Рішення

від 09.07.2013 по справі 922/2074/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р.Справа № 922/2074/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Звєзда рибака місто Керч" (м. Керч) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Єдінство" (м. Київ) , Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (м. Харків) про стягнення 17160,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Мележик Л.Г. (довіреність від 22.04.13 р.)

відповідача (ТОВ "ТД "Єдінство") - не з'явився

відповідача (ФОП ОСОБА_1.) - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Звєзда рибака місто Керч", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Єдінство" та Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на свою користь суму основного боргу у розмірі 17160,00 грн. Також до солідарного стягнення заявлені судові витрати у розмірі 1720,50 грн. Позов мотивовано неналежним виконанням ТОВ "Торговий Дім "Єдінство" своїх обов"язків за поставлений товар за накладними, відповідно яких позивач реалізував відповідачу ТОВ "ТД "Єдінство" товар - рибні відходи, на загальну суму 17160,00 грн. та порушенням ФОП ОСОБА_1 умов договору поруки №01/П від 27.07.11 р.

09.07.13 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява, в якій виклав пояснення щодо розрахунку позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 09.07.13 р. підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ "Торговий Дім "Єдінство" в призначене судове засідання 09.07.13 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, ухвала про порушення провадження у справі, що була направлена відповідачеві ТОВ "ТД "Єдінство" рекомендованим листом за його юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданому позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №758759 від 28.02.13 р., повернулась до суду з довідкою Укрпошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

Представник відповідача ФОП ОСОБА_1 в призначене судове засідання 09.07.13 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено судом до матеріалів справи.

Вищий господарський суд України у п.4 Інформаційного листа № 01-8/1228 від 02 червня 2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив про те, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "у зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення відповідним судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18 вересня 1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Звєзда рибака місто Керч" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Єдінство" було досягнуто домовленості щодо поставки товару, а саме, рибних відходів (надалі Товар). Сторони письмового договору не укладали, строку оплати не встановлювали.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу, ТОВ "Торговий Дім "Єдінство", товар належної якості, відповідно до усної домовленості сторін, на загальну суму 17160,00 грн. Даний факт підтверджується наявними у справі доказами, а саме, належним чином засвідченими копіями видаткових накладних №РН-0000011 від 27.07.11 р. на суму 9414,00 грн. та №РН-0000023 від 31.08.11 р. на суму 7746,00 грн. Також в матеріалах справи наявні копії рахунків- фактур до цих накладних, а також довіреності на отримання цінностей за рахунками- фактурами від ТОВ "Звєзда рибака місто Керч".

В порядку ч.2 ст. 530 ЦКУ, 06.03.2013 р. цінним листом, з описом вкладення позивачем було направлено відповідачу ТОВ "Торговий Дім "Єдінство" вимогу про оплату проданого товару, на загальну суму 17160,00 грн., у термін до 16 березня 2012, яка залишилась без відповіді.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України, не сплатив за отриманий товар.

Крім того, в якості забезпечення виконання відповідачем ТОВ "Торговий Дім "Єдінство" зобов'язань з оплати проданого товару між позивачем (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № 01/П від 27.07.2011 р.

Відповідно до п.1 договору поруки № 01/П від 27.07.2011 р., у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за по виконання ТОВ "Торговий Дім "Єдінство" (код ЄДРПОУ: 34465623) (боржник) його грошових зобов'язань перед ТОВ "Звєзда рибака місто Керч", з оплати проданого боржнику у 2011 р. товару, в повному обсязі: а саме зобов'язань боржника щодо оплати вартості проданого боржнику у 2011 р. товару, та відшкодуванню можливих збитків.

Відповідно до п. 2 договору поруки № 01/П від 27.07.2011 р., у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем 06.03.2013 р. відповідачу ФОП ОСОБА_1 була вручена вимога про виконання договору поруки № 01/П від 27.07.2011 р., в якої вимагалося сплатити на поточний рахунок позивача суму основного боргу в розмірі 17160,00 грн. у термін, до 16 березня 2013 р.

В свою чергу, 16.03.2013 р. відповідач ФОП ОСОБА_1 надав відповідь на вимогу позивача від 06.03.2013 р., в якій в повному обсязі визнав заявлені позивачем вимоги, але заявив неможливість виконання своїх обов'язків поручителя, згідно договору поруки № 01/П 27.07.2011 р., в зв'язку з відсутністю коштів.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідачі не надали суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мали можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині солідарного стягнення суми основного боргу з відповідачів в сумі 17160,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачами, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн. покладаються солідарно на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 554, 612, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Єдінство" (04128, м. Київ, Святошинський р-н., вул. Туполєва, будинок 19; ЄДРПОУ: 34465623; п/р 26003294664300 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Звєзда рибака місто Керч" (98312, м. Керч, вул. Щорса, буд. 27, оф.204; ЄДРПОУ: 37252697; п/р № 26002294691200 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) суму основного боргу у розмірі 17160,00 грн. та судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.07.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.