Постанова

від 08.07.2013 по справі 914/4/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року Справа № 914/4/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "ТАМ +"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р.

у справі № 914/4/13 Господарського суду Львівської області

за позовом Приватного підприємства "Європацукор"

до Фермерського господарства "ТАМ +"

про стягнення 15427,02 грн. заборгованості за договором, 12132,94 грн. оплати за користування товарним кредитом, 2160 грн. штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.02.2013р. (суддя Козак І.Б.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. (судді: Бонк Т.Б., Бойко С.М., Марко Р.І.), позов задоволено повністю, стягнуто з боржника: Фермерського господарства "ТАМ+" на користь стягувача: Приватного підприємства "Європацукор" 15427,02грн. суми основного боргу, 12132,94грн. плати за користування товарним кредитом, 2160,00грн. штрафу.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Фермерське господарство "ТАМ+" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається на те, що ним були виконані зобов'язання за укладеним між сторонами договором через інших осіб, про що були подані необхідні докази, проте, суди попередніх інстанцій залишили ці обставини поза увагою.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

29.04.2011 року між Приватним підприємством "Європацукор" (заготівельник) та Фермерським господарством "ТАМ+" (бурякосіюче господарство) укладено договір купівлі-продажу цукрових буряків урожаю 2011 року №76, предметом якого є зобов'язання сторін щодо виробництва, доставки та переробки сировини для максимального виробництва і реалізації цукру, досягнення максимально можливих прибутків від спільної діяльності (п. 2.1. договору).

Господарство за договором взяло на себе зобов'язання посіяти цукрові буряки на площі 20 га, виробити і продати заготівельнику цукрові буряки базисної цукристості, що відповідають вимогам державного стандарту ДСТУ 4327:2004 "Коренеплоди цукрових буряків для промислового переробляння", "Вимоги до заготівлі" та інструкції на токсичні елементи (пункт 3.1. договору).

Строк дії договору - з дня укладання до 01.03.2012 року, з можливою наступною пролонгацією за погодженням сторін (п.2.2 договору).

Пунктами 3.2. та 3.3. договору встановлено, що з метою забезпечення належних якісних властивостей буряків та забезпечення їх ефективної перероби з мінімально можливими втратами доставляти цукросировину в кількості і термін, за узгодженим сторонами графіком, який погоджується не пізніше, ніж за десять днів до початку збирання цукрових буряків та є складовою частиною договору. Незалежно від графіку, в будь-якому випадку, кінцева дата поставки цукрового буряка на визначений бурякоприймальний пункт не може бути пізніше 10.11.2011 року. Ціна на цукрові буряки включає в себе всі витрати до місцезнаходження заготівельника (вул. Заводська, 18, смт. Іваничі, Волинська область). Цукрові буряки доставляються на Призаводський бурякоприймальний пункт.

Відповідно до пункту 4.4. договору заготівельник зобов'язувався по замовленню авансувати господарство кондиційним посівним матеріалом (додаток №1 до договору), а також, по можливості, мінеральними добривами, засобами захисту рослин, паливно-мастильними матеріалами, іншими матеріальними ресурсами та послугами згідно його заявки або окремої угоди на умовах товарного кредиту на термін до 10.11.2011 року із розрахунком за надані аванси цукровими буряками, зданими заготівельнику.

За користування товарним кредитом господарство сплачує заготівельнику плату в розмірі 0,1 відсотка від його вартості за кожен день користування товарним кредитом з дати його отримання до 10.11.2011 року. Після зазначеної дати плата за користування товарним кредитом становить 0,15 відсотка від його вартості за кожен день користування товарним кредитом по дату фактичного розрахунку. У випаду, коли господарство отримало товарний кредит і не поставило на даний завод цукросировини, або поставило в кількості, що не вистачає для погашення кредиту, воно зобов'язане оплатити наданий товарний кредит грошовими коштами в термін до 10.11.2011 року, сплативши при цьому вартість товарно-матеріальних цінностей, наданих на умовах товарного кредиту та проценти за користування ним, в розмірі, встановленому договором.

За невиконання господарством зобов'язань умовами договору передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 30% від суми боргу (п.9.2).

Сторонами також укладено Додатковий договір до договору від 29.04.2011 року №76 про забезпечення насінням цукрових буряків бурякосіючого господарства, за умовами якого заготівельник зобов'язувався продати або відпустити на умовах товарного кредиту в рахунок майбутнього врожаю господарству насіння цукрових буряків, яке відповідає всім посівним вимогам в кількості 30 посів/од на загальну суму 7200,00грн., а господарство зобов'язувалось посіяти, виростити цукрові буряки і доставити їх заготівельнику на умовах, передбачених розділом 3 договору від 29.04.2011 року №76 та своєчасно розрахуватись за надане насіння на умовах, встановлених пунктом 4.1. додаткового договору.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав, а відповідач отримав насіння буряка та засоби захисту рослин на загальну суму 15427,70грн. з врахуванням податку на додану вартість. Проте, відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконав, у встановлені договором строки не розрахувався з позивачем, внаслідок чого у нього виникла перед позивачем заборгованість з оплати поставленого товару за договором в розмірі 15427,02грн. та з оплати за користування товарним кредитом, нарахованої у відповідності до п. 4.4 договору, за період з 29.04.2011 року по 18.12.2012 року в розмірі 12132,94грн., за що позивачем нарахований штраф в розмірі 2160,00грн.

Суди попередніх інстанцій перевірили надані позивачем розрахунки щодо суми заборгованості та визнали їх правильними.

Частинами 1, 5 ст. 694 Цивільного кодексу України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

За приписами ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

З встановлених судами попередніх обставин вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором, а саме: не оплатив отриманий від позивача товар, поставлений на умовах товарного кредиту; не поставив цукровий буряк у визначений договором бурякоприймальний пункт у встановлений строк, тому з урахуванням норм наведеного законодавства суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позов.

Разом з тим, апеляційний господарський суд надав належну правову оцінку доводам відповідача про те, що ним виконано договірні зобов'язання через інших осіб, відхиливши як докази подані ним копії відповідних накладних про здачу товару (буряків), оскільки ці накладні підтверджують поставку цукрового буряка фізичними особами: Ірза Оксана Степанівна, Турішин Степан Іванович, Штикало Степан Іванович на бурякоприймальний пункт (ФГ Бойко В.М.), який знаходиться за адресою: с. Залижня Сокальський р-н Львівська обл., тобто на інший приймальний пункт ніж той, що передбачений договором. Крім того, умовами договору не передбачено можливості виконання зобов'язання замість відповідача іншими особами, тому відповідач мав виконати свої зобов'язання особисто (ст.527 ЦК України).

З урахуванням викладеного, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "ТАМ +" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. у справі № 914/4/13 - без змін.

Головуючий - суддя Карабань В.Я.

судді Жаботина Г.В.

Ковтонюк Л.В.