Постанова

від 08.07.2013 по справі 823/912/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року справа № 823/912/13-а

м. Черкаси

11 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Мишенка В. В.,

при секретарі Ільченку С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КВЕЛЛ» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду, товариство з обмеженою відповідальністю «КВЕЛЛ» (далі-позивач) просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби (далі-відповідач) 09.10.2012 року № 0000882204.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість з ТОВ «Компанія Вілеон» за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. та в порушення норм Податкового кодексу України від 02.10.2010р. № 2756-IV не було враховано усі належним чином оформлені первинні документи, які надавались під час перевірки, а також зроблені відповідачем висновки в акті перевірки про нікчемність договорів, укладених з ТОВ «Компанія Вілеон» є необгрунтованими.

Представником позивача до початку судового засідання надано до суду заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та прохання провести розгляд справи без його участі.

Відповідач на судове засідання не прибув, свого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся судом про день та час судового розгляду справи, проте на адресу суду направив заперечення щодо заявлених позовних вимог, а також клопотання з проханням здійснити розгляд справи без участі відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. № 2747 - IV (Далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "КВЕЛЛ" зареєстровано виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 15.11.2010 року, ідентифікаційний код 37075951, та з 06.10.2011р. зареєстроване як платник податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва № 20004447 серії НБ № 417630, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 377709126558.

У період 13.09.2012 року - 19.09.2012 року ревізорами - інспекторами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїздна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «КВЕЛЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість з ТОВ «Компанія Велеон» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №1391/22-4/37075951 від 20.09.2012р. згідно висновків якого встановлено порушення:

- пункту 198.2 (з урахуванням пункту 187.9 ст. 187), п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI в результаті чого ТОВ «КВЕЛЛ» занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за січень 2012 року на загальну суму 67187 грн.

На підставі даного акту перевірки Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.10.2012р. № 0000882204, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «КВЕЛЛ» з податку на додану вартість в сумі 83983 грн. 75 коп., у тому числі 67187 грн. за основним платежем та 16796 грн. 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача і, відповідно, винесених на його підставі податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

В п. 2.7 частини 2 акта перевірки зазначено, що під час перевірки ТОВ «КВЕЛЛ» був взятий до уваги акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19.04.2012р. № 917/22-9/37770914 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Компанія Вілеон»», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 11.07.2011р. - 31.03.2012р.

Також, в обгрунтування висновку про завищення позивачем податкового кредиту в акті перевірки позивача від №1391/22-4/37075951 від 20.09.2012р. відповідач зазначив, що відсутня реальна можливість поставок товарів (робіт, послуг) підприємству ТОВ «Компанія Вілеон» від контрагентів, оскільки відсутнє майно, трудові ресурси, виробничо - складські приміщення, технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, засоби для транспортування та іншого майна, що необхідно для здійснення господарських операцій, а отже підприємство ТОВ «КВЕЛЛ» відобразило в податковій звітності правові взаємовідносини без мети реального настання наслідків, а з метою зниження об'єкта оподаткування. Таким чином, підприємство порушило ст. 228 ЦК України при здійсненні правочину з TOB "Компанія Велеон", що суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Відтак, відповідач вважає, що в порушення вимог ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України позивач відніс до складу податкового кредиту суми, які не можуть підтверджувати право платника податку на податковий кредит внаслідок вищевикладених фактів щодо контрагента ТОВ "Компанія Велеон" внаслідок чого занизив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2012 року на загальну суму 67187 грн.

Суд вважає висновок відповідача безпідставним, з огляду на наступне.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 198.1 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в тому числі і в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).

Згідно п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т. ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно ч. 2 п. 198.3 ст. 198 Кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За нормами п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст.ст. 1, 9 Закону № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства; факти здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним як оспорюваний правочин (ч. З ст. 228 ЦК України).

Суд також встановив, що позивач у січні 2012р. мав взаємовідносини з ТОВ «Компанія Вілеон», метою яких було надання ТОВ «КВЕЛЛ» послуг, зазначених в частині 1 договору № 01-12 від 27 грудня 2011 року між ТОВ «КВЕЛЛ» та ТОВ «Компанія Вілеон» (а.с. 19-22).

При встановленні судом реальності вчинених господарських операцій з ТОВ «Компанія Вілеон» щодо виконання робіт (послуг), суд дослідив наявні в матеріалах справи докази, а саме копії: договору на виконання робіт № 01-12 від 27.12.2011р., протокол до договору від 27.12.2011р., акти виконаних робіт та додатків до них та податкові накладні і платіжні доручення (а.с. 26-55), а також надану на вимогу суду відповідачем податкову декларацію з додатком №5 за січень 2012 року.

Суд з'ясував, що первинні документи оформлені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства.

Також суд з'ясував, що даний договір субпідряду з ТОВ «Компанія Вілеон» був укладений, для виконання власних зобов'язань перед замовниками відповідно до договорів: № 888-12-02 від 27.12.2011р. укладеного з ЗАТ «Ікс 5 Рітейл груп Україна»; № 888-12-04 від 27.12.2011р. укладеного з підприємством з іноземними інвестиціями «Білла-Україна»; № 888-12-03 від 28.12.2011р. укладеного з ТОВ «Бімаркет»; № 888-12-10 від 03.01.2012р. укладеного з ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», про що також свідчать і додатки до актів виконаних робіт, де зазначено місце надання послуг субпідряду ТОВ «Компанія Вілеон».

Суд звертає увагу на ту обставину, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2012р. у справі №2а-9979/12/2670 за позовом ТОВ «Компанія Вілеон» до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання дій протиправними, - дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС щодо проведення зустрічної звірки, за результатами якої складений акт від 19.04.2012р. №917/22-9/37770914 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Компанія Вілеон" визнано протиправними у зв'язку з проведенням зустрічної звірки відповідачем з порушенням норм закону та відсутності направлення позивачу письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження, а також викладені в акті висновки про порушення п.1 та 5 ст. 203, п. 1 та 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів ДПС при проведенні зустрічних звірок. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012р. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2012р. відмовлено ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС у відкритті касаційного провадження, оскільки не вбачається порушеннями судами норм матеріального та процесуального права.

Отже, згідно ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ , у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідач в своїх письмових запереченнях не навів жодних доводів та не надав доказів, в розумінні ст.ст. 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, або мали ознаки фіктивного підприємництва, тощо.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняте з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 159, 160, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби № 0000882204 від 09 жовтня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КВЕЛЛ» - 839 (вісімсот тридцять дев'ять) грн. 84 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 11 липня 2013 року.