Рішення

від 12.07.2013 по справі 910/6447/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6447/13 12.07.13

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ

до житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-26», м. Київ

про стягнення 376230,86 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Білецькій О.В.

представники:

від позивача - Іващенко О.В. (дов. № 91/2012/12/04-1 від 04.12.2012 р.);

від відповідача - Биліна Р.Г. (дов. від 30.04.2013 р.);

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-26» (далі-відповідач) про стягнення 376230,86 грн., з яких 360747,57 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 15097,00 грн. 3% річних та 386,29 грн. пені.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем у за період з 01.12.2010 р. по 01.03.2013 р. зобов'язання за договором № 510468 від з 01.11.1999 р. у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 360747,57 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 15097,00 грн. 3% річних та 386,29 грн. пені. Всього ціна позову становить 376230,86 грн.

Відповідач визнав позов та просив суд розстрочити виконання рішення суду на 8 місяців шляхом сплати рівними частинам. Заявлене клопотання мотивоване неможливістю належного виконання рішення суду та одночасною сплатою всієї суми, стягнутої за ним, оскільки відповідач є неприбутковою організацією, створеною з метою вирішення соціально-побутових питань учасників кооперативу; джерелом надходження коштів, за рахунок яких здійснюється оплата теплової енергії, є платежі населення, що отримує послуги.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позов та заперечував проти розточення виконання рішення суду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечував та просив суд розстрочити виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.1999 р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір № 510468 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого Позивач зобов'язується виробити та поставити теплову енергію відповідно до умов цього Договору, а Відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Згідно з п. 2.2.1 Договору № 510468 постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно із Додатком до Договору.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору № 510468, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

Пунктом 5.1 Договору № 510468 сторонами встановлено, що облік споживання відповідачем теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

На виконання умов Договору № 510468 позивачем поставлено відповідачу з 01.12.2010 р. по 01.03.2013 р. теплову енергію на потреби центрального опалення в кількості 3759,35600 Гкал та на потреби гарячого водопостачання в кількості 3682,38958 Гкал, обсяги якої розраховано розрахунковим способом, загальною вартістю 1608225,32 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді за Договором № 510468, відомостями обліку споживання теплової енергії та обліковими картками за період з грудня 2010 року по лютий 2013 року включно.

Додатком 4 до Договору № 510468 передбачено, що якщо Відповідач не має приладів обліку кількість середньомісячної теплової енергії визначається згідно з тепловими навантаженнями з врахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел позивача та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання відповідача в розрахунковому періоді, ці кількість сплачується відповідачем не пізніше 25 числа поточного місяця. Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

В рахунок оплати вартості використаної за період з 01.12.2010 р. по 01.03.2013 р. за Договором № 510468 теплової енергії відповідачем сплачено позивачу 1228128,13 грн.

Контррозрахунок ціни позову відповідачем суду не надано.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 510468 становить 360747,57 грн.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 360747,57 грн. за спожиту за період з 01.12.2010 р. по 01.03.2013 р. на підставі Договору № 510468 теплову енергію на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не заперечуються, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 360747,57 грн. за теплову енергію підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 15097,00 грн., які нараховані за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2013 р. року.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що розрахунок 3% річних, наданий позивачем, здійснений з врахуванням збільшення заборгованості на вартість спожитої теплової енергії та зменшення на суму проведених оплат окремо за кожний місяць, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у 15097,00 грн., які нараховані за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2013 р. року, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 386,29 грн.

Відповідно до п. 7 Додатку 4 до Договору № 812219 за несвоєчасне виконання умов договору передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця у розмірі 0,5% за кожний день прострочення по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Оскільки розрахунок пені, наданий позивачем, здійснений згідно зі ст. 3 Закону України від 22.11.2996 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» з додержанням вимог ч. 6 ст. 232 господарського кодексу України від суми заборгованості за січень та лютий 2013 року, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 386,29 грн. пені є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 8 місяців шляхом сплати рівними щомісячними платежами.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, визначальним фактором при наданні відстрочки чи розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення..

Враховуючи, що відповідач є неприбутковою організацією, створеною з метою вирішення соціально-побутових питань учасників кооперативу; джерелом надходження коштів, за рахунок яких здійснюється оплата теплової енергії, є платежі населення, ступінь вини відповідача у неналежному виконанні зобов'язання з оплати теплової енергії, поставленої на підставі Договору № 510468, яке обумовлене несвоєчасною оплатою споживачами послуг, виконанням в повному обсязі договорів про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з теплопостачання за попередні періоди, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України розстрочити виконання рішення строком на 8 календарних місяців рівномірними щомісячними (до 22 числа кожного календарного місяця) платежами.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-26» (02068, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 6, 10, код 22872456) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, код 00131305, № 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) 360747,57 грн. (триста шістдесят тисяч сімсот сорок сім грн. 57коп.) заборгованості за спожиту теплову енергію, 15097,00 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'яносто сім грн. 00коп.) 3% річних, 386,29 грн . (триста вісімдесят шість грн. 29 коп.) пені, 7524,62 грн . (сім тисяч п'ятсот двадцять чотири грн. 62коп.) витрат по сплаті судового збору.

Розстрочити виконання рішення наступним чином: до 22.08.2013 р. - 47969,44 грн.; до 22.09.2013 р. - 47969,44 грн.; до 22.10.2013 р. - 47969,44 грн.; до 22.11.2013 р. - 47969,44 грн.; до 22.12.2013 р. - 47969,44 грн.; до 22.01.2014 р. - 47969,44 грн.; до 22.02.2014 р. - 47969,44 грн.; до 22.03.2013 р. - 47969,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.07.2013 р.

Суддя Л.М. Шкурдова