629383 від 01.10.2012р., копії актів №9, №11, №25, №63, №82, №83 прийому виконаних підрядних робіт за січень-квітень 2012р., копії відомостей матеріалів генпідрядника.

Відповідач у листі №23 від 14.06.2013 позовні вимоги у розмірі 350 000грн. визнав у повному обсязі.

05.07.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшло доповнення до позовної заяви, яке розглянуто судом та приєднано до матеріалів справи.

Відповідач у засідання суду вдруге не з»явився, однак звернувся до суду з клопотанням №26 б/д, в якому просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.Разом з цим пояснив, що у зв»язку з кризовими явищами в економіці України, відсутністю фінансової активності, фінансовий стан ПП «ВКФ»Інсайт» істотно погіршився, у зв»язку з чим підприємство не має можливості виконати зобов»язання зі сплати боргу за векселем.

У судовому засіданні 08.07.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка належним чином повідомленого Відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

05.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кратон», м. Донецьк (Підрядник) та Приватним підприємством «Виробничо - комерційна фірма «Інсайт», м.Донецьк (Генпідрядник) було укладено договір підряду №2, відповідно до якого генпідрядник доручив, а підрядник зобов»язався якісно та своєчасно виконати ремонтно-будівельні роботи, вартість яких визначається кошторисами та договірною ціною, які є невід»ємною частиною даного договору.

Даний договір вступає силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов»язань згідно даного договору (п.2.1).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог

Позивач посилається на виконання своїх зобов'язань у повному обсязі, де він згідно актів виконаних робіт за типовою формою № КБ-2в №9 від 23.02.2012р., №11, №25 від 26.01.2012р., №63 від 23.03.2012р., №82 від 24.04.2012р., №83 від 25.04.2012р. прийому виконаних підрядних робіт у період з січня-квітень 2012р. виконав ремонтно-будівельні роботи на суму 533 855,69грн., що підтверджується підписаними сторонами вищепереліченими актами виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та відомостями матеріалів генпідрядника до вказаних актів.

До вказаного договору була укладена додаткова угода №1 від 25.09.2012р. якою сторони змінили п.5.5 договору та виклали у наступній редакції: «Розрахунок за виконанні роботи може здійснюватися в будь-якій формі не забороненій законодавством, включаючи вексельну форму розрахунків».

Відповідно до ст.4 ЗУ «Про обіг векселів» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконанні роботи, надані послуги (крім фінансових векселів).

У якості часткового розрахунку за виконані роботи, відповідач видав позивачу простий вексель АА № 0629382 складений 01.10.2012 р. на загальну суму 350 000 грн., з терміном оплати - за пред'явленням, емітентом якого є Відповідач ПП «ВКФ «Інсайт».

Сторони склали відповідний Акт прийому-передачі векселя до платежу 01.10.2012р.

Вексель був виданий у рахунок наступних актів виконаних робіт: частково у рахунок акту № 9 від 23.02.2012 року (на суму 1042,45 грн.), та актів № 63 від 23.03.2012 р, № 82 від 24.04.2012 р, № 83 від 25.04.2012 р, № 149, 166 від 24.05.2012 р, № 200, 205 від 25.06.12 р.

Сума боргу, що залишилася після видачі векселя була сплачена відповідно до платіжних доручень та за рахунок коректування боргу, у зв'язку з проведенням заліку зустрічних однорідних вимог.

01.10.2012 р. Позивач пред'явив вексель до оплати, про що сторони склали відповідний акт.

Таким чином, Відповідач мав 01.10.2012 р. сплатити Позивачу за векселем суму 350 000грн. Однак, відповідач свої зобов'язання по оплаті за векселем не виконав.

З метою збереження за собою вексельних прав Позивач звернувся до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу за для здійснення протесту векселя про несплату. Приватним нотаріусом Подолян О.О. було опротестовано вексель про несплату.

16.11.2012 р. на підставі протесту векселя про несплату, нотаріус Подолян О.О. вчинила виконавчий надпис про стягнення з відповідача на користь позивача 350 000 грн. платежу по простому векселю серія АА № 0629382 строком платежу до пред'явлення.

Виконавчий напис, виданий 16.11.2012р. приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу Подолян О.О. про стягнення з векселедавця ПП «ВКФ «Інсайт» на користь ТОВ «Кратон» 350 000,00 грн., був направлений до ВДВС Куйбишевського РУЮ у м. Донецьку за для відкриття виконавчого провадження.

ВДВС Куйбишевського РУЮ у м. Донецьку була винесена Постанова ВП №35567750 від 06.12.2012р. про відкриття виконавчого провадження.

Оригінал простого векселя серії АА № 0629382 від 01.10.2012 р. був оглянутий судом 08.07.2013р., копія, що надана до справи, відповідає оригіналу. На векселі здійснений бланковий індосамент. Вказаний вексель містить всі належні реквізити, встановлені ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, для простого векселя.

Позивач в позовній заяві вказує на те, що відповідач не вчинив дії, спрямовані на досудове врегулювання спору, простий вексель серії АА № 0629382 від 01.10.2012 р., номінальною вартістю 350 000грн., залишився непогашеним на суму 350 000,00 грн., яка і заявлена позивачем до стягнення.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Випустивши спірні цінні папери, відповідач взяв на себе безумовне грошове зобов'язання сплатити визначену у векселі суму.

В силу ст.14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" встановлено, що вексель -цінний папір (борговий цінний папір), який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.

Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається (ст. 5 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").

Відповідно до ст.ст. 16, 17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем.

Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного -є обов'язком особи, якій пред'явлено вимогу за векселем, якщо вона заперечує проти позову.

Відповідно ст. 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.

До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів (ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі).

Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем (ст. 78 Уніфікованого Закону про прості векселі та переказні векселі).

Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.

Відповідно до змісту статті 11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передача векселів іншим способом ніж вчинення індосаменту має наслідки лише звичайної цесії.

Згідно ст. ст. 43, 53, 77, 78 Уніфікованого закону, векселедержатель має право пред'явити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платежу за векселем.

Під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов згідно статей 47, 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Як встановлено судом вище, спірний вексель знаходиться у позивача, у зв'язку з чим він має право на задоволення позову та стягнення суми, вказаної у векселі.

В простому векселі серії АА № 0629382 від 01.10.2012 р. встановлений строк оплати „за пред'явленням".

Однак, як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, відповідач всупереч нормам законодавства свої зобов'язання не виконав, решта вартості векселя в розмірі 350 000грн. залишилась неоплаченою.

Згідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів сплати суми 350 000грн. за простим векселем серії АА № 0629382 від 01.10.2012 р. до матеріалів справи не надано, право позивача на стягнення зазначеної суми підтверджено матеріалами справи,

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 350 000грн. перед позивачем, про що свідчать відзиви на позовну заву, а також підписані та скріплені печатками підприємств акти звірки розрахунків за період з 01.10.2012р.-12.06.2013р., за період з 01.10.2012р.-01.07.2013р. Отже, вимоги позивача про стягнення 350 000грн. по векселю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України „Про цінні папери та фондовий ринок", ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 36, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кратон», м. Донецьк до Приватного підприємства «Виробничо - комерційна фірма «Інсайт», м.Донецьк про стягнення 350 000грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо - комерційна фірма «Інсайт», м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кратон», м. Донецьк заборгованості по векселю у розмірі 350 000грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 7 000грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 08.07.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна