Постанова

від 08.07.2013 по справі 805/8299/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 р. Справа № 805/8299/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донтрансгруз" про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 4240,35 гривень,

В С Т А Н О В И В:

6 червня 2013 року позивач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Донтрансгруз", про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 4240,35 гривень. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач не сплатив суму самостійно узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість за наступними податковими деклараціями: від 20.12.2012 № 9080612385 за листопад 2012 року в сумі 3884,00 гривень, від 21.01.2013 № 9085553440 за грудень 2012 року в сумі 3159,00 гривень, від 20.02.2013 № 9008591097 за січень 2013 року в сумі 187,00 гривень. З посиланням на статті 14, 16, 19-1, 41, 59, 87, 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути кошти з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у загальній сумі 4240,35 гривень.

Представник позивач у судове засідання не прибув, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Оскільки в судове засідання не прибули особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

24 червня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Донтрансгруз" було зареєстровано в якості юридичної особи, про що державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців був зроблений запис за номером 1 266 102 0000 030599, код ЄДРПОУ 36011284 (а.с. 3).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донтрансгруз" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100126665 від 8 липня 2008 року, форма № 2-ПДВ (а.с. 22).

5 грудня 2012 року позивачем виставлена податкова вимога відповідачу № 567, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 378,99 гривень (а.с. 4).

20 грудня 2012 року відповідачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2012 року, в якій самостійно зазначив, що за підсумками поточного звітного періоду до бюджету підлягає сплаті податок на додану вартість в сумі 3884,00 гривень (а.с. 6-7).

21 січня 2013 року відповідачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2012 року, в якій самостійно зазначив, що за підсумками поточного звітного періоду до бюджету підлягає сплаті податок на додану вартість в сумі 3159,00 гривень (а.с. 8-9).

20 лютого 2013 року відповідачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2013 року, в якій самостійно зазначив, що за підсумками поточного звітного періоду до бюджету підлягає сплаті податок на додану вартість в сумі 187,00 гривень (а.с. 10-12).

28 березня 2013 року відповідачу надіслана податкова вимога № 567 на суму 378,99 гривень (а.с. 5).

Відповідачем була частково погашена сума податкового боргу, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку на додану вартість, за даними якої податковий борг з податку на додану вартість становить 4238,88 гривень (а.с. 19-21).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України (далі за текстом "ПК України") органи державної податкової служби, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 59.3 статті 59 цього ж Кодексу визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Підпунктом 59.4 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 87.2. статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, підтвердженого дослідженими в судовому засіданні доказами, та у зв'язку з закінченням шістдесятиденного строку з дня надіслання відповідачу податкової вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в сумі, яка обліковується в обліковій картці платника податку на додану вартість - 4238,88 гривень (а.с. 19-21).

Питання судових витрат вирішити відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 128, 158-164, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути на користь Державного бюджету України (отримувач - Державний бюджет Київського району, код ЄДРПОУ 38034002, р/р 31110029700006, банк - ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу - 14010100) з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Донтрансгруз" (місцезнаходження юридичної особи: 83054, Донецька область, місто Донецьк, проспект Київський, будинок 63, код ЄДРПОУ 36011284), відкритих у банках, кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 4238 (чотири тисячі двісті тридцять вісім) гривень 88 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 8 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.