ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.07.2013 Справа № 907/431/13
За позовом приватного підприємства „Текстиль-Контакт-Львів", м. Львів
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево
про стягнення 6 967,26 грн.
Суддя Бобрик Г.Й.
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство „Текстиль-Контакт-Львів", м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево суми 4 571,10 грн. основного боргу, 357,28 грн. - пені, 1 971,59 грн. - 30 % річних та 67,29 грн. - інфляційних збитків.
Позивач поясненням від 04.06.2013 року повідомив суд проте, що сума 59,71 грн. вказана в позовній заяві, як сальдо, виникла через переплату відповідачем попередніх партій товару.
Позивач подав суду заяву про зміну позовних вимог № 22 від 28.05.2013 року, в якій просить суд зменшити суму основного боргу на 250,00 грн. та стягнути борг в сумі 4 321,10 грн. в зв'язку з частковою оплатою боргу відповідачем 09.05.2013 року; просить збільшити позовні вимоги на суму 167,48 грн. шляхом донарахування 30 % річних за період з 19.04.2013 року (з дня оформлення позовної заяви) до дня 04.06.2013 року та виправити описку допущену в змісті позовної заяви стосовно пені - вказано 357,28 грн. замість 353,28 грн.пені.
Так як заява про зміну позовних вимог нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачена, то суд розцінює її в частині суми 250 грн. як зменшення позовних вимог та виправляє описку.
Таким чином предметом спору є стягнення з відповідача 4 321,10 грн. основний борг, 353,28 грн. пеня, 1 971,59 грн. 30 % річних та 67,29 грн. інфляційні збитки.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не надав суду письмового пояснення по суті спору та не забезпечив на виклик суду явку уповноваженого представника. Надіслана відповідачеві поштова кореспонденція не вручена із зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання".
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Матеріалами справи підтверджено, що сторони перебували у договірних відносинах і позивач упродовж 2011 року постачав відповідачеві товари. В 2011 року позивач відвантажив відповідачеві товар на загальну суму 44 289,35 грн., який відповідач оплатив частково в сумі 40 289,54 грн. Борг становить суму 4 571,10 грн.
Позивач, з метою досудового врегулювання спору надсилав відповідачу претензії, листи з вимогами погасити борг та акт звірки взаєморозрахунків для підписання та скріплення печаткою. Проте, станом на квітень 2013 року борг не погашений, що стало підставою для звернення з даним спором до господарського суду.
За умовами укладеного між ПП „Текстиль-Контакт-Львів" та ФОП ОСОБА_1 Договору № 23-11 від 10.01.2011 року оплата товару здійснюється в термін 2 банківські дні з моменту поставки (п. 3.1), а за несвоєчасну оплату товару у відповідності з пунктом 3.1 цього Договору Покупець сплачує Продавцю пеню за кожний день прострочення та 30 % річних і інфляційні витрати (п. п. 4.4, 5.1, 5.2).
За розрахунками позивача станом на день подання позову в суд (квітень 2013 року) сума боргу складала 4 571,10 грн.
Пеня від суми боргу по накладних № м-ВТ-00207 від 08.09.2011 року за період з 13.09.2011 року по 12.03.2012 року та по накладній № м-ВТ-00266 від 14.11.2011 року з 17.11.2011 року по 16.05.2012 року 30 % річних становить 1 971,59 грн., інфляційні витрати - 67,29 грн.
З матеріалів справи вбачається, що спірною є поставка відповідачеві товару по накладних № м-ВТ-00207 від 08.09.2011 року на суму 1 277,09 грн. та № м-ВТ-00266 від 14.11.2011 року на суму 3 373,44 грн.
По накладній № м-ВТ-00207 від 08.09.2011 року відповідач погасив заборгованість в сумі 79,65 грн., тому залишок складає суму 1 197,66 грн.
Беручи до уваги заяву позивача від 28.05.2013 року № 22 про сплату 08.05.2013 року 250,00 грн., сума основного боргу складає 4 321,10 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV та статті 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, п.5.2 Договору передбачено, що Покупець сплачує Продавцю за весь час необґрунтованого користування його коштами 30% річних та інфляційних витрат. Згідно зведеного розрахунку позивача, 30% річних за період прострочення 13.09.2011 - 18.04.2013 складають 1 971,59 грн., а інфляційні витрати - 67,29 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення 4 321,10 грн. основного боргу, 353,28 грн. пені, 1 971,59 грн. 30% річних та 67,29 грн. інфляційних витрат є законними та обґрунтованими матеріалами, не спростовані відповідачем, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати суд покладає на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, по вині якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства „Текстиль-Контакт-Львів" (м. Львів, вул. Зелена, 147, код 31215068) суму 4 321,10 грн. основного боргу, 353,28 грн. пені, 2 139,07 грн. 30% річних, 67,29 грн. інфляційних витрат та 1 720,50 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили та підлягає оскарженню в порядку, визначеному ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Бобрик Г.Й.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2013 |
Оприлюднено | 17.07.2013 |
Номер документу | 32419767 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Бобрик Г.Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні