Рішення

від 08.07.2013 по справі 910/8185/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8185/13 08.07.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Тодор» простягнення 1 227 413,03 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Банар О.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» (надалі - ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Тодор» (надалі - ТОВ «Ай-Тодор») про стягнення 1 227 413,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки товарів та надання послуг №20588 від 04.01.2010 р. позивач повернув відповідачу товар, а відповідачем не було відшкодовано вартість повернутого товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 194 936,92 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 22 343,69 грн., інфляційних у розмірі 1 194,94 грн. та 3% річних у розмірі 8 937,48 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2013 р. розгляд справи відкладено до 08.07.2013 р. у зв'язку із неявкою відповідача та невиконанням ним вимог ухвал суду.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №24063368, отриманого представником відповідача 11.06.2013 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2010 р. між ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» та ТОВ «Ай-Тодор» (постачальник) укладено договір поставки товарів та надання послуг №20588 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору Метро надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до цього договору. Надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 1.2 Договору постачальник постачає і передає у власність Метро, а Метро приймає та оплачує товари згідно з замовленнями Метро та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору (Додаток №3 «Бланк замовлення»), на умовах цього договору.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що сторони можуть розірвати цей договір, повідомивши іншу сторону за 6 місяців до передбачуваного розірвання повідомлення про розірвання має бути надіслане рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до п. 2.18 Договору право повернути товари постачальникові надається Метро, зокрема, у випадку розірвання цього договору. Постачальник зобов'язаний вивезти повернутий товар з відповідного ТЦ протягом 15 днів, або 3 днів у випадку повернення товарів групи «свіжі продовольчі товари», з дні надіслання Метро письмового повідомлення. Повернення товару здійснюється в усій кількості за останньою ціною, за якою прийнято товари. При цьому, постачальник повинен відшкодувати Метро вартість товарів, які повертаються, протягом 15 днів, або, у випадку наявності заборгованості Метро перед постачальником, заборгованість буде зменшено шляхом проведення заліку зустрічних вимог (згідно п. 3.3 договору).

Із матеріалів справи вбачається, що листом №2948 від 21.06.2012 р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання Договору з 21.12.2012 р., а 12.11.2012 р. - з вимогою про повернення товару, в якому просив здійснити фактичне вивезення такого товару в термін до 27.11.2012 р.

26.11.2012 р. відповідач здійснив фактичне вивезення заявленого позивачем до повернення товару на загальну суму 1 194 936,92 грн., що підтверджується коригуючи ми накладними, підписаними сторонами.

Претензією №6409 від 24.12.2012 р., направленою на адресу відповідача 27.12.2012 р., позивач звернувся до ТОВ «Ай-Тодор» з вимогою про відшкодування вартості повернутого згідно коригуючи накладних від 26.11.2012 р. товару

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті повернутого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1 194 936,92 грн.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами Договору, він за своєю правовою природою є змішаним, що містить елементи договору надання послуг та елементи договору поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глав 54 та 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що вони можуть розірвати цей договір, повідомивши іншу сторону за 6 місяців до передбачуваного розірвання повідомлення про розірвання має бути надіслане рекомендованим листом з повідомленням.

Із матеріалів справи вбачається, що листом №2948 від 21.06.2012 р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання Договору з 21.12.2012 р.

Відповідно до п. 2.18 Договору право повернути товари постачальникові надається Метро, зокрема, у випадку розірвання цього договору. Постачальник зобов'язаний вивезти повернутий товар з відповідного ТЦ протягом 15 днів, або 3 днів у випадку повернення товарів групи «свіжі продовольчі товари», з дні надіслання Метро письмового повідомлення.

12.11.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення товару, в якому просив здійснити фактичне вивезення такого товару в термін до 27.11.2012 р.

Матеріалами справи (коригуючи накладні від 26.11.2012 р.) підтверджується факт вивезення ТОВ «Ай-Тодор» заявленого позивачем до повернення товару на загальну суму 1 194 936,92 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.18 Договору постачальник повинен відшкодувати Метро вартість товарів, які повертаються, протягом 15 днів, або, у випадку наявності заборгованості Метро перед постачальником, заборгованість буде зменшено шляхом проведення заліку зустрічних вимог (згідно п. 3.3 договору).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.8 Договору, відповідач був зобов'язаний відшкодувати вартість повернутого товару протягом 15 днів з моменту такого повернення.

Таким чином, заборгованість відповідача за повернутий товар становить 1 194 936,92 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору у розмірі 1 194 936,92 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» про стягнення з ТОВ «Ай-Тодор» заборгованості у розмірі 1 194 936,92 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 22 343,69 грн., інфляційних у розмірі 1 194,94 грн. та 3% річних у розмірі 8 937,48 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 26.11.2012 р. по 12.03.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд відзначає, що умовами Договору відповідальності ТОВ «Ай-Тодор» у вигляді нарахування пені за порушення строків оплати повернутого товару не встановлено, а чинним законодавством України не визначений розмір штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань за вказаними правовідносинами.

Посилання представника позивача на положення ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, якою на його думку встановлюється відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін , але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погодження сторонами відповідальності постачальника у вигляді пені за порушення виконання ним грошового зобов'язання з оплати повернутого товару, та його розміру.

Таким чином, підстави для стягнення пені відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 1 194,94 грн. та 3% річних у розмірі 8 937,48 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Ай-Тодор» на користь ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» заборгованості у розмірі 1 194 936,92 грн., інфляційних у розмірі 1 194,94 грн. та 3% річних у розмірі 8 937,48 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 22 343,69 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Тодор» (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 124; ідентифікаційний код 30858159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» (02140, м. Київ, просп. П.Григоренка, 43; ідентифікаційний код 32049199) заборгованість у розмірі 1 194 936 (один мільйон сто дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 92 коп., інфляційні у розмірі 1 194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 8 937 (вісім тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 24 101 (двадцять чотири тисячі сто одна) грн. 39 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2013 р.

Суддя В.П. Босий