Рішення

від 25.06.2013 по справі 922/1889/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р.Справа № 922/1889/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Клінінг", м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень", с. Першотравневе про стягнення 8 329,16 грн. за участю :

позивача - не з'явився

відповідача - Варзакова В.М., довіреність №3 від 14.03.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Клінінг" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень" (відповідача) основний борг в розмірі 90 000,00 грн., пеню в розмірі 5 885,55 грн. та 3% річних в розмірі 1671,78 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами поставки кормових добавок та комбікормів для тварин №060801 від 06.08.2012 р. та №070801 від 07.08.2012 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 951,15 грн.

Під час розгляду справи суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№20273 від 04.06.2013 р.) в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 90 000, 00 грн. у зв'язку зі його повною сплатою відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом. Представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача збільшену суму пені в розмірі 6 657,38 грн., 3% річних в розмірі 1671,78 грн., всього: 8329,16 грн., а також судовий збір в розмірі 1 951,15 грн. та витрати на послуги адвоката в розмірі 5 000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання 25.06.2013 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Через канцелярію суду подав письмові пояснення до заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№23163 від 25.06.2013 р.), які долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (вх.№19996) повідомив суд про сплату відповідачем на користь позивача суми основного боргу в розмірі 90 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог просить суд відмовити, з підстав, викладених у додаткових поясненнях до відзиву (вх.№21609). В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що пеня та 3% річних не можуть нараховуватися на суму зобов'язань відповідача за договорами поставки №060801 від 06.08.2012 р. та №070801 від 07.08.2012 р., оскільки нарахування штрафних санкцій є наслідком порушення зобов'язань за договором, нерозривно пов'язане з настанням строку оплати основного боргу, а оскільки вказаний строк не настав, то і зобов'язання не порушено. Відповідач стверджує, що в договорі не передбачено умов про застосування будь-яких штрафних санкцій чи неустойки до покупця, у тому числі і пені, що виключає можливість її стягнення з відповідача. Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 5 000,00 грн., оскільки вважає, що наданий позивачем касовий ордер №4 від 31.05.2013 р. не є належним доказом на підтвердження понесених витрат, пов'язаних з отриманням правової допомоги у даній справі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір №060801 поставки кормових добавок та комбікормів для тварин від 06.08.2012 р. та договір №070801 поставки кормових добавок та комбікормів для тварин від 07.08.2012 р. (далі - договори поставки).

Відповідно до п.1.1. договорів поставки постачальник зобов'язався поставити у власність покупцю кормові біодобавки для тварин, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Назва продукції, кількість, ціна та загальна сума визначається сторонами в Специфікаціях до цього договору (далі - товар).

Згідно п.3.1. договорів поставки поставка товару здійснюється на умовах DDU (Інкотермс-2000). Постачальник здійснює постачання товару, визначеного п.1.1. цих договорів, на склад покупця за свій рахунок. Місце поставки та конкретні строки поставки сторони встановлюють в Специфікаціях до цих договору, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.3. договорів поставки постачальник зобов'язаний передати покупцю в момент поставки документи на поставлений товар по даному договору: видаткову накладну; рахунок-фактуру; податкову накладну; сертифікат якості на вироблену продукцію; специфікації на заявлену продукцію.

В пункті 4.1. договорів поставки сторони домовились про те, що покупець оплачує поставлений постачальником товар по ціні визначеній в Специфікаціях до цих договорів.

Пунктами 5.1., 5.2. договорів поставки визначено умови та порядок розрахунків, відповідно до яких покупець проводить оплату за поставлений товар протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів, при умові обов'язкового повідомлення покупця про готовність продукції за 2 (два) календарних дні. Оплату за товар покупець проводить виключно на поточний рахунок продавця, який розміщений в ПАТ КБ ПриватБанк.

Позивач стверджує, що виконав свої договірні зобов'язання належним чином та просить суд стягнути з відповідача пеню та 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами поставки кормових добавок та комбікормів для тварин №060801 від 06.08.2012 р. та №070801 від 07.08.2012 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договорами поставки виконав належним чином, передав у власність відповідачеві товар на загальну суму 90 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №ОК-060802 від 06.08.2012 р. на суму 45 000,00 грн., №ОК-070801 від 07.08.2012 р. на суму 45 000,00 грн. (а.с. 14, 17). Відповідач товар прийняв, про що свідчить підпис його представника та печатка товариства на вищевказаних видаткових накладних, але оплату вартості товару не провів, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.

Позивач в порядку ч. 1 ст. 530 ЦК України надіслав відповідачу вимогу від 20.03.2013 р. вих.№2003/02 (а.с.21), в якій просив до 10.04.2013 р. сплатити заборгованість в розмірі 90 000,00 грн. та пеню в розмірі 4 815,45 грн. Але відповідач залишив вимогу без відповіді та задоволення, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Факт визнання відповідачем заборгованості в розмірі 90 000,00 грн. за договорами поставки також підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків (а.с.23), який підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений їх печатками.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать надані відповідачем до матеріалів справи докази (копії платіжних доручень №HSAV2В02Q8 від 22.05.2013 р. та №D0523UCFSY від 23.05.2013 р., а.с.50-51), під час розгляду справи відповідач повністю погасив суму основного боргу в розмірі 90 000,00 грн. З огляду на це, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч. 1 статті 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних в розмірі 1 671,78 грн., суд дійшов висновку про те, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім того, в п. 8.4. договорів поставки сторони домовились про те, що у випадку порушення постачальником строків постачання товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення , від загальної вартості товару за договором (Специфікацією) (згідно з п.1.1.) за кожен день прострочення товару.

