Рішення

від 08.07.2013 по справі 6251.1-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.2013Справа №2-8/ 6251.1-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Магнетікс»

до Приватного підприємства «Казантипський залив»,

до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака»,

треті особи Фонд державного майна України, приватне акціонерне товариство «Туричтично-оздоровчий комплекс «Новий Світ», товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Континент»,

за участю Прокуратури АР Крим

про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

Від позивача (ТОВ «Українська компанія «Магнетікс» - Веремчук М.А., представник, довіреність від 25.03.2013;

Від відповідача (ПП «Казантипський залив») - Скляров С.С., представник, довіреність від 01.12.2012;

Від відповідача (Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Судака») - не з'явився;

Від третіх осіб:

(Фонд державного майна України) - не з'явився;

(Приватне акціонерне товариство «Туристично-оздоровчий комплекс «Новий Світ») - не з'явився;

(Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Континент») - не з'явився;

Від прокуратури - Коваленко А.В., прокурор відділу, посвідчення №009332

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Магнетікс» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до приватного підприємства «Казантипський залив» та до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака» про визнання за ним права власності на нерухоме майно, а саме: магазин-кафе площею 345,9 кв.м., що розташований в смт. Новий Світ, вул. Набережна, 20-А, дім відпочинку площею 74,7 кв.м., (елінг з гаражем) що розташований в смт. Новий Світ, вул. Набережна, 23, та зобов'язання Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака» зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Магнетікс» право власності на вказане майно.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що спірне майно було передане Приватним підприємством «Казантипський залив» позивачу як внесок до статутного фонду на підставі акту прийому-передачі майнових внесків від 13.06.2008. Листом від 23.08.2008 № 7 ПП «Казантипський залив» повідомив позивача про свій вихід з учасників ТОВ «Українська компанія «Магнетікс» та просив повернути майно передане до статутного фонду у натуральній формі. При цьому, позивач зазначає, що відповідно до частини 1 ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», частини 1 ст. 115 Цивільного кодексу України та частини 1 ст. 85 Господарського кодексу України, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, а тому на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України просить визнати за ним право власності на майно передане до статутного фонду товариства.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2008 у справі № 2-25/10506-2008 позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України, рішення суду у дані справі скасовано, справо передано на новий розгляд.

На новому розгляді, ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2010 у справі №2-8/6251.1-2009 (2-25/10506-2008), позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Магнетікс» залишено без розгляду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 у справі №2-8/6251.1-2009 ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2010 скасовано, справу направлено до Господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду справи по суті.

20.06.2013 автоматизованою системою документообігу суду, справу розподілено до розгляду судді Башилашвілі О.І.

Ухвалою від 20.06.2013 справу №2-8/6251.1-2009 прийнято до розгляду, призначено судове засідання з викликом сторін.

У судове засідання 08.07.2013 позивач надав клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, а саме доказів надсилання копії заяви на адреси сторін і заяви про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме магазин-кафе, площею 345,9кв.м., розташований за адресою: АР Крим, смт. Новий Світ, вул. Набережна, 20-А, від решти вимог, викладених в позовній заяві, позивач відмовився. Крім того, позивач заявив клопотання про надсилання поштової кореспонденції на адресу його представника: вул. Лоцманська, 3-51, м. Севастополь, 99040 на ім'я Веремчук М.А. Також позивач надав заяву від 08.07.2013, у якій повідомив суд, що наслідки відмови від частини позовних вимог (п. 4 ст. 80 ГПК України) йому відомі.

Надані позивачем заяви і клопотання разом з додатком оглянуті судом у судовому засіданні та долучені в матеріали справи.

Клопотання про надсилання поштової кореспонденції на адресу представника позивача: вул. Лоцманська, 3-51, м. Севастополь, 99040 на ім'я Веремчук М.А, судом прийнято до розгляду.

Відповідач - ПП «Казантипський залив», у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідач - Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Судака», явку свого представника у судове засідання не забезпечив. 05.07.2013 через канцелярію суду від нього надійшло клопотання про виключення Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Судака» із складу відповідачів у справі та розглядати справу за його відсутності, у зв'язку з тим, що Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Судак» з 01.01.2013 не здійснює реєстрацію прав власності, так як ці функції передані органам державної реєстрації прав Міністерства юстиції України.

Дане клопотання оглянуто судом у судовому засіданні та долучено в матеріали справи.

Прокурор висловив усно свою позицію щодо поданого позову, вважаючи його таким, що не підлягає задоволенню.

Представники третіх осіб: Фонду державного майна України і ПАТ «Туристично-оздоровчий комплекс «Новий Світ» явку у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить поштові повідомлення про вручення кореспонденції.

Третя особа - ТОВ «Новий Континент» явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час і місце розгляду справи повідомлений рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернуто до суду підприємством зв'язку із зазначенням «адресат не зареєстрований».

Пунктом 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зокрема, передбачено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що третя особа - про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 по справі № 5023/4165/11.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представників сторін та при неподанні відзиву на позов відповідачем, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і їх неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Cкасовуючи рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2008 у справі №2-25/10506-2008, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 04.11.2009 звертав увагу на те, що при вирішенні спору суд першої інстанції передчасно визнав за позивачем право власності на спірне майно, оскільки не встановив дійсного власника майна, що має істотне значення для правильного вирішення спору, тому при новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Згідно зі ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

При новому розгляді справи судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Магнетікс» засновано на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 13.06.2008, про що свідчить протокол № 1 (т. 1, а.с. 38).

Як свідчать матеріали справи, згідно акту прийому-передачі майнових внесків учасників ТОВ «Українська компанія «Магнетікс» від 13.06.2008, Приватне підприємство «Казантипський залив» внесло до статутного фонду ТОВ «Українська компанія «Магнетікс» майно, у тому числі нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Судак, смт. Новий Світ, а саме: магазин - кафе, балансовою вартістю 30000,00 грн.; дім відпочинку (елінг та гараж( балансовою вартістю 30000,00 грн.; ангар для зберігання човнів та катерів балансовою вартістю 35000,00 грн. Всього за актом прийому - передачі майнових внесків учасників ТОВ «Українська компанія «Магнетікс» від 13.06.2008, до статутного фонду ТОВ «Українська компанія «Магнетікс» відповідачем - ПП «Казантипський залив» внесено майна на суму 185500,00 грн. (т. 1, а.с. 40).

Листом вих. № 7 від 23.08.2008 ПП «Казантипський залив» повідомило позивача про свій намір вийти зі складу учасників ТОВ «Українська компанія «Магнетікс» та повернути частину майна, яке було внесено до його статутного фонду в натуральній формі, з метою його подальшого перепродажу, або сплатити грошову компенсацію у розмірі 200000,00 грн. (т.1 а.с. 41).

Проте позивач, листом вих. №1 від 27.08.2008 роз'яснив ПП «Казантипський залив» положення п. 2.21. Статуту ТОВ «Українська компанія «Магнетікс», відносно того, що при виході учасника з товариства чи його виключенні, йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційно його частки в Спільному капіталі, тобто позивач відмовив ПП «Казантипський залив» у поверненні магазину - кафе, площею 345,9 кв.м., розташованого за адресою: АР Крим, смт. Новий світ, вул. Набережна, 20А, та дому для відпочинку, площею 74,7 кв.м. (елінг з гаражем), розташованого за адресою: АР Крим, смт Новий Світ, вул. Набережна, 23, в натуральній формі, запропонувавши, згідно до п. 2.21. статуту, сплатити ПП «Казантипський залив» вартість спірного майна, відповідно до акту оцінки майнових внесків учасників ТОВ «Українська компанія «Магнетікс» від 13.06.2008 загалом в сумі 60000,00 грн (т. 1 а.с. 42).

В подальшому, листом вих. № 8 від 30.08.2008 ПП «Казантипський залив» відмовилось від грошової компенсації та повідомило позивача про те, що вважає магазин - кафе, розташований за адресою: АР Крим, смт Новий Світ, вул. Набережна, 20А та дім для відпочинку (елінг з гаражем), розташований за адресою: АР Крим, смт Новий Світ, вул. Набережна, 23, своєю власністю та буде розпоряджатись ним на свій розсуд (т. 1 а.с. 43).

Позивач, вважаючи свої права на нерухоме майно, що передано ПП «Казантипський залив» до статутного фонду Товариства, а саме: магазину - кафе, площею 345,9 кв.м., розташованого за адресою: АР Крим, смт. Новий світ, вул. Набережна, 20А, та дому для відпочинку, площею 74,7 кв.м. (елінг з гаражем), розташованого за адресою: АР Крим, смт Новий Світ, вул. Набережна, 23, порушеними, звернувся з позовом до суду про визнання права власності на дані об'єкти та з вимогами до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака» щодо зобов'язання реєстрації за позивачем права власності на зазначені об'єкти.

У судове засідання 08.07.2013 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, яка розцінюється судом як заява про часткову відмову від позовних вимог, згідно з якою позивач просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме магазин-кафе, площею 345,9кв.м., розташований за адресою: АР Крим, смт. Новий Світ, вул. Набережна, 20-А, від решти вимог, викладених в позовній заяві, позивач відмовився. Також позивач надав заяву від 08.07.2013, у якій повідомив суд, що наслідки відмови від частини позовних вимог (п. 4 ст. 80 ГПК України) йому відомі.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарським судом встановлено, що заява про відмову позивача від позову та заява про припинення провадження у справі підписані представником позивача за довіреністю Веремчук М.А., якому надано повноваження, що зазначені у довіреності, від імені ТОВ «Українська компанія «Магнетікс» представляти інтереси, зокрема, з усіма правами та обов'язками наданими позивачу, у тому числі щодо відмови від позову повністю або частково (т. 2 а.с. 167).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Пунктом 4.2, 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, зокрема, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи; у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе прийняти часткову відмову позивача від позову, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та припинити провадження у справі згідно пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в частині вимог щодо визнання за товариством з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Магнетікс» права власності на нерухоме майно, а саме: будинку відпочинку площею 74,7 кв.м., (елінг з гаражем) що розташований в смт. Новий Світ, вул. Набережна, 23, та щодо зобов'язання Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака» зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Магнетікс» право власності на спірне майно, а саме: магазин-кафе площею 345,9 кв.м., що розташований в смт. Новий Світ, вул. Набережна, 20-А; будинок відпочинку площею 74,7 кв.м., (елінг з гаражем) що розташований в смт. Новий Світ, вул. Набережна, 23.

Крім того, судом приймається до уваги той факт, що в силу змін, внесених до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака» не здійснює реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Таким чином, на розгляд суду поставлено позовні вимоги щодо визнання права власності на нерухоме майно, а саме магазин-кафе, площею 345,9кв.м., розташований за адресою: АР Крим, смт. Новий Світ, вул. Набережна, 20-А.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, про скасування рішення від 09.12.2008 у справі № 2-25/10506-2008, зазначив, що спірне майно є державною власністю, яке не увійшло до статутного фонду ЗАТ «ТОК «Новий світ», та було передано на відповідальне зберігання зазначеному товариству відповідно до акту приймання-передачі державного майна від 08.02.2003. При цьому заступник прокурора посилається на дані Фонду державного майна України, згідно яких спірні об'єкти нерухомості зареєстровані в КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака» як елінг з гаражем та магазин-кафе, що розташовані у м. Судак, смт. Новий Світ.

Проте, матеріали справи свідчать про те, що ПП «Казантипський залив» звертався до КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака» з листами, щодо проведення поточної інвентаризації об'єктів (магазину - кафе та дому відпочинку) для подальшої держаної реєстрації.

Згідно відповіді КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака» вих. № 700 від 25.07.2008, інвентаризація магазину - кафе була проведена Судацьким міським БРТІ 11.02.2004 як солярію. Крім того, у листі зазначено, що прийняти до реєстрації прав власності рішення суду у справі № 2-5/6432-2008 від 12.06.2008, неможливо, оскільки не привласнена юридична адреса та не визначений статус даного об'єкту.

При цьому жодних даних щодо осіб, які набули право власності на спірний об'єкт а ні за відомостями КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака», а ні за відомостями Фонду державного майна України, немає.

В матеріалах справи є самі лише посилання ЗАТ «ТОК «Новий світ» на те, що такого спірного об'єкту як магазин-кафе не існує, та посилання прокурора на те, що об'єкти солярій і магазин-кафе є одним і тим самим майном.

Разом з тим, матеріали справи містять акт прийому-передачі державного майна, що не ввійшов до статутного фонду ЗАТ «ТОК «Новий світ», але залишається на балансі товариства, за яким Фонд державного майна України передає, а ЗАТ «ТОК «Новий світ» приймає на баланс майно, що не ввійшло до статутного фонду товариства, та на яке розповсюджується особливий режим приватизації (т. 1 а.с. 154).

Дослідивши даний акт прийому-передачі, судом встановлено, що таке майно як магазин-кафе, площею 345,9 кв.м., розташований за адресою: АР Крим, смт. Новий Світ, вул. Набережна, 20А, за цим актом не передавалось, в той же час, передавалось майно - солярій, 1976 року введення в експлуатацію за адресою - Набережна.

Тобто ідентифікувати спірний об'єкт магазин-кафе та солярій, з наявних в матеріалах справи документів не видається можливим, оскільки вони не містять схематичних карт, проте мають різні поштові адреси.

Разом з тим, стаття 148 Цивільного кодексу України врегульовує питання щодо виходу учасника із товариства з обмеженою відповідальністю

Так частиною 2 цієї статті визначено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Як вбачається з матеріалів справи, згоди щодо повернення внесеного до статутного фонду спірного майна, сторони не дійшли.

Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом (ч. 3 ст. 148 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Пункт 5.2.1. статуту ТОВ «Українська компанія «Магнетікс», затвердженого протоколом Загальних зборів Учасників № 1 від 13.06.2008 та зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим від 26.06.2008 за № 18821020000014360, містить аналогічні положення (т. 1 а. с. 19).

Зважаючи на те, що за актом прийому - передачі майнових внесків учасників ТОВ «Українська компанія «Магнетікс» від 13.06.2008 магазин - кафе, площею 345,9 кв.м., розташований за адресою: АР Крим, смт Новий Світ, вул. Набережна, 20А, були внесені ПП «Казантипський залив» до статутного фонду ТОВ «Українська компанія «Магнетікс», та зважаючи на те, що згоди щодо повернення спірного майна між сторонами не досягнуто, а заяви щодо виплати вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному (складеному) капіталі позивачу не подано, принаймні зворотне не доведено, то в силу ч. 1 ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», п. 1 ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 85 Господарського кодексу України, передане майно є власністю ТОВ «Українська компанія «Магнетікс».

Більш того, матеріали справи доказів набуття права власності на спірний об'єкт іншою особою не містить. Провадження у справі про визнання дійсним договору купівлі-продажу спірного майна, укладеного між ПП «Казантипський залив» та ВТП «Юліана», припинено, у зв'язку з ліквідацією останнього, правовстановлюючих документів на спірний об'єкт жодною із третіх осіб не надано.

У відповідності до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Доказів звернення чи то Фонду державного майна України, чи ЗАТ «ТОК «Новий світ» до суду за захистом своїх порушених прав, матеріали справи не містять. Доказів набуття у встановленому законом порядку права власності на спірне майно, і, відповідно, права вчинення будь-яких дій щодо його володіння, користування та розпоряджання, жодною третьою особою не надано.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати передане ПП «Казантипський залив» до статутного фонду підприємства позивача майно, а саме: магазин - кафе, площею 345,9 кв.м., розташованого за адресою: АР Крим, смт. Новий світ, вул. Набережна, 20А, власністю іншої особи, тому вважає можливим визнати право власності на даний об'єкт за ТОВ «Українська компанія «Магнетікс».

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача - ПП «Казантипський залив», пропорційно задоволеним вимогам в порядку статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 12.07.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 Позов задовольнити частково.

2 Прийняти відмову позивача від частини позовних вимог.

3 В частині вимог про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Магнетікс» права власності на нерухоме майно, а саме: будинку відпочинку площею 74,7 кв.м., (елінг з гаражем) що розташований в смт. Новий Світ, вул. Набережна, 23, провадження у справі припинити.

4 В частині позовних вимог до відповідача - Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака» щодо зобов'язання Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака» зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Магнетікс» право власності на спірне майно, а саме: магазин-кафе площею 345,9 кв.м., що розташований в смт. Новий Світ, вул. Набережна, 20-А; будинок відпочинку площею 74,7 кв.м., (елінг з гаражем) що розташований в смт. Новий Світ, вул. Набережна, 23, провадження у справі припинити.

5 Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Магнетікс» право власності на нерухоме майно, а саме: магазин-кафе площею 345,9 кв.м., що розташований в смт. Новий Світ, вул. Набережна, 20-А.

6 Стягнути з Приватного підприємства «Казантипський залив» (Ленінський район, м. Щолкине, 48-А, кв. 13, ЗКПО 22266081) на користь товариством з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Магнетікс» (вул. Більшовицька/Одеська, 7/10, кв. 49-50, ЗКПО 35983417) 21,25грн. державного мита та 29,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7 Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі