Постанова

від 09.07.2013 по справі 809/1632/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа № 809/1632/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Мельничуку Є.С.

за участю: представників позивача - Устимчук О.О., Пундик С.А., представників відповідача - Григорів В.М., Серняк Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ПП "Конструктив"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000212201 та №0000222201 від 25.02.2013 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Конструктив" звернулося у суд із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000212201 та №0000222201 від 25.02.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення податкового органу винесені з порушенням закону, базуються на безпідставних висновках перевіряючих, відображених в акті перевірки, про факт нікчемності правочинів укладених з контрагентами позивача ТОВ "Фінанс Пан Трейд", ТОВ БК "Київбудмонтаж", ТОВ "Амела Л.Т.Д.", ТОВ "Віктор і Ко", ТОВ "Будівельна компанія Арт-Груп", ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш", ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", внаслідок чого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та податок на прибуток. Вважає, такі податкові повідомлення - рішення необґрунтованими.

09.07.2013 року позивачем подано суду заяву про уточнення позовних вимог, зокрема, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000212201 та №0000222201 від 25.02.2013р.

В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали з підстав викладених в адміністративному позові та в межах позовних вимог зазначених у заяві про уточнення позовних вимог від 09.07.2013 року.

Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечили з мотивів наведених у письмовому запереченні (т. 1 а.с. 226-232).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні та витребувані докази, судом встановлено наступне.

В період з 29.01.2013 року по 04.02.2013 року ДПІ у м. Івано-Франківську проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Конструктив" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт за №1229/22-1/31790008 від 11.02.2013 року (т. 1 а.с. 16-79), у відповідності до висновків якого податковим органом серед інших встановлено порушення позивачем вимог законодавства:

- пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в зв'язку з чим податковим органом встановлено заниження податку на прибуток в розмірі 577311,00 грн. за 2-4 квартали 2010 року та 2-4 квартали 2011 року;

- п. 7.1, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"; п.п. 198.1, 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим податковим органом встановлено заниження податку на додану вартість за червень-вересень, грудень 2010 року, квітень-жовтень 2011 року, травень, липень 2012 року в розмірі 596659,00 грн.

За результатами проведеної перевірки у зв'язку з встановленими порушеннями, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000212201 від 25.02.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 716036,00 грн., в тому числі 596659,00 грн. за основним платежем та 119377,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення - рішення №0000222201 від 25.02.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок прибуток в розмірі 622527,00 грн., в тому числі 577311,00 за основним платежем та 45216,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0000212201 та № 0000222201 від 25.02.2013 року та встановлених фактів завищення сум податку на додану вартість, які позивачем віднесено до податкового кредиту в розмірі 596659,00 грн., а також завищення валових витрат, що призвело до заниження сум податку на прибуток на суму 577311,00 грн., слід зазначити наступне.

Висновки відповідача про наявність вказаних порушень ґрунтуються на тому, що відповідачем встановлено, що контрагенти позивача: ТОВ "Фінанс Пан Трейд", ТОВ БК "Київбудмонтаж", ТОВ "Амела Л.Т.Д.", ТОВ "Віктор і Ко", ТОВ "Будівельна компанія Арт-Груп", ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш", ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", на час проведення перевірки відсутні за своїм місцезнаходженням, а також у контрагентів відсутні об'єкти оподаткування. Крім того, щодо контрагентів позивача, проведеними перевірками органів державної податкової служби за їх місцем реєстрації зроблено висновки про відсутність у них основних засобів та умов для ведення господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від'ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, правомірність формування валових витрат та визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.03.2002 року. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, що висвітлено в акті перевірки (т. 1 а.с. 17) та не заперечується сторонами.

Щодо господарських операцій із контрагентом ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", слід зазначити наступне.

ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" 16 листопада 2007 року зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради, як юридична особа. Станом на момент здійснення правовідносин із позивачем ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", був зареєстрований, як платник податку на додану вартість у відповідності до свідоцтва про реєстрацію платника податку від 12.09.2010 року №100268451, що підтверджується актом Ленінської МДПІ у м. Луганську №129/227/35554567 від 17.05.2012 року (т. 3 а.с. 101-123).

Згідно укладеного між позивачем та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" договору субпідряду №159-10 від 02 грудня 2010 року останнім виконано опоряджувальні роботи на об'єктах ПП "Конструктив".

Факт виконання робіт підтверджується первинною документацією, зокрема, довідкою по формі КБ-3 за грудень 2010 року на суму 164032,80 грн., актом виконаних робіт по формі КБ-2В за грудень 2010 року про здійснення ремонту приміщень виробничо-адміністративного корпусу ремонтно-експлуатаційної лінійної дільниці в м. Бурштин, податковою накладною №27705 від 27.12.2010 року. Крім цього, за виконані роботи здійснено оплату на загальну суму 164032,80 грн., що не заперечується податковим органом, також висвітлено в акті перевірки та підтверджується платіжним дорученням №254 від 27.12.2010 року (т.1 а.с. 152-164).

За наслідками зазначеної господарської операції позивачем сформовано податковий кредит на суму сплаченого податку на додану вартість на підставі виданої податкової накладної №27705 від 27.12.2010 року на загальну суму 164032,80 грн., в тому числі ПДВ - 27338,80 грн. та віднесено до валових витрат загальну суму в розмірі 136695,00 грн.

Однак, актом Ленінської МДПІ у м. Луганську №129/227/35554567 від 17.05.2012 року зроблено висновок, що при здійсненні господарської діяльності контрагентом позивача було порушено ч. 3 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними по правочинах. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з грудня 2010 року по вересень 2011 року та міститься посилання на обставини, які стосуються посадових осіб ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", які на думку податкового органу свідчать про надання податкової вигоди третім особам.

Під час судового розгляду встановлено, що у вищевказаному акті перевірки зазначено, що за адресою вказаною, у свідоцтві про державну реєстрацію ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" підприємство не знаходиться, про що було складено відповідний акт. На момент проведення звірки за результатами вжитих заходів документи до перевірки не надано, тобто підтвердити правомірність формування податкового кредиту не є можливим.

На підставі зазначеного податковим органом зроблено висновок, що ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" не мало можливості здійснювати операції з реалізації послуг контрагентам - покупцям.

В ході перевірки встановлено відсутність поставок послуг, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, відтак зроблені висновки, що зазначені договори відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Слід звернути увагу, що акт Ленінської МДПІ у м. Луганську №129/227/35554567 складений 17.05.2012 року. Відсутність за місцем знаходження контрагента позивача встановлена саме на дату складання акту та не свідчить про відсутність ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" станом на момент здійснення господарських операцій, а саме у грудні 2010 року. Крім цього, слід зазначити, що у акті Ленінської МДПІ у м. Луганську №129/227/35554567 міститься посилання на здійснення планової перевірки ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та відсутність порушень у господарській діяльності контрагента позивача за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року у відповідності до акту №803/23-35554567 від 11.11.2011 року. Посилання на відсутність за місцем знаходженням вказаної юридичної особи податковим органом станом на 11.11.2011 року не зазначено.

Крім цього, податковим органом не враховано, що господарська діяльність із надання послуг, у відповідності до зазначених вище договорів, передбачає отримання ліцензії на право здійснення діяльності пов'язаної із створення об'єктів архітектури.

Відповідач у письмових запереченнях покликається на факт анулювання ліцензії ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" на право здійснення діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Слід зазначити, що ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" на момент виконання робіт по договору, укладеному із позивачем володів діючою ліцензією №558208 від 30 липня 2010 року, оскільки відповідач зазначає, що анулювання такої ліцензії відбулося 24.02.2012 року, тобто через рік після виконання таких робіт.

Крім цього, порушення, на які посилається податковий орган за умови їх доведення в порядку встановленому законодавством, є підставою для притягнення до відповідальності юридичної особи, яка їх допустила і не можуть тягти негативні наслідки для позивача, оскільки такі дії контрагента перебувають поза межами впливу позивача.

За таких обставин, суд вважає безпідставними висновки ДПІ в Івано-Франківську, викладені в акті перевірки за №1229/22-1/31790008 від 11.02.2013 року щодо порушення позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж".

Щодо господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп", суд зазначає наступне.

ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" 09.08.2010 року зареєстроване, як юридична особа та станом на момент існування правовідносин із позивачем, товариство було зареєстроване, як платник податку на додану вартість в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 27.08.2010 року по 20.02.2012 року (свідоцтво платника ПДВ №100299432, яке анульоване 20.02.2012 - в зв'язку з ліквідацією юридичної особи), що підтверджується актом №3401/7/22-311 від 19.04.2012 року (т. 1 а.с. 235-239). Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Згідно укладеного між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" договору субпідряду №168-11 від 04.05.2011 року (т.1 а.с. 149), останнім виконано ремонтні та будівельні роботи для ПП "Конструктив".

Факт виконання робіт підтверджується первинною документацією, зокрема, актами приймання виконаних робіт по формі КБ-2В: №30/06-179 за червень 2011 року, №26/05-04 за травень 2011 року, №30/06-179 за червень 2011 року, №29/07-21 за липень 2011 року з реконструкції будівлі гаражу ВРБ Івано-Франківських МЕМ на вул. Басараб, 9 в м. Івано-Франківську (т. 1 а.с. 95-96, 102-103, 105-106,108-109); №31/05-35 за травень 2011 року з будівництва виробничо-технічних приміщень відпочинкового комплексу на вул. Свободи, м. Яремче (т.1 а.с. 98-100), а також довідками по формі КБ-3 за червень 2011 року на суму 140383,20 грн. (т. 1 а.с. 95), №31/05-35 за травень 2011 року на суму 276644,40 грн. (т.1 а.с. 98), №26/05-04 за травень 2011 року на суму 54590,40 грн. (т.1 а.с. 102), №б/н за червень 2011 року на суму 140383,20 грн. (т.1 а.с. 105), №б/н за липень 2011 року на суму 291300,00 грн. (т.1 а.с. 108). Позивач здійснив розрахунок за виконані роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т.1 а.с. 97, 101, 112 ).

Крім цього, згідно укладеного між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" договору постачання товару від 28 квітня 2011 року у відповідності до видаткових накладних № 29/04-05, №29/04-06, №29/04-07 від 29.04.2011 року ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" поставлено позивачу будівельні товари.

Факт реалізації товару підтверджується первинною документацією, зокрема, переліченими видатковими накладними (т.2 а.с. 38, 40, 42, 4). Крім цього, за поставлений товар здійснено оплату, що не заперечується податковим органом та підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 112).

Також, здійснення операцій з виконання робіт та поставки товарів підтверджено наявними в матеріалах справи податковими накладними на підставі, яких позивачем сформовано податковий кредит (т. 1 а.с. 101, 104, 107, 111, т.2 а.с. 39, 41, 43, 45).

Судом встановлено, що в акті перевірки, як на підставу визначення грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій до позивача, ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на акт ДПІ у Печерському районі №3401/7/22-311 від 19.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період серпень 2010 року по лютий 2012 року". Вказаним актом перевірки встановлено ненадання ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської діяльності останнім за період з серпня 2010 року по лютий 2012 року, оскільки запит податкового органу повернувся з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". На підставі зазначеного з посиланням на ст. 203, 215 ЦК України, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" не мало можливості здійснювати операції з реалізації робіт та товарів позивачу.

Такі висновки відповідача є хибними, з огляду на наступне. Ненадання ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" первинної документації для підтвердження господарських операцій із позивачем чи невідображення таких операцій у податковій звітності не є підставою для притягнення до відповідальності позивача, а може тягнути негативні наслідки виключно для платника податків, який таке порушення допустив. Слід зазначити, що на момент надання послуг та видачі податкових накладних, сам позивач та контрагент позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видано відповідні свідоцтва. Будь-яких доказів невиконання таких робіт контрагентами по договору відповідачем не надано, а висновки висвітлені в акті ґрунтуються виключно на підставі ненадання податковому органу первинних документів ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп".

За таких обставин, суд вважає що ДПІ у м. Івано-Франківську не доведено факт наявності порушення позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із ТОВ"Будівельна компанія АТР-Груп".

Щодо господарських операцій із контрагентом ТОВ "Віктор і Ко", слід зазначити наступне.

ТОВ "Віктор і Ко", 17.10.2005 року зареєстроване, як юридична особа. Станом на момент здійснення правовідносин із позивачем підприємство було зареєстроване, як платник податку на додану вартість у відповідності до свідоцтва про реєстрацію платника податку від 30.04.2010 року №10028013, що підтверджується актом №3282/23-2/20799703 від 30.12.2010 року (т. 3 а.с. 75-100) та не заперечується відповідачем.

Згідно укладених між позивачем та ТОВ "Віктор і Ко" договорів №144-10 від 06 травня 2010 року та №149-10 від 05 серпня 2010 року (т.1 а.с 113, 114), останнім виконано ремонтно-будівельні роботи для ПП "Конструктив" на об'єктах замовника.

