Ухвала

від 10.07.2013 по справі 2а-10336/12/0170/21

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10336/12/0170/21

10.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 11.03.13 у справі № 2а-10336/12/0170/21

за позовом Приватного підприємства фірма "Царь-Град-Буд" (вул. Козлова, 41,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.03.13 позовні вимоги Приватного підприємства фірма "Царь-Град-Буд" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим від 13.06.2012 № 0002711503.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.03.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство фірма "Царь-Град-Буд" зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Центральної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим з 12.12.1998.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є будівництво будівель, діяльність агентств нерухомості, діяльність у сфері інженерінгу.

12 грудня 2005 року між Партенитською селищною радою та ПП фірмою "Царь-Град-Буд" укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (землі зайняті поточним будівництвом), яка знаходиться у смт. Партенит, згідно із рішенням 44 сесії 4 скликання Партенитської селищної ради № 44-61 від 13.10.2005, загальною площею 0,7336 га. Договір укладено строком до 13.10.2010.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 30.09.2010 по справі № 2-23/4015-2010 розірвано договір оренди землі від 12.12.2005, який укладено між позивачем та Партенитською селищною радою, та зобов'язано позивача повернути земельну ділянку передану за цим договором оренди. Також як вбачається із зазначеного договору оренди, строк дії договору припиняється 13.10.2010.

З 21.05.2012 по 23.05.2012 відповідачем проведено планову невиїзну перевірку позивача з питань неподання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок) та визначення показників декларації з плати за землю (земельний податок) за період з 01.01.2011 по 30.04.2012.

За результатами перевірки 28.05.2012 відповідачем складений Акт № 131/15-3/30227926, яким встановлені порушення позивачем п. 286.2 ст. 286, п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме неподання податкових декларацій з плати за землю та визначення показників декларації з плати за землю за період з 01.01.2011 по 30.04.2012, не нарахування суми податкових зобов'язань з земельного податку на 2011 рік та січень-березень 2012 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002711503 від 13.06.2012, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 175 806,80 грн., з яких 140 373,44 грн. за основним платежем, 35 433,36 грн. за штрафними санкціями.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України (далі ЗК України), юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України (далі ПК України), платниками податку на землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування, відповідно до ст. 270 ПК України, є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

З аналізу норм п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу та ст. ст. 2 і 3 Земельного кодексу України, вбачається, що для цілей оподаткування земельним податком особа повинна мати статус землевласника/землекористувача, набутого в порядку встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Перелік документів, якими підтверджується право власності на земельну ділянку зазначений у статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних взаємовідносин), а саме це: державний акт, цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладена в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину.

З огляду на зазначене, судова колегія приходить до висновку, що землекористувач повинен сплачувати земельний податок або орендну плату за земельні ділянки з моменту державної реєстрації відповідних прав.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду АР Крим від 30.09.2010 по справі № 2-23/4015-2010 розірвано договір оренди землі від 12.12.2005, який укладено між позивачем та Партенитською селищною радою, та зобов'язано позивача повернути земельну ділянку передану за цим договором оренди. Також як вбачається із зазначеного договору оренди, строк дії договору припиняється 13.10.2010. таким чином, саме з цієї дати позивач позбавився статусу "землекористувача".

Вищезазначене правова позиція викладена Вищим адміністративним судом в Ухвалі від 23.10.2012 у справі № К/9991/72172/11, в якій зазначено, що обов'язок з орендної плати за земельні ділянки виникає лише з моменту державної реєстрації відповідного договору оренди земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою недопущення порушень вимог земельного та податкового законодавства, 14.05.2011 року між Партенитською селищною радою та ПП фірмою "Царь-Град-Буд" укладена угода про відшкодування недоотриманих доходів у зв'язку з тимчасовим використанням земельної ділянки, згідно якої Партенитська селищна рада вимагає, а ПП фірмою "Царь-Град-Буд" відшкодовує недоотриманий прибуток у розмірі 262 000,48 грн., з яких податок на землю у період з 01.01.2011 по 31.12.2011 складає 112 285,92.

Згідно п. 4.2, зазначена угода діє до моменту укладення та державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, площею 0,7336 га ПП фірмою "Царь-Град-Буд" під розміщення готельного комплексу з апартаментами, розташованого за адресою: АР Крим, м. Алушта, смт. Партенит, вул. Солнечна.

Таким чином, до державної реєстрації договору оренди земельної ділянки позивач повинен сплачувати податок за землю згідно зазначеної угоди.

На підтвердження виконання зазначеної вище угоди позивачем надані до суду належним чином засвідчені копії платіжних доручень з вказаним призначенням платежу "земельний податок з юридичних осіб": № 31 від 21.08.2011; № 50 від 30.11.2011; № 110 від 23.11.2012; № 126 від 28.04.2012; № 81 від 31.05.2012; № 127 від 21.09.2012; № 132 від 01.10.2012; № 133 від 03.10.2012; № 134 від 05.10.2012; № 140 від 12.10.2012; № 141 від 17.10.2012; № 145 від 19.10.2012; № 150 від 06.11.2012.

Отже, позивач виконував покладені на нього земельним та податковим законодавством обов'язки, та сплачував земельний податок за користування земельною ділянкою розміром 0,7336 га у смт. Партенит.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що позивач протягом зазначеного в Акті перевірки строку не сплачував земельний податок за користування земельною ділянкою площею 0,7336га.

Судова колегія звертає увагу, що в п. 3.2.1 Акту перевірки зазначено, що позивачем було перераховано до місцевого бюджету Партенитської селищної ради, кошти зі сплати земельного податку за 2011 рік на суму 28 514,32 грн. та за 2012 рік на суму 16 357,16 грн.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.03.13 у справі № 2а-10336/12/0170/21 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва