Рішення

від 30.05.2013 по справі 911/1310/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2013 р. Справа № 911/1310/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства «Галлат», м.Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Чіз Україна», м.Біла Церква

про стягнення 48490,61 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Лапський І.О.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Галлат» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Чіз Україна» (далі - відповідач) про стягнення 48490,61 грн.

Провадження у справі №911/1310/13 порушено відповідно до ухвали суду від 11.04.2013 року та призначено справу до розгляду на 25.04.2013 року.

Позивач в ході розгляду спору на вимогу суду надав уточнений розрахунок пені, згідно з яким просить стягнути 1155,20 грн. пені замість заявлених в позові 24603,61 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 25.04.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Розгляд справи відкладався на 16.05.2013 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 16.05.2013 року не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали. Розгляд справи відкладався до 30.05.2013 року.

В судовому засіданні 30.05.2013 року позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 30.05.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ?

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором №ГТ-В 07/12 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування від 01.12.2012 року (надалі - Договір), укладеним між ТОВ «ЄВРО ЧІЗ УКРАЇНА» (Замовник, відповідач) та ПП «ГАЛЛАТ» (Експедитор, позивач), згідно з умовами якого, Експедитор зобов'язувався (п.1.1 Договору) за дорученням Замовника за винагороду укладати від свого імені і за рахунок Замовника договори, спрямовані на забезпечення виконання робіт з організації транспортно-експедиційного обслуговування вантажів відповідача автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні (далі - роботи).

Пунктом 1.2 даного Договору передбачено, що доручення на виконання робіт Експедитором згідно Договору оформлюються транспортними замовленнями Замовника на перевезення вантажів, в яких передбачаються конкретні умови для належного виконання умов Договору.

Згідно п 1.3 Договору, транспортне замовлення на перевезення вантажу повинно бути складено в письмовій формі і скріплено печатками Замовника та Експедитора та є невід'ємною частиною даного Договору.

У відповідності до п.2.1.2 Договору, вартість робіт Експедитора, що відповідають конкретному перевезенню, вказуються в транспортних замовленнях.

Згідно з п. 3.1. Договору, оплата вартості робіт Експедитора, що виконуються ним за даним Договором здійснюється впродовж 2-х (двох) банківських днів після надання копій товаро-супровідних документів (СМR з печаткою вантажоодержувача) і рахунку за транспортно-експедиційні послуги за допомогою факсимільного зв'язку, шляхом банківського переказу на рахунок Експедитора, якщо інше не встановлено в транспортному замовленні.

На виконання умов Договору, сторонами підписано та скріплено печатками транспортне Замовлення на перевезення вантажу №1 від 02/12/2012 до договору №ГТ-В 07/12 від 01.12.2012 року, згідно з яким вартість робіт Експедитора становить 2300,00 євро з умовою оплати по прибуттю транспортного засобу на митницю призначення.

Відповідно до п.3.2. Договору, оплата здійснюється на підставі факсимільних копій рахунку Експедитора, товаро-супровідних документів відповідно до умов Договору.

Транспортно-експедиційні послуги надано Експедитором за транспортним Замовленням без зауважень, що підтверджено відміткою у п. 24 міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR).

Крім того, позивачем передано відповідачу належним чином оформлений оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) А№0494956 із відміткою (печаткою) про одержання вантажу, а також рахунок-фактуру № ГТ-0030 від 06.12.2012 року на оплату транспортних послуг по перевезенню вантажу на загальну суму 23 887,00 грн., (2300 євро по курсу НБУ по прибуттю на митницю призначення)

Згідно з вищенаведеними положеннями зокрема п.п. 3.1. 3.2. даного Договору та умовами транспортного замовлення на перевезення вантажу №1 від 02/12/2012, зобов'язання щодо оплати наданих послуг Експедитора у відповідача виникло впродовж 2-х днів з 12.12.2012 року. Таким чином, відповідач зобов'язаний був розрахуватися за надані послуги до 15.12.2012 року.

Однак, відповідач свої зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем за Договором №ГТ-В 07/12 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування від 01.12.2012 року в сумі 23 887,00 грн.

Факт надання послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполучення та їх вартість відповідачем не заперечені та не спростовані.

В силу ст. 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору транспортного експедирування, згідно якого, в силу статті 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 23887,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3.3. Договору, у випадку прострочення оплати рахунків Експедитора, Замовник виплачує Експедиторові неустойку (пеню) в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1155,20 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ правомірна і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ЧІЗ УКРАЇНА» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 50, код 37082978) на користь Приватного підприємства «ГАЛЛАТ» (18030, м. Черкаси, пров. Коцюбинського, 11/1, кв. 87, код 36037407) 23 887,00 грн. основного боргу, 1155,20 грн. пені та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.