На підтвердження факту виконання робіт представниками позивача надано суду первинну документацію, зокрема, акти приймання виконаних робіт по формі КБ-2В №15-0-1-1 за вересень 2010 року, №8-0-1-1 за вересень 2010 року, №2а-02-1-01 за серпень 2010 року, №2а-02-1-02 за червень 2010 року, №2а-02-1-01 за червень 2010 року, №10-0-1-1 за липень 2010 року (т.1 а.с. 116, 117, 120, 123, 124, 127, 128, 130-132, 134, 135), а також довідками по формі КБ-3 № 15-0-1-1 за вересень 2010 року на суму 98632,80 грн. (т. 1 а.с. 115), №8-0-1-1 за вересень 2010 року на суму 77656,80 грн. (т.1 а.с. 119), №2а-02-1-01 за серпень 2010 року на суму 154300,00 грн. (т.1 а.с. 122), №2а-02-1-02 за червень 2010 року на суму 39120,00 грн. (т.1 а.с. 126), №2а-02-1-01 за червень 2010 року на суму 139800,00 грн. (т.1 а.с. 130), №10-0-1-1 за липень 2010 року на суму 52857,60 грн. (т.1 а.с. 134). Крім цього, у відповідності до накладних №0400 від 22.07.2010 року, №0399 від 21.07.2010 року, №0397 від 19.07.2010 року, №0124 від 23.06.2010 року ТОВ "Віктор і Ко" поставлено ПП "Конструктив" будівельні матеріали.

Позивач здійснив розрахунок за виконані роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т.1 а.с. 165-166 ). На підставі виданих податкових накладних №1318 від 30.09.2010 року на суму 98632,80 грн., в т.ч. ПДВ 16438,80 грн. (т.1 а.с. 118), №1318 від 02.09.2010 року на суму 77656,80 грн., в т.ч. ПДВ 12942,80 грн. (т.1 а.с. 121), №1185 від 31.08.2010 року на суму 154300,00 грн., в т.ч. ПДВ 25716,67 грн. (т.1 а.с. 125) №0195 від 25.06.2010 року на суму 39120,00 грн., в т.ч. ПДВ 6520,00 грн. (т.1 а.с. 129) №0491 від 15.06.2010 року на суму 139800,00 грн., в т.ч. ПДВ 23300,00 грн. (т.1 а.с. 133) №0633 від 30.07.2010 року на суму 52857,60 грн., в т.ч. ПДВ 8809,60 грн. (т.1 а.с. 136), №0194 від 23.06.2010 року на суму 47809,80 грн., в т.ч. ПДВ 7968,30 грн. (т.1 а.с. 138), №0752 від 19.07.2010 року на суму 43917,04 грн., в т.ч. ПДВ 7319,51 грн. (т.1 а.с. 140), №0754 від 21.07.2010 року на суму 30799,82 грн., в т.ч. ПДВ 5133,30 грн. (т.1 а.с. 142), №0755 від 22.07.2010 року на суму 5934,00 грн., в т.ч. ПДВ 989,00 грн. (т.1 а.с. 144) позивачем сформовано податковий кредит в сумі 117349,00 грн. та за результатами господарських операцій віднесено до валових витрат 586740,00 грн.

Судом встановлено, що в акті перевірки, як на підставу визначення грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на акт ДПІ у Залізничному районі м. Львова №3282/23-2/20799703 від 30.12.2010 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Віктор і Ко" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 04.11.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 04.11.2010 року". Вказаним актом встановлено ненадання ТОВ "Віктор і Ко" первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської діяльності останнім за період з 01.01.2009р. по 04.11.2010р. На підставі зазначеного акту перевірки, в якому містяться посилання на ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, відповідачем зроблено висновок, що ТОВ "Віктор і Ко" не мало можливості здійснювати операції з реалізації робіт позивачу.

Такі висновки відповідача є хибними, з огляду на наступне. Ненадання пояснень та первинних документів посадовими особами ТОВ "Віктор і Ко" для підтвердження господарських операцій із позивачем чи невідображення таких операцій у податковій звітності не є підставою для притягнення до відповідальності позивача, а може тягнути негативні наслідки виключно для платника податків, який таке порушення допустив. Слід зазначити, що на момент надання послуг та видачі податкових накладних, сам позивач та контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видано відповідні свідоцтва, вказані юридичні особи володіли діючими ліцензіями на право здійснення будівельної діяльності та створення об'єктів архітектури. Будь-яких доказів невиконання таких робіт контрагентами по договору, відповідачем не надано, а висновки висвітлені в акті ґрунтуються виключно на припущеннях перевіряючих осіб та факт ненадання податковому органу контрагентом позивача первинних документів.

Крім цього, як встановлено судом, на момент виконання робіт ТОВ "Віктор і Ко" володів чинною ліцензією №479676 від 29.05.2009 року на проведення господарської діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, одержання якої передбачає наявність майна, трудових ресурсів, технічного персоналу необхідного для здійснення такої діяльності. Вказаний факт встановлений податковим органом та висвітлений в акті ДПІ у Залізничному районі м. Львова №3282/23-2/20799703 від 30.12.2010 року (стр. 6 акту (т. 3 а.с. 77).

Щодо посилань відповідача на обвинувальний висновок по кримінальній справі №179-0467 та постанову Сихівського районного суду м. Львова від 29 грудня 2011року в цій справі, як на доказ здійснення безтоварних операцій, слід зазначити, що у вказаному обвинувальному висновку не зазначено встановлених досудовим слідством обставин здійснення фіктивних господарських операцій між ПП "Конструктив" та ТОВ "Віктор і Ко", внаслідок реалізації злочинного умислу обвинувачених осіб. Більше того, об'єктивну сторону злочинів, в яких обвинувачувалися особи за цим обвинувальним висновком, не складають жодні правовідносини між ПП "Конструктив" та ТОВ "Віктор і Ко". Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29 грудня 2011 року жодних обставин здійснення злочину внаслідок господарських операцій між ПП "Конструктив" та ТОВ "Віктор і Ко" не встановлювались, а встановлено факт наявності підстав для звільнення підсудних від кримінальної відповідальності. За таких обставин, вказані письмові докази не свідчать про фіктивність чи безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Таким чином, суд вважає твердження ДПІ у м. Івано-Франківську щодо порушення позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із ТОВ "Віктор і Ко" необґрунтованими.

Щодо господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш", суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Сельпроммаш" 11.02.2004 року зареєстроване, як юридична особа та станом на момент існування правовідносин із позивачем товариство було зареєстроване, як платник податку на додану вартість з 12.12.2007 року (свідоцтво платника ПДВ №100082689), що підтверджується довідкою ДПІ у м. Херсоні №167/15-2/32809234 від 22.06.2011 року (т. 1 а.с. 234) та не заперечується відповідачем.

Судом встановлено, що у відповідності до договору постачання товару від 27.04.2011 року на підставі накладної № 193 від 28.04.2011 року ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш" поставлено позивачу товари (обшивка тип О-1, мати мінераловатні будівельні, вагонка та інш.).

Факт реалізації товару підтверджується первинною документацією, зокрема, накладною №193 від 28.04.2011 року та податковою накладною №193 від 28.04.2011р (т.1 а.с. 90). Крім цього, за поставлений товар здійснено оплату, що не заперечується податковим органом та підтверджується актом перевірки позивача №1229/22-1/31790008 від 11.02.2013 року (т. 1 а.с. 53).

Судом встановлено, що в акті перевірки, як на підставу визначення грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на довідку ДПІ у м. Херсоні №167/15-2/36420406 від 22.06.2011 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень 2011 року", в якій зазначено, про відсутність платника за адресою його місцезнаходження та необхідних умов для ведення господарської діяльності. Вказаним актом перевірки встановлено ненадання ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш" первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської діяльності останнім у квітні 2011 року. На підставі зазначеного акту перевірки з посиланням на ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш" не мало можливості здійснювати операції з реалізації товарів позивачу.

Такі висновки відповідача є хибними, з огляду на наступне. Ненадання ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш" первинної документації для підтвердження господарських операцій із позивачем чи невідображення таких операцій у податковій звітності не є підставою для притягнення до відповідальності позивача, а може тягнути негативні наслідки виключно для платника податків, який таке порушення допустив. Слід зазначити, що на момент надання послуг та видачі податкових накладних, сам позивач та контрагент позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видано відповідні свідоцтва. Будь-яких доказів невиконання зобов'язань щодо передачі послуг контрагентом відповідачем не надано, а висновки висвітлені в акті про відсутність платника за адресою його місцезнаходження та відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності прийняті без виїзду за місцем знаходження контрагента позивача під час проведення невиїзної перевірки (довідка ДПІ у м. Херсоні №167/15-2/36420406 від 22.06.2011 року). Будь-яких актів посадових осіб на підтвердження зазначених висновків суду не надано.

Щодо господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ "Амела Л.Т.Д.", суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амела Л.Т.Д." 25.03.2009 року зареєстроване, як юридична особа та станом на момент існування правовідносин із позивачем товариство було зареєстроване, як платник податку на додану вартість з 05.05.2009 року (свідоцтво платника ПДВ №100225076), що підтверджується довідкою ДПІ у м. Херсоні №158/15-2/36420406 від 17.06.2011 року (т. 1 а.с. 240) та не заперечується відповідачем.

Судом встановлено, що у відповідності до накладної № 112 від 28.04.2011 року ТОВ "Амела Л.Т.Д." поставлено позивачу товари (труби, радіатори, вузли, клапани та інш.).

Факт реалізації товару підтверджується первинною документацією, зокрема, накладною №112 від 28.04.2011р. та податковою накладною №112 від 28.04.2011р (т.1 а.с. 150). Крім цього, за поставлений товар здійснено оплату, що не заперечується податковим органом та підтверджується платіжним дорученням №289 від 28.04.2011 р. (т. 1 а.с. 151).

Судом встановлено, що в акті перевірки, як на підставу визначення грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на довідку ДПІ у м. Херсоні №158/15-2/36420406 від 17.06.2011 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Амела Л.Т.Д." щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень 2011 року", в якій зазначено, про відсутність платника за адресою його місцезнаходження та необхідних умов для ведення господарської діяльності. Вказаним актом перевірки встановлено ненадання ТОВ "Амела Л.Т.Д." первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської діяльності останнім у квітні 2011 року. На підставі зазначеного акту перевірки з посиланням на ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ "Амела Л.Т.Д."не мало можливості здійснювати операції з реалізації робіт та товарів позивачу.

Такі висновки відповідача є хибними, з огляду на наступне. Ненадання ТОВ "Амела Л.Т.Д." первинної документації для підтвердження господарських операцій із позивачем чи невідображення таких операцій у податковій звітності не є підставою для притягнення до відповідальності позивача, а може тягнути негативні наслідки виключно для платника податків, який таке порушення допустив. Слід зазначити, що на момент надання послуг та видачі податкових накладних, сам позивач та контрагент позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видано відповідні свідоцтва. Будь-яких доказів невиконання таких робіт контрагентами відповідачем не надано, а висновки висвітлені в акті про відсутність платника за адресою його місцезнаходження та відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності прийняті без виїзду за місцем знаходження контрагента позивача під час проведення невиїзної перевірки (довідка ДПІ у м. Херсоні №158/15-2/36420406 від 17.06.2011 року). Будь-яких актів посадових осіб на підтвердження зазначених висновків суду не надано.

Щодо господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ БК "Київбудмонтаж", суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю БК "Київбудмонтаж" 08.06.2010 року зареєстроване, як юридична особа та станом на момент існування правовідносин із позивачем товариство було зареєстроване, як платник податку на додану вартість в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 30.12.2010 року по 20.02.2012 року (свідоцтво платника ПДВ №100317356), що підтверджується актом №961/22-2/37143832 від 20.04.2012 року (т. 1 а.с. 241-242) та не заперечується відповідачем.

Згідно укладених між позивачем та ТОВ БК "Київбудмонтаж" договорів №241 від 03.10.2011 року, №235 від 12.07.2011 року, №239 від 26.08.2011року, №237 від 23.08.2011року, №238 від 25.08.2011 року (т. 1 а.с. 172, 175, 203-205) останнім виконано ремонтно-будівельні роботи для ПП "Конструктив" на об'єктах замовника.

Факт виконання робіт підтверджується первинною документацією, зокрема, актами приймання виконаних робіт по формі КБ-2В (т.1 а.с. 91-94, 145-147, 173, 174, 177-179, 180-182, 198-202), довідками по формі КБ-3 (т. 1 а.с. 91, 145, 173, 177, 180, 198, 202), податковими накладними (т.1 а.с. 206, 207, 209-212), які були представлені також і для перевірки. Крім цього, за виконані роботи здійснено оплату, що не заперечується податковим органом та висвітлено в акті перевірки, та підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с. 176, 179, 183, 208).

Підставою визначення грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на акт ДПІ у Печерському районі №961/22-2/37143832 від 20.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БК "Київбудмонтаж" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за квітень, серпень, вересень 2011 року, в якому зазначено, про відсутність платника за адресою його місцезнаходження. Вказаним актом перевірки також встановлено ненадання ТОВ БК "Київбудмонтаж" первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської діяльності останнім за квітень, серпень, вересень 2011 року. На підставі зазначеного з посиланням на ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ БК "Київбудмонтаж" не мало можливості здійснювати операції з реалізації робіт позивачу.

Ненадання ТОВ БК "Київбудмонтаж" первинної документації для підтвердження господарських операцій із позивачем чи невідображення таких операцій у податковій звітності не є підставою для притягнення до відповідальності позивача, а може тягнути негативні наслідки виключно для платника податків, який таке порушення допустив. На момент надання послуг та видачі податкових накладних, сам позивач та контрагент позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видано відповідні свідоцтва. Будь-яких доказів невиконання таких робіт контрагентами по договору відповідачем не надано, а висновки висвітлені в акті ґрунтуються виключно на факті відсутності ТОВ БК "Київбудмонтаж" на момент вчинення перевірки (квітень 2012 року) за місцем реєстрації та, як наслідок, ненадання податковому органу первинних документів.

Щодо господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ "Фінанс Пан Трейд", суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс Пан Трейд" 08.06.2011 року зареєстроване, як юридична особа та станом на момент існування правовідносин із позивачем товариство було зареєстроване, як платник податку на додану вартість з 01.02.2012 року, що підтверджується актом №3735/22-3/37700469 від 13.09.2012 року (т. 1 а.с. 252-259) та не заперечується відповідачем.

Згідно укладеного між позивачем та ТОВ "Фінанс Пан Трейд" договору №197 від 18 квітня 2012 року останнім виконано електромонтажні роботи для ПП "Конструктив" на об'єкті - Адміністративний будинок, с. Ямниця, вул. Н. Яремчука (т.1 а.с. 184).

Факт виконання робіт підтверджується первинною документацією, зокрема, актами приймання виконаних робіт за травень 2012 року по формі КБ-2В (т.1 а.с. 189-190), довідкою №1 по формі КБ-3 за травень 2012 року на суму 45067,20 грн. (т. 1 а.с. 189), податковими накладними від 18.05.2012 року та 19.05.2012 року (т.1 а.с. 191-192), які були документи були представлені також і для перевірки. Крім цього, за виконані роботи здійснено оплату, що не заперечується податковим органом та також висвітлено в акті перевірки та підтверджується платіжним дорученням №41 від 16.05.2012 року (т.1 а.с. 170).

Крім цього, згідно укладеного між позивачем та ТОВ "Фінанс Пан Трейд" договору від 28 травня 2012 року у відповідності до видаткових накладних № 219 від 16.07.2012 року, №218 від 16.07.2012 р., №593 від 31.07.2012 року, №31/05-11 від 31 травня 2012 року ТОВ "Фінанс Пан Трейд" поставлено товари (асфальтобетон, бетон та інш.).

Факт реалізації товару підтверджується первинною документацією, зокрема, переліченими видатковими накладними (т.1 а.с. 186, 193, 195, 197) та податковими накладними №440 від 29.05.2012, № 219 та №220 від 16.07.2012, №571 та №593 від 31.07.2012 (т. 1 а.с.169, 187-188, 194, 196-197) . Крім цього, за поставлений товар здійснено оплату, що не заперечується податковим органом та підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 170-171).

Судом встановлено, що в акті перевірки, як на підставу визначення грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на акт перевірки ДПІ у Печерському районі від 13.09.2012 року №3735/22-3/37700469 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Фінанс Пан Трейд" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.05.2012 по 31.07.2012", в якому зазначено, про відсутність платника за адресою його місцезнаходження та встановлено ненадання ТОВ "Фінанс Пан Трейд" первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської діяльності останнім за період з 01.05.2012 по 31.07.2012. На підставі зазначеного акту перевірки з посиланням на ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, відповідачем зроблено висновок, що ТОВ"Фінанс Пан Трейд" не мало можливості здійснювати операції з реалізації робіт та товарів позивачу.