В пункті 8.6. договорів поставки сторони передбачили, що нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов цих договорів (поставка, оплата) здійснюється з 11 (одинадцятого) дня прострочення виконання зобов'язань.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування пені, суд встановив, що згідно з наданим позивачем розрахунком пені (а.с. 74) нарахування пені за договором поставки №060801 від 06.08.2012 р. в розмірі 3 328,69 грн. здійснено позивачем за період з 05.09.2012 р. по 05.03.2013 р., тоді як за умовами даного договору вірним періодом, протягом якого позивач має право нараховувати пеню, є період з 07.09.2012 р. по 07.03.2013 р.

Нарахування пені за договором поставки від №070801 від 07.08.2012 р. в розмірі 3 328,69 грн. здійснено позивачем за період з 06.09.2012 р. по 06.03.2013 р., в той час як за умовами даного договору вірним періодом нарахування пені є період з 11.09.2013 р. по 11.03.2013 р.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 6 553,64 грн. (з яких: 3304,46 грн. за період з 07.09.12 р. по 05.03.13 р. за договором поставки №060801 від 06.08.2012 р. та 3249,18 грн. за період з 11.09.12 р. по 06.03.13р. за договором поставки №070801 від 07.08.2012 р.).

Суд не приймає твердження відповідача про те, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом у відповідача не виникло жодного грошового зобов'язання за договорами поставки, з огляду на таке.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на пункт 5.1. договорів поставки, в якому сторони узгодили, що покупець проводить оплату за поставлений товар протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів, при умові обов'язкового повідомлення покупця про готовність продукції за 2 (два) календарних дні.

Відповідач стверджує, що оскільки позивач не надав суду доказів повідомлення покупця про готовність продукції за 2 робочих дні, тому неможливо встановити початок відліку 14 банківських днів оплати поставленого товару.

Проаналізувавши дані аргументи відповідача, суд звертає увагу на те, що сторонами в договорах дійсно передбачено обов'язкове повідомлення продавцем покупця про готовність продукції за 2 (два) календарних дні. Однак сторонами не встановлено форми такого повідомлення, а тим більше не передбачено обов'язкової письмової форми повідомлення про готовність продукції. За таких обставин суд, враховуючи наявність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем поставленого товару, вважає, що такі повідомлення про готовність товару відповідачем було отримано.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить суд покласти на відповідача понесені витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5 000,00 грн. та судовий збір.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Як стверджує позивач, 15.03.2013 р. між ним та адвокатом Логойдою Т.В., яка має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2291 від 18.04.2011 р., було укладено договір №7/3 про надання правової допомоги (а.с.75). За умовами даного договору детальний зміст, конкретизація та обсяг наданих послуг визначаються у підписаних сторонами завданнях, які є його невід'ємною частиною (п.1.3.). Розмір та порядок визначення винагороди визначається сторонами у завданнях. Надані адвокатом послуги підлягають оплаті протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідного рахунку-фактури, якщо інше передбачено в завданні.

З пояснень позивача (до заяви про зменшення позовних вимог) вбачається, що послуги адвоката в межах вищевказаного договору було оформлено декількома окремими завданнями, не пов'язаними між собою, зокрема: № 1 від 15.03.2013 р., № 2,3,4 та 5 від 20.04.2013р. Вказаними завданнями передбачено надання послуг щодо стягнення заборгованості за різними господарськими договорами. На оплату послуг за відповідними завданнями адвокатом оформлено окремі рахунки - фактури, на підставі яких позивачем видано декілька касових ордерів.

З змісту наданого позивачем та дослідженого судом видаткового касового ордера не вбачається, на виконання яких саме послуг, за яким завданням або на підставі якого рахунку було сплачено кошти в сумі 5 000,00 грн.

Таким чином суд вважає, що наданий позивачем видатковий касовий ордер №4 від 31.05.2013 р. (а.с.80) не є належним та допустимим доказом того, що позивач поніс витрати за надання правової допомоги, пов'язаної зі стягненням з відповідача заборгованості за договорами №060801 від 06.08.2012 р. та №070801 від 07.08.2012р.

Отже, позивачем всупереч вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено, що понесені ним витрати на оплату послуг адвоката Логойди Т.В. розмірі 5 000,00 грн. пов'язані з судовим розглядом даної справи, тому у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплат послуг адвоката в розмірі 5000,00грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи його на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень" (63422, Харківська область, Зміївський район, с. Першотравневе, код ЄДРПОУ 00486770, п/р 26007057001597 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Клінінг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Харківська, 8-А, код ЄДРПОУ 36841659, п/р 26002060807493 у ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299) 1 671,78 грн. 3% річних, 6 553,64 грн. пені та 1 964,51 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Клінінг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Харківська, 8-А, код ЄДРПОУ 36841659, п/р 26002060807493 у ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 15,43 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 27.06.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.