Рішення

від 10.07.2013 по справі 922/1767/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р.Справа № 922/1767/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом СТОВ "Відродження", с. Шелестове до Відділ освіти Коломацької РДА, с. Коломак 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача: 1. Шелестівський навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів) Коломацької РР Харківської області, с. Шелестове 2. Коломацька районна державна адміністрація Харківської області смт. Коломак 3. Коломацька районна рада Харківської області смт. Коломак про визнання недійсним договору за участю представників сторін:

позивача - Бригадир І.В., дов. б/н від 15.09.12р.;

відповідача - Сінельник Є.О., дов. б/н від 19.06.13р.;

3-я особа (Шелестівський навчально-виховний комплекс) - не з'явився;

3-я особа (Коломацька районна державна адміністрація Харківської області) - Троян А.О., дов. № 01-40 від 09.07.13р.;

3-я особа (Коломацька районна рада Харківської області) - Василенко М.Г., розпорядження № 9-В від 03.07.13р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір (про співпрацю) № 51, укладений 16.05.11р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" та Відділом освіти Коломацької районної державної адміністрації Харківської області. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що даний договір суперечить вимогам чинного законодавства, а тому, у відповідності до ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України, підлягає визнанню недійсним, посилаючись на відсутність у відповідача повноважень на підписання даної угоди.

Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що договір про співпрацю № 51 від 16.05.12р. підписаний в межах повноважень та не суперечить чинному законодавству України.

Представник 3-ої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Шелестівського навчально-виховного комплексу (дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів) Коломацької РР Харківської області у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи, проте вона не скористалася своїм правом, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в судові засідання не з`являлася, не повідомила суд про причини своєї неявки, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника третьої особи за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Коломацької районної державної адміністрації Харківської області у відзиві на позов та в судовому засіданні заявив, що нічого пояснити по суті спору не може та прийняття рішення по справі відносить на розсуд суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Коломацької районної ради Харківської області надав до суду витребувані документи, які долучені судом до справи. Оспорюваний договір вважає незаконним та просить суд позов задовольнити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу, суд встановив наступне.

16.05.11р. між Відділом освіти Коломацької районної державної адміністрації (відповідач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" (позивач) був укладений договір про співпрацю № 51 (далі договір), предметом якого є співпраця сторін, направлена на досягнення високоефективних виробничих та економічних показників у веденні господарства, а саме, обробіток та вирощування цукрового буряку на земельній ділянці площею 40 га на взаємовигідній основі з передачею у власність робіт, послуг та різних видів товарно-матеріальних цінностей на платній основі.

Згідно з умовами вказаного Договору, позивач взяв на себе наступні зобов'язання :

- надавати допомогу у веденні сільського господарства, в тому числі шляхом виконання робіт по вирощуванню та зібранню сільськогосподарських культур та їх переробці ;

- забезпечувати високоякісним насінням сільськогосподарських культур, або вести їх обмін ;

- надавати консультації та здійснювати контроль за дотриманням технології вирощування сільськогосподарських культур ;

- надавати паливно-мастильні та інші товарно-матеріальні цінності ;

- виконувати на замовлення газоелектрозварювальні, токарні та інші роботи;

- надавати консультативну, матеріально-технічну допомогу в ремонті та в обслуговуванні автотракторної техніки;

За можливості надавати інші види матеріалів, робіт та послуг. (п.2.1. Договору).

Відповідач у відповідності до п. 2.2 договору має право:

- звертатися за допомогою на умовах, визначених цим договором і розраховувати на її отримання ;

- до отримання робіт, послуг товарно-матеріальних цінностей погоджувати їх вартість (ціну). Після отримання робіт, послуг чи товарно-матеріальних цінностей їх вартість (ціна) вважається погодженою сторонами і наступному перегляду не підлягає;

- проводити плату за надані товари та послуги.

Розрахунки між сторонами (п.3.2 договору) провадяться після збору врожаю, шляхом його розподілу навпіл по 50 % кожній із сторін. Кожна із сторін має право розраховуватися у безготівковий формі, шляхом перерахування їх на поточний рахунок на підставі виставлених бухгалтерських рахунків, або іншим не забороненим чинним законодавством способом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. ст. 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається зі змісту спірного договору, основною метою договору про спільний обробіток земельної ділянки є - об'єднання зусиль та певних внесків сторін для досягнення певних господарських цілей, наведених в п. 1 цього договору, в результаті чого сторони отримують прибуток від спільної діяльності, що підлягає розподілу відповідно до умов договору.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Частиною 2 ст. 1131 Цивільного кодексу України передбачено, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до ст. 1134 Цивільного кодексу України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором або законом.

При укладанні оспорюваного договору позивачем та відповідачем, як сторонами цього договору, була визначена певна мета його укладення - обробіток та вирощування цукрового буряку.

Сторони у п. 4.8 договору встановили строк його дії до 31.12.11р.

На момент розгляду даної справи спірний договір був фактично виконаний, що підтверджується рішенням господарського суду Харківської області по справі № 5023/4132/12 за позовом Валківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Коломацької РДА до СТОВ «Відродження» про стягнення коштів за договором про співпрацю № 51 від 16.05.11р., яким позов було задоволено повністю.

Із спірного договору та правовідносин сторін, що склалися в процесі його виконання, судом встановлено, що за умовами договору сторонами була досягнута домовленість про спільний обробіток землі, а внеском Відділу освіти Коломацької РДА було надання права доступу до земельної ділянки, площею 40га, наданої Шелестівській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів в тимчасове користування на 20 років для вирощування сільськогосподарських культур, та її обробки, в результаті чого, право власності на плоди, продукцію та доходи від користування цією земельною ділянкою мають обидві сторони, враховуючи умови договору.

Судом встановлено, що відповідачу не належало право розпорядження земельною ділянкою, на якій позивач здійснював вирощування буряка за спірним договором.

Підстави набуття прав на землю визначені розділом IV Земельного кодексу України.

Після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач уклав спірний договір не маючи при цьому права розпоряджатись земельною ділянкою, право користування якою, по суті було вкладом відповідача за цим договором.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що спірний договір було укладено з порушенням вимог діючого законодавства, що є підставою, відповідно до ч. 1 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України, для визнання договору недійсним.

Посилання відповідача на те, що він є розпорядником коштів Шелестівського навчально-виховного комплексу (дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів) Коломацької РДА Харківської області, та школа, на думку відповідача, не є юридичною особою, а тому саме він має право розпоряджатися його майном та укладати від свого імені договори суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ Шелестівський навчально - виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів) Коломацької районної ради Харківської області (Шелестівський НВК) є самостійною юридичною особою (а.с. 25).

За приписами ч.ч.2, 3 ст.63 Закону України від 23.05.91р. № 1060-XII "Про освіту" земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Навчальні заклади самостійно розпоряджаються прибутками від господарської та іншої передбаченої їх статутами діяльності.

Згідно статуту Шелестівського навчально-виховного комплексу (дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів) Коломацької районної ради Харківської області, затвердженого рішенням Коломацької РДА та погодженого з Відділом освіти Коломацької РДА (а.с. 78) загальноосвітній навчальний заклад є юридичною особою, має печатку, штамп, ідентифікаційний номер, засновником якого є Коломацька районна рада Харківської області (п.1.3 статуту). Відповідно до п. 9.2. статуту джерелами формування кошторису навчального закладу, зокрема є позабюджетні кошти, якими у тому числі є доходи від реалізації продукції вирощеної на землі, яку має та орендує навчальний заклад, від здачі в оренду приміщень, споруд, обладнання, земельних ділянок та інше.

Тому суд вважає заперечення відповідача про те, що саме він мав право укладати спірний договір, оскільки Шелестівський НВК такого права не мав, не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи та нормами діючого законодавства.

Окрім того, судом встановлено, що у Відділу освіти не було необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення спірного договору виходячи з наступного.

Відділ освіти Коломацької РДА є структурним підрозділом державної адміністрації та, відповідно до ст. 11 Закону України "Про освіту" належить до органів управління освітою, діяльність якого, згідно із ст. 14 Закону України "Про освіту" спрямовується на:

- управління навчальними закладами, що є комунальною власністю;

- організацію навчально-методичного забезпечення навчальних закладів, вдосконалення професійної кваліфікації педагогічних працівників, їх перепідготовку та атестацію у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти;

- координацію дій педагогічних, виробничих колективів, сім'ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей;

- визначення потреб, розроблення пропозицій щодо державного контракту і формування регіонального замовлення на педагогічні кадри, укладання договорів на їх підготовку;

- контроль за дотриманням вимог щодо змісту, рівня і обсягу освіти, атестацію навчальних закладів, що є комунальною власністю.

Положенням про відділ освіти Коломацької РДА, затвердженим розпорядженням голови РДА (а.с. 41) встановлено основні завдання, функції та права відділу освіти.

Із системного аналізу перелічених актів, що встановлюють межи компетенції та регулюють діяльність відповідача, судом вбачається, що спірний договір взагалі суперечить меті створення цього органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення спірного договору, що, відповідно до ч. 2 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання угоди недійсною.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. (ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів наявності у нього права розпорядження земельною ділянкою, що є предметом договору про співпрацю, суду не надав. Окрім того, відповідач у відзиві на позов (а.с.15) підтвердив факт знаходження у тимчасовому користуванні земельної ділянки саме у навчального закладу.

Також, відповідач не надав суду доказів того, що спірний договір не суперечить меті створення відділу освіти в підтвердження наявності у відповідача необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення цього договору

З огляду на наведене, враховуючи недодержання відповідачем в момент укладення договору про співпрацю № 51 від 16.05.11р. вимог, які встановлені ч. 1 та ч. 2 ст.203 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю та визнання спірного договору недійсним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 147,00грн. покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст.4, 10, 92, 202, 203, 215, 1131, 1134 Цивільного кодексу України, ст. 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 11, 14, 63 Закону України "Про освіту", ст.ст.1, 4, 4-3, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір про співпрацю № 51 від 16.05.11р., укладений між Відділом освіти Коломацької районної державної адміністрації Харківської області, код ЄДРПОУ 23452667 (63100, Харківська область, смт. Коломак, вул. Свободи, 8) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження", код ЄДРПОУ 30957005 (63131, Харківська область, Коломацький район, с.Шелестове).

Стягнути з Відділу освіти Коломацької районної державної адміністрації Харківської області, код ЄДРПОУ 23452667 (63100, Харківська область, смт. Коломак, вул. Свободи, 8, відомості про рахунки відсутні) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", код ЄДРПОУ 30957005 (63131, Харківська область, Коломацький район, с.Шелестове, відомості про рахунки відсутні) 1 147,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.07.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.