Такі висновки відповідача є хибними, з огляду на наступне. Ненадання ТОВ "Фінанс Пан Трейд" первинної документації для підтвердження господарських операцій із позивачем чи невідображення таких операцій у податковій звітності не є підставою для притягнення до відповідальності позивача, а може тягнути негативні наслідки виключно для платника податків, який таке порушення допустив. Слід зазначити, що на момент надання послуг та видачі податкових накладних, сам позивач та контрагент позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видано відповідні свідоцтва. Будь-яких доказів невиконання таких робіт контрагентами по договору відповідачем не надано, а висновки висвітлені в акті ґрунтуються виключно на відсутності ТОВ "Фінанс Пан Трейд" на момент вчинення перевірки (вересень 2012 року) за місцем реєстрації та, як наслідок, ненадання податковому органу первинних документів.

За таких обставин, суд вважає що ДПІ у м. Івано-Франківську не доведено факт наявності порушення позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із ТОВ "Фінанс Пан Трейд" .

У всіх випадках аналізу господарських операцій позивача з вказаними вище контрагентами, податковим органом зазначається про відсутність поставок товарів (робіт, послуг), що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, відтак зроблені висновки, що зазначені правочини відповідно до п.п. 1, 2 ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України є такими, що порушують публічний порядок та є нікчемними.

В матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження обставин, встановлених податковим органом, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Також податковим органом не враховано, що більшість операцій із контрагентами здійснювались на умовах субпідряду для забезпечення виконання укладених угод між позивачем та Управлінням Національного Банку України в Івано-Франківській області, Івано-Франківськими магістральними електричними мережами Західної електроенергетичної системи ДП НЕК "Укренерго", ВАТ "Івано-Франківськцемент", Тисменицькою міською лікарнею, Загвіздянською сільською радою та іншими юридичними особами. В матеріалах справи містяться первинні документи та довідка КРУ в Івано-Франківській області №05/21 від 01.09.2011 року, які свідчать про належне виконання ПП "Конструктив" своїх зобов'язань перед зазначеними контрагентами, що також підтверджує і факт виконання субпідрядних робіт (т. 2 а.с. 55-235).

Спеціальним законом, який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету на час виникнення правовідносин був Податковий кодекс України.

Відповідно до пп.14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на момент укладання договорів та видачу податкових накладних, сам позивач та контрагенти позивача були зареєстровані, як платники ПДВ, їм було видане відповідні свідоцтва, на час укладення спірних правочинів позивач та його контрагенти були зареєстровані, як юридичні особи, формування податкового кредиту відбувалось на підставі належно оформлених податкових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи.

При здійсненні перевірки податковим органом безпідставно не взято до уваги та не перевірено факт виконання угод між контрагентами. Висновки податкового органу щодо укладення угод без мети реального настання наслідків ґрунтуються виключно на припущеннях осіб, які здійснили таку перевірку.

Таким чином, за умови, що податковим органом не доведено, що відомості, які містяться в документах, які стали підставою для формування податкового кредиту, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також відсутності доказів, що відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом, позивачем правомірно сформовано податковий кредит у періоді, що перевірявся, з врахуванням здійснених господарських операцій із ТОВ "Фінанс Пан Трейд", ТОВ БК "Київбудмонтаж", ТОВ "Амела Л.Т.Д.", ТОВ "Будівельна компанія Арт-Груп", ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш", ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ "Віктор і Ко". При цьому, збільшення податковим органом грошового зобов'язання позивачу за платежем податок на додану вартість на суму 716036,00 грн. в тому числі 596659,00 грн. за основним платежем та 119377,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями у відповідності до податкового повідомлення-рішення №0000212201 від 25.02.2013 року є необґрунтованим.

Щодо визначення податковим органом грошового зобов'язання з податку на прибуток у відповідності до податкового повідомлення - рішення №0000222201 від 25.02.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок прибуток в розмірі 622527,00 грн., в тому числі, 577311,00 грн/ за основним платежем та 45216, 00 грн. за штрафними санкціями, слід вказати наступне.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 цього Кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За правилами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Оскільки, в судовому порядку встановлено, що витрати позивача за договорами укладеними із контрагентами, які зазначені вище, підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача не спростована відповідачем, то донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З врахуванням викладеного, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на нормах права, внаслідок чого підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську №0000212201 та №0000222201 від 25.02.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Конструктив", код 31790008, сплачений судовий збір в сумі 2294 (дві тисячі двіста дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 15.07.2013 року.