Рішення

від 16.07.2013 по справі 110/2931/13-ц

КРАСНОПЕРЕКОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 110/2931/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р.

Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим в складі: судді Шевченко О.В. при секретарі: Пошивай Н.В., за участю позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іллінського комунального підприємства про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди

в с т а н о в и в:

03.07.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Іллінського комунального підприємства, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 4084,01 грн., а також у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він працював в Іллінському КП слюсарем, був звільнений з 22.07.2009 року за власним бажанням. При звільнені відповідач не провів з ним остаточний розрахунок, сума заборгованості по заробітній платі складає 4084, 01 грн., в тому числі: серпень 2008 року - 589 грн., вересень 2008 року - 445,83 грн., листопада 2008 року - 905,58 грн., грудень 2008 року - 539,11 грн., січень 2009 року - 540,60 грн., лютий 2009 року - 717,42 грн., березень 2009 року - 572,60 грн., квітень 2009 року - 449,61 грн. за відрахуванням щомісячних утримань, а також відшкодувати завдану моральну шкоду, яку він оцінив в розмірі 1000 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити вимоги в повному об'ємі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1, з'ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, наданими сторонами на засадах змагальності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно з частиною 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У розумінні ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, яку працівник отримує за виконану роботу.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем з 12.03.2008 року по 22.07.2009 року. Згідно з довідкою Іллінського КП заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на березень складає 4084,54 грн. (а.с. 8-9).

При розгляді справи відповідач не оспорював факт наявності заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 в сумі 4084,54 грн., довідку про наявну заборгованість суду не надав, а тому суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, тому заробітна плата у зазначеній сумі підлягає стягненню на користь позивача.

З урахуванням вимог частини 3 ст. 23 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди суд вважає, спричинені позивачу душевні страждання, пов'язанні з порушенням його конституційного права на своєчасну оплату праці, повинні бути компенсовані шляхом стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 300 грн.

При визначенні розміру моральної шкоди суд приймає до уваги як розмір заборгованості по заробітній платі, так і період її невиплати, який фактично визначає тривалість спричинених позивачу душевних страждань.

Виходячи з цього, суд вважає, що порушення відповідачем трудових прав позивача на своєчасне отримання заробітної плати і розрахунку при звільненні, передбачених ст. ст. 115, 116 КЗпП України, призвело до моральних страждань.

Частинами 1-4 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом був звільнений від сплати судового збору. Тому вказані витрати підлягають відшкодуванню відповідачем Іллінським КП на підставі частини 1 ст. 88 ЦПК України пропорційно задоволеній частині позову на користь держави.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з розглядом в суді даної справи позивач ОСОБА_1 поніс витрати на оплату правової допомоги, поштових послуг.

Частинами 1, 2 ст. 84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статтею 1 Закону України № 4191-VІ від 20.12.2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ», що набрав чинності з 1 січня 2012 року, встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_2., за послуги якого ОСОБА_1 сплатила 200 грн., не брав участі в судових засіданнях, а лише склав позовну заяву. Проте, дані про час, витрачений адвокатом на вчинення цих дій, у справі відсутні. Отже, передбачених законом підстав для відшкодування ОСОБА_1 за рахунок відповідача витрат, понесених на оплату правової допомоги, немає.

Що стосується понесених витрат на поштову кореспонденцію.

Статтею 79 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

2) витрати на правову допомогу;

3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;

4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;

6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Витрати на оплату поштових не можуть бути віднесені до тих, що пов'язані з вчиненням дій, необхідних для розгляду справи, оскільки ці дії вчинялись позивачем самостійно, без суду.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковом задоволенню.

На підставі ст.ст. 47, 94, 116, 117, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 77, 84, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Іллінського комунального підприємства про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди та судових витрат- задовольнити частково.

Стягнути з Іллінського комунального підприємства ЄДРПОУ 30953655 АР Крим Красноперекопський район с.Іллінка вул.Гагаріна, 15 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Нікольський Торжок Кириловського району Вологодської області, ІНН НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 4084,54 грн., а також у відшкодування моральної шкоди 300 ( триста) грн. ,а всього 4384,54 грн.

Стягнути з Іллінського комунального підприємства ЄДРПОУ 30953655 Красноперекопський район с.Іллінка вул.Гагаріна, 15 в дохід держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

В інший частині позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. В. Шевченко