Рішення

від 04.07.2013 по справі 911/2267/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2013 р. Справа № 911/2267/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз",

08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат-М",

08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Липнева, 1

про стягнення 53 533,05 грн.

за участю представників:

позивача - Палькевич К.С. (довіреність від 26.12.2012 № 1-254);

відповідача - Чорна Я.Ю. (довіреність від 01.07.2013 № 28/13).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат-М" (далі - відповідач) про стягнення 53 533,05 грн., з яких: 50 979,42 грн. - основний борг, 416,91 грн. - 3% річних та 2 136,72 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.07.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 13117 від 11.06.2013) відповідачем подано заяву від 01.07.2013 № 31/13 про розстрочення виконання рішення у справі.

У зв'язку з необхідністю вирішенням питання про розстрочення виконання рішення, у судовому засіданні 02.07.2013, на підставі пункту 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 04.07.2013.

04.07.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№ 14640 від 04.07.2013) відповідачем подано заяву від 03.07.2013 № 33/13 про виправлення помилки, що допущена ним у графіку розстрочення виконання рішення, що викладений у заяві від 01.07.2013 № 31/13.

04.07.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№ 14639 від 04.07.2013) позивачем подано письмові пояснення, відповідно до яких позивач не заперечує проти розстрочення рішення у справі.

У судовому засіданні 04.07.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, проти заяви відповідача про розстрочення виконання рішення не заперечив, представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив суд розстрочити виконання рішення відповідно до поданого ним графіку.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.07.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнат-М" (далі - відповідач, покупець) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів від 02.01.2013 № 2013/П-ПР-04010024595297-30324 (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору, договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до Договору.

Відповідно до пункту 2.6. Договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору.

Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника (пункт 2.7. Договору).

Пунктом 2.8. Договору встановлено, що споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача.

Відповідно до пункту 2.9. Договору, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.2. Договору, сума до сплати за 1 000 м 3 природного газу складає 4 708,176 грн.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.6.3. Договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2013 та укладається на строк до 31.12.2013.

На виконання умов Договору, за період з січня по лютий 2013 року позивачем передано, а відповідач прийнято природного газу на суму 63 522,72 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу за січень 2013 року від 31.01.2013 на суму 34 807,55 грн., за лютий 2013 року від 28.02.2013 на суму 28 715,17 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив товар, що отриманий ним за Договором, на загальну суму 12 543,30 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії у матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 50 979,42 грн. - різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем грошове зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав, не виконано, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 50 979,42 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною, обґрунтованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі підпункту 6.2.2. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача складає 2 136,72 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру пені та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 2 136,72 грн. пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 416,91 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірними та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 416,91 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 50 979,42 грн. основного боргу, 2 136,72 грн. пені та 416,91 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відповідачем подано заяву від 01.07.2013 № 31/13 про розстрочення виконання рішення на 6 місяців, до якої додано довідку банку від 02.07.2013 № КІ5-52/156 з інформацією про поточні рахунки відповідача та про відсутність на них грошових коштів, а також копію договору відповідача від 01.01.2013 № 01/01-13, яким обґрунтовано доцільність розстрочення виконання рішення, оскільки виконання договору у майбутньому призведе до отримання відповідачем коштів.

Також відповідачем подано заяву від 03.07.2013 № 33/13, в якій надано новий графік розстрочення виконання рішення, у зв'язку з помилкою, що допущена у попередній заяві.

Відповідач заявляє про розстрочення рішення суду згідно наступного графіку: 10 642,68 грн. - до 25.07.2013; 8 922,18 грн. - до 25.08.2013; 8 922,18 грн. - до 25.09.2013; 8 922,18 грн. - до 25.10.2013; 8 922,18 грн. - до 25.11.2013, 8 922,15 грн. - до 25.12.2013.

Заява про розстрочення виконання рішення обґрунтована тим, що одночасне стягнення з відповідача суми заборгованості, пені та 3% річних призведе до тяжкого фінансового становища відповідача, відсутністю на коштів на банківських рахунках, а також наявністю правовідносин, в яких відповідач виступає кредитором, що надасть можливість виконати рішення суду у разі його розстрочення.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, розстрочити виконання рішення.

При вирішенні питання про розстрочення рішення у справі судом враховано всі обставини справи в їх сукупності, доцільність розстрочення рішення, зважаючи на те, що підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, судом враховано матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, позицію позивача, який заявою (вх.№ 14639 від 04.07.2013) не заперечив проти розстрочення виконання рішення, часткове виконання відповідачем зобов'язань за Договором, відсутність коштів на банківських рахунках відповідача.

Під час розгляду заяви відповідача про розстрочення виконання рішення, судом враховано правову позицію, викладену в підпункті 7.2. пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача та розстрочення виконання рішення у справі відповідно до запропонованого ним графіку.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача та включається до першого платежу згідно з графіком розстрочення виконання рішення.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат-М" (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Липнева, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24595297) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20578072) 50 979 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 42 коп. основної заборгованості, 2 136 (дві тисячі сто тридцять шість) грн. 72 коп. пені, 416 (чотириста шістнадцять) грн. 91 коп. 3% річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Розстрочити виконання рішення у справі № 911/2267/13 за графіком:

10 642,68 грн. - до 25.07.2013;

8 922,18 грн. - до 25.08.2013;

8 922,18 грн. - до 25.09.2013;

8 922,18 грн. - до 25.10.2013;

8 922,18 грн. - до 25.11.2013;

8 922,15 грн. - до 25.12.2013.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 08.07.2013.

Суддя С.О. Саванчук