Рішення

від 09.07.2013 по справі 925/675/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року Справа № 925/675/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - Кротенко О.В. за довіреністю, відповідача - Куцелепа Н.М. директор, Василенко М.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Контур", м.Бердянськ Запорізької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство Бізнес-Партнер", м.Черкаси про стягнення 41582,74 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 41582,74 грн., у тому числі: 38901,56 грн. основного боргу з оплати за поставлений товар, 2212,87 грн. договірної пені та 468,31 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки від 10.10.2012 року позивач поставляв відповідачу товар, який останній прийняв, однак його вартість оплатив частково, тому утворився прострочений борг з оплати за товар, на який нараховані договірна пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, і відповідно до ст.625 ЦК України три проценти річних від простроченої суми за період прострочення з 29.11.2012 року по 23.04.2013 року.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав частково, в сумі 8208,74 грн. боргу з оплати за товар по накладній від 14.11.2012 року, щодо решти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що партії товару по накладних від 20.11.2012 року та від 28.11.2012 року не замовлялись, не узгоджувались, не отримувались, не оформлювались документально, тому у відповідача не виникло зобов'язань з оплати за товар, зазначений у цих накладних.

Ухвалою суду від 04 червня 2013 року розгляд справи відкладено на 20 червня 2013 року у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів від позивача.

Ухвалою суду від 20 червня 2013 року розгляд справи відкладено на 09 липня 2013 року у зв'язку із витребуванням нових доказів та за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів, до 10 липня 2013 року.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов повністю, також пояснив, що по обставинах поставки товару відповідачу була проведена службова перевірка, в ході якої встановлено, що відповідачу був відвантажений та переданий товар по накладних, на які посилання у позові, водій, який доставляв товар відповідачу, перед керівником про доставку товару звітувався шляхом подання доповідних записок, товарно-транспортні накладні не складались, одночасно з відвантаженням товару виписувались податкові накладні, які прийняті відповідачем; в ході досудової підготовки керівник відповідача не заперечував отримання товару та наявність вказаного боргу, який просив розстрочити, але його пропозиції не були прийняті;

- представники відповідача позовні вимоги визнали частково в сумі 8208,74 грн., в іншій частині позовних вимог просили відмовити, посилаючись на те, що товар, зазначений у доданих до позовної заяви накладних від 20.11.2012 року та від 28.11.2012 року, відповідач не отримав; у разі передачі товару на накладних повинний був бути проставлений підпис уповноваженої особи відповідача, яка прийняла товар, та печатка підприємства; оскільки ці реквізити відсутні, неможливо встановити особу, яка від імені відповідача отримала товар, кому водій позивача передав товар на території бази "Логістик", де, серед інших, відповідач здійснює торгову діяльність, їм не відомо; оплату за товар відповідач здійснював на підставі видаткових накладних, після прийняття товару, рахунки-фактури на оплату не одержував; спростовуючи доводи позивача щодо передачі податкових накладних, послались на те, що податкові накладні являються документами податкового обліку і вони не підтверджують передачу товару, при помилковому відображенні податкової накладної у податковому обліку, згідно з положеннями Податкового кодексу України до податкових декларації відповідач вправі внести відповідні зміни.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

10 жовтня 2012 року між ТОВ "Агентство Бізнес - Партнер" (відповідач у справі, покупець за Договором) та ТОВ "Контур" (позивач у справі, постачальник за Договором) укладено Договір поставки (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався виготовити і передати у власність покупцю товар, який покупець буде в подальшому реалізовувати під торговою маркою "Mary", а покупець зобов'язався прийняти у власність товар та оплатити його вартість в кількості та асортименті згідно зі Специфікаціями, які є невід'ємними частинами цього Договору (п.1.1 Договору).

У Договорі, серед іншого, сторони домовились про наступне:

- якість та безпека товару повинна підтверджуватися документами на українській мові, згідно діючого законодавства України: специфікацією, посвідченням якості на кожну партію товару із зазначенням дати виробництва (п. 2.1 Договору);

- вартість одиниці товару визначається у Специфікаціях, а загальна вартість кожної партії товару визначається у видаткових накладних (п.3.1 Договору);

- загальна сума цього Договору визначається як сума вартостей усіх партій товару, поставленого протягом дії даного Договору (п.3.2 Договору);

- оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у розділі 10 даного Договору (п.3.3 Договору);

- покупець зобов'язаний оплачувати кожну окрему партію товару (кількість та асортимент якої визначено у Специфікаціях) протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару (згідно накладної), якщо інше не зазначається в специфікації на партію товару (п.3.4 Договору);

- сторони здійснюють звірку взаєморозрахунків шляхом складання Акту звірки (п.3.5 Договору);

- асортимент, кількість та ціна кожної партії узгоджується сторонами і оформлюється окремим документом - заявками. Заявка направляється виробнику електронною поштою (п.п.4.3, 4.4 Договору);

- доставка продукції за даним Договором здійснюється постачальником. Доставка продукції входить у вартість товару. Доставка продукції оформлюється товарно-транспортними/ видатковими накладними. Продукція приймається шляхом підписання та завірення видаткової накладної, що підписується обома сторонами. Моментом поставки продукції є підписання та завірення видаткової накладної на складі покупця (п.п. 4.6, 4.6, 4.8, 4.10, 4.1 Договору);

- постачальник зобов'язаний у відповідності до Договору та згідно Специфікацій забезпечити товаром покупця (п. 5.3 Договору);

- покупець зобов'язаний своєчасно та у відповідності до Договору проводити оплату товару (п.5.4 Договору);

- у випадку порушення строків здійснення платежу по цьому Договору (несплати, неповної оплати) більше ніж на 21 календарний день покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати. Пеня розраховується від несплаченої у строк суми (п. 6.5 Договору).

За доводами позивача, у період дії Договору з 10.10.2012 року по 28.11.2012 року, він здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 129314,19 грн., у тому числі по видаткових накладних №К-00005437 від 14.11.2012 року на суму 19208,75 грн., №К-00002210 від 20.11.2012 року на суму 21489,04 грн. та №К00005643 від 28.11.2012 року на суму 9203,78 грн., на які також були видані податкові накладні. Вартість переданого по вказаних накладних товару відповідач оплатив частково, а саме: по накладній №К-00005437 від 14.11.2012 - 6865,00 грн. сплачено 20.11.2012; 3135,00 грн. сплачено 23.11.2012 (за мінусом 45,45 грн. за раніше поставлений товар за попереднім договором поставки); 1000,00 грн. сплачено 24.01.2013 року, а всього на суму 11000,00 грн.

В порушення наведених умов Договору, зокрема, його п.п. 4.6, 4.6, 4.8, 4.10, 4.1, надані позивачем копії видаткових накладних, не містять ніякого підпису повноважної особи покупця, яка прийняла товар, та печатки підприємства.

Згідно даних акту звірки взаємних розрахунків (бухгалтерський облік сторони позивача) за період з 10.10.2012 року по 28.11.2012 року відповідачу поставлено товару на суму 129314,19 грн.; відповідачем сплачено 90412,62 грн., сальдо на користь позивача - 38901,57 грн.

Згідно даних акту звірки взаємних розрахунків (бухгалтерський облік сторони відповідача) за період з 10.10.2012 року по 14.11.2012 року позивачем поставлено товару на загальну суму 98621,37 грн., оплачено відповідачем -90412,62 грн., сальдо на користь позивача становить 8208,75 грн. У обліку відповідача відсутня поставка товару по накладних №К-00002210 від 20.11.2012 року на суму 21489,04 грн. та №К00005643 від 28.11.2012 року на суму 9203,78 грн.

У червні 2013 року керівництвом позивача проведена службова перевірка стосовно поставки відповідачу товару 14.11.2012 року, 20.11.2012 року та 28.11.2012 року. У матеріалах службової перевірки відсутні дані щодо місця передачі товару, відомості про осіб, які отримали товар, не вказані причини відсутності підписів і печаток на видаткових накладних.

На виконання вимог ухвали суду Державна податкова інспекція у місті Черкаси направила ксерокопії податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Агентство Бізнес-Партнер" за період січень - квітень 2013 року, 2012 рік, жовтень - грудень 2012 року, додаток №5 до них щодо переліку операцій з постачальниками, періоду виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит. Зі змісту наведених декларацій вбачається, що задекларовані відповідачем обсяги поставки постачальника - позивача у жовтні, листопаді, грудні 2012 року, не відповідають сумам поставки товару, які зазначені у наданих позивачем податкових накладних.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошової суми боргу з оплати за поставлений товар, договірної пені та три проценти річних, нарахованих за порушення грошового зобов'язання.

Сторони правовідносин являються суб'єктами господарювання у розумінні ст.55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Враховуючий фактичні обставини справи та правовідносини сторін, суд вважає, що Договір, на підставі якого виникли зобов'язання сторін та заявлені позовні вимоги, за правовою природою є господарським договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару .

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У Договорі сторони домовились, що продукція приймається шляхом підписання та завірення видаткової накладної, що підписується обома сторонами.

В порушення наведених положень Договору та норм чинного законодавства, позивачем не надано належних та допустимих доказів (видаткових накладних з підписами та печатками обох сторін), які б підтверджували передачу відповідачу товару по видаткових накладних від 14.11.2012 року, від 20.11.2012 року та від 28.11.2012 року.

Позивач не довів факт передачі товару по спірних видаткових накладних іншими засобами доказування, зокрема: товарно-транспортні накладні на відвантаження товару не складались; в порушення п.4.3, 4.4 Договору позивач не фіксував подання покупцем (відповідач) заявок на товар; матеріали службової перевірки підтверджують факт відвантаження товару зі складу позивача, але не підтверджують факт доставки цього товару саме у відповідне місце м.Черкаси та передачу товару уповноваженій особі відповідача; податкові накладні, на які посилається позивач, як на підтвердження поставки товару, відповідно до ст.201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкові накладні, на які посилається позивач, не відображені у податковому обліку відповідача. В порушення п.3.5 Договору сторони не здійснили у встановленому порядку, своєчасно звірку взаєморозрахунків.

Між сторонами відсутній спір стосовно дати та суми платежів, зроблених відповідачем. Проте платіжні документи з визначенням підстави платежу сторони не надали, тому не доведені обставини порядку зарахування коштів, що надійшли від відповідача, у рахунок погашення його боргу по відповідних поставках.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач не довів факт передачі та прийняття відповідачем товару по наведених ним видаткових накладних та прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Проте, враховуючи те, що відповідач визнає отримання товару по видатковій накладній від 14.11.2012 року на суму 19208,75 грн., суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 8208,75 грн. боргу з оплати за товар по цій накладній, з врахуванням наведених позивачем платежів в сумі 11000,00 грн., тому задовольняє вимоги щодо стягнення основного боргу частково. В іншій сумі основного боргу позовні вимоги задоволенню не підлягають, як недоведені.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно умов Договору за порушення строків оплати покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати. Пеня розраховується від несплаченої у строк суми.

Пеня в сумі 2122,87 грн. позивачем нарахована у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення з 29.11.2012 року по 23.04.2013 року із суми заборгованості 38901,56 грн.

Враховуючи задоволення позову лише в частині суми основного боргу, що утворився з поставки товару по визнаній відповідачем накладній №К-00005437 від 14.11.2012 року на суму 19208,75 грн., сума пені, яка підлягає стягненню за той же період прострочення, з врахуванням проведених відповідачем платежів, становить 544,05 грн. з наступного розрахунку: строк оплати 14 календарних днів (п.3.4 Договору), тому сума платежу 19208,74 грн. є простроченою з 29.11.2011 року, як і вказав позивач; 05.12.2012 року відповідач здійснив платіж 10000,00 грн., відповідно, прострочена сума зменшилась до 9208,75 грн.; 24.01.2013 року відповідач сплатив 1000,00 грн., отже прострочена сума зменшилась до 8208,75 грн., відповідно, з врахуванням вказаних платежів пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми становить: з 29.11.12 по 05.12.2012 від простроченої суми 19208,75 грн. - пеня становить 55,11 грн.; з 06.12.2012 по 24.01.2013 від простроченої суми 9208,75 грн. - пеня становить 188,70 грн.; з 25.01.13 по 23.04.13 (остання дата, що вказана позивачем) від простроченої суми 8208,75 грн. - пеня становить 300,24 грн., а всього: 544,05 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Договорі сторони не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем нараховані три проценти річних від простроченої суми 38901,56 грн. Враховуючи часткове задоволення позову в частині суми основного боргу, сума трьох процентів річних, яка підлягає стягненню, становить 108,94 грн. від прострочених сум та зазначених періодів, що і при розрахунку пені, відповідно, три проценти річних за період з 29.11.2012 по 05.12.12 - 11,05 грн., з 06.12.13 по 24.01.13 - 37,84 грн., з 25.01.13 по 23.04.13 - 60,05 грн.

З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 8208,75 грн. основного боргу, 544,05 грн. договірної пені, 108,94 грн. три проценти річних, отже суд задовольняє позов частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1720,50 грн. судового збору. Часткове задоволення позову не впливає на розподіл судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство Бізнес-Партнер" (м.Черкаси, вул. Хоменка, 18, кв. 57, ідентифікаційний код 37478881) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Контур" (Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Молодогвардійська,3, ідентифікаційний код 03054344) - 8208,75 грн. основного боргу, 544,05 грн. договірної пені, 108,94 грн. три проценти річних та 1720,50 грн. судових витрат.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 15 липня 2013 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко