Постанова

від 08.07.2013 по справі 2а-1268/12/0170/3

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2013 р. Справа №2а-1268/12/0170/3

(11:55) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., за участю секретаря Желудкової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Фесто виробництво"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача - Махно А.А., дов.,

від відповідача - не з'явився

Суть спору:

Дочірнє підприємство "Фесто виробництво" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000152300 від 17.01.12 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 650 892 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 57 906,50 грн. , № 0000142300 від 17.01.12 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 564 464 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 74 927 грн., № 0000132300 від 17.01.12 р. про донарахування екологічного податку у сумі 492,79 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 49,76 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01 липня 2013 року замінено відповідача по справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим його правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

У судовому засіданні представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині визнання спірної суми зменшення бюджетного відшкодування на 444 грн. та суми штрафних санкцій на 111 грн., у якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000142300 від 17.01.12 р. частково на суму 564 020 грн. (564 464 грн. - 444 грн.) та суму штрафних санкцій 74 816 грн. (74 927 грн. - 111 грн.); в іншій частині позовні вимоги залишити без змін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податкові повідомлення-рішення № 0000152300 від 17.01.12 р., № 0000142300 від 17.01.12 р., № 0000132300 від 17.01.12 р., винесені на підставі акту перевірки № 1/23-02/20718805 від 05.01.2012р., є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі.

Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Дочірнє підприємство "Фесто виробництво" зареєстровано у якості юридичної особи 14.11.2001 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АЖ № 779086.

ДП "Фесто виробництво" перебуває на обліку у ДПІ в м. Сімферополі в якості платника податків з 20.02.1995 р. за № 125330, що підтверджується Довідкою № 341/29-0 від 26.01.2012 року.

Статус ДП "Фесто виробництво" як платника ПДВ підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 200025837 Серії НБ № 386253 від 14.02.2012 р.

З 01.12.2011 р. по 28.12.2011 р. ДПА в АР Крим на підставі наказів № 739 від 12.09.2011р., № 786 від 30.09.2011 р. проведено планову виїзну перевірку ДП "Фесто виробництво" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р., про що складено акт перевірки від 05.01.2011 року № 1/23-02/20718805.

Згідно з висновками вищевказаного акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем зокрема:

- п.п.5.1., п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 (зі змінами і доповненнями), абз.2 п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового Кодексу України, п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.8 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI з урахуванням змін, внесених Законом України від 07.07.2011 № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», необґрунтовано занижений податок на прибуток в сумі 650 892,00 грн.;

- пп.7.2.1 пп. 7.2.6 п.7.2., пп.7.4.1 пп.7.4.4 пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 абз.б пп.185.1 ст.185 пп.186.2.1 п.186.2 ст.186 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 643 478,00 грн.;

- пп.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.200.1 п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за результатами дійсної перевірки всього у сумі 564 464,00 грн.;

-п. 200, п.п. б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 74 559,00 грн.;

- ст. 240, 242, 249.2, 249.6 Податкового кодексу України, відповідно до яких нараховано податкового зобов'язання по екологічному податку усього у сумі 492,79 грн., у т.ч. І квартал - 152,87 грн., ІІ квартал - 144,86 грн., ІІІ квартал - 195,06 грн.

СДПІ ВПП в м. Сімферополі згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, ст. 123 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки № 1/23-02/20718805 від 05.01.2012р., за порушення п.п.5.1., п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 (зі змінами і доповненнями), абз.2 п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового Кодексу України, п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.8 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI з урахуванням змін, внесених Законом України від 07.07.2011 № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» збільшено ДП "Фесто виробництво" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 708 798,50 грн., у тому числі за основним платежем - 650 892 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 57 906,50 грн., про що винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 р. № 0000152300.

СДПІ ВПП в м. Сімферополі згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, ст. 123 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки № 1/23-02/20718805 від 05.01.2012р., за порушення пп.7.2.1 пп. 7.2.6 п.7.2., пп.7.4.1 пп.7.4.4 пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 абз.б пп.185.1 ст.185 пп.186.2.1 п.186.2 ст.186 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями зменшено ДП "Фесто виробництво" суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 564 464,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 74 927 грн., про що винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 р. № 0000142300.

СДПІ ВПП в м. Сімферополі згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, ст. 123 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки № 1/23-02/20718805 від 05.01.2012р., за порушення ст. 240, 242, 249.2, 249.6 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у загальній сумі 542,55 грн., у тому числі за основним платежем - 492,79 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 49,76 грн., про що винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 р. № 0000132300.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка відповідно до абз.4 п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відображення суми податкових зобов'язань проводиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вказана позиція викладена, зокрема, в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто визначальною (обов'язковою) ознакою господарської операції є спричинення реальних змін майнового стану платника податків, що кореспондується з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, відповідно до якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають поставці, а у разі поставки товарів/ послуг за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг платником податку.

Отже, при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання проводяться певні господарські операції - дії, що викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємств, про що зазначено у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99 р.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на час здійснення спірних правовідносин за період 2009 - 2010 роки, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті201 цього розділу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, установлену законодавством.

Отже, наведені норми Податкового кодексу України дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11. 2011р. № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та надає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів\послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, що діяв на час здійснення спірних правовідносин за період 2010 р., платниками податку з прибутку підприємств є, зокрема, з числа резидентів - суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.п.133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з прибутку підприємств з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу вищенаведених норм, слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об'єкта оподаткування є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.06.1995 р. № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Ознаками останньої є:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ.

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Тобто реальність вчинених господарських операцій характеризується: реальним рухом активів в процесі здійснення господарської операції (первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції); податковим статусом контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявністю безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявністю господарської мети при укладенні правочину з контрагентом позивача.

Підтвердження постачання товару від контрагентів позивача на адресу позивача за перевіряємий період відповідно до укладених договорів, підтвердження факту оприбуткування вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за вказаний товар за перевіряємий період, підтвердження використання в господарській діяльності вказаного товару за перевіряємий період, може свідчити про реальність вчинення відповідних господарських операцій, а відтак, доводити правильність визначення податкового зобов'язання та нарахування податкового кредиту.

05.05.2010 р. укладено договір № 05/05/2 між ДП «Фесто Виробництво» та ПП «Сотіс», предметом якого є послуги з технічного обслуговування обладнання та технічної підтримки виробництва ДП «Фесто Виробництво».

Згідно п.1.3. договору від 05.05.2010 р. роботи виконуються на обладнанні та інструментом ДП «Фесто Виробництво».

Відповідно до п. 2.1. договору від 05.05.2010 р. роботи виконуються згідно письменних замовлень ДП «Фесто Виробництво».

Згідно п. 2.2. договору від 05.05.2010 р. проведення робіт оформлюється актом виконаних робіт.

Згідно п. 3.1.1. договору від 05.05.2010 р. ДП «Фесто Виробництво» забезпечує доступ персоналу ПП «Сотіс» до обладнання.

Відповідно до п. 3.1.3. договору від 05.05.2010 р. ДП «Фесто Виробництво» оплачує вартість запасних частин та робіт з ремонту обладнання.

Згідно п. 3.1.4. договору від 05.05.2010 р. ДП «Фесто Виробництво» своєчасно надає технічну документацію та необхідний інструмент.

Відповідно до п. 4.1.1. договору від 05.05.2010 р. ПП «Сотіс» за замовленням ДП «Фесто Виробництво» проводить ремонт обладнання.

Згідно п. 4.1.2. договору від 05.05.2010 р. ПП «Сотіс» за замовленням ДП «Фесто Виробництво» зобов'язується проводити регламентні роботи з технічного обслуговування обладнання.

Відповідно до п. 5.1. договору від 05.05.2010 р. загальна вартість договору складає 300 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Згідно п. 5.2. договору від 05.05.2010 р. оплату ДП «Фесто Виробництво» здійснює після підписання акта виконаних робіт.

01.07.2010 р. укладено контракт № 01/07 між ДП «Фесто Виробництво» та ПП «Сотіс», предметом якого є постачання послуг з фарбування деталей з алюмінієвих сплавів ДП «Фесто Виробництво».

Відповідно до п. 1.4. контракту від 01.07.2010 р. ПП «Сотіс» зобов'язується виготовити та передати, а ДП «Фесто Виробництво» прийняти та оплатити товар (послугу), згідно з протоколом узгодження цін, який є невід'ємною частиною даного контракту.

Згідно п. 1.5. контракту від 01.07.2010 р. ПП «Сотіс» зобов'язується при наданні послуг з фарбування самостійно забезпечувати власні потреби у розчиннику.

Відповідно до п. 1.6. контракту від 01.07.2010 р. ПП «Сотіс» використовує при наданні послуг грунтовочні та лакофарбові суміші ДП «Фесто Виробництво».

Згідно п. 2.1. контракту від 01.07.2010 р., поставка та вивіз товару здійснюється транспортом ДП «Фесто Виробництво».

03.01.2011 р. укладено контракт № 05 між ДП «Фесто Виробництво» та ПП «Сотіс», предметом якого є поставка послуг з фарбування деталей з алюмінієвих сплавів ДП «Фесто Виробництво».

Відповідно до п. 1.2. контракту від 03.01.2011 р. ПП «Сотіс» зобов'язується виготовити та передати, а ДП ««Фесто Виробництво» прийняти та оплатити товар (послугу), згідно з протоколом узгодження цін, який є невід'ємною частиною даного контракту.

Згідно п. 1.3. контракту від 03.01.2011 р. ПП «Сотіс» зобов'язується при надання послуг з фарбування самостійно забезпечувати власні потреби у розчиннику.

Відповідно до п. 1.4. контракту від 03.01.2011 р. ПП «Сотіс» використовує при наданні послуг грунтовочні та лакофарбові суміші ДП «Фесто Виробництво».

Згідно п. 2.1. контракту від 03.01.2011 р. поставка та вивіз товару здійснюється транспортом ДП «Фесто Виробництво».

Відповідно до п. 4.2. контракту від 03.01.2011 р. загальна сума контракту на момент його укладання складає 460 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

04.01.2011 р. укладено договір № 04 між ДП «Фесто Виробництво» та ПП «Сотіс», предметом якого є надання послуг ДП «Фесто Виробництво» з технічного обслуговування обладнання та технічної підтримки виробництва.

Відповідно до п. 3.1.1 договору від 04.01.2011 р. ДП «Фесто Виробництво» забезпечує доступ персоналу ПП «Сотіс» до обладнання.

Відповідно до п. 3.1.3 договору від 04.01.2011 р. ДП «Фесто Виробництво» оплачує вартість запасних частин та робіт з ремонту обладнання.

Згідно п. 3.1.4. договору від 04.01.2011 р. ДП «Фесто Виробництво» своєчасно надає технічну документацію та необхідний інструмент.

Відповідно до п. 4.1.1 договору від 04.01.2011 р. ПП «Сотіс» за замовленням ДП «Фесто Виробництво» проводить ремонт обладнання.

Згідно п. 4.1.2 договору від 04.01.2011 р. ПП «Сотіс» за замовленням ДП «Фесто Виробництво» проводить регламентні роботи з технічного обслуговування обладнання.

Відповідно до п. 5.1 договору від 04.01.2011 р. загальна вартість договору складає 410 652,48 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Згідно п. 5.2 договору від 04.01.2011 р. оплата здійснюється щомісяця фіксованою сумою 34 221,04 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

Згідно актам здачі-приймання робіт ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.07.2010 по 31.03.2011 року отримало від ПП «Сотіс» послуг на загальну суму 1 697 765,83 грн., у т.ч. ПДВ 282 960,97 грн., сума без ПДВ 1 414 804,86 грн., що підтверджується висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04, призначеної по справі.

Згідно актам здачі-приймання робіт ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 року отримало від ПП «Сотіс» послуг на загальну суму 1 466 478,18 грн., у т.ч. ПДВ 244 413,03 грн., сума без ПДВ 1 222 065,15 грн.

Таким чином, висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04 підтверджується, що ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 року отримало послуг від ПП «Сотіс» на загальну суму 3 164 244,01 грн., у т.ч. ПДВ 527 374,00 грн., сума без ПДВ 2 636 870,01 грн., у т.ч.:

-за період з 01.07.2010 по 31.03.2011 у сумі 1 697 765,83 грн.;

-за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 у сумі 1 466 478,18 грн.

У бухгалтерському обліку дана операція проведена бухгалтерською проводкою:

Дт 84000062 - Кт 63101000 у суми 2 636 870,01 грн.

Дт 644 - Кт 63101000 у суми 527 374,00 грн.

Оплата послуг ПП "Сотіс" проводилася позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками, висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

Платіжні доручення відображені в журналі ордеру по Дебету рахунку 63101000 «Розрахунки з постачальниками» та картці рахунку 63101000 по взаєморозрахункам з ПП "Сотіс" на загальну суму 3 268 630,85 грн., у т.ч. ПДВ 482 054,05 грн., що підтверджується висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

Згідно з висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04, з урахуванням картки рахунку 84 «Інші операційні витрати», журналу ордеру по рахунку 84 «Інші операційні витрати», видаткових накладних на передачу у виробництво, виробничих заявок встановлено, що послуги з технічного обслуговування обладнання та технічної підтримки виробництва, окраска кришок, які придбані від ПП «Сотіс», передані у виробництво.

Рух товарів за прибутковими накладними ДП «Фесто Виробництво», які надійшли від постачальника ПП «Сотіс» за період з 01.07.2010 по 30.09.2011р. підтверджується висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04, про що детально вказано у додатку № 1 до висновку "Відомість дослідження руху товарів за прибутковими накладними ДП «Фесто Виробництво», які надійшли від постачальника ПП «Сотіс» за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р."

Використання в господарській діяльності ДП «Фесто Виробництво» послуг з технічного обслуговування обладнання та технічної підтримки виробництва, окраски кришок, придбаних від ПП «Сотіс», підтверджується видатковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 84 «Інші операційні витрати», видатковими накладними на передачу у виробництво, виробничих заявок.

22.07.2010 р. укладено договір поставки № УМ-2207-1 між ТОВ «Торговий Дім «Уралмаш» та ДП «Фесто Виробництво», згідно якого ТОВ «Торговий Дім «Уралмаш» передає у власність, а ДП «Фесто Виробництво» приймає та сплачує товар.

Згідно п. 3.1. договору від 22.07.2010 р. умови поставки товару трактуються згідно з ИНКОТЕРМС-2000.

Відповідно до п. 3.2. договору від 22.07.2010 р. строк поставки товару-протягом 10 днів після 100% передоплати.

Згідно п. 5.1.2. договору від 22.07.2010 р. ТОВ «ТД «Уралмаш» передає ДП «Фесто Виробництво», при наявності довіреності на товар, оригінал рахунку, видаткову накладну на товар, податкову накладну на товар, копію сертифіката якості на товар.

Дослідженням видаткових накладних від ТОВ «ТД «Уралмаш» встановлено, що ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 р. отримало будівельних матеріалів на загальну суму 87 860,00 грн., у т.ч. ПДВ 14 643,35 грн., сума без ПДВ 73 216,65 грн.

Таким чином, ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 р. отримано будівельних матеріалів від ТОВ «ТД «Уралмаш» на загальну суму 87 860,00 грн., у т.ч. ПДВ 14 643,33 грн., сума без ПДВ 73 216,65 грн., що підтверджується висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

У бухгалтерському обліку дана операція проведена бухгалтерською проводкою:

Дт 84000062 - Кт 63101000 у суми 73 216,65 грн.

