Постанова

від 16.07.2013 по справі 825/2338/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                        Справа №  825/2338/13-а ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2013 року                                                                                м. Чернігів Чернігівський окружний адміністративний суд у складі: головуючої  судді                                        Бородавкіної С.В., при секретарі                                                  Хрущ Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним  позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аров і К" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: Позивач 17.06.2013 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби і просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Чернігові по донарахуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аров і К" податку на прибуток в сумі 41657,00 грн. та штрафних (фінансових санкцій) в сумі 10414,00 грн., а також по донарахуванню податку на додану вартість в сумі 33325,00 грн. та штрафних (фінансових санкцій) 8331,00 грн., скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 12 грудня 2012 року: №0005152320 та №0005142320. Позивач 15.07.2013 в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог та просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 12 грудня 2012 року: №0005152320 та №0005142320. Свої позовні вимоги мотивує тим, що податковим ревізором-інспектором в акті перевірки зазначено, що на перевірку не надані документи, що підтверджують фактичний рух товару від постачальника до покупця. При цьому відповідачем не враховані умови поставки товару по договору постачання. Так, згідно п.4.2. договору продавець здійснює поставку товару безпосередньо покупцю. Згідно договору №03/09-2010, укладеного між ТОВ «BT-Альянс» та ТОВ «Торговий дім «Аров і К» позивач не приймав на себе зобов'язання по транспортуванню (доставці) товару в місце призначення і відповідно не ставив собі на затрати транспортні витрати та не складав самостійно товарно-транспортні накладні. Такі документи знаходяться у постачальника товару. Товар був переданий за видатковою накладною, а тому акт-приймання передачі товару не є обов'язковим документом бухгалтерського обліку, довіреність на отримання товару зберігається у продавця і покупцем не була надана, оскільки вона передана продавцю товару в обмін на товар, факт транспортування зобов'язаний підтвердити постачальник товару, а також у товариства наявні власні нежитлові приміщення, які забезпечують складування товару в тому числі брусків мідних в кількості 2042 кг. Розрахунки за договором поставки від 27.09.2010 р. проведені у повному обсязі шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «BT-Альянс», що належним чином підтверджено платіжним дорученням №320 від 13.10.2010 р. та банківською випискою по рахунку платника податків. Припущенням є твердження ревізора-інспектора, що кошти Товариством перераховувалися без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Також позивач зазначає, що акт перевірки в більшій частині ґрунтується на акті ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ №751/2301/32688401 від 21.03.2011 р. з питань правильності дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в тому числі по операціям формування податкового кредиту в схемі штучного нарощування, документального оформлення операцій придбання товарів, робіт та послуг по правовим відносинам ТОВ «BT-Альянс» з іншими платниками податків, серед яких ТОВ «Торговий дім «Аров і К» не зазначено. А відтак, такий акт не може бути підставою для визнання правочину, укладеного між ТОВ «BT-Альянс» та ТОВ «Торговий дім «Аров і К», нікчемним. Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України станом на 23.11.2012 обліковується розбіжність між даними розшифровки податкового кредиту ТОВ «ТД «Аров і К» та даними розшифровок податкових зобов'язань ТОВ «BT-Альянс» за вересень 2010 року в сумі 33325,44 грн.. На перевірку не були надані документи, що підтверджують фактичний рух товару від постачальника до покупця. Також, ДПІ у м. Чернігові від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ отримано довідку №751/2301/32688401 від 21.03.2011 р. з питань правильності дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «BT-Альянс» з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2010р. В ході перевірки жодних первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «BT-Альянс» за 2010 рік до перевірки не надано. Відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ «ТД «Аров і К» в порушення п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту декларації по ПДВ за вересень 2010 року податок на  додану вартість в розмірі 33325,44 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ВТ-Альянс». У зв'язку з не підтвердженням взаємовідносин ТОВ «ТД «Аров і К» з ТОВ «ВТ-Альянс» в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Аров і К» завищено валові витрати в декларації по податку на прибуток за 3 квартал 2010 року на загальну суму 166627,20 грн. та занижено податок на прибуток за 3 квартал 2010 року на суму 41656,80 грн. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити. Працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аров і К" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в податковій звітності з ПДВ за вересень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "ВТ-Альянс" та з податку на прибуток за відповідний період по операціях із зазначеним контрагентом, за результатами якої складено акт №2555/22/33688659 від 30.11.2012 (а.с.30-42). Перевіркою було встановлено наступні порушення: 1.          п.3.1 ст.3, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 пп.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.97 року зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 41656,80 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 41656,80 грн.; 2.           пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період, що перевірявся, на загальну суму 33325,44 грн., в тому числі за вересень 2010 року в сумі 33325,44 грн. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2012 року: №0005142320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 52071,00,00 грн., з них: +41657,00 грн. – за основним платежем та 10414,00 грн. – за штрафними санкціями (а.с.43); №0005152320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 41656,00 грн., з них: +33325,00 грн. – за основним платежем та 8331,00 грн. – за штрафними санкціями (а.с.44). Не погоджуючись з актом перевірки, позивач подав до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ДПС заперечення від 06.12.2012  №29 (а.с.45-48), однак у відповіді на заперечення Державна податкова інспекція у м. Чернігові ДПС від 11.12.2012 №13256/10/22-509 вважає висновки виїзної позапланової перевірки №255/22/33688659 від 30.11.2012 такими, що відповідають фактичним обставинам та є правомірними (а.с.49-50). Не погоджуючись з винесеним ДПІ у м. Чернігові податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 21.12.2012 подав до Державної податкової служби в Чернігівській області скаргу №31 (а.с.51-54), однак рішенням Державної податкової служби в Чернігівській області від 21.02.2013 №407/10/10-215 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення - залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.55-57). Позивач 01.03.2013 подав до Державної податкової служби України скаргу №04 (а.с.58-62), однак рішенням Державної податкової служби України від 21.03.2013 №4337/6/10-2115 про результати розгляду скарги оскаржені податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2012 року: №0005152320 та №0005142320 та рішення Державної податкової служби  в Чернігівській області від 21.02.2013 №407/10/10-215 - залишені без змін, а скарга - без задоволення (а.с.63-65). Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої. Відповідно до пункту 5.1.  ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (норми якого діяли на момент виникнення правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,  матеріальній або нематеріальній формах,  здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,  послуг),  які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат,  сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою,  організацією,  веденням виробництва,  продажем продукції (робіт,  послуг) і охороною праці,  у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну),  з урахуванням обмежень,  установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. Отже, дана правова норма визначає, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою,  організацією,  веденням виробництва,  реалізацією продукції (робіт,  послуг). Згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідно до п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” (норми якого діяли на момент виникнення правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Згідно п.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання  послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: - неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Основними видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аров і К" є: оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля (а.с.11). Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аров і К" зареєстровано Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 31.08.2005 (а.с.10) та є платником ПДВ (а.с.129). 27.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аров і К" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ-АЛЬЯНС" (Продавець) було укладено договір №03/09-2010 (а.с.20). Відповідно до пп.1.1 договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю промислове обладнання , а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах зазначених у цьому договорі. Відповідно до пп.1.2 договору найменування, асортимент, кількість, ціна і вартість товару узгоджуються сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Відповідно до пп.3.1 договору розрахунок за товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, відповідно до виписаних Продавцем накладних. Відповідно до пп.4.2 договору Продавець здійснює поставку товару безпосередньо Покупцеві. Моментом поставки вважається дата відвантаження товару, зазначеного в товаро-супровідному документі. Виконання даного договору підтверджується видатковою накладною на придбання бруска мідного 100*10*4000 від 27.09.2010 №1762709 в кількості 2042,000 кг на загальну суму 199952,64 грн., в т.ч. ПДВ – 33325,44 грн. (а.с.22). Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ-АЛЬЯНС" було виписано податкову накладну від 27.09.2010 №1762709 в кількості 2042 кг на загальну суму 199952,64 грн., в т.ч. ПДВ – 33325,44 грн. (а.с.23). Позивачем було оплачено придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-АЛЬЯНС" товар, що підтверджується випискою по рахунку (а.с.29). Придбання товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-АЛЬЯНС" було відображено у складському обліку товариства, що підтверджується карткою №19 складського обліку матеріалів та у податковому обліку товариства, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2010 року (а.с.24-28,128) Для зберігання товару позивач використовує нежитлове приміщення загальною площею 137,6 кв.м, за адресою: 14006, м. Чернігів, вул. Преображенська, 14 та приміщення магазину загальною площею 276,70 кв.м, що розташований за адресою м. Чернігів, вул. К.Маркса, 14, згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2010 №01/09-2010 (а.с.113-114) та договору купівлі-продажу від 07.07.2000 (а.с.116). Придбаний товар був використаний в господарській діяльності позивача, а саме реалізований ТОВ "РАВ" за договором від 10.05.2011 №02/05, що підтверджується видатковою накладною від 26.05.2011 №а-000025, податковою накладною від 11.05.2011 №3 та випискою по рахунку (а.с.124-127). На момент здійснення позивачем господарських операцій ТОВ "ВТ-АЛЬЯНС" було належним чином зареєстроване в якості суб'єкта господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.118-120) та було платником ПДВ. Таким чином, суд вважає, що  господарська операція позивача з ТОВ "ВТ-АЛЬЯНС" мала реальний характер, оскільки придбання бруска мідного, зазначеного у податковій та видатковій накладній, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ "Торговий дім "Аров і К", наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку, також господарські операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків. Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентами ТОВ "ВТ-АЛЬЯНС" податковий орган посилається на довідку від 21.03.2011 №751/231/32688401 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "ВТ-АЛЬЯНС" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та з податку на прибуток за 2010 рік, яким встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів. Проте, суд зазначає, що викладені в акті обставини, не є підставою вважати правочин недійсним, або такими, що не відбувся, та не спростовують реальності виконання господарських операцій, оскільки при дослідженні факту здійснення  господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Фактично, висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, зроблено без дослідження договорів, первинних та інших документів ТОВ "ВТ-АЛЬЯНС". Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави. Крім того, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. В законодавстві України закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди – як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2012 року: №0005152320 та №0005142320. Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу товару, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 12 грудня 2012 року: №0005152320 та №0005142320, з підстав наведених позивачем у позовній заяві, належать задоволенню. Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби від 12 грудня 2012 року: №0005152320 та №0005142320. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аров і К" (код ЄДРПОУ 33688659) судові витрати в сумі 971,68 грн. Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                           С.В. Бородавкіна