Рішення

від 01.07.2013 по справі 910/8381/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ №  910/8381/13 01.07.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ОНИСС» до  про   Товариства з обмеженою відповідальністю «Продуктовий Рай»стягнення 59  415,26 грн.                                                                                                               Суддя Літвінова М.Є. Представники сторін: від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ОНИСС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продуктовий Рай» про стягнення 59  415,26 грн. за Договором поставки № 38 від 30.04.2012. Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору поставки відповідач отримав товар, однак повну оплату вартості отриманого товару не провів, що стало підставою для стягнення заборгованості в судовому порядку. Враховуючи прострочення сплати коштів за отриманий товар позивач заявив до стягнення також пеню, 3% річних та індекс інфляції. Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2013 порушено провадження у справі № 910/8381/13 та призначено справу до розгляду на 10.06.2013. Ухвалою суду від 10.06.2013 в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 01.07.2013. 27.06.2013 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. В судові засідання 10.06.2013 та 03.07.2013 відповідач не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 910/8381/13 від 07.05.2013 не виконав, заяв та клопотань не подав. За таких обставин, враховуючи обмежені строки вирішення спору, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва,- В С Т А Н О В И В: 30.04.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірми «ОНИСС» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продуктовий Рай» (далі -відповідач, покупець) укладений Договір поставки № 38 (далі - Договір), за умовами якого (п.1.2) постачальник зобов'язаний поставити і передати у власність покупця товар для використання його в торгівельній діяльності на території міста Києва та Київській області, а покупець – прийняти і оплатити зазначений товар на умовах, передбачених цим Договором. Відповідно до п. 9.1 Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 31.12.2012 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Відповідно до п. 3.1 постачальник поставляє товар на склад покупця на підставі замовлень на протязі 7 календарних днів з часу отримання замовлення за цінами прас-листа. Кількість, асортимент, загальна вартість партії товару, що постачається, вказуються у видатковій і товарно-транспортній накладних, складених на підставі замовлення покупця, згідно п. 3.3 Договору. Приймання товару по кількості здійснюється згідно видаткової, податкової і товаро-транспортних накладних (п. 4.2). За видатковою накладною № 742 від 17.09.2012 відповідач отримав товар на суму 37  126,62 грн., за видатковою накладною № 961 від 05.11.2012 - на суму 18  648,00 грн. Відповідно до п. 5.2 Договору, покупець повинен здійснити оплату товару у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в строк не більше 30 календарних днів від дня отримання товару згідно видаткової накладної. З витягу реєстру документів по рахунку №26001120021 (копія в матеріалах справи) та пояснень позивача вбачається, що відповідач за видатковою накладною №725 (на суму 31  559,76 грн.) перерахував кошти позивачу у розмірі 35  500,00 грн., тобто переплата становить 3  940,24 грн. Враховуючи зазначену суму переплати позивач частину коштів у розмірі 1  062,40 грн. зарахував як сплачену за видатковою накладною № 742 від 17.09.2012, та в результаті просить стягнути за цією накладною заборгованість у розмірі 36  064,22 грн. Кошти за видатковою накладною № 961 від 05.11.2012 - на суму 18  648,00 грн. відповідачем перераховані на рахунок позивача не були, про що свідчать матеріали справи. Отже, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України). Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, передав, а відповідач отримав товар, на суму 54  712,22 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами уповноважених останнім осіб на отримання ними товарно-матеріальних цінностей та які водночас скріплені печаткою сторін у видатковій, податковій та товаро-транспортній накладних, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах даної справи. Даний спір виник внаслідок того, що відповідач, в порушення прав позивача та умов передбачених пунктом 5.2 Договору, не в повному обсязі оплатив отриманий ним товар, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 54  712,22 грн. Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Враховуючи п. 5.2 Договору та те, що товар згідно видаткової накладної №  742 отриманий покупцем 19.09.2012, а тому останнім днем оплати товару - 19.10.2012, за видатковою накладною № 961 отриманий товар 06.11.2012, а тому відповідно останнім днем оплати товару є 06.12.2012. Жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем перед позивачем заявленої заборгованості, сторонами даного спору до суду не подано. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, виходячи з наведених вище обставин, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 54  712,22 грн. підлягає задоволенню. Позивач також заявив до стягнення пеню у розмірі 3  826,26 грн., 3 % річних – 767,35 грн. та інфляційне збільшення боргу – 109,43 грн. Відповідно до п. 5.4 Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленного товару покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення до моменту повного виконання покупцем свого зобовязання з оплати. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Як вбачається з розрахунку наведеного у позовній заяві, пеня розрахована позивачем за період з 20.10.2012 по 24.04.2013 за 187 днів прострочення на суму 36  064,22 та за період з 07.12.2012 по 24.04.2013 за 139 днів на суму 18  648,00 грн., з врахуванням п. 5.2 Договору. Суд перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем, дійшов висновку, що він вірний. Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Доданий до позовної заяви розрахунок 3% річних та інфляційне збільшення суми перевірений судом та є вірним і обгрунтованим. Враховуючи вищезазначене позов підлягає задоволенню. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, В И Р І Ш И В: 1.Позов задовольнити повністю. 2.Стягнути    з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продуктовий Рай» (01103, м. Київ, вул. Німанська, 10, літера «А», офіс 4, ідентифікаційний код 21665086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Онисс» (67543, Одеська обл., Комінтернівський р-н., с. Визирка, ідентифікаційний код 20955698) 54  712,22 грн. (п'ятдесят чотири тисячі сімсот дванадцять гривень 22 коп.) – заборгованості, 3  826,26 грн. (три тисячі вісімсот двадцять шість гривень 26 коп.) – пені, 767,35 грн. (сімсот шістдесят сім гривень 35 коп.) – 3 % річних, 109,43 грн. (сто дев'ять гривень 43 коп.) – інфляційне збільшення суми боргу та 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) - судового збору. 3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Дата підписання повного тексту рішення: 08.07.2013      Суддя                                                                                                                                                                                                                              М.Є. Літвінова