Дт 644 - Кт 63101000 у суми 14 643,33 грн.

Оплата товарів проводилася позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками, висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

Вказані платіжні доручення відображені в журналі ордеру по Дебету рахунку 63101000 «Розрахунки з постачальниками» та картці рахунку 63101000 по взаєморозрахункам з ТОВ «ТД «Уралмаш» на загальну суму 87 860,00 грн., у т.ч. ПДВ 14 643,33 грн., що підтверджується висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

Згідно з висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04, з урахуванням картки рахунку 84 «Інші операційні витрати», журналу ордеру по рахунку 84 «Інші операційні витрати», видаткових накладних на передачу у виробництво, виробничих заявок встановлено, що труби, які придбані від ТОВ «ТД «Уралмаш», передані у виробництво для виготовлення «кільце кришки».

Рух матеріалів за прибутковими накладними ДП «Фесто Виробництво», які надійшли від постачальника ТОВ «ТД «Уралмаш» за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р., підтверджується висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04, про що детально вказано у додатку № 2 до висновку судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04 .

Використання в господарській діяльності ДП «Фесто Виробництво» будівельних матеріалів, придбаних у ТОВ «ТД «Уралмаш», підтверджується видатковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 84 «Інші операційні витрати», видатковими накладними на передачу у виробництво, виробничими заявками.

01.02.2011 р. між ДП «Фесто Виробництво» та ВП «Дісмакол» укладено договір від № 97/11 на постачання продукції виробничого призначення.

Відповідно до п. 1.2. договору від 01.02.2011 р. ВП «Дісмакол» продає, а ДП «Фесто Виробництво» покупає товар в асортименті.

Згідно п. 3.1. договору від 01.02.2011 р. оплата товару ДП «Фесто Виробництво» здійснюється шляхом перерахування 100% передоплати на розрахунковий рахунок ВП «Дісмакол».

Відповідно до п. 3.2. договору від 01.02.2011 р. ВП «Дісмакол» при відвантажені надає ДП «Фесто Виробництво» комерційний рахунок (рахунок-фактура), накладна, податкова накладна, сертифікати якості.

Згідно п. 4.3. договору від 01.02.2011 р. поставка здійснюється транспортом ВП «Дісмакол».

Дослідженням видаткових накладних від ВП «Дісмакол» встановлено, що ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.07.2010 по 31.03.2011 р. отримало матеріалів на загальну суму 19 296,00 грн., у т.ч. ПДВ 3 216,00 грн., сума без ПДВ 16 080,00 грн.

Дослідженням видаткових накладних від ВП «Дісмакол» встановлено, що ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 отримано матеріалів на загальну суму 11 880,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 980,00 грн., сума без ПДВ 9 900,00 грн.

Таким чином, ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 р. отримано матеріалів від ВП «Дісмакол» на загальну суму 31 176,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 196,00 грн., сума без ПДВ 25 980,00 грн., що підтверджується висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

У бухгалтерському обліку дана операція проведена бухгалтерською проводкою:

Дт 84000062 - Кт 63101000 у суми 25 980,00 грн.

Дт 644 - Кт 63101000 у суми 5 196,00 грн.

Оплата товарів проводилася позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками, висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

Вказані платіжні доручення відображені в журналі ордеру по Дебету рахунку 63101000 «Розрахунки з постачальниками» та картці рахунку 63101000 по взаєморозрахункам з ДП «Дісмакол» на загальну суму 31 176,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 196,00 грн., що підтверджується висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

Згідно з висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04, з урахуванням картки рахунку 84 «Інші операційні витрати», журналу ордеру по рахунку 84 «Інші операційні витрати», видаткових накладних, актів списання встановлено, що розчинник нафтовий та гексан (нефрос 2-80), яке придбані від ДП «Дісмакол», списані в виробництво.

Рух товарів за прибутковими накладними ДП «Фесто Виробництво», які надійшли від постачальника ДП «Дісмакол» за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 р., підтверджується висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04, про що детально вказано у додатку № 3 до висновку судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

Таким чином, використання в господарській діяльності ДП «Фесто Виробництво» розчинник нафтовий та гексан (нефрос 2-80), придбаний у ВП «Дісмакол» підтверджується журналом ордером по рахунку 84 «Інші операційні витрати», видатковими накладними, актами списання.

ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р. отримало послуг з благоустрою території на загальну суму 16 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 666,66 грн., сума без ПДВ 13 333,33 грн., що підтверджується актом виконаної роботи від ТОВ «Комп-Сі».

Висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04 підтверджується , що ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 р. отримало послуг з благоустрою території від ТОВ «Комп-Сі» на загальну суму 16 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 666,66 грн., сума без ПДВ 13 333,33 грн.

У бухгалтерському обліку дана операція проведена бухгалтерською проводкою:

Дт 84000062 - Кт 63101000 у суми 13 3333,33 грн.

Дт 644 - Кт 63101000 у суми 2 666,67 грн.

Оплата послуг проводилася позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками, висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

Дані платіжні доручення відображені в журналі - ордеру по Дебету рахунку 63101000 «Розрахунки з постачальниками» та картці рахунку 63101000 по взаєморозрахункам з ТОВ «Комп-Сі» на загальну суму 16 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 666,67 грн.

Використання в господарській діяльності ДП «Фесто Виробництво» послуг з благоустрою території, придбаних від ТОВ «Комп-Сі» підтверджується актам виконаних робіт, видатковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 84 «Інші операційні витрати», оборотно-сальдової відомістю 84 «Інші операційні витрати».

Таким чином, актами виконаних робіт, видатковими накладними, журналами - ордерами по рахункам 63101000 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», підтверджено отримання матеріалів та послуг ДП «Фесто Виробництво» на загальну суму без ПДВ 2 749 400,00 грн., ПДВ 549 880,00 грн. та їх подальше використання, у т.ч.:

-від ПП «Сотіс» на суму 2 636 870,01 грн.;

-від ТОВ «Торговий Дім «Уралмаш» на суму 73 216,65 грн.;

-від ВП «Дісмакол» на суму 25 980,00 грн.;

-від ТОВ «Комп-Сі» на суму 13 333,33 грн.

За період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року ДП «Фесто Виробництво» задекларовано скориговані валові витрати по взаємовідносинам з ПП «Сотіс», ТОВ «Торговий Дім «Уралмаш», ВП «Дісмакол», ТОВ «Комп-Сі» у сумі 2 749 400,00 грн.

Згідно з висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04 розбіжність даних дослідження з даними акта перевірки склали 2 749 400,00 грн. в сторону збільшення валових витрат підприємства за рахунок виключення ДПІ із складу валових витрат послуг по видатковим накладним та актам виконаних робіт, отриманим від ПП «Сотіс», ТОВ «Торговий Дім «Уралмаш», ВП «Дісмакол», ТОВ «Комп-Сі».

Обсяг валових витрат за з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р. за угодами, укладеними з ПП «Сотіс», ТОВ «Торговий Дім «Уралмаш», ВП «Дісмакол», ТОВ «Комп-Сі» сформований ДП «Фесто Виробництво» вірно , що підтверджується висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

Завишення валових витрат на загальну суму 2 749 400 грн., у т.ч. по періодам:

-за 3 квартали 2010 року - 429 642 грн.;

-за 2010 рік - 926 489 грн.;

-за 1 квартал 2011 року - 590 946 грн.;

-за 2 квартал 2011 року - 603 199 грн.;

-за 2-3 квартал 2011 року - 1 231 965 грн.;

заниження податку на прибуток в сумі 650 892,00 грн., у тому числі :

-за 3 квартал 2010 року у сумі 107 410,00 грн.,

-за 4 квартал 2010 року у сумі 124 212,00 грн.,

-за 2 квартал 2011 року у сумі 274 653,00 грн.,

-за 3 квартал 2011 року у сумі 144 617,00 грн.

наданими документами бухгалтерського та податкового обліку не підтверджено.

Отже, висновок, викладений в акті перевірці Державної податкової адміністрацій України в АР Крим м. Сімферополь № 1/23-02/20718805 від 05.01.2012 щодо заниження ДП «Фесто Виробництво» податку на прибуток за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 р. на загальну суму 650 892,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2010 року у сумі 107 410,00 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 124 212,00 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 274 653,00 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 144 617,00 грн. первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ДП «Фесто Виробництво» не підтверджено.

ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 року отримало послуг від ПП «Сотіс» на загальну суму 3 164 244,01 грн., у т.ч. ПДВ 527 374,00 грн., сума без ПДВ 2 636 870,01 грн.

Використання в господарській діяльності ДП «Фесто Виробництво» послуг з надання послуг з технічного обслуговування обладнання та технічної підтримки виробництва та окраски кришок, придбаних від ПП «Сотіс» підтверджується видатковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 84 «Інші операційні витрати», видатковими накладними на передачу у виробництво, виробничими заявками.

Проведені господарські операції знайшли своє відображення у податковому обліку.

Податкові накладні отримані ДП «Фесто Виробництво» від ПП «Сотіс» на загальну суму 3 164 244,01 грн., враховуючи ПДВ в розмірі 627 374,00 грн. відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та складені відповідно до вимог норм п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5, п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 та п.198.1, 198.3, 14.1.36 Податкового кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, що підтверджується висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р. отримало будівельних матеріалів від ТОВ «ТД «Уралмаш» на загальну суму 87 860,00 грн., у т.ч. ПДВ 14 643,33 грн., сума без ПДВ 73 216,65 грн.

Використання в господарській діяльності ДП «Фесто Виробництво» будівельних матеріалів, придбаних у ТОВ «ТД «Уралмаш», підтверджується видатковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 84 «Інші операційні витрати», видатковими накладними на передачу у виробництво, виробничими заявками.

Проведені господарські операції знайшли своє відображення у податковому обліку.

Податкові накладні отримані ДП «Фесто Виробництво» від ТОВ «ТД «Уралмаш» на загальну суму 87 860,00 грн., враховуючи ПДВ в розмірі 14 643,33 грн. відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та складені відповідно до вимог норм п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5, п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 та п.198.1, 198.3, 14.1.36 Податкового кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV.

ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р. отримало матеріалів від ВП «Дісмакол» на загальну суму 31 176,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 196,00 грн., сума без ПДВ 25 980,00 грн.

Використання в господарській діяльності ДП «Фесто Виробництво» розчинник нафтовий та гексан (нефрос 2-80), придбаних від ВП «Дісмакол», підтверджується журналом ордером по рахунку 84 «Інші операційні витрати», видатковими накладними, актами списання.

Проведені господарські операції знайшли своє відображення у податковому обліку.

Податкові накладні отримані ДП «Фесто Виробництво» від ВП «Дісмакол» на загальну суму 31 176,00 грн., враховуючи ПДВ в розмірі 5 196,00 грн. відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та складені відповідно до вимог норм п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5, п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 та п.198.1, 198.3, 14.1.36 Податкового кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV.

ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р. отримало послуг від ТОВ «Комп-Сі» з благоустрою території на загальну суму 16 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 666,66 грн., сума без ПДВ 13 333,33 грн.

Використання в господарській діяльності ДП «Фесто Виробництво» послуг з благоустрою території, придбаних від ТОВ «Комп-Сі», підтверджується актом виконаних робіт, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 84 «Інші операційні витрати».

Проведені господарські операції знайшли своє відображення у податковому обліку.

Податкова накладна отримана ДП «Фесто Виробництво» від ТОВ «Комп-Сі» на загальну суму 16 000,00 грн., враховуючи ПДВ в розмірі 2 666,67 грн. відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та складені відповідно до вимог норм п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5, п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997.

10.03.2011р. укладено договір № 10 між ДП «Фесто Виробництво» та ТОВ «Лім», згідно якого ДП «Фесто Виробництво» доручає, а ТОВ «Лім» зобов'язується спроектувати конструкторську документацію та виготовити лілейні прес-формі для виготовлення відливки».

Згідно з видатковими накладними від ТОВ «Лім» ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.04.2011 р. по 31.07.2012 р. отримало штампів та відливних кришок на загальну суму 537 870,85 грн., у т.ч. ПДВ 89 645,14 грн., сума без ПДВ 448 225,71 грн.

Таким чином, ДП «Фесто Виробництво» за період з 01.04.2011 р. по 31.07.2012 р. отримало матеріалів від ТОВ «Лім» на загальну суму 537 870,85 грн., у т.ч. ПДВ 89 645,14 грн., сума без ПДВ 448 225,71 грн.

Оплата товарів проводилася позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками, висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

Згідно з висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04, з урахуванням картки рахунку 84 «Інші операційні витрати», видаткових накладних на передачу у виробництво, виробничих заявок встановлено, що матеріалі, які придбані від ТОВ «Лім», передані у виробництво для виготовлення «кільце кришки».

Рух товарів за прибутковими накладними ДП «Фесто Виробництво», які надійшли від постачальника ТОВ «Лім» за період з 01.04.2011 по 31.07.2012 р., підтверджується висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04, про що детально вказано у додатку № 4 до висновку судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

Використання в господарській діяльності ДП «Фесто Виробництво» матеріалів, придбаних від ТОВ «Лім» підтверджується видатковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 84 «Інші операційні витрати», видаткових накладних на передачу у виробництво, виробничих заявок.

Проведені господарські операції знайшли своє відображення у податковому обліку.

Податкові накладні отримані ДП «Фесто Виробництво» від ТОВ «Лім» на загальну суму 537 870,85 грн., враховуючи ПДВ в розмірі 89 645,15 грн. відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та складені відповідно до вимог норм п.198.1, 198.3, 14.1.36 Податкового кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV, що підтверджується висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04.

Висновком судової експертизи від 14 червня 2013 року № 114-06/04 підтверджується, що податковий кредит ДП «Фесто Виробництво» по взаємовідносинам з ПП «Сотіс», ТОВ «ТД «Уралмаш», ВП «Дісмакол», ТОВ «Комп-Сі», ТОВ «Лім» повністю сформований з вимогами діючого законодавства та підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Податкові накладні, суми сплаченого (нарахованого) податку, за якими підприємство включило до складу податкового кредиту, оформлені згідно з вимогами діючого законодавства та надійшли до підприємства у відповідних періодах, що підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних .

Податкові накладні - є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими, що підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

З вищенаведеного слідує, що ДП «Фесто Виробництво» виконані умови, необхідні для того, щоб включити суми оплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту по податку на додану вартість:

- податкові накладні оформлені згідно діючому законодавству України,

- наданими документами підтверджується використання матеріалів та послуг, придбаних від ПП «Сотіс», ТОВ «ТД «Уралмаш», ВП «Дісмакол», ТОВ «Комп-Сі», ТОВ «Лім» на загальну суму ПДВ 639 525,14 грн. в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до Статуту ДП «Фесто Виробництво» предметом діяльності підприємства є:

-проектування, виготовлення і збут комплектуючих і продуктів техніки автоматизації;

-надання сервісних послуг з обслуговування і ремонту продукції Фесто включаючи консультування та навчання;

-торгово-посередницька та комерційна діяльність, оптова торгівля в тому числі пневматика і засобами автоматизації.

Підприємство, зокрема, виготовляє:

1.Пневматичні циліндри двосторонньої дії типу: DNC, DNT, DNG, D, DNGZK, DNGZS, DNGH, DNGP, DNGТ, DNGS, HDNG, DLP, ESNU, DL, E. Код ТН ЗЕД - 84123100982;

2.Пневматичні приводи керування дверима автобусів, тролейбусів, дизель - електропоїздів типу PUD, PDV, PPL. Код ТН ЗЕД - 84123100983;

3.Пневматичні розподільники типу: MFH, JMFH, V. Код ТН ЗЕД - 84812090004. Поршні пневмоциліндров: DNG, DN, DVG. Код ТН ЗЕД - 84129080905. Кришки пневмоциліндров: DNG, DNC, DLP, DFPI, DSBC;

4.Плита пневмоциліндра HAPB-16-DGCцапфа ZNGM-250-S. Код ТН ЗЕД - 84129080906;

5.Шарніри SNC, SNCB, SNCS, SNCL, SNGB, SSNC. Код ТН ЗЕД - 83021000907. Напрямні. Код ТН ЗЕД - 73269098908;

6.Плита пневморозподільника AU-ME-1/8, PRS-ME-1/8BMEH-3X2/2-22, BCPE10-3X2 / 2, VABA-S6-7-S2-3-P корпус пневморозподільника FR-8;

7.Кришка пневморозподільника MCH. Код ТН ЗЕД - 84819000009;

8.Обмежувачі KYPКод ТН ЗЕД - 8412908090.

Перелік основних технологічних операцій:

- виготовлення деталей циліндрів, приводів, пневмоапаратури, компонентів для пневмоавтоматики на технологічному обладнанні (токарна, фрезерна, свердлильна обробки; мийка, просочування, фарбування);

- збірка циліндрів, приводів управління дверима автобусів, тролейбусів і дизель-електропоїздів, пневморозподільників, фільтрів-регуляторів, регуляторів тиску, фільтрів очищення повітря і пристроїв внесення мастила в повітряні лінії;

- проведення приймально-здавальних випробувань виготовленої продукції на випробувальному обладнанні підприємства;

- виготовлення тари, упаковка та відвантаження готової продукції замовникам.

Виробничі площі підприємства (включаючи офіс) складають 6 727 кв.м.

Кількість працівників - 114 осіб, з них верстатників - 48 осіб, слюсарів - складальників - 14 осіб.

Для використання в господарській діяльності товарів, послуг за перевіряємий період позивач використовував наступне обладнання:

- токарні верстати з ЧПУ - 11 шт.;

- оброблювальні центри - 12 шт.;

- універсальні токарні верстати - 3 шт.;

- універсальні фрезерні верстати-1шт.;

- відрізні верстати - 5 шт.;

- свердлильні верстати - 5 шт.;

- спеціальні верстати для збірки і завальцовки циліндрів DSN; DSNN; DSNU і DGO - 2 шт.;

- випробувальні стенди для перевірки готової продукції - 5 шт.;

- пневматичний прес - 2 шт.;

- гідравлічний прес - 2 шт.;

- вальцювальні верстати - 2 шт.;

- мийна машина - 1 шт.;

- лазерна машина -1 шт.;

- просочувальна лінія-1 шт.;

- фарбувальна лінія - 1 шт.;

- пакувальна лінія 2 шт.

Таким чином, ДП «Фесто Виробництво» мало виробничі та матеріальні ресурси, що були достатні для використання придбаних у зазначених в акті перевірки контрагентів матеріалів та послуг у господарській діяльності.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Проте, відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про те, що надані позивачем первинні документи були оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та валових витрат виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими Податковий Кодекс України та відповідні нормативні акти, які діяли на час здійснення господарських операцій, пов'язують можливість формування відповідних сум податкового кредиту.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які супроводжують операції певного виду.

Висновком судової економічної експертизи від 14 червня 2013 № 114-06/04 та матеріалами справи підтверджується фактичне здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документальне підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які супроводжують операції певного виду.

Наведені в податкових накладних дані відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт поставки товарів, робіт, послуг.

Порушення в частині оформлення податкових накладних за наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються; відсутні докази того, що постачальники товарів, послуг, придбання яких було підставою сформування податкового кредиту позивачем у вказаний в акті перевірки період, не були зареєстровані як платники ПДВ на момент вчинення відповідних господарських операцій. Останнє виключає одну з ознак нікчемності укладених позивачем правочинів з огляду на підтвердження податкового статусу постачальників товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як зазначалось вище, висновок податкового органу про протиправне заниження позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ заснований на тому, що правочини, укладені між позивачем та вищезазначеними контрагентами мають ознаки нікчемності.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Загальні вимоги чинності правочину передбачені ст. 203 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, правочин визнається нікчемним, якщо підстави такої нікчемності прямо встановлені законом.

Всупереч цьому, в матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на отримання доказів, на які посилається відповідач в акті перевірки від 05.01.2012 р. № 1/23-02/20718805, що вказували б на нікчемність правочинів, укладених між позивачем і контрагентами, визначеними в акті перевірки під час здійснення господарських операцій.

Право на податковий кредит та право на декларування понесених витрат особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту недійсності попередньої або наступної операції у низці поставок, в яку входять ці операції, через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку «не знав і не міг знати».

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагенту позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось податковими органами. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку.

Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, порушення вимог чинного податкового законодавства будь-яким суб'єктом господарювання по ланцюгу постачання при здійсненні господарських операцій не повинно тягти за собою відповідальність іншого учасника господарських взаємовідносин. Тобто один суб'єкт господарювання не відповідає за дії (бездіяльність) іншого у разі порушення останнім норм відповідного законодавства.

Вказана позиція викладена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11, від 01.10.2012 року № К/9991/42373/12 та від 15.10.2012 року у справі № К/9991/49494/12.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини 1 статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06) від 10 жовтня 2010 року зазначено, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Таким чином, порушення позивачем порядку формування податкового кредиту та валових витрат у перевіряємий період матеріалами справи не підтверджуються.

Взаємовідносини позивача з контрагентами у перевіряємий період не містять в собі ознак нікчемності правочинів та відсутності відповідної господарської мети, а відтак, податковий кредит та валові витрати позивачем за вказаний в акті перевірки період сформовано правомірно.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів, які обґрунтовують правомірність зроблених в результаті проведеної перевірки позивача висновків щодо порушення останнім вимог податкового законодавства в частині сформування податкового кредиту та валових витрат.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

05.01.2011р. укладено договір між ДП «Фесто Виробництво» та ПП «Інком-Бит» на вивіз твердих побутових предметів, термін дії до 31.12.2011 р.

05.01.2011 р. укладено договір №3178/12 між ДП «Фесто Виробництво» та ДП «Національний центр поводження з небезпечних відходів» на ввіз люмінесцентних ламп, промасленого мотлоху, автомобільних шин, відроблених свинцевих акумуляторів, полімерних відходів, бою скла та резини, термін дії до 31.12.2011 р.

04.01.2011р. укладено договір №8/11 між ДП «Фесто Виробництво» та ЗАТ «Кримвторколір» на вивіз лому цвітного та чорного металу, термін дії до 31.12.2011 р.

ДП «Фесто Виробництво» надано:

- дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення № 110100000/244, виданий Рескомприроди АР Крим 13.04.2009 р.; термін дії дозволу - до 30.06.2014 р.;

- дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення № 110100000/370, виданий Рескомприроди АР Крим 26.05.2011 р.; термін дії дозволу - до 30.06.2016 р.;

-дозвіл на розміщення відходів від 20.08.2010 р. № -/467, виданий Рескомприроди АР Крим по охороні навколишнього природного середовища на 2011 рік;

- облік доходів та пакувальних матеріалів і тари (типова форма № 1-ВТ);

- акти здачі-приймання люмінесцентних ламп на філіал ДП «НЦООО» «РЦООО в АРК»;

- договір з ВАТ «Кримгаз» від 10.12.2008 р. № 873 на поставку природного газу пролонгований по 31.12.2011 р.;

- додаткова угода № 1 від 22.04.2011р. до договору № 01/207 від 26.08.2009 р. із ДП «Укрекоресурси»;

- акти приймання-передачі природного газу;

- журнал обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристик (№ ПОД-1);

- реєстрові карти об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів під № 313 від 17.08.2004 р. та 16.05.2011 р.;

- акти списання матеріалів;

- матеріальні звіти;

- регістрові карти об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів під № 313 від 17.08.2004 р. та 16.05.2011 р.

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

-викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

-скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Відповідно до п.п.14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 № 187/98-ВР побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відходи" відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про відходи" уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, інші органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Відповідно до п. "р" ст. 23 Закону України "Про відходи" видача дозволів на зберігання та видалення відходів у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку належить до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього середовища та його органам на місцях у сфері поводження з відходами.

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері поводження з відходами є Міністерство екології та природних ресурсів України (п. 1 Положення).

Згідно з листом Мінприроди України від 06.12.2011 № 23982/07/10-11 основне призначення спеціально відведених місць чи об'єктів - видалення відходів шляхом захоронення або знешкодження, тобто проведення остаточних операцій видалення. Відповідно до статті 21 Закону рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами приймають органи місцевого самоврядування, оскільки саме розміщення відходів є найбільш небезпечним фактором впливу на стан навколишнього природного середовища оточуючих земельних ділянок, зокрема ґрунтів.

Місця тимчасового зберігання відходів, наприклад для тимчасового зберігання небезпечних відходів перед передачею на знешкодження або утилізацію спеціалізованим організаціям, контейнери або урни для збирання побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів.

Отже, платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб'єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього середовища або його органів на місцях.

Таким чином, заниження податкового зобов'язання по екологічному податку усього на суму 492,79 грн. наданими документами бухгалтерського та податкового обліку та нормативно не підтверджується.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ДП "Фесто виробництво" обґрунтованими, а винесені на підставі акту перевірки № 1/23-02/20718805 від 05.01.2012р. № 6984/22-1/31741610 податкові повідомлення-рішення № 0000152300 від 17.01.12 р., № 0000142300 від 17.01.12 р., № 0000132300 від 17.01.12 р. є протиправними та мають бути скасовані судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні 08.07.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. У повному обсязі постанову складено 10.07.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити .

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000142300 від 17.01.2012 р. частково в частині суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 564020 грн. та штрафних санкцій 74816 грн.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000132300 від 17.01.2012 р.

5.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000152300 від 17.01.2012 р.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Фесто виробництво" (ЄДРПОУ 20718805 адреса місцезнаходження: 95047, АР Крим, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Узлова, будинок 8) 25 103,89 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.